Рішення

від 15.06.2021 по справі 922/1112/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" червня 2021 р.м. ХарківСправа № 922/1112/21

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Смірнової О.В.

при секретарі судового засідання Деньковичі А.Й.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Харківської міської ради, м. Харків до Приватного підприємства "ВІТАЛІЯ-ПЛЮС", м. Харків про стягнення 1226822,90 грн. за участю представників:

позивача - Судакова Д.О., самопредставництво;

відповідача - не з`явився,

ВСТАНОВИВ:

Харківська міська рада звернулася до Господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з Приватного підприємства "ВІТАЛІЯ-ПЛЮС" безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати в сумі 1226822,90 грн. за період з 01.04.2020 року по 31.01.2021 року, на підставі ст. ст. 1212-1214 ЦК України.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач у період з 01.04.2020 року по 31.01.2021 року не сплачував за користування земельною ділянкою по АДРЕСА_1 плату за землю у встановленому законодавчими актами розмірі, внаслідок чого зберіг за рахунок Харківської міської ради, як власника земельної ділянки за вказаною адресою, майно - грошові кошти у розмірі орендної плати.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 05.04.2021 року було прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 12.04.2021 року на 10:45 год.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 12.04.2021 року продовжено строк проведення підготовчого провадження до 05.07.2021 року, підготовче засідання відкладено на 01.06.2021 року на 12:25 год.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 01.06.2021 року закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 15.06.2021 року на 12:00 год.

Представник позивача у судовому засіданні 15.06.2021 року підтримав позов, просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання 15.06.2021 року не з`явився, письмовий відзив не надав.

Ухвала Господарського суду Харківської області від 05.04.2021 року (якою відповідачу було встановлено строк - протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали для подання до суду відзиву на позовну заяву) повернулась на адресу суду без вручення з довідкою поштового відділення: "адресат відсутній за вказаною адресою".

Згідно із ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Крім того, судом враховано, що у відповідності до ч. 2 ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Судові рішення також можуть публікуватися в друкованих виданнях із додержанням вимог цього Закону.

Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень (ч. 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Згідно із ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

З урахуванням наведеного відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою господарського суду Харківської області від 05.04.2021 року у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Оскільки відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа №922/1112/21 розглядається судом за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, оцінивши надані ним докази, суд встановив такі обставини.

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 30.03.2021 року № 250525331 право власності на нежитлові приміщення 1-го поверху № 1-7, 9-21 площею 443,4 кв. м, 2-го поверху № 1-11 площею 435,5 кв. м, 3-го поверху № 1-17 площею 435,9 кв. м, в літ. "A-3" загальною площею 1314, 8 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 з 19.06.2019 року по 18.02.2021 року було зареєстровано за ПП "ВІТАЛІЯ-ПЛЮС" (відповідач) на підставі рішення Господарського суду у Харківській області від 08.07.2008 року у справі № 29/330-08; рішення Виконавчого комітету' Комінтернівської районної в місті Харкові ради від 22.07.2008 року № 183-3.

Суд також установив, що 19.02.2021 року зареєстровано зміну власника нерухомого майна, а саме: з 19.02.2021 року право власності на нежитлові приміщення 1-го поверху № 1-7, 9-21 площею 443,4 кв. м, 2-го поверху № 1-11 площею 435,5 кв. м, 3-го поверху № 1-17 площею 435,9 кв. м, в літ. "А-3" загальною площею 1314, 8 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_1 на підставі договору-купівлі продажу від 19.02.2021 року № 1079.

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру від 28.09.2020 року №НВ-0005710182020 земельна ділянка по вул. Костичева, ріг вул. Манюшко у 2 м. Харкові з кадастровим номером 6310136900:05:015:0010 сформована як об`єкт цивільних прав 14.12.2007 року; площа земельної ділянки 0,3329 га; категорія земель - землі житлової та громадської забудови; цільове призначення - 1.11.6 Іншої комерційної діяльності; вид використання - для завершення будівництва адміністративно-промислової будівлі (але не пізніше прийняття об`єкту до експлуатації).

Відповідно до інформації Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради в реєстрі будівельної діяльності, розміщеному на офіційному вебсайті Держархбудінспекції України (www.dabi.gov.ua), який містить інформацію про документи, що дають право на виконання будівельних робіт та засвідчують прийняття об`єктів до експлуатації, з травня 2011 року, відсутня інформація щодо об`єкта будівництва за адресою: м.Харків, вул. Костичева, 25-В.

Відповідно до вказаного витягу з Державного земельного кадастру речові права на зазначену земельну ділянку за відповідачем у період з 19.06.2019 року по 18.02.2021 року не були зареєстровані, зазначено, що форма власності - комунальна.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно від 30.03.2021 року № 250526306 земельна ділянка з кадастровим номером 6310136900:05:015:0010 площею 0,3329 га по вул. Костичева ріг вул. Манюшко у м. Харкові перебувала в оренді відповідача на підставі договору оренди землі від 09.10.2007 року № б/н, укладеного між Харківською міською радою та ПП "ВІТАЛІЯ-ПЛЮС" на строк до 01.05.2009 року (але не пізніше прийняття об`єкту до експлуатації) з правом пролонгації.

Суд установив, що право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 6310136900:05:015:0010 площею 0,3329 га по вул. Костичева ріг вул. Манюшко у м.Харкові припинено 25.03.2020 року на підставі акту приймання земельної ділянки до земель запасу міста від 13.03.2020 року № 83/20, виданого Департаментом земельних відносин Харківської міської ради.

Зазначений вище акт приймання земельної ділянки до земель запасу міста складено в односторонньому порядку, у зв`язку з тим, що орендар (відповідач) у встановлений строк не повернув земельну ділянку до земель запасу міста.

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно від 30.03.2021 № 250526306 право комунальної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 6310136900:05:015:0010 площею 0,3329 га по вул. Костичева ріг вул. Манюшко у м.Харкові з 25.03.2020 року зареєстроване за Харківською міською радою на підставі Закону України від 06.09.2012 року № 5245-VI.

Таким чином, у період з 01.04.2020 року (наступний місяць після припинення права оренди) по 31.01.2021 року (період, який не охоплює продаж нерухомого майна) земельна ділянка площею 0,3329 га (кадастровий номер 6310136900:05:015:0010) по вул. Костичева ріг вул. Манюшко у м. Харкові використовувалася відповідачем без виникнення права власності/користування та без державної реєстрації цих прав у відповідності до ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України.

Відповідно до інформації Головного управління ДПС у Харківській області від 24.11.2020 року № 23574/9/20-40-04-03-17 відповідач з 01.04.2020 року по 31.10.2020 року року плату за землю не нараховувало та не сплачувало.

Таким чином, відповідач у період з 01.04.2020 року по 31.01.2021 року використовує земельну ділянку площею 0,3329 га (кадастровий номер 6310136900:05:015:0010) по вул. Костичева ріг вул. Манюшко у м. Харкові, без виникнення права власності/користування та без державної реєстрації цих прав та, відповідно, не сплачує платежів за її використання, згідно із встановленим законодавчими актами розміром.

У зв`язку з цим, Департаментом територіального контролю Харківської міської ради проведено обстеження та складено акт від 26.11.2020 року, яким встановлено, що відповідач використовує земельну ділянку площею 0,3329 га (кадастровий номер 6310136900:05:015:0010) по вул. Костичева ріг вул. Манюшко у м. Харкові для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі літ. "А-3".

Позивач звернувся з даним позовом до суду, в якому наголошує про те, що порушення земельного законодавства з боку відповідача у вигляді бездоговірного користування земельною ділянкою, внаслідок чого територіальна громада м.Харкова недоотримує значні кошти, які б вона могла отримати від надання вказаної земельної ділянки в оренду.

Сам розрахунок розміру безпідставно збережених відповідачем коштів у розмірі орендної плати здійснювався Харківською міською радою на підставі витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки площею 0,3329 га (кадастровий номер 6310136900:05:015:0010) від 14.09.2020 року № 5522, виданого Відділом у м. Харкові Головного управління Держгеокадастру у Харківській області.

Враховуючи вищенаведене, за твердженнями позивача, відповідач у період з 01.04.2020 року по 31.01.2021 року не сплачував за користування земельною ділянкою площею 0,3329 га (кадастровий номер 6310136900:05:015:0010) по вул. Костичева ріг вул. Манюшко у м. Харкові плату за землю у встановленому законодавчими актами розмірі, внаслідок чого зберіг за рахунок Харківської міської ради як власника земельної ділянки за вказаною адресою майно - грошові кошти у розмірі орендної плати.

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення прав та охоронюваних законом інтересів територіальної громади м. Харкова і є підставою для їх захисту у судовому порядку.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до положень ст. 80 Земельного кодексу України суб`єктами права на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

У відповідності до статей 122, 123, 124 Земельного кодексу України міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі - продажу права оренди земельної ділянки.

В силу статті 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Земельним податком є обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендною платою за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункти 14.1.72, 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК України у вказаній редакції).

З наведеного вбачається, що чинним законодавством розмежовано поняття "земельний податок" і "орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності".

Суд установив, що відповідач правомірно володів та використовував у період з 01.04.2020 року по 31.01.2021 року нежитлову будівлю літ. "А-3" по вул. Костичева, 25-В у м. Харкові.

Відповідач у період з 01.04.2020 року по 31.01.2021 року не був власником або постійним землекористувачем спірної земельної ділянки, а тому не є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку, при цьому, єдиною можливою формою здійснення плати за землю для нього як землекористувача є орендна плата (підпункт 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Відповідно до частини другої статті 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. При цьому згідно з пунктом «д» частини першої статті 156 Земельного кодексу України власникам землі відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Згідно із пунктом 2 частини другої статті 22 Цивільного кодексу України збитками є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

За змістом указаних приписів Цивільного та Земельного кодексів України відшкодування шкоди (збитків) є заходом відповідальності, зокрема, за завдану шкоду майну чи за порушення прав власника земельної ділянки.

Шкода, завдана майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (частина перша статті 1166 Цивільного кодексу України). Підставою для відшкодування є наявність таких елементів складу цивільного правопорушення, як: шкода; протиправна поведінка її заподіювача; причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вина. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає. Особа, яка завдала шкоду, звільняється від обов`язку її відшкодовувати, якщо доведе, що шкоди заподіяно не з її вини (частина друга статті 1166 Цивільного кодексу України).

Предметом регулювання глави 83 Цивільного кодексу України є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Відповідно до частин першої та другої статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень глави 83 Цивільного кодексу України.

За змістом приписів глав 82 і 83 Цивільного кодексу України для деліктних зобов`язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна в набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов`язковим елементом настання відповідальності в деліктних зобов`язаннях. Натомість для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Таким чином, обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберіг), або вартість цього майна.

Частина перша статті 93 Земельного кодексу України встановлює, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Землекористувачі також зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату (пункт "в" частини першої статті 96 Земельного кодексу України).

В силу статті 125 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права.

Предметом позову в цій справі є стягнення з власника об`єктів нерухомого майна безпідставно збережених коштів орендної плати на підставі статей 1212, 1214 Цивільного кодексу України за фактичне користування без належних на те правових підстав, земельною ділянкою, на якій ці об`єкти розміщені.

Суд установив, що відповідач був власником нерухомого майна, нежитлових приміщень 1-го поверху № 1-7, 9-21 площею 443,4 кв. м, 2-го поверху № 1-11 площею 435,5 кв. м, 3-го поверху № 1-17 площею 435,9 кв. м, в літ. "А-3" загальною площею 1314, 8 кв. м за адресою: м. Харків, вул. Костичева, 25-В (яка сформована як об`єкт цивільних прав), оскільки останнє належало йому на праві приватної власності, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Матеріали справи не містять доказів належного оформлення власником будівлі права користування земельною ділянкою за спірний період, зокрема, укладення відповідного договору оренди з Харківською міською радою та державної реєстрації такого права, а також те, що земельна ділянка, на якій розташована спірна нежитлова будівля сформована як об`єкт цивільних прав з іншою площею ніж та, яку зазначає позивач.

Зі змісту глави 15, статей 120, 125 Земельного кодексу України та з урахуванням положень статті 1212 Цивільного кодексу України до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без оформленого права на цю ділянку (без укладеного договору оренди тощо) та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.

Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі 629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі №922/3412/17, від 13.02.2019 у справі № 320/5877/17, постановах Верховного Суду від 14.01.2019 у справі № 912/1188/17, від 21.01.2019 у справі № 902/794/17, від 04.02.2019 у справі № 922/3409/17, від 12.03.2019 у справі 916/2948/17, від 09.04.2019 у справі № 922/652/18, а також у постановах Верховного Суду України від 30.11.2016 у справі № 922/1008/15, від 07.12.2016 у справі № 922/1009/15, від 12.04.2017 у справах №922/207/15 і № 922/5468/14.

За змістом статей 74, 77, 86 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Виходячи з заявлених позивачем вимог про сплату коштів за використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів, при вирішенні спору необхідно враховувати таке.

Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди (ч. 1 ст. 21 названого Закону).

Визначення земельної ділянки наведено в частині 1 статті 79 Земельного кодексу України, відповідно до положень якої земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Як встановлено приписами ч.1, 3, 4, 9 ст. 79-1 Земельного кодексу України, формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру; сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі; земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера; земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Отже, земельна ділянка є сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера та реєстрації її у Державному земельному кадастрі.

Зазначені обставини, з урахуванням вимог статті 77 ГПК України, повинні бути підтверджені певними засобами доказування відповідно до земельного законодавства і не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про оренду землі" об`єктами оренди є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності.

При вирішенні даного спору, слід перевірити, з урахуванням наданих позивачем доказів, чи є земельна ділянка, за користування якою позивач просить стягнути збережені кошти (в розмірі орендної плати), сформованим об`єктом цивільних прав.

Відповідно до п.1, 2 ст. 1 Закон України «Про Державний земельний кадастр» Державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами; державна реєстрація земельної ділянки - внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера;

Стаття 15 Закону України "Про Державний земельний кадастр" встановлює, що до Державного земельного кадастру включаються такі відомості про земельні ділянки: кадастровий номер; місце розташування; опис меж; площа; міри ліній по периметру; координати поворотних точок меж; дані про прив`язку поворотних точок меж до пунктів державної геодезичної мережі; дані про якісний стан земель та про бонітування ґрунтів; відомості про інші об`єкти Державного земельного кадастру, до яких територіально (повністю або частково) входить земельна ділянка; цільове призначення (категорія земель, вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель); склад угідь із зазначенням контурів будівель і споруд, їх назв; відомості про обмеження у використанні земельних ділянок; відомості про частину земельної ділянки, на яку поширюється дія сервітуту, договору суборенди земельної ділянки; нормативна грошова оцінка; інформація про документацію із землеустрою та оцінки земель щодо земельної ділянки та інші документи, на підставі яких встановлено відомості про земельну ділянку.

Судом встановлено, що земельна ділянка площею 0,3329 га (кадастровий номер 6310136900:05:015:0010) по вул. Костичева ріг вул. Манюшко у м. Харкові сформована як об`єкт цивільних прав.

Водночас, судом враховано, що основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності є нормативна грошова оцінка земель, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено положеннями пункту 288.5.1 статті 288 ПК України (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 10.09.2018 року по справі №920/739/17).

Відповідно до частини 2 статті 20 та частини 3 статті 23 Закону України "Про оцінку земель" дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Матеріали містять витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку спірної земельної ділянки (кадастровий номер 6310136900:05:015:0010) від 14.09.2020 року № 5522, виданий відділом у м. Харкові ГУ Держгеокадастру у Харківській області, відповідно до якого встановлено, що нормативно грошова оцінка земельної ділянки за кадастровим номером: 6310136900:05:015:0010 площею 3329 кв.м. становить 18402343,00 грн.

Отже судом встановлено, наявність наданих позивачем у справі доказів про вищевказану земельну ділянку, яка використовується відповідачем, якими підтверджується сформування даної земельної ділянки, як об`єкту цивільних прав, та наявність у матеріалах справи Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У свою чергу, ст. 12 Земельного кодексу України визначає, що до повноважень міських рад у галузі земельних відносин на території міст, належать, зокрема, повноваження щодо розпорядження землями територіальних громад, здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства (п.п. а, є ст. 12).

Перевіривши розрахунок Харківської міської ради, який здійснено на підставі витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку від 14.09.2020 року №5522, виданий відділом у м. Харкові ГУ Держгеокадастру у Харківській області, суд дійшов висновку, що він є вірним та здійснений на підставі Земельного кодексу України; Податкового кодексу України; Порядку впровадження нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013 року, затвердженого рішенням Харківської міської ради від 25.09.2013 року №1269/13; Положення про порядок визначення розміру орендної плати, плати за суперфіцій, земельний сервітут при наданні земельних ділянок у платне користування в місті Харкові, затвердженого рішенням Харківської міської ради від 27.02.2008 року №41/08; Рішення Харківської міської ради від 03.07.2013 року №1209/13 «Про затвердження «Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013".

Таким чином, враховуючи правомірне володіння та використання відповідачем у період з 01.04.2020 року по 31.01.2021 року нежитлової будівлі літ. "А-3" по вул. Костичева, 25-В у м. Харкові, сформування спірної земельної ділянки, як об`єкту цивільних прав, заявлення до стягнення з відповідача суму безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за період з 01.04.2020 року по 31.01.2021 року, тобто за період коли вказана земельна ділянка була сформована, наявність у матеріалах справи витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 14.09.2020 року № 5522, проте відповідне право щодо вказаної земельної ділянки за відповідачем не зареєстровано, а також враховуючи те, що відповідачем повідомлені у позові обставини не спростовані, суд вважає, що наявні підстави для задоволення позову.

Враховуючи зазначені обставини, суд вважає позовні вимоги щодо стягнення з Приватного підприємства "ВІТАЛІЯ-ПЛЮС" безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати в сумі 1226822,90 грн. за період з 01.04.2020 року по 31.01.2021 року законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

З урахуванням вимог статті 129 ГПК України, з огляду на висновки суду про задоволення позову, витрати зі сплати судового збору покладаються у даному разі на відповідача.

На підставі ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, 11, 13, 16, 22, 1212 ЦК України, ст.ст. 24, 120, 156, 157 ЗК України, керуючись ст.ст. 12, 13, 73, 74, 76-79, 91, 129, 232, 233, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства "ВІТАЛІЯ-ПЛЮС" (пр. Олександрівський, 2, м.Харків, 61013, ідентифікаційний код 32124095) на користь Харківської міської ради (61003, м.Харків, м-н Конституції, буд. 7, ідентифікаційний код 04059243) безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати в сумі 1226822,90 грн. та судовий збір в сумі 18402,34 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судові рішення у справі набирають законної сили, відповідно до ст.ст. 241, 284 Господарського процесуального кодексу України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Східного апеляційного господарського суду в установленому законом порядку протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 25.06.2021 року.

Суддя О.В. Смірнова