Рішення

від 25.06.2021 по справі 160/14313/20

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2021 року Справа № 160/14313/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Олійника В. М.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Комунального закладу «Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультативної допомоги з питань соціального захисту населення» Дніпропетровської обласної ради про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ :

03 листопада 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до відповідача-1: Департаменту соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації, відповідача-2: Управління праці та соціального захисту населення Чечелівської районної у місті Дніпрі ради, в якій просить:

Визнати протиправними дії відповідачів по не виплаті ОСОБА_1 як учаснику бойових дій грошової допомоги до 05 травня 2016-2020 років в передбаченому розмірі.

Зобов`язати відповідачів нарахувати та виплатити позивачу грошову допомогу за 2016-2020 роки в розмірі передбаченому ч. 5 ст.12 ЗУ "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", з урахуванням виплачених коштів за цей період.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що він є учасником бойових дій та має право на пільги, встановлені ст. ст. 12,17-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» - щорічно до 5 травня отримувати разову грошову допомогу у розмірі п`яти мінімальних пенсій. Проте, позивачем у 2016 - 2020 роках недоотримано суму щорічної разової допомоги у повному обсязі.

Позивач вважає, що при виплаті щорічної одноразової допомоги до 5 травня відповідачами не враховано рішення Конституційного Суду України у справі щодо відповідності Конституцій України (конституційності) окремого положення пункту 26 розділу VІ «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України від 27 лютого 2020 року №3-р/2020, та допущена бездіяльність, яка призвела до порушення прав позивача щодо значного зменшення розміру виплати до 5 травня, передбаченої положеннями статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» .

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2020 року відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 січня 2021 року зупинено провадження в адміністративній справі №160/14313/20 до набрання законної сили рішенням Верховного Суду у зразковій справі №440/2722/20.

Ухвалою суду від 23 квітня 2021 року поновлено провадження у даній справі.

Згідно ухвали від 11 травня 2021 року суд замінив відповідачів по справі № 160/14313/20 на належного, а саме Департамент соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації та Управління праці та соціального захисту населення Чечелівської районної у місті Дніпрі ради на Комунальний заклад «Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультативної допомоги з питань соціального захисту населення» Дніпропетровської обласної ради.

10 червня 2021 року на адресу суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог, зазначивши, що КЗ "Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультативної допомоги з питань соціального захисту населення" Дніпропетровської обласної ради взагалі не є належним відповідачем у справі.

Згідно Статуту, серед завдань та функцій Закладу відсутні повноваження щодо самостійного підвищення та перерахунку розміру допомоги. По суті Заклад здійснює підготовку відомостей на виплату (друк та направлення до банківських установ/центрів поштового зв`язку) на підставі розпоряджень органів соціального захисту населення - суб`єктів владних повноважень та версії програмного забезпечення державного підприємства Інформаційно-обчислювальний центр Міністерства соціальної політики України» на кожний рік.

Відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щорічно до 5 травня виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет.

Згідно ст. 117 Конституції України Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов`язковими до виконання.

Постанова КМУ від 19.02.2020 року №112, якою встановлений розмір щорічної разової грошової допомоги до 5 травня учасникам бойових дій за 2020 рік -1390,00 грн. (та згідно якої позивачу нараховано допомогу), не визнана неконституційною.

Тому Заклад противоправних дій або бездіяльності, які порушили права, свободи та інтереси позивача не допускав.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд встановив наступні обставини.

ОСОБА_1 - позивач, ІНФОРМАЦІЯ_1 , є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 .

З доводів позивача вбачається, що згідно ст.ст. 12, 17-1 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту від 22.10.1993 р. він має право на щорічну до 5-го травня разову допомогу в розмірі 5-ти мінімальних пенсій за віком.

Позивач стверджує, що йому було фактично виплачено разової грошової допомоги у 2016 році у сумі 1130,00 грн. з необхідних 5650 грн.

У 2017 році грошову допомогу виплачено у сумі 1200,00 грн. з необхідних 6560 грн.

У 2018 році грошову допомогу виплачено у сумі 1265,00 грн. з необхідних 6865 грн.

У 2019 році грошову допомогу виплачено у сумі 1295,00 грн. з необхідних 7485 грн.

У 2020 році грошову допомогу виплачено у сумі 1638,00 грн. з необхідних 8190 грн.

Таким чином позивач стверджує, що розмір невиплаченої разової грошової допомоги як учаснику бойових дій до 5 травня 2016-2020 років складає 28470,00 грн.

Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати у повному обсязі щорічної разової грошової допомоги до 05 травня у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком за 2016-2020 роки позивач звернувся до суду.

Вирішуючи позовні вимоги по суті, суд виходить з наступного.

Правовий статус ветеранів війни визначає Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" № 3551-XII від 22 жовтня 1993 року (далі по тексту -Закон України № 3551-XII).

Відповідно до частини 5 статті 12 Закону України № 3551-XII (в редакції Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 25 грудня 1998 року №367-XIV) щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком.

Підпунктом "б" підпункту 1 пункту 20 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" № 107-VI від 28 грудня 2007 року (набрав чинності 01 січня 2008 року) статтю 12 частину 5 Закону України № 3551-XII викладено у такій редакції: "Щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України".

Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10рп/2008 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), зокрема, положення підпункту "б" підпункту 1 пункту 20 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" № 107-VI від 28 грудня 2007 року.

У подальшому Законом України від 28 грудня 2014 року № 79-VІІІ "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин" (набрав чинності 01 січня 2015 року) розділ VІ "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України доповнено пунктом 26, яким встановлено, що норми і положення, зокрема статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

На виконання зазначених приписів Бюджетного кодексу України з метою забезпечення виплати разової грошової допомоги ветеранам війни, особам, на яких поширюється дія Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань", Кабінетом Міністрів України щороку приймалися відповідні щодо окремого бюджетного року постанови, а саме: № 147 від 31 березня 2015 року, № 141 від 02 березня 2016 року, № 233 від 05 квітня 2017 року, № 170 від 14 березня 2018 року, № 237 від 20 березня 2019 року та № 112 від 19 лютого 2020 року, якими визначався, зокрема, розмір та порядок виплати разової грошової допомоги учасникам бойових дій.

Зокрема, у постанові Кабінету Міністрів України "Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань" №112 від 19 лютого 2020 року (набрала чинності 25 лютого 2020 року) визначено розмір виплати разової грошової допомоги учасникам бойових дій - 1390 гривень.

У 2017 році допомога складала 1200 грн., у 2018 році 1265 грн., у 2019 році - 1295.

Водночас, рішенням Конституційного Суду України від 27 лютого 2020 року № 3-р/2020 у справі № 1-247/2018(3393/18 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 45, ст. 425) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

У цьому ж рішенні зазначено, що окреме положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 45, ст. 425) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Отже, з 27 лютого 2020 року норми і положення, зокрема статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", не застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Таким чином, з 27 лютого 2020 року застосовуються положення статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" в редакції Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 25 грудня 1998 року № 367-XIV (з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10рп/2008), а саме: щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком.

За визначенням, наведеним у статті 1 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 09 липня 2003 року, мінімальна пенсія - державна соціальна гарантія, розмір якої визначається цим Законом.

Відповідно до частини 1 статті 28 вказаного Закону мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" № 294-IX від 14 листопада 2019 року встановлено у 2020 році прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність: з 1 січня 2020 року - 1638 гривень.

Таким чином, розмір щорічної разової грошової допомоги учасникам бойових дій у 2020 році становить 8190 грн. (1638 грн. х 5).

Відповідна правова позиція викладена у рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 29 вересня 2020 року по справі №440/2722/20, висновок якого суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин (частина 5 статті 242 КАС України).

При цьому, це рішення суду є зразковим для справ, у яких предметом спору є оскарження дій (бездіяльності) органу, уповноваженого здійснювати виплату разової щорічної грошової допомоги до 5 травня (Управління соціального захисту населення за місцем проживання особи та/або Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат) щодо нарахування і виплати разової грошової допомоги до 5 травня у 2020 році у розмірі, передбаченому статтею 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Оскільки разову грошову допомогу позивачу у 2020 році виплачено у розмірі, меншому ніж передбачено частиною 5 статтею 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", суд робить висновок про порушення прав позивача на отримання такої допомоги у належному розмірі.

Суд враховує, що в даній справі обов`язок доказування правомірності своїх дій та прийнятого рішення покладено на Комунальний заклад "Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультативної допомоги з питань соціального захисту населення" Дніпропетровської обласної ради.

Центр визначений відповідальним органом, який зобов`язаний завершити процедуру проведення розрахунків шляхом нарахування і виплати одноразової грошової допомоги.

Отже, доводи відповідача про недоведеність факту порушення прав та інтересів позивача саме Центром є необґрунтованими.

Таким чином, у 2020 році відповідач виплатив грошову допомогу позивачу до 5 травня у меншому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством.

Разом з тим, вимоги позивача зобов`язати здійснити перерахунок та виплатити йому недоплачену щорічну грошову допомогу до 05 травня як учаснику бойових дій за 2016-2019 роки задоволенню не підлягають у зв`язку з наступним.

Посилання позивача на рішення Конституційного Суду України від 27 лютого 2020 року № З-р/2020 у справі № 1-247/2018(3393/18), як підстави для нарахування позивачу належного розміру щорічної разової грошової допомоги до 05 травня за 2016-2019 роки, суд вважає безпідставним, виходячи з наступного.

Рішенням Конституційного Суду України від 27 лютого 2020 року № З-р/2020 у справі № 1-247/2018(3393/18) визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 45, ст. 425) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

У цьому ж рішенні зазначено, що окреме положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 45, ст. 425) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Отже, лише з 27.02.2020 року положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України вважається неконституційним, а тому прийняття Конституційним Судом України рішення від 27 лютого 2020 року № З-р/2020 у справі № 1-247/2018(3393/18) не змінює правових відносин між сторонами, що мали місце у 2016-2019 роках.

Таким чином положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України (в редакції Закону України від 28 грудня 2014 року № 79-УІІІ) та постанов Кабінету Міністрів України № 141 від 02.03.2016 року, № 233 від 05.04.2017 року, № 170 від 14.03.2018 року, № 237 від 20.03.2019 року підлягали застосуванню відповідачем при визначенні позивачу розміру щорічної разової грошової допомоги до 05 травня учасникам бойових дій у 2016-2019 роках.

Частиною другою статті 152 Конституції України установлено, що закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Згідно з частиною 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На підставі викладеного суд робить висновок, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Оскільки позивача звільнено від сплати судового збору, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись ст. ст. 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Комунального закладу «Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультативної допомоги з питань соціального захисту населення» Дніпропетровської обласної ради щодо не призначення щорічної разової допомоги до 5 травня ОСОБА_1 , як учаснику бойових дій, у відповідних розмірах згідно ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» за 2020 рік.

Зобов`язати Комунальний заклад «Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультативної допомоги з питань соціального захисту населення» Дніпропетровської обласної ради перерахувати та виплатити недоплачену суму за щорічною разовою грошовою допомогою до 5 травня, як учаснику бойових дій, ОСОБА_1 за 2020 рік згідно ст. 12 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту в розмірі 5-ти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням раніше виплачених сум.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.М. Олійник