Рішення

від 05.07.2021 по справі 640/13876/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 липня 2021 року м. Київ № 640/13876/20

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Вєкуа Н.Г., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська Енерготехнічна

компанія "

до Головного управління ДПС у м. Києві

про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н ОВ И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська Енерготехнічна компанія " (03062, м. Київ, пр-т Перемоги, 98/2, код ЄДРПОУ 34620586) з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 43141267), в якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у м. Києві:

- податкове повідомлення-рішення №03902610550105 від 20.12.2019 року, яким ГУ ДПС у м.Києві визначено ТОВ "Українська Енерготехнічна компанія" грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств в сумі 33 314 (тридцять три тисячі триста чотирнадцять) грн, в тому числі 26 651 грн за податковими зобов`язаннями та 6 663 грн за штрафними (фінансовими) санкціями;

- податкове повідомлення-рішення №03912615050105 від 20.12.2019 року, яким ГУ ДПС у м. Києві визначено ТОВ "Українська Енерготехнічна компанія" грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість в сумі 37 015 (тридцять сім тисяч п`ятнадцять) грн, в тому числі: 29 612 грн за податковими зобов`язаннями та 7 403 грн за штрафними (фінансовими) санкціями.

Позовні вимоги мотивовано тим, що господарські відносини між позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Українська Енерготехнічна компанія" та контрагентами: ТОВ Тера Гарант та ТОВ Латонік є реальними та спрямовані на реальні зміни майнового стану платника податків. У контрагентів позивача на момент укладання договорів не було жодних дефектів правосуб`єктності, які б дозволяли стверджувати, що видані ними податкові накладні сформовані неправомірно. Під час перевірки позивачем було надано всі необхідні первинні бухгалтерські документи на підтвердження реальності здійснення господарських операцій, а також їх подальше використання в господарській діяльності. Отже, висновки відповідача щодо нереальності господарських операцій між Товариством з обмеженою відповідальністю "Українська Енерготехнічна компанія" та контрагентами: ТОВ Тера Гарант та ТОВ Латонік є необґрунтованими та суперечать нормам Податкового кодексу України.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження у справі без проведення судового засідання та виклику учасників справи, надано відповідачеві час для подання відзив на позовну заяву.

Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Українська Енерготехнічна компанія" не надано проектну документацію, дозвільні документи (ліцензії. Патенти, дозволи на здійснення фінансово-господарської діяльності, дозвільні документи на виконання будівельних робіт), журналів відвідування працівників, завдяки яким можна встановити ким саме виконувались роботи. Таким чином, укладені договори між позивачем та контрагентами не опосередковувались реальним виконанням операцій, які становлять їх предмет, а фактично контрагенти позивача займались документальним оформленням нереальної господарської операції складено первинні бухгалтерські документи всупереч норм частини 1 статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність .Відтак, висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки щодо порушення позивачем приписів податкового законодавства та прийняті на їх підставі спірні податкові повідомлення-рішення є правомірним та не підлягають скасуванню.

Також, 06.10.2020 року від Головного управління ДПС у м.Києві надійшли додаткові пояснення, в яких останнім зазначено, що листом Головного управління Держпраці у Київській області від 08.09.2020 №11/3/20/13413 повідомлено, що дозволи на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки ТОВ "Українська Енерготехнічна компанія ", ТОВ Тера Гарант не видавались, таким чином останні не мали права виконувати роботи за укладеними договорами, що вказує на фіктивність взаємовідносин між позивачем та контрагентами.

Відповідно до частини 3 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, розгляд яких проводився за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), заявами по суті справи є позов та відзив.

Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та відзив на позов, встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, посадовими особами ГУ ДПС у м. Києві проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська Енерготехнічна компанія " ( код ЄДРПОУ 34620586), за результатами якої було складено Акт перевірки від 02.12.2019 №169/26-15-05-01-05/34620586.

Згідно з висновками Акту, перевіркою встановлено наступні порушення ТОВ "Українська Енерготехнічна компанія " ( код ЄДРПОУ 34620586):

- п. 44.1 ст. 44, п.п. 134.1.1 п. 134.1. ст. 134, Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, із змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся на загальну суму 26651 грн., у тому числі: за 2017 рік на суму 26 651 гривень.

- п.44.1 ст.44, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1., 201.10 ст. 201, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, із змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся на загальну суму 29 612 гривень, в тому числі за лютий 2017 року - 7 250 гривень, за вересень 2017 - 22362 гривень

На підставі Акту перевірки, відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення:

- № 03902610550105 від 20.12.2019 року, яким ГУ ДПС у м. Києві визначено ТОВ УКРАЇНСЬКА ЕНЕРГОТЕХНІЧНА КОМПАНІЯ грошове зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств в сумі 33 314 (тридцять три тисячі триста чотирнадцять) гривень, в тому числі: 26 651 грн. за податковими зобов`язаннями та 6 663 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями;

- № 03912615050105 від 20.12.2019 року, яким ГУ ДПС у м. Києві визначено ТОВ УКРАЇНСЬКА ЕНЕРГОТЕХНІЧНА КОМПАНІЯ грошове зобов`язання за платежем податок на додану вартість в сумі 37 015 (тридцять сім тисяч п`ятнадцять) гривень, в тому числі: 29 612 грн. за податковими зобов`язаннями та 7 403 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Не погоджуючись з податковими повідомленнями - рішеннями, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог ст. 67 Конституції України платники податків повинні сплачувати належні суми податків і зборів у встановлені законами терміни.

Як зазначив Вищий адміністративний суд України в інформаційному листі від 02 червня 2011 року №742/11/13-11, судам належить звертати особливу увагу на дослідження обставин реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку. При цьому приймати на підтвердження даних податкового обліку можна лише достовірні первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з`ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб`єктності учасників господарської операції та установлення зв`язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку. При цьому в обов`язковому порядку необхідно досліджувати наявність господарської мети при вчиненні відповідних дій платника податку.

Таким чином, в межах даного спору слід встановити факт здійснення (реальність) господарських операцій між ТОВ "Українська Енерготехнічна компанія" та ТОВ Тера Гарант , ТОВ Латонік , мету придбання товарів та послуг, обставини використання придбаних товарів та послуг у власній господарській діяльності позивача, встановити спеціальну податкову правосуб`єктність учасників господарської операції (чи були платниками податку на додану вартість).

Суд враховує, що аналіз реальності господарської операції повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків, усіх первинних документів, які належить складати залежно від певного виду господарської операції, - договори, акти виконаних робіт тощо та відповідності їх дійсному економічному змісту.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Положеннями ст.185 ПК України визначено, що об`єктом оподаткування є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

в) ввезення товарів на митну територію України;

г) вивезення товарів за межі митної території України;

е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

З метою оподаткування цим податком до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений Митним кодексом України.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку (п.187.1 ст.187 ПК України).

Згідно з п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);

ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Отже, наведені правові норми дозволяють платнику податку формувати податковий кредит у зв`язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) та на підставі відповідних розрахункових, платіжних та інших документів, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно з п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п.200.1 ст.200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду..

Виходячи з вищенаведеного, відображенню в бухгалтерському обліку та податковій звітності підлягає лише та господарська операція, яка фактично відбулась, при наявності первинного документу, що підтверджує таку господарську операцію.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування (п.44.2 ст.44 ПК України).

Положеннями п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України визначено, що об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

Відповідно до пункту 135.1 статті 135 ПК України базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

Статтями 138-140 ПК України встановлений перелік різниць, на які коригується фінансовий результат до оподаткування. Зазначений перелік не містить різниць, які б передбачали коригування фінансового результату до оподаткування на витрати за операціями, що не пов`язані з господарською діяльністю платника податків або операціями, що мають ознаки нереальності.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п. 1.2 ст. 1, п. 2.1 ст. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05 червня 1995 року за №168/704 (далі - Положення №88), де первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Відповідно до п.2 ст.3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку..

Згідно з абзацом 11 статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до абзацу другого пункту 2.1 Положення №88, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

При цьому, наявність належним чином оформлених податкових накладних є обов`язковою, але не вичерпною обставиною для формування податкового кредиту. Зокрема, якщо наведені у договорах товари чи послуги фактично не поставлялися, то, відповідно, придбання таких товарів або послуг не відбулося, право на податковий кредит у такого платника податків не виникає, оскільки при цьому не дотримано обов`язкових умов для виникнення такого права на придбання товарів (послуг) з метою їх використання у господарській діяльності.

Як зазначено у листі Вищого адміністративного суду України від 20 липня 2010 року №1112/11/13-10 "Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби" про необґрунтованість податкової вигоди можуть також свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин: неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності; відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів; облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов`язані з виникненням податкової вигоди, якщо для даного виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій; здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку.

Як вже зазначалося, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Зміст господарської операції може встановлюватися з урахуванням змісту цивільно-правових чи господарсько-правових зобов`язань сторін, але не вичерпується останнім. Господарська операція може мати місце навіть за відсутності цивільно-правових чи господарсько-правових відносин між платниками податків.

Із наведеного можна зробити висновок про те, що господарські операції є самостійним поняттям, відмінним від правочинів або господарських зобов`язань. Наслідки в податковому обліку створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто ті, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника податків.

Презумпція дійсності, притаманна цивільним правочинам, не може бути автоматично поширена на реальність господарських операцій.

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Крім того, в основі будь-якої реальної господарської операції має лежати економічна мета, тобто бажання платника податків приростити активи за допомогою досягнення господарського ефекту.

У податковому обліку господарські операції мають бути підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, які містять відомості про господарську операцію, підтверджують її фактичне здійснення, тобто первинними документами, що містять інформацію про фактичні господарські операції, розкривають їх зміст та обсяг.

За відсутності достатніх доказів - первинних документів, які б достовірно підтверджували факт здійснення господарської операції, розкривали її зміст та обсяг з метою та в цілях господарської діяльності платника податку, підстави для формування даних податкового обліку - відсутні.

Згідно усталеної позиції Верховного Суду України при розгляді справ даної категорії судам належить з`ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції (фактичне здійснення господарських операцій); підтвердження господарських операцій належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами; установлення спеціальної податкової правосуб`єктності учасників господарської операції зв`язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська Енерготехнічна компанія "(Замовник), в особі директора ОСОБА_1 , що діє на підставі Статуту, з одного боку та Товариство з обмеженою відповідальністю Тера Гарант (Підрядник), в особі директора ОСОБА_2 , що діє на підставі Статуту, з іншого боку, уклали договір № ТГР-6/17р ввд 10.01.2017 згідно якого Підрядник зобов`язується своїми засобами здійснити монтаж систем вентиляції на об`єкті Замовника, у приміщенні відділення ПАТ ПУМБ у м. Одеса по вул. Велика Арнаутська, 92/94, і здати результат робіт Замовникові, а Замовник зобов`язується прийняти результат робіт і сплатити обумовлену Договором вартість.

На підтвердження виконання робіт в межах укладеного договору позивачем долучено до матеріалів справи копії довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати, акт №1 приймання виконаних будівельних робіт за лютий 2017 року, договірну ціну на відділення ПАТ Пумб , копії платіжних доручень.

Також, позивачем надано документи на підтвердження того, що придбані в ТОВ Тера Гарант роботи з монтажу систем вентиляції у приміщенні відділення ПАТ Пумб у м. Одеса по вул. Велика Арнаутська, 92/94 були використані Позивачем у власній господарській діяльності, а саме:

- На підставі Договору про виконання роботи №УК-16/17 від 21,11.2016: Підрядник - ТОВ Українська енрерготехнічна компанія отримала замовлення від ТОВ Престиж М (Замовник) на свій ризик виконати роботи на об`єкті: відділення ПАТ Перший український міжнародний банк в м. Одеса по вул. Велика Арнаутська, 92/94 ;

- згідно Довідки від 28.02.2017 за лютий 2017 сторони погодили вартість виконаних будівельних робіт та обсяг робіт; - відповідно до Акту від 28.02.2017 №2 приймання виконаних будівельних робіт за лютий 2017 року: замовник (ТОВ Престиж М ) прийняв, а підрядник (ТОВ Українська енерготехнічна компанія ) здав роботи на об`єкті: відділення ПАТ Перший український міжнародний банк в м. Одеса по вул. Велика Арнаутська, 92/94 на суму 52160 грн., що включають в тому числі і роботи, виконані субпідрядником на цьому об`єкті ТОВ Тера Гарант на суму 43500 грн.

Матеріали для забезпечення виконання генпідрядником ТОВ Українська енрерготехнічна компанія робіт на об`єкті: м. Одеса по вул. Велика Арнаутська, 92/94 , в т.ч., які використовувались субпідрядником ТОВ Тера Гарант при виконання частини робіт в лютому 2017, придбані позивачем:

- в ТОВ Бердичівський завод енергетичного обладнання на підставі видаткової накладної № 86 від 28.02.2017; рахунок №СФ000000105 від 27.02.2017;

- в ПП Люкском на підставі видаткової накладної від 27.02.2017 №1497; - рахунок №1497 від 27.02.2017;

- в ТОВ Бердичівський завод енергетичного обладнання на підставі видаткової накладної № 755 від 26.12.2016;

- рахунок №СФ000000837 від 14.12.2016; - в ТОВ Степ Корпорейшн на підставі видаткової накладної № 12559 від 19.12.2016; - рахунок № 00000098941 від 19.12.2016;

- в ТОВ Бердичівський завод енергетичного обладнання на підставі видаткової накладної № 771 від 19.12.2016; - рахунок №СФ000000853 від 19.12.2016;

- в ПП Люкском на підставі видаткової накладної 10308 від 19.12.2016; - рахунок №10308 від 19.12.2016.

Проте, під час перевірки податковим органом встановлено, що середньооблікова кількість штатних працівників за звітний період - 0 осіб.

Кількість застрахованих осіб у звітному періоді, яким нараховані виплати - 3 особи, у тому числі: чоловіків - 2 особи, жінок - 1 особа. За Лютий 2017 року - інформація відсутня. Не подано звіт про нарахування єдиного внеску.

Крім того, інформація щодо наявності трудових ресурсів (звіти про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів (форма Д4) та основних засобів (фінансовий звіт (баланс) та додаток AM до рядка 1.2.1. додатку РІ до рядка 03 РІ податкової .декларації 3 податку на прибуток до органів ДПС за 2016, 2017 роки не подавало та відповідно податки не сплачувало.

Що стосується відсутності у контрагента позивача основних трудових ресурсів та виробничих можливостей, суд зазначає, що позивачем зазначені обставини не спростовано та не надано доказів залучення відповідних ресурсів на умовах цивільно-правових договорів.

Разом з тим, як зазначено податковим органом, Позивачем не надано проектну документацію, дозвільні документи (ліцензії, патенти, дозволи на здійснення фінансово-господарської діяльності, дозвільні документи на виконання будівельних робіт), журналів відвідування працівників завдяки яким можна встановити ким саме виконувались дані роботи.

Контролюючим органом зазначено, що декларація з податку на додану вартість та додатки до неї за лютий 2017 року, подана до ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві за підписом керівника, від імені ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

Суд зазначає, що наявні в матеріалах справи копії договорів та актів виконаних робіт, а також податкових накладних підписані з боку ТОВ Тера Гарант керівником та головним бухгалтером ТОВ ТЕРА ГАРАНТ (код 40091910) на момент здійснення взаємовідносин в одній особі значиться гр. ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ), який згідно протоколу допиту свідка від 14.06.2017 повідомив про непричетність до фінансово-господарської діяльності ТОВ ТЕРА ГАРАНТ (код 40091910).

До АІС Податковий блок внесено облікову картку суб`єкта фіктивного підприємництва (далі СФП ), вихідний №3428/8/26-54-21-03 дата 10.07.2017, згідно якої встановлено, що в рамках к/п 32016100050000055 від 30.06.2016 передбаченого ч.2 ст.205,ч.5 ст.27,ч.З ст.212 КК України допитано ОСОБА_2 , який повідомив, що вказане підприємство зареєстровано без його участі та відома. Матеріали вказаного кримінального провадження, виділено прокурором в окреме провадження, яке зареєстровано в ЄРДР під №32018100050000017.

Відповідно до вимог статті 222 КПК України, надано дозвіл на розголошення відомостей досудового розслідування у кримінальному провадженні № 32018100050000017 при здійсненні контрольно-перевірочних заходів.

Щодо фінансово-господарських відносин Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська Енерготехнічна компанія " з ТОВ Латонік (код 39540060) за вересень 2017 року, суд зазначає наступне.

Господарські операції здійснювалися на підставі договорів на виконання робіт.

Так, 07.07.2017 року між товариством з обмеженою відповідальністю УКРАЇНСЬКА ЕНЕРГОТЕХНІЧНА КОМПАНІЯ , що є платником податку на прибуток на загальних підставах, в особі директора ОСОБА_3 , що діє на підставі Статуту, з однієї сторони та Товариство з обмеженою відповідальністю ЛАТОНІК , в особі директора ОСОБА_4 , що діє на підставі Статуту, з інші сторони, які спільно за текстом цього Договору іменуються Сторони , а кожна окремо - Сторона , уклали даний Договір №Л-7/07 , відповідно до умов цього Договору Підрядник зобов`язується якісно та в строк виконати роботи по монтажу систем вентиляції та кондиціювання у кондитерському цеху за адресою: пров. К. Маркса у м. Вінниця, а Замовник -передати наявну у нього документацію стосовно об`єкту, прийняти завершені роботи та оплатити їх в порядку, обсязі та на умовах, визначених цим Договором.

10 липня 2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю УКРАЇНСЬКА ЕНЕРГОТЕХНІЧНА КОМПАНІЯ , що є платником податку на прибуток на загальних підставах, в особі директора ОСОБА_3, що діє на підставі Статуту, з однієї сторони та Товариством з обмеженою відповідальністю ЛАТОНІК , в особі директора ОСОБА_4 , що діє на підставі Статуту, з іншої сторони, які спільно за текстом цього Договору іменуються Сторони , а кожна окремо - Сторона , уклали договір на виконання робіт №Л-10/07, відповідно до умов якого Підрядник зобов`язується якісно та в строк виконати роботи по монтажу систем вентиляції та кондиціювання на об`єкті Ремонтно - реставраційні роботи пам`ятки місцевого значення Особняк по вул. Пушкіна, Н у м. Вінниця (охор. №365-М) з пристосуванням під розміщення центру підтримки інновацій та підприємництва м. Вінниці , а Замовник - передати наявну у нього документацію стосовно об`єкту, прийняти завершені роботи та оплатити їх в порядку, обсязі та на умовах, визначених цим Договором.

31 липня 2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю УКРАЇНСЬКА ЕНЕРГОТЕХНІЧНА КОМПАНІЯ , що є платником податку на прибуток на загальних підставах, в особі директора ОСОБА_3 , що діє на підставі Статуту, з однієї сторони та Товариство з обмеженою відповідальністю ЛАТОНІК , в особі директора ОСОБА_4 , що діє на підставі Статуту, з інші сторони, які спільно за текстом цього Договору іменуються Сторони , а кожна окремо - Сторона , уклали договір №10817 про виконання роботи, відповідно до умов, якого Підрядник зобов`язується якісно та в строк виконати роботи на об`єкті Капітальний ремонт приміщень (систем вентиляції та внутрішніх електричних мереж) харчоблоку комунального закладу Навчально-виховний комплекс: загальноосвітня школа I- III ступенів - гімназія №23 Вінницької міської ради по вул.. Космонавтів, 32 м. Вінниця, а саме: роботи по монтажу систем вентиляції (далі за текстом - Об`єкт), а Замовник - передати наявну у нього документацію стосовно об`єкту, прийняти завершені роботи та оплатити їх в порядку, обсязі та на умовах, визначених цим Договором.

Також, 14.08.2017 року Товариством з обмеженою відповідальністю УКРАЇНСЬКА ЕНЕРГОТЕХНІЧНА КОМПАНІЯ , що є платником податку на прибуток на загальних підставах, в особі директора ОСОБА_3 , що діє на підставі Статуту, з однієї сторони та Товариством з обмеженою відповідальністю ЛАТОНІК , в особі директора ОСОБА_4 , що діє на підставі Статуту, з іншої сторони, які спільно за текстом цього Договору іменуються Сторони , та кожна окремо - Сторона , уклали договір про виконання роботи Л-14/08, відповідно до умов якого Підрядник зобов`язується якісно та в строк виконати роботи по монтажу систем вентиляції у приміщенні магазину ГРОШ-ЕКСПРЕС по вул. М. Шимка, 24 у м. Вінниці , а Замовник - передати наявну у нього документацію стосовно об`єкту, прийняти завершені роботи та оплатити їх в порядку, обсязі та на умовах, визначених цим Договором.

На підтвердження виконання робіт в межах укладеного договору позивачем долучено до матеріалів справи копії договорів, акти виконаних робіт, копії договірної ціни, видаткові накладні, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати, рахунки -фактури, рахунки фактури, рахунки оплати.

Разом з тим, як зазначено відповідачем та не заперечується позивачем, товариством не надано проектну документацію, дозвільні документи (ліцензії, патенти, дозволи на здійснення фінансово-господарської діяльності, дозвільні документи на виконання будівельних робіт), журнали відвідування працівників завдяки яким можна встановити ким саме виконувались дані роботи.

Як зазначає відповідач, згідно даних ІС Податковий блок , податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них (форма 1-ДФ) ТОВ ЛАТОНІК за 2017 рік до органів ДФС не подано, що свідчить про відсутність працівників на підприємстві, в зв`язку з чим ТОВ ЛАТОНІК не мало можливості надавати послуги ТОВ УКРАЇНСЬКА ЕНЕРГОТЕХНІЧНА КОМПАНІЯ .

Відсутня інформація щодо наявності основних фондів та виробничих потужностей на ТОВ ЛАТОНІК , що унеможливлює виконання послуг.

Крім того, ГУ ДПС у м. Києві отримало лист Оперативного управління ДФС м. Києва від 11.01.2019 №13/26-15-21-27, яким надані матеріали опитування гр. ОСОБА_4 від 20.07.2017, проведеного в межах досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32016100060000134, та його письмових свідчень щодо непричетності до реєстрації та здійснення фінансово-господарської діяльності ТОВ Латонік .

У контексті наведеного судом враховується, що первинні документи, виписані від імені підприємства та від особи, яка заперечує свою участь у створенні та діяльності цього підприємства, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами, відповідно посвідчувати факт придбання товарів/робіт/послуг.

Вище зазначене свідчить про дефектність наданих ТОВ "Українська Енерготехнічна компанія" до перевірки первинних документів щодо проведення господарських операцій із ТОВ Латонік та ТОВ Тера Гарант .

Суд зазначає, що факт порушення кримінальної справи не вказує на наявність обставин, які не потребують доказуванню, разом із тим, зазначені обставини підлягають врахуванню судом з огляду на те, що в документах, долучених на підтвердження реальності господарських операцій позивача із контрагентами, зокрема і податкових накладних, зазначено прізвища ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , які заперечують свою причетність до ведення господарської діяльності ТОВ Латонік та ТОВ Тера Гарант та саме їх підписи містяться в первинних документах, наданих позивачам на підтвердження реальності господарських відносин.

Дана позиція узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною в рішеннях від 23.01.2018 у справі №826/7047/13-а, від 14.03.2019 року у справі № 825/2042/14 та у справі № 808/2159/17, від 18.06.2020 року у справі № 826/14035/17.

Крім того, у постановах від 14.03.2019 року у справі №825/2042/14 і від 21.05.2020 року у справі № 823/1598/17 Верховний Суд зазначив, що у постанові Верховного Суду України від 05.03.2012 року у справі № 21-421а11 також міститься правовий висновок, відповідно до якого податкові накладні, які стали підставою для формування податкового кредиту, виписані від імені осіб, які заперечують свою участь у створенні та діяльності контрагентів платника податків, зокрема й у підписанні будь-яких первинних документів, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставним.

Також у постанові від 20.01.2016 року у справі № 826/11531/14 Верховний Суд України підкреслив, що сам факт того, що на момент розгляду справи щодо офіційних осіб контрагентів не було постановлено вироків, не може спростовувати достовірність їх пояснень відносно характеру укладених угод і фактичного здійснення за цими угодами операцій.

Обставини щодо непричетності директорів ТОВ Латонік та ТОВ Тера Гарант до господарської діяльності зазначених товариств не спростовані позивачем в ході перевірки та в ході судового розгляду, а отже не можуть залишитися неврахованими при дослідженні реальності господарських операцій, оскільки ознаки фіктивного підприємства несумісні з легальною підприємницькою діяльністю, навіть за формального підтвердження її первинними документами.

Як зазначено в постанові Верховного Суду від 14.01.2020 у справі №826/9925/14 … Матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_1 (який у періоді, що перевірявся, значився засновником та директором ТОВ Радіант-Сервіс ), викликаний по кримінальній справі № 08-160325, порушеній відносно ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та інших за ознаками злочинів, передбачених частиною другою статті 28, частиною другою статті 205 Кримінального кодексу України, повідомив, що він зареєстрував зазначене товариство на своє ім`я за винагороду на прохання свого дальнього родича, без мети здійснювати будь-яку діяльність від імені зазначеного суб`єкта господарювання, установчих документів та печатки зазначеного товариства у його розпорядженні ніколи не було, звітних документів він ніколи не готував та не підписував, бухгалтерській документи підписував виключно за грошову винагороду., фінансово-господарську діяльність від імені цього товариства не здійснював та нікого не уповноважував на вчинення таких дій, ніяких пославок товарів, робіт чи послуг від імені зазначеного товариства не здійснював.

Зазначені обставини у їх сукупності слугували підставою для правомірного висновку суду першої інстанції, що первинні документи, які стали підставою для формування податкового кредиту та валових витрат, виписані від імені ТОВ Радіант-Сервіс , не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання робіт (послуг). .

Відповідно до частини шостої статті 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Такими чином з огляду на викладені обставини, сама по собі наявність договору та первинних документів свідчить лише про оформлення їх на папері без фактичного їх здійснення.

Необхідно зазначити, що хоча з огляду на принцип індивідуальної відповідальності платника у сфері податкових правовідносин платник не є відповідальним за протиправні дії третіх осіб, що перебувають поза межами його впливу та контролю, однак несприятливі наслідки недостатньої обережності у підприємницькій діяльності мають покладатися на особу, якою були укладені відповідні правочини, та не можуть бути перенесені на бюджет шляхом зменшення податкових зобов`язань та здійснення необґрунтованих виплат з бюджету. У разі недобросовісності контрагентів покупець несе певний ризик не лише невиконання цивільно-правового договору, але й в рамках податкових правовідносин, оскільки в силу вимог податкового законодавства позбавляється можливості скористатися правом на податковий кредит в силу відсутності документів, що мають силу первинних документів.

У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит та сформував витрати, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи.

Також суд звертає увагу, що платник податків при виборі контрагента та укладенні з ним договорів має керуватись і належною обачністю, оскільки від цього залежить подальше фактичне виконання таких договорів, отримання прибутку та права на отримання певних преференцій, зокрема формування податкового кредиту з ПДВ та його подальше бюджетне відшкодування. Крім того, прояв такої обачності й обережності при виборі постачальника послуг та вчинення будь-яких дій на предмет перевірки податкової доброчесності контрагента, зокрема за доступними електронними базами даних на сайті контролюючого органу (база платників ПДВ, база анульованих свідоцтв платників ПДВ, база недобросовісних платників ПДВ, база місць масової реєстрації платників податків, отримання завірених копій статутних та реєстраційних документів, копій паспорта особи, яка підписуватиме договір, довідку про кількість співробітників контрагента, тощо), перевірки загальнодоступної інформації щодо наявності кримінальних проваджень за участю контрагента, в подальшому свідчитимуть на користь висновку, що платником податків вжито належні та достатні дії щодо його обізнаності на предмет податкової надійності такого контрагента та вказуватимуть на правомірність формування податкового обліку за господарськими операціями з таким контрагентом.

Вказана правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду № 816/1422/17 від 26.06.2018.

Презумпція добросовісності платника податків означає, що подані платником контролюючому органу документи податкової звітності є дійсними, повно та об`єктивно відтворюють господарські операції, що є об`єктом оподаткування та/або фінансові показники яких впливають на податковий обов`язок платника податків, якщо інше не буде доведено контролюючим органом. У площині процесуального регулювання презумпції добросовісності платника податків відповідає обов`язок доведення контролюючим органом правомірності прийнятого рішення в судовому процесі, порушеному за позовом платника податків про скасування рішення як неправомірного.

У разі надання контролюючим органом доказів, які спростовують дійсність чи повноту даних поданої платником податків податкової звітності, платник податків відповідно до встановленого частиною 1 ст. 77 КАС України, обов`язку кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, повинен довести наявність законних підстав, для врахування задекларованих в податковому обліку даних при визначені суми його податкового обов`язку.

Вказана правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду № 803/1923/13-а від 25.06.2018.

Враховуючи сукупність встановлених вище обставин справи, суд дійшов висновку про відсутність факту здійснення реальних господарських операцій між позивачем і його контрагентами: ТОВ Тера Гарант та ТОВ ЛАТОНІК , а тому оскаржувані податкові повідомлення-рішення №03902610550105, №03912615050105 від 20.12.2019 є правомірними та скасуванню не підлягають, а відтак і дії посадових осіб контролюючого органу щодо їх прийняття також є правомірними, здійснені в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В силу норми ч. 2 ст. 19 Конституції України посадові особи контролюючих органів зобов`язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Одночасно, судом враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов до висновку про наявність правових підстав для відмови у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати у зв`язку із відмовою у задоволенні позову не підлягають відшкодуванню.

З урахуванням викладеного, керуючись положеннями статей 2, 7, 9, 11, 44, 72-78, 79, 194, 241-246, 250, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська Енерготехнічна компанія " (03062, м. Київ, пр-т Перемоги, 98/2, код ЄДРПОУ 34620586) - відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому ст.255 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295-297 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Н.Г. Вєкуа