Постанова

від 24.06.2021 по справі 520/10108/2020

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2021 р.Справа № 520/10108/2020 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Кононенко З.О.,

Суддів: Калиновського В.А. , Макаренко Я.М. ,

за участю секретаря судового засідання Ковальчук А.С

представник позивача Щербак Л.О.

представник відповідача Рядних О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариство з обмеженою відповідальністю Компанія "Укрпромкомплект" на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.11.2020, головуючий суддя І інстанції: Кухар М.Д., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 13.11.20 по справі № 520/10108/2020

за позовом Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ ВП: 43983495)

до Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія "Укрпромкомплект"

про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ ВП: 43983495), звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія "Укрпромкомплект", в якому просив суд:

- стягнути до бюджету України кошти у розмірі 63427,81 гривень у рахунок погашення податкового боргу з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Укрпромкомплект" (податковий номер 35246524), місцезнаходження: вул. Дудинської, буд. 1А, м. Харків, 61064, суму податкового боргу з усіх відкритих розрахунків.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що відповідно до облікових даних контролюючого органу відповідач має податковий борг перед бюджетом в загальному розмірі 63427,81 грн. У добровільному порядку відповідачем сума не сплачена.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 11.11.2020 року адміністративний позов Головного управління ДПС у Харківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія "Укрпромкомплект" про стягнення податкового боргу задоволено.

Стягнуто до бюджету України кошти у розмірі 63427,81 грн. (шістдесят три тисячі чотириста двадцять сім гривень 81 копійка) у рахунок погашення податкового боргу з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Укрпромкомплект" (податковий номер 35246524), місцезнаходження: вул. Дудинської, буд. 1А, м. Харків, 61064, суму податкового боргу з усіх відкритих розрахунків.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувате вказане рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції.

Так в апеляційній скарзі скаржник зазначає що, роглянувши справу, судом першої інстанції не було враховано та дослідженого того факту, що позовними вимогами заявлено суму податкового боргу (у тому числі нараховуючи штраф та пеню) за минулі періоди, які були сплачені відповідачем.

Так, розраховуючи суму податкового боргу, позивачем наведено про податкові зобов`язання з оплати ПДВ на загальну суму у розмірі: 13006,00 грн., які виконані відповідачем у відповідності до вимог податкового законодавства.

З підстав наведення суми боргу (визначаючи сплачену суму, як прострочений платіж), позивачем в подальшому здійснюється нарахування штрафу та пені.

Відповідач вважає, що огляду на вищенаведені фактичні обставини, позивачем сформовано позовну вимогу про стягнення податкового боргу з підстав неіснуючої заборгованості.

Натомість, відповідачем по справі своєчасно виконувалися власні зобов`язання з проведення оплати ПДВ, нараховані грошові кошти до сплати за податковими деклараціями також сплачено, на чому наголошувалося у відзиві на позовну заяву, долучаючи належним чином засвідчені копії платіжних документів, так само наголошувалося і під час судового розгляду справи, однак, судом першої інстанції було повністю проігноровано всі доводи відповідача, упереджено розглядаючи справу.

Таким чином, не врахування фактів сплати відповідачем грошових коштів на виконання податкових зобов`язань судом першої інстанції, є прямим підтвердженням неправильності та неповноти дослідження судом доказів по справі, що призвели до прийняття рішення всупереч дійсним обставинам справи.

Також, скаржник зазначає, що всупереч предмету позову, судом першої інстанції не досліджено підстав стягнення заборгованості, оскільки позивачем не долучено жодного належного та допустимого доказу, підтверджуючого наявність податкової заборгованості, а наведені відповідачем обставини щодо відсутності заборгованості, судом першої інстанції повністю проігноровані.

Таким чином, не встановлення доказів по справі, не встановлення предмету доказування, є прямим підтвердженням відсутності встановлення судом першої інстанції всіх обставин справи, що спричинило прийняттю незаконного судового рішення за власною суттю.

Позивач скористався своїм правом та надав до Другого апеляційного адміністративного суду відзив на апеляційну скаргу відповідача в якому зазначив, що суму податкового боргу складає узгоджена сума самостійно задекларованих податкових зобов`язань

Позивач зауважує, що суми за платіжними дорученнями на які посилається апелянт були джерелом погашення минулих боргів згідно із черговістю, що відображено в інтегрованій карті платника.

Позивач наголошує, що джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Джерелом самостійної сплати грошових зобов`язань з податку на додану вартість є суми коштів, джерела яких зазначені в абзаці першому цього пункту та обліковуються в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. У разі сплати податкових зобов`язань, що виникли до 1 липня 2015 року, та/або погашення податкового боргу за податковими зобов`язаннями, що виникли до 1 липня 2015 року, перерахування коштів до бюджету здійснюється безпосередньо з поточних рахунків платника податків, відкритих у банках.

Позивач звертає увагу, що спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов`язанії перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування це коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов`язкове державі соціальне страхування.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник відповідача підтримав апеляційну скаргу, просив задовольнити її, посилаючись на доводи та обґрунтування, викладені в апеляційній скарзі.

Представник позивача, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, просив залишити без задоволення апеляційну скаргу, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що Товариство з обмеженою відповідальністю Компанія Укрпромкомплект зареєстровано в якості суб`єкта господарювання - юридичної особи та перебуває в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань з ідентифікаційним номером 35246524.

Відповідач перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Харківській області.

Відповідач має податковий борг у розмірі 63427,81 грн., що виник на підставі:

податкової декларації з податку на додану вартість від 15.08.2019 №25332670 у розмірі 17 055,81 грн. (нараховано - 53 249,00 грн., сплачено - 36 193,19 грн.);

податкової декларації з податку на додану вартість від 17.01.2020 №2088870 у розмірі 183,0 грн.;

податкової декларації з податку на додану вартість від 18.02.2020 №11907047 у розмірі 3 291,0 грн.;

уточнюючого розрахунку з податку на додатну вартість від 01.12.2019 №14546272 у розмірі 2030,0 грн.;

податкової декларації з податку на додану вартість від 01.06.2020 №22388942 у розмірі 833,0 грн.;

податкової декларації з податку на прибуток підприємств від 26.02.2018 №41734 у розмірі 110,0 грн.;

податкової декларації з податку на прибуток підприємств від 06.04.2020 №17114744 у розмірі 33 855,0 грн.

У зв`язку з несплатою узгодженої суми податкового зобов`язання та з метою виконання вимог п. 59.1 ст. 59 ПКУ платнику направлено податкову вимогу від 11.03.2016 №74-17.

Податкова вимога є дійсною, в судовому порядку не оскаржувалась, не є скасованою, зміненою або відкликаною. Доказів протилежного сторонами не надано, судом не встановлено.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції про задоволення позовних вимог у повному обсязі з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України справа розглядається в межах доводів та вимог апеляційних скарг.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Підпункт 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України встановлює, що грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до п.п.14.1.156 п.14.1 ст. 14 ПК України податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Згідно з п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Згідно з п. 38.1 ст.38 ПК України виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до п.31.1 ст.31 ПК України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Відповідно до п. 46.1 ст. 46 ПК України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою (п.54.1 ст.54 ПК України).

Згідно з п. 57.1 ст.57 ПК України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 56.11 статті 56 ПК України передбачено, що самостійно визначене платником податків податкове зобов`язання оскарженню не підлягає.

Пунктом 59.1 статті 59 ПК України визначено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

При цьому, відповідно до п. 59.5 ст. 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Контроль за своєчасністю подання платниками податків передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків, зборів, платежів покладено на органи державної податкової служби. Крім того, п. п. 19-1.1.34 п. 19-1.1 ст.19-1 Податкового кодексу України на контролюючі органи покладено функцію застосування і своєчасного стягнення сум передбачених законом штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Право контролюючих органів на звернення до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини закріплено також у п. п. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України на контролюючі органи покладено також обов`язок здійснювати за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України встановлено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Згідно з п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

З матеріалів справи вбачається, що позивач вважає, що у відповідача наявний податковий борг, що виник на підставі несплати зобов`язань за податковою декларацією з податку на додану вартість від 15.08.2019 №25332670 у розмірі 17055,81 грн. (нараховано - 53249,00 грн., сплачено - 36193,19 грн.).

Проте, колегією суддів встановлено, що 15 серпня 2019 року Товариством з обмеженою відповідальністю Компанія "Укрпромкомплект" була подана наведена податкова декларація (за липень 2019 року) з нарахованою сумою у розмірі розмірі 53249,00 грн.

14 серпня 2019 року, платіжними дорученням №17 від 17.08.2020 (а.с. 60) був здійснений авансовий платіж на суму у розмірі 53300,00 грн., призначення якого: ПДВ по липень 2019 року .

Крім того, проходження даної суми відстежується також за реєстром транзакцій за серпень 2019 року, (а.с. 63-64).

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що позивачем протиправно заявлено суму податкового боргу (у тому числі нараховуючи штраф та пеню) за минулі періоди, які були сплачені відповідачем.

Так, розраховуючи суму податкового боргу, позивачем наведено про податкові зобов`язання з оплати ПДВ на загальну суму у розмірі: 13006,00 грн., які виконані відповідачем у відповідності до вимог податкового законодавства.

З підстав наведення суми боргу (визначаючи сплачену суму, як прострочений платіж), позивачем в подальшому безпідставно здійснено нарахування штрафу та пені.

Таким чином, колегія суддів вважає, що позивачем сформовано позовну вимогу про стягнення податкового боргу на суму 17055,81 грн. з підстав неіснуючої заборгованості, оскільки позивачем протиправно не враховано фактів сплати відповідачем грошових коштів на виконання податкових зобов`язань.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що Головним управлінням ДПС у Харківській області, утвореним на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ ВП: 43983495) безпідставно заявлено до стягнення до бюджету України кошти у розмірі 17055,81 грн. (сімнадцять тисяч п`тдесят п`ять 81 копійка) у рахунок погашення податкового боргу з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Укрпромкомплект" (податковий номер 35246524), місцезнаходження: вул. Дудинської, буд. 1А, м. Харків, 61064, суму податкового боргу з усіх відкритих розрахунків, отже в наведеній частині позов слід залишити без задоволення.

Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).

Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Аналізуючи наведені нормативно - правові акти, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги у повному обсязі, зробив передчасні висновки.

Відповідно до ч.1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

У відповідності до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Таким чином, з огляду на викладене вище, колегія суддів приходить до висновку, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.11.2020 року по справі № 520/10108/2020, в частині стягнення до бюджету України коштів у розмірі 17055,81 грн. у рахунок погашення податкового боргу з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Укрпромкомплект" суму податкового боргу з усіх відкритих розрахунків прийнято з помилковим застосуванням норм матеріального права та підлягає скасуванню в цій частині з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення

Відповідно до п. 4 ч. 1, ч. 2 ст. 317 КАС України, підстави для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія "Укрпромкомплект" задовольнити частково.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.11.2020 по справі № 520/10108/2020 скасувати в частині стягнення до бюджету України коштів у розмірі 17055,81 грн. (сімнадцять тисяч п`тдесят п`ять 81 копійка) у рахунок погашення податкового боргу з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Укрпромкомплект" (податковий номер 35246524), місцезнаходження: вул. Дудинської, буд. 1А, м. Харків, 61064, суму податкового боргу з усіх відкритих розрахунків.

Прийняти в цій частині постанову, якою в задоволенні позову відмовити.

В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.11.2020 року по справі 520/10108/2020 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя (підпис)З.О. Кононенко Судді (підпис) (підпис) В.А. Калиновський Я.М. Макаренко Повний текст постанови складено 05.07.2021 року