Постанова

від 01.07.2021 по справі 756/10327/20

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

вул. Солом`янська, 2-а, м. Київ, 03110

факс 284-15-77 e-mail: inbox@kia.court.gov.ua

Унікальний номер справи № 756/10327/20 Апеляційне провадження № 22-ц/824/3502/2021Головуючий у суді першої інстанції - Андрейчук Т.В. Доповідач у суді апеляційної інстанції - Нежура В.А.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 липня 2021 року Київський апеляційний суд у складі:

суддя-доповідач Нежура В.А.,

судді Березовенко Р.В., Білич І.М.,

розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану від його імені та в його інтересах адвокатом Зіміним Максимом Вікторовичем, який діє на підставі договору, на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 07 грудня 2020 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів,

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2020 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просила стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у твердій грошовій сумі з подальшою індексацією відповідно до закону у розмірі 10 000,00 грн. на кожного, починаючи з дня подання позову до суду до повноліття дитини.

Свої вимоги обґрунтовувала тим, що 21.05.1999 між нею та ОСОБА_1 було укладено шлюб.

ІНФОРМАЦІЯ_1 у подружжя народилась донька ОСОБА_3 , а ІНФОРМАЦІЯ_2 - син ОСОБА_4 .

На теперішній час шлюб між сторонами справи розірвано.

Позивач стверджувала, що на цей час діти мешкають з нею та перебувають на повному її утриманні, ОСОБА_1 матеріальної допомоги на утримання дітей не надає (а.с. 1-4, 29-32).

Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 07.12.2020 позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у сумі 8 000,00 грн. щомісячно з наступною індексацією відповідно до закону, починаючи з 19.08.2020 і до досягнення старшою дитиною повноліття. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат (а.с. 75-78).

В апеляційній скарзі, ОСОБА_1 , посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Вказує, що суд першої інстанції розглядаючи дану справу не звернув уваги та не надав оцінки тому, що діти проживають з ним в квартирі, яка належить на праві власності матері ОСОБА_1 - ОСОБА_5 , тому перебувають на його повному утриманні і підстав для задоволення позову не має.

Крім того, між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було укладено шлюбний договір, пунктом 19 якого передбачено, що у випадку, якщо подружжя припинить спільне проживання (тимчасово або назавжди) їх діти залишаються жити за місцем реєстрації батька дітей, який зобов`язується забезпечити їх фізичний, духовний та моральний розвиток. А пунктом 20 цього договору визначалось, що у разі виникнення спору між сторонами щодо виховання та/або матеріального забезпечення життя спільних дітей вони укладуть між собою правочин щодо матеріального забезпечення (виплати аліментів) на виховання та забезпечення життя спільних дітей.

Також вказує на те, що про розгляд справи в суді першої інстанції його не було належним чином повідомлено, тому він не міг своєчасно звернутися до адвоката для надання правової допомоги і надати відповідно докази своєї позиції (а.с. 84-87).

01.06.2021 від ОСОБА_2 надійшов відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в якому вона вказує на те, що відповідач з дітьми не проживає з 2019 року, що було встановлено у рішенні суду про розірвання шлюбу. Також, відповідач почав надавати матеріальну допомогу дітям лише після ухвалення оскаржуваного рішення від 07.12.2020 по стягнення аліментів, проте жодної квитанції про перерахунок коштів до часу прийняття судом рішення про стягнення аліментів відповідачем не надано.

Також зазначає, що вона погодилась із рішенням суду від 07.12.2020 і не оскаржувала його, проте ОСОБА_1 оскаржив його і просить відмовити у задоволенні позову, що свідчить про бажання ухилятись від виплати аліментів на утримання неповнолітніх дітей.

Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Заслухавши доповідь судді, вивчивши та дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

За змістом статей 150, 180 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.

Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Згідно з положеннями ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Згідно з ч. 1, 2, 3 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття. Якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припала на дитину, яка досягла повноліття.

Приписами ст. 191 СК України передбачено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.

За положеннями ч. 1 ст. 184 СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. За заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період.

Як вбачається з матеріалів справи, 21.05.1999 ОСОБА_2 та ОСОБА_1 уклали шлюб, зареєстрований Центральним відділом реєстрації шлюбів м. Києва, актовий запис № 513 (а.с. 33).

ІНФОРМАЦІЯ_1 у подружжя народилась донька ОСОБА_3 , а ІНФОРМАЦІЯ_2 - син ОСОБА_4 (а.с. 34, 35).

Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 23.09.2020 у справі № 756/7967/20 шлюб, укладений між сторонами справи, було розірвано (а.с. 67).

Після розірвання шлюбу діти ОСОБА_3 та ОСОБА_4 залишились мешкати з матір`ю у квартирі АДРЕСА_1 .

Угоди про добровільну сплату аліментів між сторонами у справі не досягнуто.

ОСОБА_1 є чоловіком працездатного віку, відомості про незадовільний стан здоров`я відповідача у справі відсутні. Інших неповнолітніх дітей, окрім ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , у ОСОБА_1 немає. Крім того, відповідачем не наведено доказів на підтвердження того, що на його утриманні перебувають інші непрацездатні особи.

Відповідач є власником житлового будинку АДРЕСА_2 , загальною площею 298,2 кв. м; земельної ділянки на АДРЕСА_2 , площею 0,1 га, кадастровий номер 8000000000:85:058:0018; земельної ділянки на АДРЕСА_3 , площею 0,1716 га, кадастровий номер 3222481201:01:010:0044; земельної ділянки в с. Білогородка Києво-Святошинського району Київської області, площею 0,899 га, кадастровий номер 3222480401:05:005:0055; земельної ділянки в Білогородській сільській раді Києво-Святошинського району Київської області, площею 1,1831 га, кадастровий номер 3222480400:05:005:0098; гаражів № 8, 9-10 загальною площею 58,3 кв.м та 31,1 кв.м по АДРЕСА_4 ; домоволодіння загальною площею 57,6 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 ; квартири АДРЕСА_6 ; автомобіля BMW, 2015 р. в., д.н.з. НОМЕР_1 ; причепа для човнів ПГМФ 8902, 2004 р.в., д.н.з. НОМЕР_2 ; автомобіля Mitsubishi, 1988 р.в., д.н.з. НОМЕР_3 ; мотоцикла Honda GL 1800F 1832, 2008 р. в.; ПА 2 0, 1998 р.в.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції, на підставі яких було частково задоволено позов та стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на малолітніх дітей у розмірі 8 000,00 грн.

Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 під час розгляду справи в суді першої інстанції не мав належної юридичної допомоги для представлення своїх інтересів та надання заперечень по справі, апеляційний суд не бере до уваги, оскільки ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 21.09.2020 було відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження та призначено перше судове засідання на 07.12.2020 (а.с.50-51).

27.10.2020 ОСОБА_1 особисто було подано заяву про направлення копії позовної заяви з додатками на його електронну адресу для ознайомлення, тобто, станом на жовтень місяць відповідач був обізнаний про наявність спору між сторонами та про поданий позов ОСОБА_2 і мав час на звернення за юридичною допомогою. Крім того, відповідач був присутнім в судовому засіданні, однак ним не заявлялось клопотання про відкладення розгляду справи та надання необхідного терміну для подачі своїх заперечень по даній справі.

Твердження апелянта про те, що малолітні діти проживають разом з ОСОБА_1 за однією адресою по АДРЕСА_7 і знаходяться на повному його утриманні спростовуються наявними квитанціями про сплату відповідачем аліментів на утримання дітей за період з грудня 2020 року по квітень 2021 року, оскільки звертатися до суду з вимогами про стягнення аліментів може лише той з батьків, з ким проживають діти. Тобто, сплачуючи аліменти, після ухвалення оскаржуваного рішення, ОСОБА_1 визнав той факт, що діти проживають разом з їх матір`ю ОСОБА_2 .

Щодо доводів ОСОБА_1 про наявність шлюбного договору, пунктами 19, 20 якого передбачено, що у разі припинення спільного проживання ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , їх спільні діти залишаються проживати за місцем реєстрації батька дітей, який зобов`язується забезпечити їх фізичний, духовний та моральний розвиток та у разі виникнення спору між сторонами щодо забезпечення спільних дітей, позивачу необхідно було ініціювати укладання договору про матеріальне забезпечення дітей замість звернення до суду з позовом про стягнення аліментів, то слід зазначити наступне, що даний шлюбний договір не позбавляє позивача права на звернення до суду з відповідним позовом про стягнення аліментів.

Посилання апелянта на те, що він здійснює матеріальне забезпечення своєї старшої повнолітньої доньки ОСОБА_6 , апеляційний суд не бере до уваги, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 198 СК України батьки зобов`язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати.

Отже, батьки можуть надавати матеріальну допомогу своїм повнолітнім дітям лише тоді коли вони мають таку можливість, і тому така допомога не повинна відбуватись за рахунок матеріального забезпечення, яке передбачено законом для повноцінного фізичного, духовного та морального розвитку неповнолітніх дітей.

Таким чином доводи, наведені в апеляційній скарзі, фактично зводяться до переоцінки доказів та незгоди з висновками суду з їх оцінкою, а тому, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції всебічно і повно з`ясував обставини справи, дав об`єктивну оцінку зібраним і дослідженим в судовому засіданні доказам та обґрунтовано дійшов вірного висновку про часткове задоволення позову.

Відповідно до статті 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду залишити без змін.

Понесені заявником судові витрати (судовий збір за подання апеляційної скарги) відшкодуванню не підлягають (ст. 141 ЦПК України).

Враховуючи викладене, керуючись статтями 268, 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану від його імені та в його інтересах адвокатом Зіміним Максимом Вікторовичем, який діє на підставі договору залишити без задоволення.

Рішення Оболонського районного суду м. Києва від 07 грудня 2020 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів залишити без змін .

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках, передбачених статтею 389 Цивільного процесуального кодексу України.

Суддя-доповідач В.А. Нежура

Судді Р.В. Березовенко

І.М. Білич