Ухвала

від 14.06.2021 по справі 761/20923/21

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/20923/21

Провадження № 1-кс/761/12463/2021

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2021 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві клопотання старшого слідчого в ОВС 5 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України ОСОБА_3 , погоджене з прокурором відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019150000000440 від 28.08.2019 за ч. 4 ст. 240 КК України,

ВСТАНОВИВ:

08 червня 2021 рокустарший слідчий в ОВС5відділу 1управління досудовогорозслідування Головногослідчого управлінняСБ України ОСОБА_3 звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з клопотанням, погодженим з прокурором відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019150000000440 від 28.08.2019 за ч. 4 ст. 240 КК України, а саме: земельної ділянки площею 5.1295 га, кадастровий номер 5123581400:01:001:0294, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 будинок 4.

Клопотання мотивоване тим, що Головним слідчим управлінням СБ України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12019150000000440 від 28.08.2019 за ч.4 ст. 240 КК України.

В рамках вказаного кримінального провадження, 03.06.2021 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 28 ч. 4 ст. 240 КК України.

ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні незаконного видобування корисних копалин загальнодержавного значення, шляхом вибуху, що спричинило тяжкі наслідки, вчинене за попередньою змовою групою осіб, тобто кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 28 ч. 4 ст. 240 КК України.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, номер інформаційної довідки №258258217, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , іпн НОМЕР_1 , паспорт громадянина України НОМЕР_2 , виданий 14.03.1996 року є власником нерухомого майна: земельної ділянки площею 5.1295 га, кадастровий номер 5123581400:01:001:0294, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 ; будинок площею 20,5 кв.м., позначений на плані літ. «А», розташований за адресою: АДРЕСА_1 , частка власності 1/1.

25 травня 2021 року у кримінальному провадженні №12019150000000440, внесеному до ЄРДР 28.08.2019 за ч.ч.2,4 ст.240 КК України на підставі заяви Держгеонадра залучено до провадження в якості потерпілого Державну службу геології та надр України в особі її представника - начальника відділу взаємодії з правоохоронними органами Департаменту правового забезпечення ОСОБА_6 .

07 червня 2021 року Державною службою геології та надр України подано до органу досудового розслідування позовну заяву про визнання цивільним позивачем та забезпечення відшкодування шкоди завданої кримінальним правопорушенням у кримінальному провадженні №12019150000000440 від 28.08.2019, в розмірі 282096917,72 грн.

Постановою старшого слідчого в ОВС 5 відділу 1 управління досудового розслідування ГСУ СБУ ОСОБА_3 від 07.06.2021 визнано Державну службу геології та надр України цивільним позивачем у кримінальному провадженні №12019150000000440 від 28.08.2019 за підозрою ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 240 КК України.

З метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), слідчий звернувся з даним клопотанням про арешт майна.

Слідчий ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, надіславши на адресу суду заяву про розгляд справи у його відсутності, вказавши, що клопотання підтримує у повному обсязі та просить його задовольнити.

Враховуючи те, що майно, на яке слідчий просить накласти арешт не було тимчасово вилучене та розгляд справи без повідомлення підозрюваного є необхідним з метою забезпечення арешту майна, слідчий суддя дійшла висновку про розгляд вищевказаного клопотання без повідомлення власника майна ОСОБА_5 .

Вивчивши клопотання про арешт майна та додані до нього копії матеріалів кримінального провадження, слідчий суддя дійшла висновку, що воно підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі статтями 131, 132 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Положеннями ч. 2 ст. 170 КПК України, визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Як вбачається з матеріалів клопотання, старший слідчий в ОВС5відділу 1управління досудовогорозслідування Головногослідчого управлінняСБ України ОСОБА_3 звертаючись до суду із клопотанням про арешт майна, вказує, що метою накладення арешту на майно є відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов).

Зі змісту клопотання про арешт майна та доданих до нього матеріалів кримінального провадження №12019150000000440 від 28.08.2019 вбачається, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 28 ч. 4 ст. 240 КК України.

25 травня 2021 року у кримінальному провадженні №12019150000000440, внесеному до ЄРДР 28.08.2019 за ч.ч.2,4 ст.240 КК України на підставі заяви Держгеонадра залучено до провадження в якості потерпілого Державну службу геології та надр України в особі її представника - начальника відділу взаємодії з правоохоронними органами Департаменту правового забезпечення ОСОБА_6 .

07 червня 2021 року Державною службою геології та надр України подано до органу досудового розслідування позовну заяву про визнання цивільним позивачем та забезпечення відшкодування шкоди завданої кримінальним правопорушенням у кримінальному провадженні №12019150000000440 від 28.08.2019, в розмірі 282096917,72 грн.

Постановою старшого слідчого в ОВС 5 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України ОСОБА_3 від 07 червня 2021 року визнано Державну службу геології та надр України цивільним позивачем у кримінальному провадженні №12019150000000440 від 28.08.2019. Сума цивільного позову становить 282096917,72 грн.

З долучених до матеріалів клопотання вбачається, що на праві власності підозрюваному ОСОБА_5 належить земельна ділянка площею 5.1295 га, кадастровий номер 5123581400:01:001:0294, розташованої за адресою: Одеська область, Миколаївський район, с/рада Антонюківська; будинок площею 20,5 кв.м., позначений на плані літ. «А», розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно із ч. 6 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

За змістом ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до ч. 8 ст. 170 КПК вартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову або стягнення отриманої неправомірної вигоди, повинна бути співмірною розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або зазначеної у цивільному позові, розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою.

Відповідно до практики Європейського суду, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі "АГОСІ" проти Сполученого Королівства" (AGOSI v. the United Kingdom від 24 жовтня 1986 року, серія А, № 108, п. 52). Іншими словами, заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.

Враховуючи розмір можливої завданої шкоди кримінальним правопорушенням, накладення арешту на майно підозрюваного є співмірним та пропорційним заходом забезпечення кримінального провадження.

Приймаючи доуваги вищевикладенета враховуючиправову кваліфікаціюкримінального правопорушення,за фактомвчинення якогорозслідується кримінальнепровадження тав межахякого поданодане клопотання,слідчий суддяприходить довисновку,що наявнідостатні підставидля арешту будинку площею 20,5 кв.м., позначений на плані літ. «А», розташований за адресою: АДРЕСА_1 , що належить підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Крім того, існують реальні ризики передачі та відчуження вказаного майна, передбачені абз. 2 ч. 1 ст. 170 КПК України.

У свою чергу, як вбачається із інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, земельна ділянка площею 5.1295 га, кадастровий номер 5123581400:01:001:0294, розташована за адресою: Одеська область, Миколаївський район, с/рада Антонюківська, передана в оренду Фермерському господарству " ОСОБА_9 " на підставі договору оренди землі від 12.02.2019 зі строком дії до 23.03.2034.

За змістом статті 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до положень статті 1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

З урахуванням передачі ОСОБА_5 правомочностей щодо володіння та користування земельною ділянкою іншій особі на підставі договору оренди та враховуючи строк дії договору оренди, слідчий суддя не вбачає підстав для задоволення клопотання слідчого в цій частині.

Керуючись вимогами ст.ст. 131, 132, 170-173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

Клопотання задовольнити частково.

Накласти арешт на будинок площею 20,5 кв.м., позначений на плані літ. «А», розташований за адресою: АДРЕСА_1 , які належить підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

В іншій частині у задоволенні клопотання відмовити.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київської апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Якщо ухвалу суду постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Відповідно до ст. 174 КПК України арешт може бути скасований повністю чи частково за заявленим клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисників, законних представників, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутніми при розгляді питання про арешт майна. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Слідчий суддя ОСОБА_1