Постанова

від 05.05.2021 по справі 700/309/20

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження 22-ц/821/737/21Головуючий по 1 інстанції Справа № 700/309/20 Категорія: 304030000 Бесараб Н. В. Доповідач в апеляційній інстанції Нерушак Л. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 травня 2021 року Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого Нерушак Л.В. ( суддя - доповідач )

Суддів Карпенко О. В., Єльцова В. О.

За участю секретаря Винник І.М.

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ;

представник позивача - - адвокат Якименко Олександр Володимирович ;

відповідачі - Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області, ОСОБА_2 , Товариство з обмеженою відповідальністю Наше зерно Плюс , Державний реєстратор виконавчого комітету Мошнівської сільської ради Черкаського району Черкаської області Цьопа Богдан Анатолійович ;

особа, яка подає апеляційну скаргу - представник ОСОБА_2 , адвокат Іванишин Олександр Олегович

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Іванишина Олександра Олеговича на рішення Лисянського районного суду Черкаської області від 03 лютого 2021 року, постановлене під головуванням судді Бесараб Н.М., в Лисянському районному суді Черкаської області 03.02. 2021 року, повний текст рішення складений 10.02. 2021 року, у справі за позовом ОСОБА_1 , представник позивача, адвокат Якименко Олександр Володимирович до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю Наше зерно Плюс , Державного реєстратора виконавчого комітету Мошнівської сільської ради Черкаського району Черкаської області Цьопи Богдана Анатолійовича про визнання незаконними та скасування рішень, визнання недійсним договору оренди землі та зобов`язання вчинити певні дії, -

в с т а н о в и в :

14.04.2020 року позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю Наше зерно Плюс , Державного реєстратора виконавчого комітету Мошнівської сільської ради Черкаського району Черкаської області Цьопи Богдана Анатолійовича про визнання незаконними та скасування рішень, визнання недійсним договору оренди землі та зобов`язання вчинити певні дії.

В обґрунтування позовних вимог позивач ОСОБА_1 зазначає, що він звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області із клопотанням від 19 липня 2019 року, в якому просив надати йому дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 1,3800 га для ведення особистого селянського господарства (код цільового призначення згідно КВЦПЗ-01.03.), яка знаходиться на території Хижинської сільської ради Лисянського району Черкаської області за межами населених пунктів за рахунок земельної ділянки з кадастровим номером 7122887600:03:001:0360.

Вказане клопотання, яке було підписане представником за довіреністю ОСОБА_3 , зареєстровано в ГУ Держгеокадастру у Черкаській області 02.08.2019 року за вх. № Т-5743/0/94-19.

За результатами розгляду клопотання відповідач видав наказ № 23-3053/14-19-СГ від 16.08.2019 року про надання ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Позивач ОСОБА_1 посилається у позовній заяві, що вінчерез свого представника уклав договір з сертифікованим інженером-землевпорядником ФОП ОСОБА_4 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Після розробки, проект землеустрою був погоджений експертом державної експертизи ОСОБА_5 згідно до висновку від 08.11.2019 року № 15050/82-19.

Через Управління надання адміністративних послуг 16 грудня 2019 року позивачем ОСОБА_1 подано заяву до ГУ Держгеокадастру у Черкаській області з проханням затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1,3800 га у власність для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Хижинської сільської ради, Лисянського району, Черкаської області. До заяви було долучено витяг з Державного земельного кадастру та погоджений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

ОСОБА_1 вказує в позові, що за результатами розгляду заяви, відповідач ГУ Держгеокадастру у Черкаській області видав наказ від 02 січня 2020 року № 23-50/14-20-СГ, яким відмовив позивачу ОСОБА_1 у затвердженні проекту землеустрою, та наданні земельної ділянки з кадастровим номером 7122887600:03:001:0360 у власність з тих підстав, що наказом ГУ Держгеокадастру у Черкаській області затверджено проект землеустрою та передано у власність іншій особі дану земельну ділянку.

Із інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно позивачу ОСОБА_1 стало відомо, що 14.01.2020 року згідно рішення державного реєстратора виконавчого комітету Мошнівської сільської ради, Черкаського району, Черкаської області Цьопи Богдана Анатолійовича, індексний номер: 50635586 від 14.01.2020 року, земельну ділянку з кадастровим номером 7122887600:03:001:0360 зареєстровано право власності за ОСОБА_2 , номер запису про право власності: 35021499.

Згідно довідки підставою для реєстрації права власності був Наказ ГУ Держгеокадастру у Черкаській області про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність із зміною цільового призначення № 23-6727/14-19-СГ від 28.12.2019 року.

В позовній заяві ОСОБА_1 зазначає, що із цієї ж інформаційної довідки він дізнався, що державним реєстратором виконавчого комітету Мошнівської сільської ради, Черкаського району, Черкаської області Цьопою Б.А. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 50816830 від 24.01.2020 року, яким зареєстровано інше речове право: право оренди ТОВ Наше Зерно Плюс (код ЄДРПОУ: 43184117) (Орендар) на земельну ділянку з кадастровим номером 7122887600:03:001:0360, номер запису про інше речове право: 35191395. Підставою для виникнення права оренди зазначено - договір оренди землі б/н від 20.01.2020 року.

Позивач ОСОБА_1 вважає, що накази відповідача ГУ Держгеокадастру у Черкаській області від 28.12.2019 року про передачу у власність земельної ділянки та від 02.01.2020 року про відмову позивачу у затвердженні проекту землеустрою є незаконними, а право власності відповідача ОСОБА_2 та договір оренди землі відповідно є недійсними.

Враховуючи те, що позивач ОСОБА_1 з відповідною заявою звернувся раніше, ніж відповідач ОСОБА_2 , а також те, що його дії щодо оформлення земельної ділянки були проведені з дотриманням вимог законодавства, то відповідач ГУ Держгеокадастру у Черкаській області фактично надав необґрунтовану перевагу у відведенні земельної ділянки іншій особі, що є порушенням конституційного права на рівність перед законом, гарантованого статтею 24 Конституції України, вважає ОСОБА_1 .

Позивач звертає увагу на те, що після звернення до ГУ Держгеокадастру України у Черкаській області із заявою від 19.12.2019 року у ОСОБА_1 виникли "законні сподівання" щодо оформлення права власності на спірну земельну ділянку, в межах дозволу та проекту землеустрою, оскільки він вчинив всі юридично необхідні дії щодо вирішення питання про отримання у майбутньому права власності на неї: отримав дозвіл на розробку проекту землеустрою спірної земельної ділянки, розробив такий проект та погодив його, у визначеному порядку, у зв`язку із чим, він мав легітимні сподівання та правомірні очікування на закінчення процедури отримання у власність земельної ділянки, яка залежить від правомірної поведінки уповноваженого державного органу.

Позивач ОСОБА_1 вважає, що в діях посадових осіб ГУ Держгеокадастру в Черкаській області містяться ознаки зловживання своїми посадовими правами, оскільки прийняття будь-яких рішень стосовно передачі земельної ділянки у власність іншій особі за заявою, яка була подана пізніше за позивача, є передчасним, та таким, що надає відповідачеві ОСОБА_2 переваги при отриманні земельної ділянки без наявності законодавчо визначених підстав, що порушує щонайменше вимоги статті 24 Конституції України стосовно позивача, який подав заяву про передачу земельної ділянки у власність раніше.

Позивач ОСОБА_1 у позовній заяві просив визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області № 23-50/14-20-СГ від 02.01.2020 року Про відмову у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки , яким ОСОБА_1 відмовлено у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, розташованої в адміністративних межах Хижинської сільської ради, Лисянського району, Черкаської області, розмір земельної ділянки 1,3800 га, кадастровий номер 7122887600:03:001:0360, із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, та надані цієї земельної ділянки у власність.

Визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області № 23-6727/14-19-СГ від 28.12.2019 року Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність із зміною цільового призначення , яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок та надано у власність ОСОБА_2 земельну ділянку площею 1,3800 га, (кадастровий номер 7122887600:03:001:0360) із земель сільськогосподарського призначення державної власності із зміною цільового призначення - для ведення особистого селянського господарства, розташовану в адміністративних межах Хижинської сільської ради, Лисянського району, Черкаської області.

Визнати незаконним та скасувати рішення державного реєстратора виконавчого комітету Мошнівської сільської ради, Черкаського району, Черкаської області Цьопи Богдана Анатолійовича, індексний номер: 50635586 від 14.01.2020 року, про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 7122887600:03:001:0360 за ОСОБА_2 та визнати припиненим право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку з кадастровим номером 7122887600:03:001:0360, яке зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 14 січня 2020 року, запис за номером 35021499;

Визнати недійсним договір оренди землі, укладений 20 січня 2020 року між ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю Наше Зерно Плюс (код ЄДРПОУ 43184117), об?єктом оренди є земельна ділянка площею 1,3800 га, кадастровий номер 7122887600:03:001:0360, розташованої на території Хижинської сільської ради, Лисянського району, Черкаської області.

Визнати незаконним та скасувати рішення державного реєстратора виконавчого комітету Мошнівської сільської ради, Черкаського району, Черкаської області Цьопи Богдана Анатолійовича, індексний номер: 50816830 від 24.01.2020 року, про державну реєстрацію права оренди на земельну ділянку з кадастровим номером 7122887600:03:001:0360 за Товариством з обмеженою відповідальністю Наше Зерно Плюс (код ЄДРПОУ 43184117) та визнати припиненим право оренди Товариства з обмеженою відповідальністю Наше Зерно Плюс на земельну ділянку з кадастровим номером 7122887600:03:001:0360, яке зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 24 січня 2020 року, запис за номером 35191395.

Зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області видати наказ про затвердження ОСОБА_1 проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, розташованої в адміністративних межах Хижинської сільської ради, Лисянського району Черкаської області, розмір земельної ділянки 1,3800 га, кадастровий номер 7122887600:03:001:0360, із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, та надання цієї земельної ділянки у власність.

Рішенням Лисянського районного суду Черкаської області від 03 лютого 2021 року позов ОСОБА_1 , представник позивача - адвокат Якименко Олександр Володимирович до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю Наше Зерно Плюс , Державного реєстратора виконавчого комітету Мошнівської сільської ради Черкаського району Черкаської області Цьопи Богдана Анатолійовича про визнання незаконними та скасування рішень, визнання недійсним договору оренди землі та зобов`язання вчинити певні дії - задоволено частково.

Визнано незаконним та скасовано наказ Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області № 23-50/14-20-СГ від 02.01.2020 року Про відмову у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки , яким ОСОБА_1 відмовлено у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, розташованої в адміністративних межах Хижинської сільської ради, Лисянського району, Черкаської області, розмір земельної ділянки 1,3800 га, кадастровий номер 7122887600:03:001:0360, із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, та наданні цієї земельної ділянки у власність.

Визнано незаконним та скасовано наказ Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області № 23-6727/14-19-СГ від 28.12.2019 року Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність із зміною цільового призначення , яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок та надано у власність ОСОБА_2 земельну ділянку площею 1,3800 га, (кадастровий номер 7122887600:03:001:0360) із земель сільськогосподарського призначення державної власності із зміною цільового призначення для ведення особистого селянського господарства, розташовану в адміністративних межах Хижинської сільської ради, Лисянського району, Черкаської області.

Визнано незаконним та скасовано рішення державного реєстратора Виконавчого комітету Мошнівської сільської ради, Черкаського району, Черкаської області Цьопи Богдана Анатолійовича, індексний номер: 50635586 від 14.01.2020, про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 7122887600:03:001:0360 за ОСОБА_2 .

Визнано недійсним договір оренди землі, укладений 20 січня 2020 року між ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю Наше Зерно Плюс (код ЄДРПОУ 43184117), об?єктом оренди є земельна ділянка площею 1,3800 га, кадастровий номер 7122887600:03:001:0360, що розташована на території Хижинської сільської ради, Лисянського району, Черкаської області.

Визнано незаконним та скасовано рішення державного реєстратора Виконавчого комітету Мошнівської сільської ради, Черкаського району, Черкаської області Цьопи Богдана Анатолійовича, індексний номер: 50816830 від 24.01.2020 року, про державну реєстрацію права оренди на земельну ділянку з кадастровим номером 7122887600:03:001:0360 за Товариством з обмеженою відповідальністю Наше Зерно Плюс (код ЄДРПОУ 43184117).

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, представник ОСОБА_2 - адвокат Іванишин Олександр Олегович оскаржив рішення суду в апеляційному порядку, подавши апеляційну скаргу через суд першої інстанції 16.03. 2021 року.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги представник відповідача вказує, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права, неповно з`ясовані обставини, що мають значення для справи, та має місце невідповідність висновків дійсним обставинам справи.

Скаржник звертає увагу на той факт, що обставини, які склалися між учасниками спірних правовідносин, зокрема, повне дотримання відповідачем ОСОБА_2 , визначеної законодавством процедури безоплатного отримання у власність спірної земельної ділянки, та проходження нею всіх етапів значно раніше за позивача.

Суд, задовольняючи частково позовні вимоги, та фактично позбавляючи відповідача ОСОБА_2 набутого нею на законних підставах права власності на спірну земельну ділянку, допустив незаконне та непропорційне втручання у право відповідача ОСОБА_2 на мирне володіння майном (спірною земельною ділянкою), яке було надано їй у відповідності до положень чинного законодавства уповноваженим на розпорядження цим майном органом та за відсутності будь - яких порушень чи зловживань зі сторони відповідача ОСОБА_2 , вказує скаржник, тому судом порушено норми ст. 1 Першого Протоколу до Конвенції.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_2 - адвокат Іванишин Олександр Олегович просить скасувати рішення Лисянського районного суду Черкаської області від 03 лютого 2021 року в частині часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1 та прийняти в цій частині нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову. В іншій частині рішення суду щодо часткової відмови у задоволенні позову залишити без змін.

07 квітня 2021 року на адресу Черкаського апеляційного суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від ГУ Держгеокадастру у Черкаській області Вх. № 3604/21-Вх.

У відзиві ГУ Держгеокадастру у Черкаській області вказує, що оскаржувані накази Головного управління були прийняті у відповідності до вимог чинного законодавства, а тому є правомірними, законними та не підлягають скасуванню. Відповідач вказує у відзиві, що правова позиція Великої Палати Верховного Суду, висловлена під час розгляду справи № 688/2908/16-ц, яка була застосована судом першої інстанції під час розгляду справи не підлягає застосуванню до спірних правовідносин у даній справі, оскільки правовідносини у зазначених справах не є тотожними, та врегульовані різними нормами матеріального права.

Суд першої інстанції, ухвалюючи рішення, не навів в рішенні жодних порушень норм матеріального права, допущених ГУ Держгеокадастру в Черкаській області, тому слід прийти до висновку, що відсутні порушення в діях відповідача Головного управління Держгеокадастру в Черкаській області при прийнятті спірних наказів.

13 квітня 2021 року на адресу Черкаського апеляційного суду надійшов відзив на апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Іванишина Олександра Олеговича від адвоката позивача Якименка О. В. Вх. № 3801/21-Вх.

У відзиві представник позивача адвокат Якименко О.В. вказує, що доводи апеляційної скарги є необґрунтованими. Він зазначає, що проект землеустрою позивача ОСОБА_1 було перевірено на відповідність вимогам земельного законодавства на стадії погодження та надано висновки про відсутність будь-яких зауважень чи недоліків. Посилання в апеляційній скарзі на ту обставину, що відповідач ОСОБА_2 замовила, розробила та погодила проект землеустрою раніше, ніж позивач ОСОБА_1 не має значення для вирішення спору, оскільки ці дії вчинені на проміжних стадіях, та не дають переваги під час розгляду заяви про затвердження проекту.

Твердження про те, що позивач ОСОБА_1 після отримання дозволу діяв недобросовісно, оскільки зволікав із укладенням договору на розробку проекту та із подачею його на погодження, є лише суб`єктивною думкою скаржника і на правильність висновків суду таке твердження не впливає, вказує представник позивача у відзиві.

У відзиві також зазначається, що передача земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства лише громадянам, які зареєстровані та проживають на території відповідної громади, суперечить вимогам чинного законодавства України, а бажане місце розташування земельної ділянки не залежить від місця проживання громадянина. Законом не обумовлено необхідність отримання земельної ділянки безпосередньо за місцем проживання чи місцем реєстрації такого місця проживання, посилається представник позивача.

Адвокат Якименко О.В. просить залишити рішення Лисянського районного суду Черкаської області від 03 лютого 2021 без змін, а апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Іванишина Олександра Олеговича - без задоволення.

Сторони про день, місце та час розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується даними судових повісток про вручення, які повернулись на адресу апеляційного суду. Заяв та клопотань про відкладення розгляду справи від сторін не надходило.

Згідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Апеляційний суд вважає можливим здійснювати розгляд справи у відсутність сторін, оскільки вони своєчасно та належним чином були повідомлені про розгляд справи, а їх неявка не перешкоджає розгляду справи за наявними доказами, оскільки участь сторін не визнавалась обов`язковою .

Заслухавши суддю - доповідача, вивчивши та обговоривши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно до п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Статтею 375 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Статтею 263 ЦПК України передбачено, що законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції відповідає зазначеним вимогам, оскільки ґрунтується на повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в сукупності.

Вирішуючи спір та ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог про визнання незаконним та скасування рішень, визнання недійсним договору оренди землі та зобов`язання вчинити певні дії, суд першої інстанції виходив з доведеності позовних вимог, в частині визнання недійсними та скасування наказів ГУ Держгеокадастру у Черкаській області, рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку, договору оренди землі та визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права оренди на земельну ділянку.

Районний суд послався в обґрунтування рішення на те, що з врахуванням письмових доказів та послідовності надання заяв громадянами про надання земельної ділянки, дати їх прийняття і періодичності прийняття оскаржуваних наказів, відповідачГУ Держгеокадастру у Черкаській області свідомо діяв недобросовісно, а тому суд прийшов до висновку, що порушено права позивача.

За таких обставин, суд першої інстанції вважав, що вимоги позивача про скасування наказів відповідача ГУ Держгеокадастру у Черкаській області Про відмову у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки від 02 січня 2020 року № 23-50/ 14 -20 СГ, Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність із зміною цільового призначення від 28 грудня 2019 року № 23-6727 / 14 - 19 -СГ підлягають задоволенню.

При вирішення спору суд першої інстанції також послався на висновки, викладені у постановіВеликої Палати Верховного Суду від 29 вересня 2020 року справа № 688/2908/16-ц.

Відмовляючи у задоволенні в частині інших позовних вимог, районний суд виходив з того, що така вимога про зобов`язання відповідача ГУ Держгеокадастру у Черкаській області видати наказ про затвердження позивачу проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки не може бути задоволена, оскільки суди не наділені такими функціями згідно норм чинного законодавства, і це не є компетенцією суду, так як це є функцією суб`єкта владних повноважень.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх обґрунтованими, такими, що відповідають обставинам справи та вимогам закону, оскільки судом першої інстанції встановлено дійсні обставини справи, дано належну оцінку зібраним доказам, правильно застосовано норми матеріального права, не допущено порушень норм процесуального права, які призвели б до неправильного вирішення справи, та ухвалено у справі законне і обґрунтоване рішення, підстав для скасування якого, апеляційний суд не вбачає, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтями 12, 81 ЦПК України передбачено обов`язок сторін доводити ті обставини, на які вони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків має право на справедливий судовий розгляд.

Однією з основних засад судочинства, визначених п. 8 ч. 3 ст. 129 Конституції України, є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції позивач ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області із клопотанням від 19 липня 2019 року, в якому просив надати йому дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 1,3800 га для ведення особистого селянського господарства (код цільового призначення згідно КВЦПЗ-01.03.), яка знаходиться на території Хижинської сільської ради, Лисянського району, Черкаської області за межами населених пунктів за рахунок земельної ділянки з кадастровим номером 7122887600:03:001:0360. Вказане клопотання було підписано представником позивача за довіреністю ОСОБА_3 , зареєстровано в ГУ Держгеокадастру у Черкаській області 02.08.2019 року за вх. № Т-5743/0/94-19.

За результатами розгляду клопотання відповідач ГУ Держгеокадастру у Черкаській області видав наказ № 23-3053/14-19-СГ від 16.08.2019 року про надання ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у власність, розташованої в адміністративних межах Хижинської сільської ради, Лисянського району, Черкаської області за межами населеного пункту орієнтовного розміру 2,000 га ( т. 1 а. с. 12).

Із матеріалів справи вбачається, що наказом Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області від 16 серпня 2019 року № 23-3024/14-19-СГ надано відповідачу ОСОБА_2 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у власність, розташованої в адміністративних межах Хижинської сільської ради, Лисянського району, Черкаської області за межами населеного пункту орієнтовного розміру 2,000 га ( т. 1. а. с. 61).

Згідно реєстраційних номерів вказаних наказів, в один день ГУ Держгеокадастру у Черкаській області спочатку надано дозвіл на розробку проекту землеустрою ОСОБА_2 , а потім ОСОБА_1 , хоча ОСОБА_1 першим подав відповідну заяву ( ОСОБА_1 подав заяву 02.08. 2019 року, а ОСОБА_2 подала заяву 13.08. 2019 року).

Позивач ОСОБА_1 через свого представника уклав договір з сертифікованим інженером-землевпорядником ФОП ОСОБА_4 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Після розробки, проект землеустрою був погоджений експертом державної експертизи ОСОБА_5 згідно даних висновку від 08.11.2019 року № 15050/82-19.

Через Управління надання адміністративних послуг 16 грудня 2019 року ОСОБА_1 подав заяву до ГУ Держгеокадастру у Черкаській області з проханням затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1,3800 га у власність для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Хижинської сільської ради, Лисянського району, Черкаської області. До заяви було долучено витяг з Державного земельного кадастру та погоджений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

За результатами розгляду заяви ОСОБА_1 відповідач ГУ Держгеокадастру у Черкаській області видав наказ від 02 січня 2020 року № 23-50/14-20-СГ, яким відмовив позивачу ОСОБА_1 у затвердженні проекту землеустрою та у надані земельної ділянки з кадастровим номером 7122887600:03:001:0360 у власність з тих підстав, що наказом ГУ Держгеокадастру у Черкаській області затверджено проект землеустрою, та передано у власність іншій особі дану земельну ділянку.

Із даних інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що 14.01.2020 року згідно рішення державного реєстратора виконавчого комітету Мошнівської сільської ради, Черкаського району, Черкаської області Цьопи Богдана Анатолійовича, індексний номер: 50635586 від 14.01.2020 року, земельну ділянку з кадастровим номером 7122887600:03:001:0360 зареєстровано на праві власності за ОСОБА_2 , номер запису про право власності: 35021499.

Згідно даних довідки підставою для реєстрації права власності був наказ ГУ Держгеокадастру у Черкаській області про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність із зміною цільового призначення № 23-6727/14-19-СГ від 28.12.2019 року.

Із даних цієї ж інформаційної довідки вбачається, що державним реєстратором виконавчого комітету Мошнівської сільської ради, Черкаського району, Черкаської області Цьопою Б.А., прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 50816830 від 24.01.2020 року, яким зареєстровано інше речове право: право оренди ТОВ Наше Зерно Плюс (код ЄДРПОУ: 43184117) (орендар) на земельну ділянку з кадастровим номером 7122887600:03:001:0360, номер запису про інше речове право: 35191395. Підставою для виникнення права оренди вказано - договір оренди землі б/н від 20.01.2020 року.

Відповідно до ст. 14 Конституції України право власності на землю гарантується.

Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Частинами 1, 2 ст. 78 ЗК України визначено, що право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЗК України визначено, що громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі: а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; б) безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; в) приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування; г) прийняття спадщини; ґ) виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).

Відповідно до п. а ч. 3 ст. 22 ЗК України землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Відповідно до п. в ч. 3 ст. 116 ЗК України безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Пунктом б ч. 1 ст. 121 ЗК України передбачено, що громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства не більше 2,0 га.

Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами, погодження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та повноваження органів виконавчої влади в частині погодження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок регулюється ст. 118 та ст. 186-1 ЗК України.

Згідно ч. 6 ст. 118 ЗК України визначено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі, якщо земельна ділянка державної власності, розташована за межами населених пунктів, і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим.

Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді Міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Згідно ч. 7 ст. 118 ЗК України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст. 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об?єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Таким чином, перелік підстав для відмови в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність є вичерпним, при цьому, відповідний орган у випадку прийняття рішення про відмову в надані такого дозволу зобов?язаний належним чином мотивувати причини цієї відмови.

Відповідно до ч. 9 ст. 118 ЗК України передбачено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, (а в разі необхідності здійснення обов?язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Згідно до норм ч. 4, ч. 5 та ч. 6 ст. 186-1 ЗК України розробник проекту землеустрою подає на погодження до органу, визначеного в частині першій цієї статті, за місцем розташування земельної ділянки оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Орган, зазначений в частині першій цієї статті, зобов?язаний протягом десяти робочих днів з дня одержання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або копії такого проекту безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про його погодження або про відмову в такому погодженні з обов?язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері. Підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.

У відповідності до ст. 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначені земельної ділянки, як об?єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій - сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

Згідно до ч. 1 ст. 50 Закону України Про землеустрій визначено, що проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок, складаються лише у разі зміни цільового призначення земельних ділянок або формування нових земельних ділянок.

У дозволі на виготовлення проекту землеустрою визначається лише приблизна площа земельної ділянки та орієнтовне місцезнаходження (наприклад, земельний масив, у межах якого вона буде знаходитись). Конкретизується ж земельна ділянка у проекті землеустрою. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки включає інформацію щодо меж земельної ділянки та інформацію, важливу для визначення можливості використання земельної ділянки у той чи інший спосіб, зокрема, перелік обмежень у використанні земельних ділянок (меж охоронних зон (наприклад, біля ліній електропередач), зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон і зон особливого режиму використання земель); матеріали погодження проекту землеустрою тощо, що визначено у статті 50 Закону України Про землеустрій .

Отже, дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки означає дозвіл власника земельної ділянки здійснити певні дії на землі власника, аби мати змогу в подальшому точно визначити предмет оренди. Отже, цей дозвіл наділяє заінтересовану особу повноваженням ідентифікувати на землі власника земельну ділянку, яку ця особа бажає отримати в оренду в майбутньому.

Даний правовий висновок вказаний у постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 вересня 2020 року під час розгляду справи № 688/2908/16-ц (провадження № 14-28 цс 20).

Слід зазначити, що у постанові від 17 жовтня 2018 року під час розгляду справи № 380/624/16-ц (провадження № 14-301цс18) Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою не є правовстановлюючим актом, і не гарантує особі чи невизначеному колу осіб набуття права власності чи користування на земельну ділянку.

Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 29 вересня 2020 року під час розгляду справи № 688/2908/16-ц (провадження № 14-28 цс 20) не вбачала підстав для відступу від цього висновку.

Добросовісність та розумність належать до фундаментальних засад цивільного права (п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України).

Отже, і на переддоговірній стадії сторони повинні діяти правомірно, зокрема, поводитися добросовісно, розумно враховувати інтереси одна одної, утримуватися від недобросовісних дій чи бездіяльності.

Разом з тим, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 29 вересня 2020 року у справі № 688/2908/16-ц (провадження № 14-28 цс 20) також прийшла до висновку, що неможливо надати єдину універсальну відповідь на питання про те, чи є поведінка органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який надав дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки кільком особам, правомірною чи неправомірною.

Відповідь на це питання залежить від оцінки такої поведінки, як добросовісної чи недобросовісної, і така оцінка має здійснюватися у кожній справі окремо, виходячи з конкретних обставин справи.

Звернення особи до органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування з метою отримання земельної ділянки в оренду зумовлене інтересом особи на отримання цієї земельної ділянки, за відсутності для цього законних перешкод.

Таким чином, рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою є стадією процесу отримання права власності чи користування на земельну ділянку.

Звернення особи до органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування з метою отримання земельної ділянки у власність чи користування зумовлене інтересом особи на отримання цієї земельної ділянки, за відсутності для цього законних перешкод. Зазначений інтерес, у випадку формування земельної ділянки за заявою такої особи та поданими документами, підлягає правовому захисту.

Погодження та затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, яка раніше сформована на підставі проекту землеустрою іншої особи, порушує законний інтерес такої особи щодо можливості завершити розпочату ним відповідно до вимог чинного законодавства процедуру приватизації земельної ділянки та суперечить вимогам землеустрою.

За наявності двох або більше бажаючих отримати земельну ділянку державної чи комунальної власності у власність при безоплатній передачі земельних ділянок в межах встановлених норм (ст. 121 ЗК України), першочергове право на таке отримання має особа, на підставі проекту землеустрою якої сформована відповідна ділянка, якщо для цього відсутні законні перешкоди.

Із матеріалів справи вбачається, що у даній справі, на час звернення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ГУ Держгеокадастру у Черкаській області, спірна земельна ділянка з кадастровим номером 7122887600:03:001:0360 перебувала у державній власності (землі резервного фонду) та вже була сформована, їй було присвоєно кадастровий номер, що підтверджується довідкою із державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями від 16 січня 2018 № 125/167-18 ( т. 1 а. с. 59 ).

Крім того, слід зазначити, що вказана обставина підтверджується даними із проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок сільськогосподарського призначення, наданими, як позивачу ОСОБА_1 , так і відповідачу по справі ОСОБА_2 , оскільки в них міститься висновок, що земельні ділянки вже сформовані в НКС.

Таким чином, із врахуванням вимог ст. 50 Закону України Про землеустрій передбачено, що проекти землеустрою стосовно відведення земельних ділянок замовлялися для розроблення вказаними особами у зв`язку із зміною цільового призначення спірної земельної ділянки із земель для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (код 01.01) на ведення особистого селянського господарства (код 01.03).

Колегія суддів апеляційного суду зазначає, що доводи та посилання апеляційної скарги представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Іванишина О. О. на те, що відповідачем ОСОБА_2 було розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки раніше за позивача ОСОБА_1 , правового значення у даній справі не мають, оскільки земельну ділянку сформовано та присвоєно кадастровий номер, тобто дану земельну ділянку було визначено як об`єкт цивільних прав.

Як вбачається із правового висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 вересня 2020 року у справі № 688/2908/16-ц (провадження № 14-28 цс 20), що розподіл землі є особливо чутливим до принципів справедливості, розумності і добросовісності (п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України). Не можна вважати справедливим і розумним надання землі особі, яка раніше за інших дізналася про існування вільної земельної ділянки і звернулася з відповідною заявою. Крім того, такий підхід стимулює використання інсайдерської інформації, що є одним із проявів корупції, а тому є неприпустимим. Тим більше, не можна вважати справедливим і розумним надання землі особі, яка пізніше за інших звернулася з відповідною заявою, але якій тим не менше надано перевагу. Такий підхід може створювати підґрунтя для розвитку корупції.

Стосовно питання черговості подання заяв до ГУ Держгеокадастру у Черкаській області, то колегія суддів апеляційного суду вважає за необхідне вказати на наступне.

Із матеріалів справи вбачається та судом встановлено, що ГУ Держгеокадастру у Черкаській області 16 грудня 2019 року зареєстрована заява ОСОБА_1 за вхідним номером № Т-9927/0/94-19 від 19.12. 2019 ( т. 1 а. с. 18).

17 грудня 2019 року ГУ Держгеокадастру у Черкаській області зареєстрована заява через представника відповідача ОСОБА_2 за вхідним номером № З - 10053/0/94 від 20. 12. 2019 року ( т. 1. а. с. 123).

Згідно нумерації реєстрації заяв слідує, що заява позивача ОСОБА_1 за вхідним номером № Т-9927/0/94-19 була зареєстрована раніше, ніж заява відповідача ОСОБА_2 № З - 10053/0/94.

Видаючи наказ від 28 грудня 2019 року № 23-6727/14-19-СГ, яким спірну земельну ділянку передано у власність відповідачу ОСОБА_2 , відповідачем ГУ Держгеокадастру у Черкаській області фактично надано необґрунтовану перевагу у відведенні земельної ділянки іншій особі, заява якої була зареєстрована пізніше за заяву ОСОБА_1 (згідно вхідної нумерації прийому заяв).

З огляду на вище викладене, колегія суддів апеляційного суду погоджується із висновком суду першої інстанції про незаконність наказів ГУ Держгеокадастру у Черкаській області № 23-46/14-20-СГ від 02 січня 2020 року та № 23-6717/14-19-СГ від 28 грудня 2019 року із вказаних вище підстав, які є обґрунтованими та судом дана належна оцінка доказам сторін.

Колегія суддів апеляційного суду вважає, що слід відзначити, як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (пункти 29, 30 рішення ЄСПЛ від 09 грудня 1994 року у справі Руїз Торіха проти Іспанії ). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (пункт 2 рішення ЄСПЛ від 27 вересня 2001 року у справі Гірвісаарі проти Фінляндії ).

Стосовно доводів апеляційної скарги скаржника щодо того, що ОСОБА_2 першою звернулась до ГУ Держгеокадастру в Черкаській області із проханням затвердити проект землеустрою та надати їй земельну ділянку у власність, то колегія суддів апеляційного суду враховує наступне.

У відповідь на заяви від 24 вересня 2019 року та 21 листопада 2019 року ГУ Держгеокадастру у Черкаській області, у відповідності до ст. 118 ЗК України видало накази від 07 жовтня 2019 року № 23-4257/14-19-СГ та від 29 листопада 2019 року № 23-5587/14-19-СГ про повторну відмову ОСОБА_2 у затвердженні проекту землеустрою та наданні земельної ділянки з кадастровим номером 7122887600:03:001:0360 у власність, з підстав наявності недоліків у проекті землеустрою.

Відповідно до ч. 10 та ч. 11 ст. 118 ЗК України відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду. У разі відмови органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення заяви без розгляду питання вирішується в судовому порядку.

Зазначені накази ГУ Держгеокадастру в Черкаській області про відмову у затвердженні проекту землеустрою ОСОБА_2 не були оскаржені нею, що свідчить про фактичну згоду останньої з тим, що поданий нею проект землеустрою не відповідав нормам чинного законодавства.

Таким чином, колегія суддів апеляційного суду вважає, що за вказаних обставин, слід дійти висновку, що відсутність судових рішень про визнання незаконними рішень ГУ Держгеокадастру в Черкаській області щодо надання відмов на заяви ОСОБА_2 від 24 вересня 2019 року та 21 листопада 2019 року свідчить про те, що остання погодилася із заявами про відмову, вважала відмовою законною, а тому твердження скаржника в апеляційній скарзі, що ОСОБА_2 набула правомірні очікування на отримання земельної ділянки у власність раніше позивача ОСОБА_1 , є необґрунтованими та безпідставними.

Отже, вирішуючи спір в межах вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Посилання та вимоги апеляційної скарги скаржника не спростовують висновків суду першої інстанції, які обґрунтовано викладені у мотивувальній частині рішення, і на переконання колегії суддів апеляційного суду, зводяться скаржником лише до переоцінки доказів та незгоди з висновками суду щодо їх оцінки, тому є необґрунтованими та не підлягають задоволенню апеляційним судом.

Колегія суддів апеляційного суду вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, обґрунтовано викладених у мотивувальній частині рішення, зводяться до переоцінки доказів та незгоди з висновками суду щодо їх оцінки, тому не приймаються до уваги та не підлягають задоволенню.

Обставин, які б слугували підставою суду апеляційної інстанції для спростування вказаних висновків суду, апеляційна скарга відповідача не містить.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов?язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов?язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов?язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

З вищевикладеного не вбачається, що судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення допущено порушення норм матеріального чи процесуального права, залишено не розглянутими обставини, що мають значення для справи, а тому відсутні підстави для скасування рішення суду першої інстанції.

За таких обставин, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції ухвалив обґрунтоване рішення про часткове задоволення позовних вимог , тому відсутні підстави для задоволення вимог апеляційної скарги та скасування рішення згідно доводів апеляційної скарги, оскільки доводи апеляційної скарги є необґрунтованими, тому не підлягають задоволенню.

Виходячи з викладеного, апеляційний суд дійшов висновку, що постановлене у справі рішення є законним та обґрунтованим і підстав для його скасування за наведеними у скарзі доводами не вбачається, оскільки доводи апеляційної скарги не є суттєвими, носять суб`єктивний характер, не відповідають обставинам справи, і правильності висновків суду не спростовують, тому рішення суду першої інстанції слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Судові витрати залишити за сторонами, оскільки апеляційним судом залишено без змін рішення суду.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Іванишина Олександра Олеговича - залишити без задоволення.

Рішення Лисянського районного суду Черкаської області від 03 лютого 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 , представник позивача адвокат Якименко Олександр Володимирович до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю Наше зерно Плюс , Державного реєстратора виконавчого комітету Мошнівської сільської ради, Черкаського району, Черкаської області Цьопи Богдана Анатолійовича про визнання незаконними та скасування рішень, визнання недійсним договору оренди землі та зобов`язання вчинити певні - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції, Верховного Суду, протягом тридцяти днів, з дня складання повного тексту постанови, в порядку та за умов, визначених цивільно - процесуальним законодавством.

Повний текст постанови складений 10 червня 2021 року.

Головуючий Л.В. Нерушак

Судді О. В. Карпенко

В.О. Єльцов