Рішення

від 29.06.2021 по справі 451/1988/20

РАДЕХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

іменем України

29 червня 2021 рокуСправа №451/1988/20 Провадження № 2/451/451/21

Радехівський районний суд Львівської області

у складі головуючого-судді Семенишин О.З.

секретаря судового засідання Ференс І.І.,

з участю представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у підготовчому судовому засіданні у м.Радехові в залі суду цивільну справу №451/1988/20 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про встановлення юридичного факту та визнання права власності у порядку спадкування,-

в с т а н о в и в:

18 грудня 2020 року ОСОБА_2 , звернулася до суду із позовом ОСОБА_3 про встановлення юридичного факту та визнання права власності у порядку спадкування.

В позовній заяві зазначає, що його мама - ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (Свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 ), а ІНФОРМАЦІЯ_2 у с. Миколаїв Радехівського району Львівської області помирає і батько ОСОБА_5 , що підтверджується Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , виданим 23.10.2008 року Миколаївською сільською радою Радехівського району Львівської області. Померлий ОСОБА_5 на підставі заповіту, посвідченого

Миколаївською сільською радою Радехівського району Львівської області 17.03.1998 року та зареєстрованого в реєстрі за №26, заповів належне йому майно своєму внукові - ОСОБА_3 . У склад спадкового майна, окрім іншого, увійшло право власності на житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та земельна ділянка площею 1,0630 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Згідно даних, викладених у довідках, виданих 19.11.2020 року виконкомом Миколаївської сільської ради Радехівського району Львівської області №850 та №851, ОСОБА_5 постійно до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 проживав і був зареєстрований в с. Адамівка Радехівського району Львівської області, разом із ним без реєстрації проживала його дочка ОСОБА_2 - позивач у справі. Також, слід наголосити, що згідно даних, викладених у довідках Миколаївської сільської ради Радехівського району Львівської області № 848 та №849 від 19.11.2020 року, ОСОБА_5 мав право власності на будинок АДРЕСА_1 та був єдиним і останнім членом колгоспного двору, що знаходиться в АДРЕСА_1 . Вказані вище обставини, також, підтверджуються даними викладеними у довідці Комунального підприємства Львівської обласної ради Червоноградське міжміське бюро технічної інвентаризації №6781 від 30.11.2020 року, де вказано, що житловий будинок АДРЕСА_1 зареєстрований на праві власності за колгоспним двором, головою якого є ОСОБА_5 на підставі Свідоцтва про право власності від 20.11.1990 року, виданого виконкомом Миколаївської сільської ради, відповідно до рішення Радехівського райвиконкому №209 від 15.11.1990 року. Після смерті батька, вона у встановлений законом строк до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини не зверталася, оскільки вважала, що набула прав спадкоємця шляхом проживання із спадкодавцем. Так само вона не зверталася із заявою про відмову від спадщини. Лише нещодавно, позивач звернулася до нотаріальної контори із відповідною заявою про прийняття спадщини, проте отримала усну відмову у видачі свідоцтва про прийняття спадщини, оскільки на спадкову масу наявний заповіт, а нотаріус не може такий спростувати. Окрім цього, видати їй свідоцтво про право на спадщину не являється можливим, оскільки ім`я батька в документах значиться як ОСОБА_6 , а у свідоцтві про народження позивача ім`я тата вказано як ОСОБА_7 , відтак у документах позивача у справі по батькові вказано ОСОБА_8 . Більше того, як вказано вище, позивач проживала із ОСОБА_5 до дня його смерті без реєстрації. Із наведеного вище визначається, що вона є належним спадкоємцем, однак в силу об`єктивних обставин, не у змозі набути права власності на спадкову масу. Просить суд: встановити факт, що ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , є батьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; встановити факт, що ОСОБА_2 постійно проживала по АДРЕСА_1 разом із ОСОБА_5 до дня його смерті, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 ; визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , право власності на земельну ділянку загальною площею 1,0630 га, що складається з двох земельних ділянок площами 0,8572 га із кадастровим номером 4623983000:06:000:0313 та 0,2058 га із кадастровим номером 4623983000:07:000:0313, що виділені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та розташовані на території Миколаївської сільської ради Радехівського району Львівської області, в порядку спадкування після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 ; визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , право власності на будинковолодіння АДРЕСА_2 , в порядку спадкування після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.2-7).

У підготовчому судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Просив позовні вимоги задовольнити. Судовий збір просить не стягувати із відповідача в користь позивача, про що подав письмове клопотання (а.с.48).

Відповідач скерував до суду заяву, в якій позовні вимоги визнає повністю, просить розгляд справи проводити без його участі (а.с.48).

У відповідності до ч.3 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Згідно ч.4 ст.200 ЦПК України ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому ст.ст.206-207 ЦПК України.

За правилами ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Дослідивши подані учасниками справи документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступних міркувань.

Відповідно до вимог ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до положень ст.ст.13,19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

На підставі ст.ст.12,81,82 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду встановленої сили. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За змістом ч.ч.1-2 ст.315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені факти родинних відносин між фізичними особами, належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті, а також і інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Суд встановив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого повторно 10 грудня 2020 року Радехівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) (а.с.13).

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_5 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 , виданого Миколаївською сільською радою Радехівського району Львівської області (а.с.14).

З копії свідоцтва про право особистої власності на житловий будинок, виданого 20.11.1990 року, вбачається, що будинок АДРЕСА_1 належало колгоспному двору, головою якого був ОСОБА_5 (а.с.17).

Дані обставини підтверджується також довідкою КП Червоноградське МБТІ від 30.11.2020 року №6781 (а.с.18).

Відповідно до копії Державного акта на право приватної власності на землю, серії ІІІ-ЛВ №011419, виданого головою Радехівської районної Ради народних депутатів 24 січня 2001 року на підставі рішення ХІІ сесії ІІІ демократичного скликання Радехівської районної Ради народних депутатів від 23 червня 2000 року, та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №12086 вбачається, що земельна ділянка, площею 1,0630 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Миколаївської сільської ради Радехівського району Львівської області, належала ОСОБА_5 (а.с.26-26 зворот).

З копії заповіту, посвідченого 17 березня 1998 року, вбачається, що ОСОБА_5 , все майно, де б воно не знаходилося і з чого б не складалося, і взагалі все те, що на день смерті буде йому належати і на що по закону матиме право заповів своєму внукові ОСОБА_3 (а.с.16).

З копії свідоцтва про народження ОСОБА_9 , серії НОМЕР_5 від 23.11.1959 року, встановлено, що в графі батько вказано ОСОБА_10 , а в графі мати - ОСОБА_4 (а.с.11).

ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_5 одружилася з ОСОБА_12 та після реєстрації шлюбу взяла прізвище чоловіка ОСОБА_13 , що підтверджується копією свідоцтва про одруження серії НОМЕР_6 від 06.02.2003 року (а.с.12).

З копії свідоцтва про одруження серії НОМЕР_7 від 04 червня 1952 року встановлено, що ОСОБА_5 та ОСОБА_14 28 травня 1952 року одружилися та прізвище дружини після реєстрації шлюбу ОСОБА_15 (а.с.15).

Згідно довідки №848 від 19.11.2020 року, виданої виконкомом Миколаївської сільської ради Радехівського району Львівської області, вбачається, що батько позивача ОСОБА_5 мав право власності на будинок АДРЕСА_1 і був єдиним та останнім членом колгоспного двору (а.с.37).

З копії довідки №849 від 19.11.2020 року, виданої виконкомом Миколаївської сільської ради Радехівського району Львівської області, встановлено, що станом на 01.07.1992 року в колгоспному дворі за АДРЕСА_1 був зареєстрований лише голова колгоспного двору - ОСОБА_5 (а.с.37).

Згідно даних, викладених у довідці №850, виданій виконкомом Миколаївської сільської ради Радехівського району Львівської області 19.11.2020 року, констатовано, що батько ОСОБА_2 - ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 до дня смерті проживав і був зареєстрований в будинку АДРЕСА_1 . Від його імені посвідчувався заповіт за №26 від 17.03.1998 року. Крім нього за вказаною адресою зареєстрованих осіб не було (а.с.38).

З копії довідки №851, виданої виконкомом Миколаївської сільської ради Радехівського району Львівської області 19.11.2020 року, вбачається, що до дня смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , разом з ним проживала без реєстрації його дочка ОСОБА_2 (а.с.38).

Окрім цього, вищевказані обставини підтвердили в судовому засіданні свідки ОСОБА_16 та ОСОБА_17 , не довіряти показам яких в суду підстав немає (а.с.52-53).

Вказані вище обставини, учасниками процесу не оспорюються та не заперечуються, а тому у відповідності до вимог ст.ст.12,229 ЦПК України дані докази визнаються судом належними, допустимими та достовірними.

Відповідно до ч. 1. ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

У відповідності до ч. 1 ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ч. 1 ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу (спадкоємці за законом).

Відповідно до положень ст.1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

У відповідності до статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Прийнята спадщина визнається власністю спадкоємця з часу відкриття спадщини.

Враховуючи, що спадкоємець за заповітом (відповідач по справі ОСОБА_3 ) не прийняв спадщину після смерті ОСОБА_5 , не вчинив жодних дій, визначених законодавством, які б свідчили про прийняття ним спадщини, а також скерував до суду заяву із визнанням позовних вимог, суд дійшов висновку про те, що останній не має наміру приймати спадщину після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , а відповідно в розумінні ст.ст.1223, 1261 ЦК України право на спадкування за законом отримала позивачка як спадкоємець першої черги спадкування за законом та така, що прийняла спадщину шляхом постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Оскільки у даному випадку питання про право на спадщину не може бути вирішено в нотаріальному порядку шляхом видачі свідоцтва про право на спадщину, у зв`язку з тим, що наявна помилка в свідоцтві про народження позивача, а також наявна суперечність між зареєстрованим та фактичним місцем проживання спадкоємця, тому це питання повинно бути вирішено у судовому порядку шляхом визнання права власності на вищевказане спадкове майно за позивачем у порядку спадкування.

Приймаючи до уваги вищенаведене, позиції з цього приводу, викладені у Постанові Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 року Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення , Постанові Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року Про судову практику у справах про спадкування та у листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року, суд приходить до висновку, що позовні вимоги сторони щодо встановлення факту родинних відносин, встановлення факту постійного проживання спадкоємця зі спадкодавцем, визнання права власності на спадкове майно є законними та обґрунтованими і, відповідно такими, що підлягають до задоволення.

Керуючись ст.ст.12,13,81,200, 206, 258-259,263-265,315 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_2 задовольнити.

Встановити факт, що ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , є батьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Встановити факт, що ОСОБА_2 постійно проживала по АДРЕСА_1 разом із ОСОБА_5 до дня його смерті, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , право власності на земельну ділянку загальною площею 1,0630 га, що складається з двох земельних ділянок площами 0,8572 га із кадастровим номером 4623983000:06:000:0313 та 0,2058 га із кадастровим номером 4623983000:07:000:0313, що виділені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та розташовані на території Миколаївської сільської ради Радехівського району Львівської області, в порядку спадкування після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , право власності на будинковолодіння АДРЕСА_1 , в порядку спадкування після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подання через Радехівський районний суд Львівської області апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

ГоловуючийСеменишин О. З.

Повний текст судового рішення виготовлено 5 липня 2021 року.