Ухвала від 05.07.2021 по справі 369/7228/21

Справа № 369/7228/21

Провадження №2/369/4287/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.07.2021 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі судді Янченка А.В., вивчивши матеріали заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернулася до Києво-Святошинського районного суду Київської області з позовом до ОСОБА_2 , Громадської організації Садівницьке товариство Арсеналець-5 в особі голови правління Чередніченко Галини Федорівни, Крюківщинської сільської ради в особі сільського голови Кріпака Андрія Петровича, Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 , Державного реєстратора управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції в Київській області, Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області Макаренка Володимира Вікторовича, Головного управління Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастру) у Київській області, ОСОБА_4 про прийняття до членів Садівницького товариства Арсеналець-5 , визнання протиправними дій Виконавчого комітету Крюківщинської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області щодо земельної ділянки, визнання недійсною реєстрації земельної ділянки та скасування рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень.

05.07.2021 року ОСОБА_1 подано заяву про забезпечення позову, в якій вона просить в порядку забезпечення позову накласти арешт на земельну ділянку площею 0,45 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки: 3222484001:01:022:5240, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1579938932224.

В обґрунтування заяви посилається на те, що рішенням від 28.03.2000 року №15 ВК Крюківщинської сільської ради було порушено її права, як власника 1/6 (однієї шостої) частини будинку розташованого на вказаній земельній ділянці, оскільки дозвіл на виготовлення Державного Акту від 28.09.2000 р. ІІІ-КВ 101430 на право приватної власності на землю на ім`я ОСОБА_2 в частині 1 видано на підставі зазначеного рішення яке заявник вважає протиправним. В результаті чого ОСОБА_1 позбавлена можливості розпорядитись своєю власністю, оскільки на її думку, відповідачі створили перешкоди у реалізації її права власності на 1/6 частину будинку на спірній земельній ділянці по АДРЕСА_1 .

Враховуючи викладене вважає, що невжиття заходів забезпечення позову може унеможливити ефективний захист та поновлення порушених прав, за захистом яких вона звернулась до суду.

Вважає дані обставини достатніми для задоволення заяви.

Дослідивши заяву про забезпечення позову, додані до неї матеріали та матеріали справи, суддя приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.ч. 1, 3-7 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду). Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення.

Згідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ст. 151 ЦПК України суд на прохання осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову. У заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: причини, у зв`язку з якими потрібно забезпечити позов, вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтування його необхідності, інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Згідно з ст. 152 ЦПК України позов забезпечується: накладенням арешту на майно або грошові кошти, забороною вчиняти певні дії, встановленням обов`язку вчинити певні дії, забороною іншим особам здійснювати платежі або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання, зупиненням продажу описаного майна, зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку, передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України за № 9 від 22.12.2006 року Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову суд, при розгляді заяви про забезпечення позову, повинен з`ясувати характер спору, що виник між сторонами, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Забезпечення позову - це сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо існує ймовірність невиконання судового рішення у майбутньому або виникнення складнощів під час його виконання.

Тобто, вжиття заходів забезпечення позову є заходом забезпечення в майбутньому виконання судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини вказує на необхідність дотримання принципу справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав окремої людини.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (у справі "Спорронг і Льоннрот проти Швеції", "Джеймс та інші проти Сполученого королівства") положення статті 1 Першого протоколу містять три окремих правила, які не застосовуються окремо: перше правило проголошує принцип мирного володіння майном, друге стосується позбавлення майна і визначає певні умови для визнання втручання у власність правомірним, третє правило визнає за державами контролювати використання майна за наявності певних умов для цього. Також, щоб зробити висновок, чи відповідає певний захід втручання в право власності принципу правомірного та допустимого втручання, слід оцінити, чи є захід законним, чи переслідує втручання суспільний інтерес, чи є такий захід пропорційним переслідуваним цілям.

У статті 150 ЦПК України встановлені види забезпечення позову, до яких, зокрема, належить накладення арешту на активи, які є предметом спору.

Відповідно до частини третьої статті 150 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Між тим, суд не вбачає підстав для задоволення вказаної заяви з огляду на те, що позивач просить забезпечити позов у визначений ним спосіб без надання жодних доказів того, що в разі невжиття заходів забезпечення може бути утрудненим та неможливим виконання рішення суду у випадку задоволення позову, зважаючи на зміст позовних вимог.

Заявником не надано доказів на підтвердження вчинення відповідачами дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення позову до суду. Доказів вчинення відповідачами дій, спрямованих на відчуження спірного майна, а саме земельної ділянки за вказаною вище адресою, суду не надано, а тому самі лише твердження позивача про потенційну можливість ухилення відповідачів від виконання судового рішення у разі задоволення позову без долучення відповідних доказів та обґрунтувань, не є достатньою підставою для задоволення заяви про забезпечення позову.

Таким чином, заявником не наведено і судом не встановлено, що невжиття таких заходів забезпечення позову про які ним заявлено може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду у цій справі, тому в задоволенні заяви про забезпечення позову слід відмовити.

Також зважаючи на наведені норми, при вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд насамперед має дослідити, чи існує небезпека ускладнення можливості виконання рішення суду, чи є така небезпека реальною, та чи співмірні запропоновані заходи забезпечення позову позовним вимогам. При цьому єдиною передбаченою законом підставою для застосування заходів забезпечення позову є ризик ускладнення виконання або неможливості виконання рішення суду у справі.

Одночасно суд роз`яснює, що ця відмова не позбавляє заявника на повторне звернення до суду із заявою про забезпечення позову в порядку встановленому ЦПК України, з урахуванням аргументів, вказаних в мотивувальній частині ухвали.

За таких обставин, аналізуючи вищевикладені обставини, приймаючи до уваги наведені норми процесуального законодавства, з врахуванням роз`яснення Верховного Суду України, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів представника позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв`язку між заходом щодо забезпечення позову і предметом позовної вимоги, в тому числі, спроможності заходів, яких заявник просить вжити у порядку забезпечення позову, забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; суд приходить до висновку, що вказана заява про забезпечення позову задоволенню не підлягає, оскільки на даний час судом не встановлено, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду в разі задоволення позову, а також заявником належним чином не обґрунтовано свої вимоги щодо забезпечення позову.

На підставі викладеного та керуючись вимогами ст. ст. 149-154, 157, 353 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Громадської організації Садівницьке товариство Арсеналець-5 в особі голови правління Чередніченко Галини Федорівни, Крюківщинської сільської ради в особі сільського голови Кріпака Андрія Петровича, Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 , Державного реєстратора управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції в Київській області, Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області Макаренка Володимира Вікторовича, Головного управління Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастру) у Київській області, ОСОБА_4 про прийняття до членів Садівницького товариства Арсеналець-5 , визнання протиправними дій Виконавчого комітету Крюківщинської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області щодо земельної ділянки, визнання недійсною реєстрації земельної ділянки та скасування рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень - залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Києво-Святошинський районний суд Київської області шляхом подання апеляційної скарги на ухвалу суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвалу підписано 05.07.2021 року

Суддя А.В. Янченко