Ухвала

від 02.07.2021 по справі 367/4836/21

ІРПІНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 367/4836/21

Провадження № 2-з/367/267/2021

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2021 року суддя Ірпінського міського суду Київської області Мерзлий Л.В., розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову

встановив:

До Ірпінського міського суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Олсія , треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про заборону вчинення дій.

До суду позивачем ОСОБА_1 було подано заяву про забезпечення позову, в якій позивач просить заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю Олсія (код ЄДРПОУ 415200001) здійснювати рекламування та пропозиції продажу жилих квартир у об`єкті незавершеного будівництва за адресою: АДРЕСА_1 , е до прийняття рішення суду.

В обґрунтування заяви вказує про те, що він звернувся до суду з позовом заборонити ТОВ Олсія здійснювати передачу права власності та майнових прав на жилу квартиру, власником майнових прав на яку є позивач, у будинку, що будується за адресою: АДРЕСА_1 , е. Зазначає про те, що правовою підставою пред`явлення позову є ч. 2 ст. 386 ЦК , якою закріплений окремий превентивний (попереджувальний) спосіб захисту права власності, який на відміну від інших способів передбачає захист права власності у випадку, коли порушення права ще не відбулося, але є підстави вважати, що воно має статися. Згідно договору купівлі-продажу майнових прав, укладеного між позивачем та ОСОБА_2 05.03.2010 р., позивач є власником майнових прав на 1-кімнатну квартиру АДРЕСА_2 площею 45 кв. м. на АДРЕСА_3 , е. Раніше, згідно укладеного між позивачем та ОСОБА_2 (продавець) Попереднього договору від 03.03.2010 р. сторони прийняли зобов`язання укласти Основний договір, згідно якого продавцем буде передано у власність позивача частину житлового будинку (1-кімнатна жила квартира проектною площею 45 кв. м.), що будується за адресою: АДРЕСА_1 , на земельній ділянці площею 0,0750 га за цією ж адресою, кадастровий № 3210945300:01:041:0123, що належить продавцю на підставі Державного акта про право власності на земельну ділянку серія ЯЖ № 670398. Багатоквартирний житловий будинок, що будується за адресою: АДРЕСА_1 (забудовник ОСОБА_2 ) зблокований з будинком, що будується за адресою: АДРЕСА_1 (замовник будівництва ОСОБА_3 ), на земельній ділянці 0,0750 га за цією адресою, кадастровий № 3210945300:01:041:0122. що належала ОСОБА_3 .Зазначені земельні ділянки знаходилися в іпотеці договором іпотеки № PML-003/097/2008 від 25.03.2008 р. в забезпечення зобов`язань ОСОБА_2 по кредитному договору з ПАТ ОТП Банк від 25.03.2008 р., право вимоги за яким та договором іпотеки Банком було відступлено ОК Булгаковський згідно договору про відступлення права вимоги від 31.07.2015 р. В подальшому 06.01.2017 ОК Булгаковський в порядку ст. 37 Закону України Про іпотеку зареєстрував право власності на ці земельні ділянки згідно рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 33368706 від 06.01.2017 р.в приватного нотаріуса Шурпінова В.І. Згодом ці ділянки були об`єднані в одну під кадастровим № 3210945300:01:041:0222 площею 0,15 га за адресою АДРЕСА_1 , е, право власності на яку 27.01.2017 приватним нотаріусом ІМНО Шурпіновим В.І. зареєстровано за ОК Булгаковський . 17.10.2017 р. згідно договору купівлі-продажу об`єднана земельна ділянка площею 0,015 га з кадастровим № 3210945300:01:041:0222 ОК ОСОБА_4 відчужена ТОВ Олсія . Незважаючи на набуття права власності на об`єднану земельну ділянку, площею 0,015 га з кадастровим № 3210945300:01:041:0222, ТОВ Олсія не набуло право власності чи інших прав на розміщений на цій земельній ділянці об`єкт незавершеного будівництва, де знаходиться квартира, власником майнових прав на яку є позивач. Власниками об`єкта незавершеного будівництвом багатоквартирного житлового будинку у АДРЕСА_1 , е є ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Незважаючи на відсутність правових підстав та повноважень власника, ТОВ Олсія здійснює незаконну експлуатацію цього незавершеного будівництвом житлового будинку та вчиняє дії з продажу квартир у ньому іншим особам.

Так згідно інформації, розміщеної у загальнодоступній мережі інтернет на сайті ІНФОРМАЦІЯ_1 , ТОВ Олсія рекламується Житловий комплекс ІНФОРМАЦІЯ_2 у АДРЕСА_1 , г, е та від свого імені пропонуються до продажу квартири у цьому будинку. В розумінні ст. 641 ЦК ТОВ Олсія в мережі інтернет зроблено пропозицію (оферту) невизначеному колу зацікавлених осіб (потенційних покупців) укласти договір купівлі- продажу квартир у незавершеному будівництвом житловому будинку за вказаною адресою.

Вказує про те, що у відповідача відсутній дозвіл на будівництво об`єкта незавершеного будівництва, у якому знаходиться квартира, власником майнових прав на яку є позивач, інвестування будівництва здійснюється за рахунок залучення коштів фізичних осіб, у т. ч. позивача, без використання фонду фінансування будівництва, фонду операцій з нерухомістю, інституту спільного інвестування,

Стверджує, що необхідність забезпечення позову обумовлена існуванням реальної можливості відчуження квартири, власником майнових прав на яку є позивач, іншим особам, що дає обґрунтовані підстави передбачати реальну можливість порушення прав позивача та вказує на наявний причинний зв`язок між заявленим заходом забезпеченням позову та наслідком у формі потенційної загрози виконанню рішення суду.

Дослідивши заяву про забезпечення позову та матеріали позовної заяви справи, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 150 ЦПК України, передбачено, що позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.

Згідно роз`яснень, які містяться в п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову від 22.12.2006 року за № 9, вбачається, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що є учасниками даного судового процесу. Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

При цьому, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

З огляду на предмет і підстави позову, зміст позовних вимог та вид забезпечення позову, який просить застосувати позивач, а саме заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю Олсія здійснювати рекламування та пропозиції продажу жилих квартир у об`єкті незавершеного будівництва за адресою: АДРЕСА_1 , е до прийняття рішення суду, суд прийшов до висновку, що заявлений вид забезпечення не є співмірним із зазначеними позовними вимогами.

Крім цього, судом не встановлено обставин, які б свідчили, що невжиття заходів забезпечення позову у вказаний позивачем спосіб, може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення у цій справі, а тому заява ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволенню не підлягає.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 149-153, ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, Постановою Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову суддя

ухвалив:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15 днів.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - https://court.gov.ua/sud1013/ та в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням - http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя Л.В. Мерзлий