Ухвала

від 31.05.2021 по справі 127/13589/21

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №127/13589/21

Провадження №1-кс/127/6134/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2021 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

слідчого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого СУ ГУНП у Вінницькій області підполковника поліції ОСОБА_3 про арешт майна,-

ВСТАНОВИВ:

Старший слідчий СУ ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_3 звернувся до Вінницького міського суду Вінницької області з клопотанням про арешт вилученого майна.

Клопотання мотивовано тим, що проводиться досудове розслідування по кримінальному провадженні №12020020000000425, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10.12.2020, за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України.

Слідчим під час досудового розслідування було установлено, що на адресу ГУНП у Вінницькій області надійшла заява ОСОБА_4 , про те, що протягом 2014-2020 років нею придбано майнові сертифікати власників майнових паїв колишнього КСП «Урожай» (с. Левків колишній Крижопільський район Вінницької області), яке було реорганізовано у СТОВ «Левково» (ЄДРПОУ 30803513 с. Левків колишній Крижопільський район Вінницької області). При зверненні до товариства - правонаступника та до громадян-співвласників майна реорганізованого КСП «Урожай» нею установлено, що майно, яке с власністю громадян-співвласників майна, яке було виділено для погашення кредиторської заборгованості, та яке мало б бути виділене між пайовиками колишнього КСП привласнене посадовими особами ТОВ «Господарство «Левково» (ЄДРПОУ 388151 12 м. Вінниця).

На даний час до СУ ГУНП у Вінницькій області надійшло клопотання від заявника ОСОБА_4 про арешт належного останній нерухомого майна, оскільки на даний час ТОВ "Господарство Левково, де кінцевим бенефеціарним власником с ОСОБА_5 , ініційовано позов до мене, СТОВ Левково га інших осіб про визнання недійсним правочину та скасування рішень. Підставами для звернення до суду вказується порушення процедури передачі належної заявнику будівлі.

Таким чином, ініційований на думку заявника судовий позов ТОВ Господарство Левково, який перебуває в провадженні Крижопільського районного суду Вінницької області (справа № 134/962/20) вказує лише на те, що ГОВ Господарство Левково" мас намір повернути належну останній будівлю корівника у розпорядження СТОВ Левково ОСОБА_5 являється кінцевим бенефсціорним власником та в подальшому вчинити злочинні дії по незаконному відчуженню цієї будівлі третім особам.

Відповідно до відомостей державного реєстру нерухомого майна встановлено, що власником об`єкту нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , площею 2120,8 кв.м є ОСОБА_4 .

Зазначений об`єкт нерухомого майна, який необхідно арештувати є об`єктом вчинення кримінального правопорушення, а тому і метою припинення грубого порушення вимог законодавство, запобігання можливості знищення, зміни чи відчуження манна, забезпечення запобігання настання збитків виникла необхідність у накладенні арешту на майно, яке перебуває у власності ОСОБА_4 , індивідуальний податковий номер НОМЕР_1 , а саме: Корівник (чотирьохрядний) - «А», прибудова - «а», підвал - «а/п» загальною площею 2120,8 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки незастосування цих заходів може призвести до зникнення, втрати або пошкодження цього майна чи настання інших наслідків, томуслідчий просив клопотання задовольнити.

Слідчий в судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд клопотання у його відсутність.

Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання, дійшов висновку, що клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно ч. 1 ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Крім того, на підставі вимог ч. 5 ст. 9 КПК України, слідчий суддя враховує, що виходячи з положень Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, дотримання принципу верховенства права є однією з підвалин демократичного суспільства.

Як у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 9 червня 2005 р.), так і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 р.), ЄСПЛ зазначив, що досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним.

Згідно ч. 1 ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання є немотивованим, оскільки слідчим не було доведено необхідність такого арешту та не доведено наявність реальних ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 КПК України, а тому клопотання задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 131, 132, 170, 171, 172, 173, 309 КПК України, слідчий суддя -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні клопотання старшого слідчого СУ ГУНП у Вінницькій області підполковника поліції ОСОБА_3 про накладення арешту на корівник (чотирьохрядний) загальною площею 2120,8 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 - відмовити.

На ухвалу судді може бути подана апеляція протягом п`яти діб з дня її винесення до Вінницького апеляційного суду.

Слідчий суддя