Рішення

від 05.07.2021 по справі 497/856/2021

БОЛГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

БОЛГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

05.07.2021

Справа № 497/856/2021

Провадження № 2/497/432/2021

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 липня 2021 року м. Болград

Болградський районний суд Одеської області у складі:

головуючого - судді Кодінцевої С.В.,

за участю секретаря - Ковтун О.І.,

без участі сторін,

розглянувши, у відкритому засіданні в залі суду в м. Болград цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Криничненської сільської ради Болградського району Одеської області про встановлення факту проживання однією сім`єю та визнання права власності в порядку спадкування -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з названим позовом та просить постановити рішення, яким:

- встановити факт проживання однією сім`єю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зі ОСОБА_2 більше п`яти років на момент відкриття спадщини ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

- визнати за ОСОБА_1 право власності на земельні ділянки, площею 1.0613 га та 1.2301 га, які розташовані на території Криничненської сільської ради Болградського району Одеської області, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастрові номери 5121484700:01:004:0504 та 5121484700:01:003:0737, що належали померлій ОСОБА_2 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА №364785, виданого на підставі розпорядження Болградської районної державної адміністрації Одеської області №378 від 08.06.2005 року та зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010651800280, як за спадкоємцем за законом четвертої черги після смерті ОСОБА_2 .

Свої вимоги мотивує тим, що він є спадкоємцем за законом четвертої черги після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 та не може оформити належним чином право на спадщину, а саме на належні померлій земельні ділянки площею 1.0613 га та 1.2301 га, які розташовані на території Криничненської сільської ради Болградського району Одеської області.

Спадкодавець ОСОБА_2 була зареєстрована та постійно проживала за адресою: АДРЕСА_1 . Вона не була похилого віку, але часто хворіла, а ні дітей, а ні родичів у неї не було, та потребувала стороннього догляду. У 2003 році ОСОБА_2 запропонувала позивачу та його дружині переїхати до неї проживати, здійснювати за нею догляд та надавати допомогу, на що вони погодилися. З 2003 року та до дня смерті ОСОБА_2 він, позивач з дружиною проживала спільно зі ОСОБА_2 , доглядали за нею, надавали всіляку допомогу, займалися її лікуванням, в цілому проживали однією сім`єю. Але оскільки, у ОСОБА_2 не було правовстановлюючого документу на будинок, вони не могли зареєструватися в цьому будинку. В 2006 році ОСОБА_2 надала йому позивачу та його дружині довіреність на представлення її інтересів з питань, які стосувалися оформлення права на земельну частку пай, та він позивач реалізував довіреність та оформив державний акт на право власності на земельну ділянку на ім`я померлої в обмін на сертифікат на земельну частку (пай).

ОСОБА_2 померла у віці 61 рік, але вони не передбачали, що вона піде з життя так рано, тому і не оформлювали заповіт. Але він, позивач з дружиною проживали з померлою однією сім`єю більше п`яти років, та являється єдиним спадкоємцем після смерті ОСОБА_2 .

Зазначене стало приводом для звернення до суду.

Позивач до суду не прибув, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином (а.с.22-24, 57). На адресу суду подав заяву про розгляд справи у його відсутність та підтримання позовних вимог (а.с.47-48, 90).

Представник позивача до суду не прибула, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином (а.с.22-24, 57). На адресу суду подала заяву про розгляд справи у її відсутність та наполягала на задоволенні позовних вимог позивача (а.с.49).

Відповідач - Криничненська сільська рада Болградського району Одеської області до суду не прибула, про час та місце розгляду справи сповіщалася відповідно до чинного законодавства, про що в справі є відповідні докази (а.с.22-24, 57). Позовні вимоги визнав у повному обсязі, та справу просив розглянути у відсутність представника (а.с.25).

Згідно ст.200 ч.3 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Беручи до уваги, що відповідач визнає позовні вимоги і визнання позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні підготовчого судового засідання.

Розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заяви сторін по справі, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог за наступних підстав.

Щодо встановлення юридичного факту.

Відповідно до статті 263 ЦПК України рішення суду повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Спірні відносини є цивільними правовідносинами і регулюються нормами: ст. 293-294, 315-319 ЦПК України, п. 10, 12 Постанови пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 року Про судову практику в справах встановлення фактів, що мають юридичне значення зі змінами від 25.05.1998 року.

Згідно з частиною першою та пунктом п`ятим частини другої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Частиною першою ст.315 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Зі змісту зазначеної норми права, а також роз`яснень, викладених у пункті 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 5 Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення випливає, що в порядку окремого провадження суд розглядає справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений або знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; із заяви про встановлення факту не вбачається спору про право; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Отже, у судовому порядку встановлюються тільки такі факти, які мають юридичні наслідки і від встановлення яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав заявника і в судовому порядку можливе лише тоді, коли діючим законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення.

При зверненні до суду із заявою про встановлення юридичного факту важливе значення має мета його встановлення, оскільки саме вона дає можливість зробити висновок, чи дійсно цей факт є юридичним і чи тягне він правові наслідки.

Судовим розглядом встановлено, що згідно довідки Криничненської сільської ради Болградського району Одеської області від 26.02.2020 року за №246 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 була зареєстрована та проживала за адресою: АДРЕСА_1 , з 1985 року по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.11).

Також Криничненська сільська рада Болградського району Одеської області довідкою за №247 від 26.02.2020 року підтвердила, що ОСОБА_3 , дійсно проживав за адресою: АДРЕСА_1 разом із ОСОБА_2 , здійснював догляд за нею з 2003 року до її смерті, до ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.13).

Крім цього, комісія Криничненської сільської ради Болградського району Одеської області у складі: секретаря виконкому Браїли О.Г., діловода сільської ради Бочковар Г.Г., депутата сільської ради Сакали Н.О. склали Акт опитування сусідів від 01.07.2021 року, згідно якого громадяни: - ОСОБА_4 , проживаюча за адресою: АДРЕСА_1 ; - ОСОБА_5 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 - підтвердили факт проживання ОСОБА_2 в її домоволодінні за адресою: АДРЕСА_2 спільно з ОСОБА_3 однією сім`єю з 2003 року до дня її смерті (а.с.62).

Досліджені документи, є безумовним доказом того, що позивач ОСОБА_1 , дійсно проживав більше п`яти років за адресою: АДРЕСА_1 разом зі ОСОБА_2 .

Тобто, суду доведено, що позивач прийняв спадщину після смерті ОСОБА_2 фактом спільного проживання більше п`яти років з померлою в належному їй домоволодіння на день її смерті.

Щодо визнання права власності в порядку спадкування.

Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Однією з таких підстав є спадкування майна, в тому числі за законом відповідно до ст.1217 ЦПК України.

У відповідності до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини, відповідно до статті 1218 ЦК України, входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно з частиною 1 статті 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. Дане зобов`язання встановлено законодавством у зв`язку з тим, що право власності на спадкове нерухоме майно виникає у спадкоємця тільки з моменту державної реєстрації цього майна.

За ч. 2 ст. 182 ЦК України, право власності на нерухоме майно підлягає державній реєстрації.

ІНФОРМАЦІЯ_4 померла ОСОБА_2 , що підтверджується витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть за №00026913803 від 06 липня 2020 року, номер актового запису №875 дата складення 15 вересня 2009 року, орган, що склав Відділ реєстрації актів цивільного стану по місту Ізмаїл Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції Одеської області (а.с.33).

Після смерті спадкодавця відкрилась спадщина, до складу якої окрім іншого майна також входять і земельні ділянки загальною площею 1.0613 га та 1.2301 га у межах згідно з планом, розташовані на території Криничненської сільської ради Болградського району Одеської області, які належали померлому на підставі державного акту серії ЯА №364785 (а.с.8).

Відповідно до витягів із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок: за кадастровим номером 5121484700:01:003:0737, площею земельної ділянки 1.0613 га, грошова оцінка 28352.78 гривен та за кадастровим номером 5121484700:01:004:0504, площею земельної ділянки 1.2301 га, грошова оцінка 28137.75 гривень (а.с.9,10).

Згідно довідки Криничненської сільської ради Болградського району Одеської області №245 від 26.02.2020 року за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 - проживала і була зареєстрована одна (а.с.12).

За наявними матеріалами спадкової справи № 96-Б/2020, заведеної Київською державною нотаріальною конторою у місті Одеса, щодо майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_2 (а.с.31-43) вбачається, що 20 березня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини за законом четвертої черги, що відкрилася після смерті ОСОБА_2 (а.с.32). Свідоцтво про право на спадщину не видавалось.

Згідно наданих копій особового рахунку на домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 за період з 2003 року по 2009 рік вбачається, що за цією адресою проживали (відомості зазначені російською мовою) ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 (а.с.45-46).

Є відмітка про те, що ОСОБА_9 - помер ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Згідно довідки Криничненської сільської ради Болградського району Одеської області від 05.07.2021 року №901 ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , дійсно була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , але не проживала за цією адресою з 2007 року, та померла в 2014 році (а.с.63).

На заяву позивача від 30.07.2020 року до державного нотаріуса Київської державної нотаріальної контори у місті Одеси про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом четвертої черги на земельні ділянки - нотаріусом було відмовлено у видачі свідоцтва оскільки у встановленому законом порядку заявник не зміг підтвердити факт спільного проживання однією сім`єю зі спадкодавцем на день її смерті (а.с.15).

Згідно ст. 1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особі, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч.1, ч.3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Згідно положень ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч. 1 ст. 1270 ЦК України).

Приписами ст. 1225 ч.1 ЦК України передбачено, що право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Захист прав громадян на земельні ділянки здійснюється, в тому числі, шляхом визнання права, як передбачено п. а ч.3 ст. 152 Земельного Кодексу України.

Частиною 2 ст. 373 ЦК України передбачено, що право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону.

Відповідно до ч.1 ст.125 Земельного Кодексу України право власності на земельні ділянки виникає після одержання її власником документу, що посвідчує право власності та його державної реєстрації.

У відповідності до положень ст.ст.13, 81, 83 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом. Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Згідно ст.82 ч.1 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Суд під час розгляду справи повинен безпосередньо дослідити докази у справі: ознайомитися з письмовими та електронними доказами, висновками експертів, поясненнями учасників справи, викладеними в заявах по суті справи, показаннями свідків, оглянути речові докази.

Докази, що не були предметом дослідження в судовому засіданні, не можуть бути покладені судом в основу ухваленого судового рішення(стаття 229 ЦПК України).

Суд розглядає справу дотримуючись принципів змагальності і диспозитивності цивільного судочинства, оцінюючи докази у справі у їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням згідно ст. 229 ЦПК України, захищаючи порушені, невизнані або оспорюванні права, свободи чи інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб згідно ст. 2 ЦПК України.

При розгляді даної справи предмет доказування доведений позивачем відповідними доказами, при чому, їх аналіз дозволяє зробити висновок про те, що вони є належними, допустимими та достовірними як кожний окремо, так і у взаємному зв`язку у їх сукупності.

Таким чином, позивач, як спадкоємець за законом четвертої черги, вважається таким, що прийняв спадщину, яка відкрилася після смерті ОСОБА_2 , оскільки протягом останніх п`яти років до дня смерті спадкодавця спільно проживав з нею у її домоволодінні. На підставі, що передбачена законом, тобто в порядку спадкування, позивач набув право на це майно, тобто на земельні ділянки загальною площею 1.0613 га та 1.2301 га у межах згідно з планом, розташованих на території Криничненської сільської ради Болградського району Одеської області.

При таких обставинах суд приходить до висновку про те, що вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

На підставі ст.ст.125, 152 Земельного Кодексу України, ст. ст. 328, 373, 1216-1218, 1223, 1264, 1268, 1269, 1270 ЦК України та керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 78-82, 140, 247 п.2, 258, 259, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Криничненської сільської ради Болградського району Одеської області про встановлення юридичного факту та визнання права власності в порядку спадкування - задовольнити.

Встановити факт проживання однією сім`єю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зі ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 більше п`яти років на момент відкриття спадщини ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий 29.07.2016 року Болградським РС ГУДМС України в Одеській області, право власності на земельні ділянки, площею 1.0613 га та 1.2301 га, які розташовані на території Криничненської сільської ради Болградського району Одеської області, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастрові номери 5121484700:01:003:0737 та 5121484700:01:004:0504 та що належали померлій ОСОБА_2 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА №364785, виданого на підставі розпорядження Болградської районної державної адміністрації Одеської області №378 від 08.06.2005 року та зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010651800280, як за спадкоємцем за законом четвертої черги після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

До дня початку функціонування єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Болградський районний суд Одеської області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Суддя С.В.Кодінцева