Рішення

від 01.07.2021 по справі 351/931/20

СНЯТИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №351/931/20

Номер провадження №2/351/103/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2021 року м. Снятин

Снятинський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Собка В.М. ,

секретар Нагірняк В.М.,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в місті Снятині справу за позовом ОСОБА_1 до Заболотівської селищної ради про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся у суд до Заболотівської селищної ради із позовною заявою про визнання за права власності на земельні ділянки в порядку спадкування за заповітом.

В обґрунтування своїх вимог позивач вказав, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його тітка ОСОБА_2 , після смерті якої залишилось спадкове майно, спадкоємцем якого за заповітом став позивач ОСОБА_1 . До складу спадщини входять зокрема: земельні ділянки, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 0,349 га (кадастровий номер 2625284800:03:001:1127) та площею 0,4277 га (кадастровий номер 2625284800:03:002:0226), на які позивач спадщину не оформив, оскільки державні акти на вказані земельні ділянки видані 20 лютого 2001 року, тобто вже після смерті власниці.

На підставі наведеного позивач просить суд визнати за ним, ОСОБА_1 право власності на земельні ділянки, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 0,349 га (кадастровий номер 2625284800:03:001:1127) та площею 0,4277 га (кадастровий номер 2625284800:03:002:0226), які належали ОСОБА_2 , на підставі Державного акту серії ІІІ-ІФ №016664, виданого 20.02.2001, зареєстрованого за №164.

Позивач подав до суду заяву, якою свої вимоги підтримав у повному обсязі, просив їх задоволити, справу просив розглядати у її відсутності.

Голова Заболотівської селищної ради П.Маліборський подав до суду заяву, якою просив справу розглядати у відсутності представника селищної ради, та вказав, що Заболотівська селищна рада позовні вимоги ОСОБА_3 визнає у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, зокрема: Свідоцтво про смерть ОСОБА_2 ; Свідоцтво серії НОМЕР_1 від 22.12.1999, по спадковій справі №81, зареєстрованої в реєстрі за №1387 про право ОСОБА_3 на спадщину за заповітом, після смерті ОСОБА_2 на грошові вклади померлої; Копію Державного акту серії ІІІ-ІФ №016664, виданого ОСОБА_2 20.02.2001, зареєстрованого за №164; Рішення Рудниківської сільської ради від 15.09.2000; Сертифікат на земельну частку (пай) серії ІФ №0091105 від 10.03.2000; Довідку приватного нотаріуса Снятниського РНО Білоконь С.П. №347/02-14 від 05.12.2019; Постанову приватного нотаріуса Снятниського РНО Білоконь С.П. №348/02-31 від 04.12.2019; Витяги з Державного земельного кадастру від 11.11.2019 №НВ-2608589472019 та №НВ-2608589542019, які повністю доводять підставність та обгрунтованість позову, суд приходить до переконання, що позов підлягає до задоволення.

Із ч.1 ст. 1268 ЦК України вбачається, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її, а з ч.3 ст.1268 ЦК України слідує, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Відповідно до ч.5 ст.1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Статтею 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст.1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Згідно пунктів 10, 11 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30 травня 2008 року № 7 Про судову практику у справах про спадкування про те, що відповідно до статті 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

Відповідно до п.г. ч.1 ст.81 Земельного кодексу України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.

Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Визнання відповідачем даного позову не суперечить закону і не порушує права, свободи і інтереси інших осіб.

Відповідно до вимог частини 4 статті 174 ЦПК України у разі визнання позову відповідачем, суд за наявності підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Враховуючи все вищевикладене, дослідивши матеріали справи, зважаючи на визнання позову відповідачем, суд дійшов висновку про те, що є підстави для визнання за ОСОБА_1 право власності на земельні ділянки, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 0,349 га (кадастровий номер 2625284800:03:001:1127) та площею 0,4277 га (кадастровий номер 2625284800:03:002:0226), які належали ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

На підставі наведеного, та ст. ст. 174, 328, 392, 1218, 1225, 1268 ЦК України, керуючись ст.ст. 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задоволити.

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за заповітом право власності на земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 0,349 га (кадастровий номер 2625284800:03:001:1127) та площею 0,4277 га (кадастровий номер 2625284800:03:002:0226), що належали ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції з дня його проголошення. У разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий: В.М.Собко