Рішення

від 24.05.2021 по справі 910/9829/20(910/21232/16)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

24.05.2021Справа № 910/9829/20(910/21232/16)

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СВ Альтера" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Носань Н.С. (18001, м. Черкаси, а/с 177)

до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

про відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 3 947 100,00 грн.

В межах справи № 910/21232/16

За заявою Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві

до Товариства з обмеженою відповідальністю "СВ Альтера" (ідентифікаційний код 25401254)

про банкрутство

Суддя Чеберяк П.П.

Представники сторін:

Від позивача Капустін М.Р. - представник

Відповідача не з`явився

Від ГУ ДПС у м. Києві Шелест Ю.В. - представник

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У провадженні Господарського суду м. Києва перебуває справа № 910/21232/16 за заявою Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "СВ Альтера" а стадії ліквідаційної процедури, введеної постановою Господарського суду м. Києва від 03.04.2017.

08.07.2020 до Господарського суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "СВ Альтера" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Носань Н.С. з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 3 947 100,00 грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 21.07.2020 прийнято позовну заяву № 910/9829/20 Товариства з обмеженою відповідальністю "СВ Альтера" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Носань Н.С. до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 3 947 100,00 грн. до розгляду в межах справи № 910/21232/16 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "СВ Альтера" підготовче засідання призначено на 07.09.2020.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 07.09.2020 розгляд справи відкладено на 19.10.2020.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 19.10.2020 розгляд справи відкладено на 23.11.2020.

26.10.2020 до Господарського суду м. Києва надійшло клопотання ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "СВ Альтера " арбітражного керуючого Носань Н.С. про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 23.11.2020 закрито підготовче провадження та призначено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "СВ Альтера" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Носань Н.С. до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в розмірі 113 493,51 грн. в межах справи № 910/21232/16 до судового розгляду по суті на 18.01.2021.

Судове засідання 18.01.2021 не відбулось, у зв`язку з перебуванням судді Чеберяка П.П. на лікарняному.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 28.01.2021 розгляд справи призначено на 15.02.2021.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 15.02.2021 відкладено розгляд справи на 24.03.2021.

У судових засіданнях 24.03.2021 та 26.04.2021 оголошувались перерви.

У судовому засіданні 24.05.2021 представник позивача надав пояснення по суті заявлених позовних вимог.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

Розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "СВ Альтера" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Носань Н.С. до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 3 947 100,00 грн. Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань станом на день визнання Товариства з обмеженою відповідальністю "СВ Альтера" банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури керівником боржника був ОСОБА_1 .

На виконання приписів ч. 6 ст. 41 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю "СВ Альтера" арбітражним керуючим Носань Н.С. направлено на адресу ОСОБА_1 лист про передачу печаток, штампів, документів та матеріальних цінностей ТОВ СВ АЛЬТЕРА .

21.06.2017, не отримавши документи та матеріальні цінності у строк, встановлений Законом України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом , а також відповіді на лист, ліквідатор банкрута звенувся до суду з клопотанням про витребування документів та активів.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 03.07.2017 задоволено клопотання ліквідатора та зобов`язано колишнього керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "СВ Альтера" ОСОБА_1 передати ліквідатору банкрута арбітражному керуючому Носань Н.С.:

- господарську, фінансову, бухгалтерську та іншу документацію ТОВ "СВ Альтера", зокрема: первинні документи і додатки до них, що фіксують факт виконання господарських операцій (касові, банківські документи, повідомлення банків і переказні вимоги, виписки банків, наряди на роботу, табелі, акти про приймання, здавання і списання майна й матеріалів, квитанції і накладні з обліку товарно-матеріальних цінностей, авансові звіти та ін.); інвентарні картки та журнали обліку основних засобів, довіреності на одержання грошових сум і товарно-матеріальних цінностей (у тому числі анульовані довіреності); облікові регістри (головна книга, журнали, допоміжні й контрольні книги, касові книги, оборотні відомості, ордери, рахунки, фактуру, накладні, квитанції, чекові книжки, касові прибуткові й видаткові ордери, акти, меморіальні ордери, бухгалтерські довідки); договори, угоди та інші документи;

- всі первинні бухгалтерські документи які підтверджують виникнення наступної дебіторської заборгованості, що обліковується на балансі ТОВ "СВ Альтера": дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги - 2 042 100 грн 00 коп., дебіторська заборгованість за розрахунками з бюджетом - 59 200 грн 00 коп., інша поточна заборгованість 1 0480 000 грн 00 коп.;

- наступні активи, які обліковуються на балансі ТОВ "СВ Альтера": основні засоби - 219 200 грн. 00 коп.; довгострокові фінансові інвестиції - 196 600 грн 00 кп.; інші необоротні активи - 700 грн 00 коп., готова продукція - 157 000 грн. 00 коп.; інші оборотні активи - 130 600 грн 00 коп.;

- грошові кошти, які обліковуються на балансі ТОВ "СВ Альтера" в розмірі 93 700 грн 00 коп., перерахувавши їх на ліквідаційний рахунок банкрута.

Водночас, вказана ухвала колишнім керівником боржника - ОСОБА_1 не виконана, документи, а також матеріальні цінності банкрута ліквідатору не передані.

За переконанням позивача будучи керівником ТОВ СВ АЛЬТЕРА , відповідачем було порушено відповідні положення Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом , а саме ч. 6 ст. 41 Закону, а також невиконано вимоги ухвали Господарського суду м. Києва від 03.07.2017, тим самим ліквідатору банкрута не було передано фінансово-господарську, первинну документацію банкрута, його майнові активи, що створило перешкоди для формування ліквідаційної маси, вжиття заходів у ліквідаційній процедурі та завдало банкруту майнової шкоди у розмірі: дебіторської заборгованості, яка на підставі первинних документів ТОВ СВ АЛЬТЕРА , могла бути відшкодована банкруту як добровільно контрагентами, так і у судовому порядку; майнових активів, які обліковувались на балансі товариства та могли бути включені до ліквідаційної маси та відчужені в межах ліквідаційної процедури; грошових коштів, що обліковуються на балансі ТОВ СВ АЛЬТЕРА , загальний розмір завданої шкоди - 3 947 100,00 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 386 Цивільного кодексу України, власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

Частиною 3 ст.147 Господарського кодексу України передбачено, що збитки, завдані суб`єкту господарювання порушенням його майнових прав громадянами чи юридичними особами, а також органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, відшкодовуються йому відповідно до закону.

Статтею 56 Конституції України встановлено, що кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

За загальним правилом, складовими елементами акту завдання шкоди є: протиправні дії або бездіяльність особи, яка завдала шкоду; настання шкоди; причинний зв`язок між вказаними двома елементами; вина завдавача шкоди.

Як вбачається з матеріалів справи, бездіяльність особи, яка завдала шкоду мотивована позивачем невиконанням керівником підприємства свого обов`язку, передбаченого ч. 6 ст. 41 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом та чинного на даний час положення ч. 2 ст. 59 Кодексу України з процедур банкрутства, оскільки ним не було передано фінансово-господарську, бухгалтерську та іншу документацію, печатки, штампи, матеріальні та інших цінності банкрута в порядку та строк, визначений положенням статті 41 Закону.

Матеріальна шкоди (збитки) та їх розмір обумовлюються фактичною балансовою вартістю майнових активів, які перебували на балансі банкрута на момент виникнення спірних правовідносин, а також розміром дебіторської заборгованості перед ТОВ СВ АЛЬТЕРА та грошових коштів на балансі банкрута.

Таким чином, розмір завданої відповідачем матеріальної шкоди визначений позивачем в сумі 3 947 100,00 грн. та включає в тому числі: вартість дебіторської заборгованості, яка могла бути стягнута за наявності первинної документації, яка б підтверджувала її виникнення - дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги у розмірі 2042100,00 грн., дебіторська заборгованість за розрахунками з бюджетом у розмірі 59200,00 грн, інша поточна дебіторська заборгованість у розмірі 1048000,00 грн.; майнові активи, що обліковувались на балансі товариства: основні засоби - 219 200,00 грн.; довгострокові фінансові інвестиції - 196600,00 грн.; інші необоротні активи - 700,00 грн.; готова продукція - 157000,00 грн.; інші оборотні активи - 130600,00 грн.; грошові кошти, що обліковуються на балансі ТОВ СВ АЛЬТЕРА в розмірі 93 700,00 грн.

Причинно-наслідковий зв`язок між протиправним діянням ОСОБА_1 та завданими збитками мотивований позивачем тим, що саме внаслідок невиконання ним положень ч. 6 ст. 41 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом , невиконання постанови Господарського суду міста Києва від 03.04.2017, ухвали Господарського суду міста Києва від 03.07.2017, оскільки з моменту відкриття ліквідаційної процедури керівник банкрута - ОСОБА_1 повинен був передати ліквідатору банкрута фінансово-господарську документацію, печатки, штампи, матеріальні цінності, але попри це, незважаючи на численні вимоги ліквідатора банкрута щодо передачі цих документів та цінностей, направлених на адресу ОСОБА_1 , ухвали Господарського суду міста Києва від 03.07.2017, якою зобов`язано ОСОБА_1 передати документи та цінності ліквідатору, жодних дій ним вчинено не було.

Саме внаслідок діяння ОСОБА_1 жодна документація ТОВ СВ АЛЬТЕРА , окрім фінансової звітності, що подавалась до органів державної статистики, у ліквідатора відсутня, як і майнові активи ТОВ СВ АЛЬТЕРА та кошти, що перебували на балансі товариства, а також відсутня інформація про дебіторську заборгованість ТОВ СВ АЛЬТЕРА , яка б могла бути стягнута з боржників ТОВ СВ АЛЬТЕРА та включена до ліквідаційної маси банкрута.

Таким чином, за переконанням позивача, діяння ОСОБА_1 фактично унеможливило включення дебіторської заборгованості, майнових активів та грошових коштів до ліквідаційної маси банкрута з метою погашення кредиторських вимог, чим завдано матеріальної шкоди товариству.

Відповідно до ч. 2 ст.11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Відповідно до ст.73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст.77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З цих норм слідує, що в силу диспозитивності господарського судочинства сторони вільні самостійно обирати докази і засоби доказування, якими доводити певні обставини, окрім тих обставин, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування.

Тож суд не обмежений у праві приймати та досліджувати докази бездіяльності державного виконавця (виконавців) у межах цієї справи і для встановлення існування таких обставин нема необхідності в отриманні окремого судового рішення!

До того ж, законодавством не встановлено обов`язку підтверджувати протиправність дій окремим судовим рішенням, ці обставини можуть бути встановлені під час розгляду цієї заяви.

Викладене узгоджується з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 12.03.2019 у справі № 920/715/17.

Так, відповідно до правових висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у означеній справі (п.5.30 Постанови), "щодо посилання в ухвалі Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду на виключну правову проблему в питанні самостійного встановлення господарськими судами незаконності дій органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування під час розгляду справ про відшкодування шкоди, Велика Палата Верховного Суду визначає, що питання наявності між сторонами деліктних зобов`язань та цивільно-правової відповідальності за заподіяну шкоду перебуває у площині цивільних правовідносин потерпілого та держави, що не регулюються нормами КПК України, а господарський суд самостійно встановлює наявність чи відсутність складу цивільного правопорушення, який став підставою для стягнення шкоди, оцінюючи надані сторонами докази.".

Згідно з ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України, кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються шляхом, серед іншого, відшкодування збитків.

При цьому, згідно з ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України збитками є, серед іншого, втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до ч. 1 ст. 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Згідно абз.2 ч. 1 ст. 1192 Цивільного кодексу України, розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Згідно зі ст. 56 Конституції України, кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

За приписами статті 1166 Цивільного кодексу України , майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

За загальним правилом, особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини (ч.2 ст.1166 Цивільного кодексу України).

Водночас, відповідно до ст. 1173 Цивільного кодексу України, шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи (ст.1174 Цивільного кодексу України).

Тож правовою підставою для цивільно-правової відповідальності за відшкодування шкоди є правопорушення, що включає, як складові, три елементи: шкоду, протиправне діяння або бездіяльність особи, яка її завдала, причинний зв`язок між ними. Шкода відшкодовується незалежно від вини.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Враховуючи, що позивач в особі ліквідатора не подав належних доказів на підтвердження наявності складу цивільного правопорушення в діях та бездіяльності колишнього керівника боржника, зокрема, причинно-наслідкового зв`язку між діями чи бездіяльністю відповідача та шкодою, завданою внаслідок непередання ліквідатору фінансово-господарської, бухгалтерської та іншої документації банкрута, печатки, штампів, матеріальних та інших цінностей банкрута, суд дійшов висновку щодо відсутності правових підстав для задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позову відмовити.

2. Копію рішення направити сторонам та кредиторам боржника.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено: 03.06.2021.

Суддя П.П. Чеберяк