Рішення

від 22.06.2021 по справі 917/1856/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.06.2021 р. Справа № 917/1856/20

За позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські ферми ХХІ", вул. Будіндустрії, буд.7, офіс 10, м. Київ, 01013

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Покуття Агро", вул. Шляхова, 2, с. Середняки, Гадяцький район, Полтавська область, 37334

про стягнення 104 218,37 грн.

Суддя Погрібна С.В.

Секретар судового засідання Мирна-Касян Ю.Л.

Представники сторін згідно протоколу судового засідання від 22.06.2021 р.

Обставини справи. Товариство з обмеженою відповідальністю "Українські ферми ХХІ" звернулось до Господарського суду Полтавської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Покуття Агро" про стягнення заборгованості за договором поставки № 10 від 08.08.2016 р. в розмірі 104 218,37 грн., з яких : сума боргу - 80 735,78 грн., 3% річних - 7 990,69 грн. та інфляційні втрати - 15 491,90 грн..

Ухвалою суду від 26.11.2020 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи. Справу призначено для розгляду у судовому засіданні на 22.12.2020 р. на 10:00 год..

07.12.2020 р. від відповідача надійшла заява із запереченням проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, в якій просить розглядати справу у судовому засіданні з повідомленням сторін (вх. № 13578).

Ухвалою суду від 14.12.2020 р. виправлено описку в ухвалі суду від 26.11.2020 р., вказано правильну дату та час проведення судового засідання "на 17.12.2020 р. на 11:30 год.".

14.12.2020 р. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 13835), заява про застосування строків позовної давності (вх. № 13836) та клопотання про витребування доказів (вх. № 13837), в задоволенні якого судом відмовлено, про що зазначено в ухвалі суду від 17.12.2020 р..

Ухвалою суду від 17.12.2020 р. задоволено клопотання відповідача про розгляд справи № 917/1856/20 за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання у справі на 19.01.2021 на 10:00 год.; позивача зобов`язано надати суду оригінали доданих до позовної заяви документів (для огляду в засіданні); у разі не можливості подати відповідні оригінали документів, повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення даної ухвали; визначити строк для подання відповіді на відзив відповідача протягом 5 днів з дня його отримання, направити відповідь на відзив з додатками відповідачу, докази направлення надати суду.

19.01.2020 р. від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи в зв`язку з карантином (вх. № 543).

Ухвалою суду від 19.01.2021 р. відкладено підготовче засідання на 25.02.2021 р..

Ухвалою суду від 25.02.2021 р. продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів; відкладено підготовче засідання на 01.04.2021 р. на 10:00 год.

Судове засідання, призначене на 01.04.2021 р. на 10:00 год., не відбулося у зв`язку з перебуванням судді на лікарняному. Наступне підготовче засідання призначено на 27.04.2021 р.

16.04.2021 р. позивачем подано відповідь на відзив з додатком, яка долучена судом до матеріалів справи (вх. № 4189).

27.04.2021 р. від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі уповноваженого представника, зважаючи на встановлений карантин на території України (вх. № 4632 копія електронною поштою).

Від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи у підготовчому засіданні без участі уповноваженого представника (вх. № 4631 копія ел. поштою, вх. № 4666 оригінал) та клопотання про залишення позовної заяви без розгляду на підставі пункту 4 статі 202 ГПК України, разі неявки позивача у судове засідання 27.04.2021 р. (вх. № 4630).

Ухвалою суду від 27.04.2021 р. відмовлено відповідачу у задоволенні клопотання про залишення позову без розгляду; закрито підготовче провадження у справі та призначено її до судового розгляду по суті на 15.06.2021 р. на 11:30 год.

Відповідачем подано клопотання про розгляд справи без участі уповноваженого представника (вх. № 6433 від 14.06.2021 р.).

Представник позивача в судовому засіданні 15.06.2021 р. виклав зміст позовних вимог та наполягав на їх задоволенні.

Ухвалою суду від 15.06.2021 р. відкладено судове засідання на 22.06.2021 р..

22.06.2021 р. учасники справи у судове засідання повноважних представників не направили, хоча про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлялись судом належним чином. Крім того, ухвала суду була своєчасно розміщена судом в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення (ч. 4 ст. 240 ГПК України).

Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 240 ГПК України)..

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне.

08 серпня 2016 року між ТОВ УКРАЇНСЬКІ ФЕРМИ XXI (далі - Постачальник) та ТОВ ПОКУТТЯ АГРО (далі - Покупець) укладено Договір поставки товару № 10 (далі - Договір, а.с. 9-12), за яким Постачальник зобов`язується передати (поставити) Покупцеві у власність товар, визначений в пункті 1.2. цього Договору, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити його вартість у розмірі, на умовах, в строки і в порядку, визначених цим Договором (п. 1.1 Договору).

При цьому сторони узгодили, зокрема, наступне :

- предметом поставок за цим Договором є спермолродукція та супроводжуючі матеріали для штучного осіменіння ВРХ (далі по тексту - Товар), асортимент, одиниця вимірювання, кількість та ціна яких зазначаються у рахунку - фактурі, видаткових накладних, які після підписанню Сторонами мають юридичну силу специфікації в розумінні статті 266 Господарського кодексу України, та є невід`ємною частиною цього Договору (п. 1.2. Договору);

- поставка товарів здійснюється Постачальником в межах наявною у нього асортименту або на замовлення протягом строку дії Договору відповідно до попереднього Замовлення Покупця (далі - Замовлення), в якому останнім вказується бажані асортимент (вид) та обсяг (кількість) товару, включаючи найменування кожної асортиментної позиції товару, дата поставки, умови доставки, місце поставки (адреса), ціна за одиницю товару, загальна ціна партії товару та інші умови (п. 2.1 Договору);

- товар вважається поставленим Постачальником та переданим у власність Покупця з моменту підписання Покупцем або перевізником, який здійснює транспортування за дорученням Покупця (далі - Перевізник), накладних, які свідчать про факт отримання Товару (видаткові та/або товаро-транспортні), і не потребує підписання між Сторонами цього Договору будь-яких актів приймання-передачі товару (п. 2.4 Договору);

- Постачальник вважається таким, який виконав зобов`язання з поставки товару в момент підписання відповідальною особою Покупця або Перевізником видаткової (та/або товарно-транспортної) накладної (п. 2.8 Договору);

- ціна за одиницю Товару узгоджується Сторонами на кожну партію поставки в порядку, визначеному в п. 2.2. даного Договору та відображається у видаткових накладних. Покупець сплачує поставлений Товар за ціною, вказаною у видатковій накладній (п.3.1. Договору);

- оплата Товару Покупцем здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника не пізніше 5 (трьох) банківських днів з дати виставлення рахунку-фактури Постачальником, на умовах 100% попередньої оплати за товар. У випадку дострокової поставка Товару (поставка з відстроченням платежу) Постачальником оплата здійснюється Покупцем не пізніше 5 (п`яти) банківських днів від дати такої поставки (п. 3.5 Договору);

- Товар вважається повністю оплаченим з дня надходження всієї суми коштів на розрахунковий рахунок Постачальника. Оплата вважається проведеною з моменту зарахування коштів на розрахунковий рахунок Постачальника, вказаний у рахупку-фактурі. (п. 3.7, 3.8 Договору);

- Даний договір набирає чинності в день підписання його обома сторонами та скріплення печатками і діє 3 (три календарних роки) з моменту його підписання (п. 6.1 Договору).

- Закінчення строку дії даного Договору не звільняє Сторони від виконання своїх обов`язків за ним (п. 6.6 Договору).

На виконання умов Договору Постачальник у період з 08.12.2016 р. по 23.11.2017 р. поставив Покупцю Товар на умовах дострокової поставки Товару (поставка з відстроченням платежу), що був прийнятий Покупцем без жодних зауважень на загальну суму 121 974,28 грн., що підтверджується видатковими накладними (копії наявні у матеріалах справи).

Оскільки відповідач не виконав належним чином своїх зобов`язань щодо повної та своєчасної оплати позивачу вартості поставленого товару за Договором, 25.05.2020 р. позивачем була направлена відповідачу претензія (а.с. 15-16).

За даними позивача, даний Товар був оплачений відповідачем з порушенням встановлених у Договорі строків та не у повному обсязі, на момент звернення з даним позовом до суду з боку відповідача перед позивачем рахується заборгованість за Договорами у розмірі 80 735,78 грн..

З матеріалів справи вбачається, що уповноваженими представниками позивача і відповідача було підписано Акт звірки взаємних розрахунків за період: 01.08.2016 - 01.12.2019, відповідно до якого відповідач визнає та підтверджує свою заборгованість станом на 01.11.2019 у розмірі 90 091,89 грн. (а.с. 13). Позивач зазначає, що вищевикладене є підставою для переривання перебігу позовної давності.

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача про стягнення заборгованості за договором поставки № 10 від 08.08.2016 р. в розмірі 104 218,37 грн., з яких: сума боргу - 80 735,78 грн., 3% річних - 7 990,69 грн. та інфляційні втрати - 15 491,90 грн..

На підтвердження обґрунтованості позовних вимог позивач надав наступні докази: Копія договору поставки товару №10 від 08.08.2016; Копія акту звірки взаємних розрахунків за період: 01.08.2016 - 01.12.2019; Копія акту звірки взаємних розрахунків за період 01.01.2018 - 01.01.2019; Копія претензії № 25.05/20_2 від 25.05.2020 з доказами направлення відповідачу; Копія видаткової накладної № 234 від 13.10.2016; Копія видаткової накладної № 360 від 13.10.2016; Копія довіреності №18 від 13.10.2020; Копія переліку цінностей, які належить отримати; Копія видаткової накладної № 46 від 15.08.2016; Копія видаткової накладної №34 від 15.08.2016; Копія видаткової накладної № 938 від 23.11.2017; Копія видаткової накладної № 1378 від 23.11.2017; Копія видаткової накладної № 1056 від 25.09.2017; Копія видаткової накладної № 708 від 25.09.2017; Копія видаткової накладної № 793 від 24.07.2017; Копія видаткової накладної накладна № 536 від 24.07.2017; Копія видаткової накладної довіреності № 53 від 24.07.2017; Копія видаткової накладної № 594 від 01.06.2017; Копія видаткової накладної № 388 від 01.06.2017; Копія довіреності № 34 від 01.06.2017; Копія видаткової накладної № 378 від 06.04.2017; Копія видаткової накладної № 251 від 06.04.2017; Копія видаткової накладної № 142 від 06.02.2017; Копія видаткової накладної № 83 від 06.02.2017; Копія видаткової накладної № 60 від 08.12.2016; Копія видаткової накладної № 396 від 08.12.2016; Копія переліку надходжень від підприємства ТОВ Покуття Агро на рахунок ТОВ Українські ферми XXI ; Виписка по рахунку за 19.09.2016; Виписка по рахунку за 18.07.2017; Виписка по рахунку за 28.11.2017; Виписка по рахунку по рахунку за 09.11.2016; Виписка по рахунку по рахунку за 20.10.2016; Розрахунок штрафних санкцій за договором поставки товару №10 від 08.08.2016р.; Оригінал платіжного доручення про сплату судового збору; Докази відправлення Відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів; Довіреність б/н від 08.07.2020р; Копія свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю на ім 'я Положенцевої Т.В. .

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. У відповідності до вимог ст. ст. 525, ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається. Статтею 193 Господарського України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом.

Враховуючи правову природу укладеного договору, кореспондуючи права та обов`язки його сторін, суд дійшов висновку, що оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватись з урахуванням приписів законодавства, які регламентують правовідносини з поставки.

Частиною 1 статті 265 Господарського кодексу України визначено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у обумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частинами 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною першою ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України та ст. 202 Господарського кодексу України господарське зобов`язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач належним чином виконував зобов`язання за вищезазначеним Договором щодо здійснення ним поставки товару. Відповідач в порушення прийнятих на себе зобов`язань за вказаним Договором оплатив отриманий товар не в повному обсязі та з порушенням строків, заборгованість останнього складає 80 735,78 грн.. Дана обставина відповідачем не спростована.

Як вже зазначалось судом у вступній частині даного рішення 14.12.2020 р. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 13835) та заява про застосування строків позовної давності (вх. № 13836).

Відповідач зазначає, що відповідно до вимог ч. 1 ст. 530 ЦК України та умов п. 3.5 Договору, право вимоги позивача за видатковими накладними настало не одночасно, а в залежності від дати відповідної поставки з врахуванням відтермінування строку оплати, а саме: за видатковою накладною № 46 від 15.08.2016 року право вимоги настало - 23.08.2016 року; за видатковою накладною № 34 від 15.08.2016 року право вимоги настало - 23.08.2016 року; за видатковою окладною № 234 від 13.10.2016 року право вимоги настало - 21.10.2016 року; за видатковою накладною № 360 рід 13.10.2016 року право вимоги настало - 21.10.2016 року; за видатковою накладною № 60 від 08.12.2016 року іво вимоги настало - 16.12.2016 року; за видатковою накладною № 396 від 08.12.2016 року право вимоги :ало-16.12.2016 року; за видатковою накладною № 142 від 06.02.2017 року право вимоги настало - 14.02.2017 року; за видатковою накладною № 83 від 06.02.2017 року право вимоги настало - 14.02.2017 року; за видатковою окладною № 378 від 06.04.2017 року право вимоги настало - 14.04.2017 року; за видатковою накладною № 251 від 06.04.2017 року право вимоги настало - 14.04.2017 року; за видатковою накладною № 594 від 01.06.2017 року право вимоги настало - 09.06.2017 року; за видатковою накладною № 388 від 01.06.2017 року право вимоги настало -09.06.2017 року; за видатковою накладною № 793 від 24.07.2017 року право вимоги настало - 01.08.2017 року; за видатковою накладною № 536 від 24.07.2017 року право вимоги настало - 01.08.2017 року; за видатковою накладною № 53 від 24.07.2017 року право вимоги настало - 01.08.2017 року, за видатковою накладною № 1056 від 25.09.2017 право вимоги настало - 03.10.2017 року; за видатковою накладною № 708 від 25.09.2017 року право вимоги настало -03.10.2017 року; за видатковою накладною № 938 від 23.11.2017 року право вимоги настало - 01.12.2017 року; за видатковою накладною № 1378 від 23.11.2017 року право вимоги настало - 01.12.2017 року.

Таким чином, за твердженням відповідача за видатковими накладними № 46 від 15.08.2016 року, № 34 від 15.08.2016 року, № 234 від 13.10.2016 року, № 360 від 13.10.2016 року, № 60 від 08.12.2016 року, № 396 від 08.12.2016 року, № 142 від 06.02.2017 року, № 83 " 06.02.2017 року, № 378 від 06.04.2017 року, № 251 від 06.04.2017 року, № 594 від 01.06.2017 року, № 388 від 01.06.2017 року, № 793 від 24.07.2017 року, № 536 від 24.07.2017 року, № 53 від 24.07.2017 року, № 1056 від 25.09.2017 року, № 708 від 25.09.2017 року сплив строк визначений ст. 257 ЦК України, а позивач віповідно до вимог ст. 256 ЦК України пропустив строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу, що в свою чергу відповідно до вимог ч. 4 ст. 267 ЦК України є підставою для заявлення відповідачем про сплив позовної давності за вищезазначеними вимогами, та наявності законних підстав для відмови у позові.

Суд не оцінює дані посилання відповідача як правомірні, за наступного мотивування:

Частиною 1 ст.264 ЦК України передбачено, що перебіг позовної давності переривається вчинені особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку.

Матеріалами справи підтверджується факт переривання строку позовної давності у зв`язку із визнанням товариством з обмеженою відповідальністю ПОКУТТЯ АГРО свого боргу, що підтверджується :

-по-перше, періодичним здійсненням відповідачем оплати поставленого товару, при цьому дати оплати товару не відповідають датам поставки товару згідно з умовами Договору, а призначення платежів не містять посилань на конкретні видаткові накладні чи поставки товару, що свідчить про здійснення відповідачем розрахунків в цілому по Договору, а не за конкретними видатковими накладними;

-по-друге, регулярним підписанням Актів звірки взаємних розрахунків. В матеріалах справі підписаний Сторонами Акт за період 01.08.2016 - 01.12.2019 на суму 90 091,89 грн. та Акти за періоди 01.01.2018 - 01.01.2019р. та 01.08.2016 - 01.11.2019 на аналогічну суму заборгованості відповідача.

Крім того, відповідно до ст. 5 Закону України № 540-ІХ від 30.03.2020 Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (СОVID-19) розділ І Прикінцеві та перехідні положення було доповнено ст.12 наступного змісту: Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (СОҐЮ-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362,5 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину .

Так, зважаючи на нове положення ЦКУ, строк позовної давності за видатковими накладними : № 938 від 23.11.2017; № 1378 від 23.11.2017; № 1056 від 25.09.2017; № 708 від 25.09.2017; № 793 від 24.07.2017; № 536 від 24.07.2017; № 53 від 24.07.2017; № 594 від 01.06.2017; № 388 01.06.2017; № 34 від 01.06.2017; № 378 від 06.04.2017; № 251 від 06.04.2017 на дату подання позовної заяви не сплинув, так само як і строк позовної давності до додаткових вимог (стягнення 3% річних, інфляційних втрат).

Суд не оцінює як правомірні доводи відповідача, що Акт звірки взаєморозрахунків не є підставою для переривання перебігу позовної давності, оскільки відповідно до Постанови Верховного Суду (у складі колегії суддів Касаційного господарського суду) в рамках справи №916/1727/17 (ЄДРСРУ № 86075502) від 04.12.2019 року акти звірки взаємних розрахунків, підписані уповноваженою особою відповідача (боржника), є доказами, що свідчать про фактичне визнання відповідачем наявності у нього перед позивачем боргу.

Відповідно до п. 4.4.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 № 10 до дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов`язку можуть, з урахуванням конкретних обставин справи, належати підписання уповноваженою на це посадовою особою боржника разом з кредитором акта звірки взаєморозрахунків, який підтверджує наявність заборгованості в сумі щодо якої виник спір.

Також судом враховано, що інформація, яка відображена у підписаних Відповідачем Актах звірки взаємних розрахунків, підтверджена первинними документами, а самі Акти містять підписи уповноважених на їх підписання сторонами осіб.

Враховуючи вищевикладене, суд оцінює посилання позивача у відповіді на відзив, як правомірні та приходить до висновку, що в частині стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 80 735,78 грн. вимоги підтверджені документально та нормами матеріального права, відповідачем не спростовані, а тому в цій частині підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 610, ст. 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Після проведення перевірки наданого позивачем розрахунку позовних вимог в частині стягнення з відповідача 7 990,69 грн. трьох процентів річних за період з 16.12.2016 року по 05.11.2020 року та 15 491,90 грн. індексу інфляції за період з січня 2017 року по вересень 2020 року (з урахуванням моменту виникнення зобов`язання з оплати отриманого товару та проведених відповідачем проплат), суд визнає його правильним та приходить до висновку, що вимоги позивача в цій частині відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України є правомірними, а тому підлягають задоволенню.

Згідно із ч.2-3 ст.13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Судом досліджено всі докази, наявні у матеріалах справи.

Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч.1 ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Допустимих доказів в спростування вищевикладеного чи будь-яких інших обґрунтованих заперечень по суті спору відповідач суду не надав.

Отже, з аналізу наведених норм права та поданих доказів, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача суми боргу у розмірі 80 735,78 грн., 3% річних у розмірі 7 990,69 грн. та інфляційних втрат у розмірі 15 491,90 грн., підтверджені документально та нормами матеріального права, відповідачем не спростовані, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

У відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст.129, 231, 232-233, 237-238, 240 ГПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Покуття Агро" (вул. Шляхова, 2, с. Середняки, Гадяцький район, Полтавська область, 37334, код ЄДРПОУ 03770365) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські ферми ХХІ" (вул. Будіндустрії, буд.7, офіс 10, м. Київ, 01013, код ЄДРПОУ 40370262) заборгованість за основним зобов`язанням 80 735,78 грн.; інфляційні витрати за несвоєчасне виконання зобов`язань в розмірі 15 491,90 грн.; 3% річних за несвоєчасне виконання зобов`язань в розмірі 7 990,69 грн. та 2 102,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено 02.07.2021 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст.ст.257 ГПК України).

Суддя Погрібна С.В.