Ухвала

від 06.07.2021 по справі 639/4510/21

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 639/4510/21

Провадження № 2-з/639/89/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2021 року Жовтневий районний суд м. Харкова у складі головуючого судді Труханович В.В. розглянувши в порядку письмового провадження заяву Харківської міської ради про забезпечення позову у цивільній справі № 639/4510/21 за позовною заявою Харківської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю Фуд Солюшнс , ОСОБА_1 , треті особи: Державний реєстратор Печенізької районної державної адміністрації Харківської області Зоткін Сергій Володимирович, Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Васікова Лариса Євгенівна про скасування державної реєстрації прав, припинення права власності та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ :

02 липня 2021 року до Жовтневого районного суду м. Харкова надійшла позовна заява Харківської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю Фуд Солюшнс , ОСОБА_1 , треті особи: Державний реєстратор Печенізької районної державної адміністрації Харківської області Зоткін Сергій Володимирович, Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Васікова Лариса Євгенівна про скасування державної реєстрації прав, припинення права власності та зобов`язання вчинити певні дії, відповідно до якої представник позивача просив суд:

-Скасувати державну реєстрацію права власності на нежитлове приміщення літ. К-1 загальною площею 45, 4 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 з одночасним припиненням речових прав (реєстраційний № об`єкта нерухомого майна 1898094863101, запис про право власності № 32899867)

-Визнати недійсним та скасувати акт оцінки вартості та приймання-передачі майна, серія та номер 1175/1176, виданий 06.07.2020 року приватним нотаріусом ХМНО Васіковою Л.Є.

Разом з позовом представником позивача було подано заяву про забезпечення позову, відповідно до якої вона просила суд оголосити заборону на відчуження об`єкта нежитлової будівлі літ. К-1 загальною площею 45, 4 кв.м. по АДРЕСА_1 (реєстраційний номер 1898094863101).

В обґрунтування заяви про забезпечення позову представник позивача посилається на те, що Департаментом територіального контролю та земельних відносин Харківської міської досліджувалась інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та було встановлено, що у порушення вимог Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127 та Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , державним реєстратором Печенізької районної державної адміністрації Харківської області Зоткіним С.В. (рішення від 21.08.2019 № 48327915) з відкриттям розділу об`єкта нерухомого майна № 1898094863101 та зареєстровано право власності на нежитлову будівлю літ. К-1 загальною площею 45,4 кв.м по АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 .

Підставами вищевказаної державної реєстрації прав визначено:

- технічний паспорт серія та номер: б\н від 12.08.2019 виданий ТОВ НТБ КИЇВ .

- довідка № 215 від 12.08.2019 видана ТОВ НТБ КИЇВ

В подальшому право власності на будівлю літ. К-1 загальною площею 45,4 кв.м було зареєстровано за ТОВ ФУД СОЛЮІІІНС на підставі акту оцінки вартості та приймання - передачі майна № 1175/1176 від 06.07.2020 виданий приватним нотаріусом ХМНО Васіковою Л.Є. (рішення про державну реєстрацію № 53088121 від 13.07.2020).

В реєстрі будівельної діяльності, розміщеному на офіційному вебсайті Держархбудінспекцїї України ( www.dabi.gov.ua ), який містить відповідну інформацію стосовно документів, що надають право на виконання будівельних робіт та прийняття об`єкта в експлуатацію з травня 2011 року, відсутня інформація щодо об`єктів за вищевказаною адресою.

Реєстрація речових прав на спірний об`єкт проведена державним реєстратором Зоткіним С.В. за відсутності документів про прийняття до експлуатації спірного об`єкту.

Таким чином, реєстрація речових прав на спірний об`єкт та подальше його відчуження є протиправними.

Державна реєстрація речових прав на зазначений об`єкт нерухомого майна порушує права міської ради та зачіпає її інтереси як органу, що здійснює державний архітектуро- будівельний контроль на території міста Харкова, та приймає до експлуатації закінчені будівництвом об`єкти, присвоює адреси об`єктам нерухомого майна.

Таким чином, ОСОБА_1 всупереч діючому законодавству вчинив дії з метою реєстрації права власності на нежитлову будівлю літ. К-1 загальною площею 45.4 кв.м по АДРЕСА_1 без законних на те підстав, чим порушив вимоги ч. 1 ст. 27 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - Закон), а також п. 40, 41 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127,

Державна реєстрація речових прав на зазначений об`єкт нерухомого майна порушує права міської ради як власника земельної ділянки, зачіпає її інтереси як органу, що здійснює державний архітектуро-будівельний контроль на території міста Харкова, та приймає до експлуатації закінчені будівництвом об`єкти, присвоює адреси об`єктам нерухомого майна.

Оскільки вказаний спір виник з приводу протиправного виникнення прав на об`єкт нерухомого майна, а подальше його відчуження наступним добросовісним набувачам зробить неможливим виконання рішення суду, вважаємо, що дізнавшись про подання Харківською міською радою відповідного позову можуть здійснюватися дії щодо відчуження вказаного об`єкту нерухомого майна з метою використання аргументів стосовно добросовісного набувача під час розгляду вищевказаного позову та ухилення від настання наслідків, передбачених рішенням суду.

Суд, дослідивши матеріали справи, прийшов до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом непізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Статтею 55 Конституції України передбачено, що кожному гарантується право на судовий захист.

Право на ефективний судовий захист закріплено у статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Першому протоколі та протоколах № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції, яку ратифіковано Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції .

Виконання будь-якого судового рішення є невід`ємною стадією процесу правосуддя, а отже, має відповідати вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод. Європейським судом у справі "Горнсбі проти Греції" зазначено, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як складова частина судового розгляду. Водночас судовий захист, як і діяльність суду, не може вважатися дієвими, якщо судові рішення не виконуються або виконуються неналежним чином і без контролю суду за їх виконанням.

У рішенні Європейського суду від 18.05.2004 у справі "Продан проти Молдови" суд наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантований Європейською конвенцією з прав людини, буде ілюзією, якщо правова система держав, які ратифікували Конвенцію, дозволятиме остаточному, обов`язковому судовому рішенню залишатися невиконаним, завдаючи шкоди одній зі сторін.

Таким чином, суд, будучи органом правосуддя, повинен врахувати потенційні ризики можливості невиконання рішення суду та гарантувати відновлення порушених прав позивача в разі задоволення позову та виконання постановленого рішення.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Тобто забезпечення позову - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача. Метою забезпечення позову, є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Отже, саме вжиття судом заходів забезпечення позову сприяє гарантуванню відновлення порушених прав позивача в разі задоволення позову та виконання постановленого рішення, що повністю відповідає зазначеним вище вимогам Європейського суду.

Процесуальні підстави для застосування заходів забезпечення позову визначає стаття 149 Цивільного процесуального кодексу України.

Згідно ст. 149 Цивільного процесуального кодексу України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити передбачені цим Кодексом заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

З аналізу положень статті 149 Цивільного процесуального кодексу України вбачається, що нею передбачено можливість забезпечення позову не лише у разі, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити виконання рішення суду, а також у разі, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду і ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

Тобто, за замістом частини 2 статті 149 Цивільного процесуального кодексу України у вирішенні питання щодо забезпечення позову слід також враховувати за захистом якого порушеного чи оспорюваного права або інтересу звернувся позивач, не обмежуючись лише неможливістю виконання рішення суду та позовними вимогами.

Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути ухвалено тільки відповідно до заявлених позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Системний аналіз положень статей 149 та 150 Цивільного процесуального кодексу України дає підстави дійти висновку, що під час вирішення питання про необхідність задоволення чи відмови у задоволенні заяви про забезпечення позову, суди розглядають вказані заяви з застосуванням судового розсуду.

Судовий розсуд - це передбачене законодавством право суду, яке реалізується за правилами передбаченими Цивільним процесуальним кодексом України та іншими нормативно-правовими актами, що надає йому можливість під час прийняття судового рішення (вчинення процесуальної дії) обрати з декількох варіантів рішення (дії), встановлених законом, чи визначених на його основі судом (повністю або частково за змістом та/чи обсягом), найбільш оптимальний в правових і фактичних умовах розгляду та вирішення конкретної справи, з метою забезпечення верховенства права, справедливості та ефективного поновлення порушених прав та інтересів учасників судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересів), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову.

Поряд з викладеним, вирішуючи питання про забезпечення позову та виходячи з приписів статей 11, 12, 81 Цивільного процесуального кодексу України (змагальність сторін та пропорційність у цивільному судочинстві, обов`язок доказування і подання доказів), суд також має здійснити оцінку обґрунтованості доводів протилежної сторони (відповідача) щодо відсутності підстав та необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову, зокрема у вигляді арешту грошових коштів або майна відповідача з урахуванням зокрема того, чи порушує вжиття відповідних заходів забезпечення позову (у вигляді арешту тощо) права цього учасника (відповідача), а відповідно чи порушується при цьому баланс інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу та яким чином; чи спроможний відповідач фактично (реально) виконати судове рішення в разі задоволення позову у разі, якщо захід забезпечення позову не буде вжито судом.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18, а також постановах Верховного Суду від 03.03.2020 у справі № 753/410/19, від 20.07.2020 у справі № 639/8448/19, від 02.07.2020 у справі № 657/1211/19.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективного виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Виконання рішення у даному випадку слід розуміти не лише як стадію, яка має місце у судових рішеннях про присудження (та яка передбачає можливість застосування заходів державного примусу), але і більш широкому значенні, як таке правове положення сторін, за яких судом вирішено спір шляхом усунення невизначеності у правовідносинах між сторонами, зокрема, шляхом визнання права або його відсутності, та судом здійснено ефективний захист порушених прав, який в тому числі полягає у запобіганні подальшому порушенню прав та необхідності застосовувати додаткові заходи захисту.

Таким чином, при розгляді заяви про забезпечення позову суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності заявлених вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу.

Окрім того, достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 150 ЦПК України одним із видів забезпечення позову є накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Згідно з частиною третьою статті 150 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Частиною 3 ст. 150 ЦПК України передбачено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Так, згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 263796768 від 30.06.2021 року, ТОВ ФУД СОЛЮШНС належить на праві власності нежитлова будівля літ. К-1 загальною площею 45.4 кв.м по АДРЕСА_1 .

Вказана нежитлова будівля була набута ними у власність на підставі акту оцінки вартості та приймання - передачі майна № 1175/1176 від 06.07.2020 виданий приватним нотаріусом ХМНО Васіковою Л.Є. від ОСОБА_1 , яка зареєструвала право власності на нежитлову будівлю на підставі технічного паспорту серія та номер: б\н від 12.08.2019 виданий ТОВ НТБ КИЇВ та довідки № 215 від 12.08.2019 видана ТОВ НТБ КИЇВ .

Частиною 3 статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Статтею 78 ЦПК України передбачено, що суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Частиною 6 статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Як вбачається з положень ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що дійсно між сторонами виник спір щодо скасування державної реєстрації прав, припинення права власності та зобов`язання вчинити певні дії, тому існує ризик того, що з метою уникнення виконання рішення суду відповідачі, можливо, будуть діяти недобросовісно та відчужить належне йому майно на користь третіх осіб, а отже, невжиття заходів забезпечення позову щодо вказаного нерухомого майно призведе до порушення прав позивача у разі задоволення позову та виключить можливість ефективного виконання судового рішення.

З метою забезпечення позову суд вважає за необхідне вжити заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача Харківської міської ради від можливих недобросовісних дій з боку відповідачів з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

При цьому суд виходить із того, що цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову встановлювати обставини, які мають значення для справи. Задоволення заяв про забезпечення позову не є фактичним вирішенням справи по суті, і не порушує прав особи щодо користування та володіння належним їй майном, а лише обмежує у здійсненні прав на його відчуження на певний період.

За таких обставин, заява Харківської міської ради про забезпечення позову у цивільній справі № 639/4510/21 за позовною заявою Харківської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю Фуд Солюшнс , ОСОБА_1 , треті особи: Державний реєстратор Печенізької районної державної адміністрації Харківської області Зоткін Сергій Володимирович, Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Васікова Лариса Євгенівна про скасування державної реєстрації прав, припинення права власності та зобов`язання вчинити певні дії підлягає задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст. 149, 150, 153, 159 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ :

Заяву Харківської міської ради про забезпечення позову у цивільній справі № 639/4510/21 за позовною заявою Харківської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю Фуд Солюшнс , ОСОБА_1 , треті особи: Державний реєстратор Печенізької районної державної адміністрації Харківської області Зоткін Сергій Володимирович, Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Васікова Лариса Євгенівна про скасування державної реєстрації прав, припинення права власності та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити .

Оголосити заборону на відчуження нежитлової будівлі літ. К-1 загальною площею 45, 4 кв.м. по АДРЕСА_1 (реєстраційний номер 1898094863101).

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження

Відповідно до ч. 2 ст. 261 ЦПК України ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання набирають законної сили з моменту їх підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Харкова шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складання повного тексту ухвали.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Повний текст ухвали складено 06.07.2021 року.

Строк пред`явлення до виконання три роки.

Стягувач: Харківська міська рада, код ЄДРПОУ: 04059243, місцезнаходження: м. Харків, м-н Конституції, б. 7.

Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю ФУД СОЛЮШНС , код ЄДРПОУ: 43679368, місцезнаходження: м. Харків, вул. Пестрікова, б. 4, кв. 9.

Суддя В.В. Труханович