Постанова

від 05.07.2021 по справі 620/3387/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 620/3387/20 Суддя (судді) першої інстанції: Тихоненко О.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 липня 2021 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого: Бєлової Л.В.

суддів: Лічевецького І.О., Оксененка О.М.

розглянувши у порядку письмового провадження у місті Києві апеляційну скаргу Менської міської ради Менського району Чернігівської області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2020 року (справу розглянуто в порядку спрощеного провадження) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Менської міської ради Менського району Чернігівської області про визнання протиправним та скасування пункту рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2020 року позивач, ОСОБА_1 , звернувся до суду першої інстанції з адміністративним позовом, у якому просив:

- визнати протиправним та скасувати пункт 19 рішення 41 сесії 7 скликання Менської міської ради Менського району Чернігівської області від 04.08.2020 № 357 про відмову у наданні дозволу на виготовлення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок по наданню у приватну власність на території Осьмаківського старостинського округу Менського району;

- зобов`язати Менську міську раду Менського району Чернігівської області повторно розглянути заяву позивача про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по передачі у власність, для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,00 га на території Осьмаківського старостинського округу Менського району.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2020 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, відповідачем подано апеляційну скаргу, у якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Апелянт мотивує свої вимоги тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.

Зокрема, апелянт в обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує, що судом першої інстанції не прийнято до уваги наявність державного акту на право колективної власності ЧН 0036 від 18.11.1995, зареєстрований у книзі записів державних актів на право колективної власності за номером 22, який наразі не скасований.

Апелянт зазначає, що приписи законодавства не породжують автоматичне виникнення права комунальної вланості громади на спірну земельну ділянку, а лише є підставою для його реєстрації, яке станом на час виникнення спірних правовідносин не було зареєстровано Менською міською радою Менського району Чернігівської області, а тому відповідач не має права розпоряджатись землями, що не перебувають у колективній вланості громадян.

Відповідно до статті 311 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 21.07.2020 позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність (безоплатно) земельну ділянку орієнтовною площею 2,0000 га, на території Менської міської ради за межами с. Осьмаки, для ведення особистого селянського господарства. До заяви додав копії паспорту, ідентифікаційного коду та графічні матеріали (а.с. 15).

28.07.2020 відповідач - Менська міська рада Менського району Чернігівської області звернулась із листом № 1970/04-08 до відділу Держгеокадастру у Менському районі Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області, в якому просила в найкоротший термін надати відомості стосовно земельного масиву, який межує з земельними ділянками 7423087200:02:000:0122, 7423087200:02:000:0026, 7423087200:02:000:0412 та 7423087200:02:000:0052 (а.с. 64).

У відповідь на лист відповідача від 28.07.2020 № 1970/04-08 (а.с.64) відділ Держгеокадастру у Менському районі Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області листом від 30.07.2020 № 18-25-0.30-206/110-20 повідомило про те, що земельна ділянка на території Менської міської ради (Осьмаківське старостинство) Менського району, яка межує з земельними ділянками 7423087200:02:000:0122, 7423087200:02:000:0026, 7423087200:02:000:0412 та 7423087200:02:000:0052, відноситься до земель колективної власності бувшого КСП Нове життя , державний акт на право колективної власності ЧН 0036 від 18.11.1995, зареєстрований у книзі записів державних актів на право колективної власності за номером 22 не скасовувався, за інформацією якою володіє відділ, господарство СТОВ Нове життя , яке було правонаступником КСП Нове життя , та вело свою діяльність на території Осьмаківської сільської ради ліквідоване та зняте з реєстру 14.08.2013. Категорія земель - землі сільськогосподарського призначення, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарськрго виробництва, вид угідь - пасовище, сіножаті (а.с.67).

Згідно копії рішення 41 сесії 7 скликання Менської міської ради Про виготовлення технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель від 04.08.2020 № 338 вирішено замовити виготовлення технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель, земельної ділянки орієнтовною площею 90,00 га біля земельних ділянок кадастровий номер 7423087200:02:000:0396, кадастровий номер 7423087200:02:000:0122, кадастровий номер 7423087200:02:000:0026, кадастровий номер 7423087200:02:000:0412, кадастровий номер: 7423087200:02:000:0052, за межами с. Осьмаки (а.с.70).

Відповідно до пункту 19 рішення 41 сесії 7 скликання Менської міської ради Про відмову у наданні дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок по наданню у приватну власність на території Осьмаківського старостинського округу Менського району від 04.08.2020 № 357 ОСОБА_1 відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по наданню у приватну власність для ведення особистого селянського господарства, на території Осьмаківського старостинського округу Менського району, орієнтовною площею 2,00 га, у зв`язку з тим, що зазначена земельна ділянка включена до державного акту на право колективної власності серії ЧН 0036 від 18.11.1995, який на даний час не скасований (за відомостями отриманими від відділу у Менському районі Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області), земельна ділянка підлягає інвентаризації та реєстрації права комунальної власності, відповідно Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні (а.с. 34-39).

Вважаючи рішення відповідача про відмову у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по передачі у власність протиправним, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Суд першої інстанції адміністративний позов задовольнив та зазначив, що приймаючи оскаржуване рішення в частині відмови позивачу у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою, відповідач не дотримався вимог частини сьомої статті 118 Земельного кодексу України, не надавши відповідного дозволу або обґрунтованої відмови з посиланням на норми чинного законодавства.

Також суд першої інстанції зазначив, що аналізуючи наведені вище правові норми та матеріали справи, суд дійшов висновку, що позивачем дотримано вимоги законодавства, які регулюють порядок звернення до органів місцевого самоврядування із заявою про надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки, в тому числі наданий відповідний пакет документів.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Згідно з п. а частини другої статті 22 Земельного кодексу України до земель сільськогосподарського призначення належать, зокрема, сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги).

За правилами пункту а частини третьої статті 22 Земельного кодексу землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства.

Частиною третьою статті 78 Земельного кодексу України визначено, що земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.

На підставі частини першої статті 84 Земельного кодексу України встановлено, що у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності.

Згідно з частиною першою статті 123 Земельного кодексу України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється зокрема органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.

Правилами частини першої статті 81 Земельного кодексу України передбачено підстави набуття громадянами України права власності на земельні ділянки, а саме згідно пунктом б вказаної норми визначено, що такою підставою набуття права власності є безоплатна передача із земель державної і комунальної власності.

Відповідно до частин першої, другої статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Згідно з частинами третьою-четвертою статті 116 Земельного кодексу України безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання.

Отже, законодавцем гарантовано право безоплатної передачі земельної ділянки громадянину у власність, зокрема, у межах норм безоплатної приватизації, порядок проведення якої регламентовано положеннями статті 118 Земельного кодексу України.

Положеннями статті 118 Земельного кодексу України визначено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються викопіювання з кадастрової карти (плану) або інші графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим.

При цьому згідно з частиною сьомою статті 118 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Відповідно до п. а , б статті 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить розпорядження землями територіальних громад та передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.

Сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб (стаття 122 Земельного кодексу України).

За приписами статті 5 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймаються на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.

Відповідно до п. 34 частини першої статті 26 Закону України Про місцеве самоврядування вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин здійснюється виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.

Відтак, наведеними нормами законодавцем визначено підстави, порядок, строки передачі земельної ділянки у власність громадянам та визначені органи, уповноважені розглядати вказані питання.

Враховуючи характер спірних відносин, предметом спору в межах спірних правовідносин є встановлення правомірності пункту 19 рішення 41 сесії 7 скликання Менської міської ради Менського району Чернігівської області від 04.08.2020 № 357, яким відмовлено позивачу у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою.

Підставою для відмови позивачу у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення у приватну власність земельної ділянки орієнтовною площею 2,00 га вказано наступне: у зв`язку з тим, що зазначена земельна ділянка включена до державного акту на право колективної власності серії ЧН 0036 від 18.11.1995, який на даний час не скасований (за відомостями отриманими від відділу у Менському районі Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області), земельна ділянка підлягає інвентаризації та реєстрації права комунальної власності, відповідно Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні (а.с. 34-39).

В апеляційній скарзі відповідач наголошує, що судом першої інстанції не прийнято до уваги наявність Державного акту на право колективної власності серії ЧН 0036 від 18.11.1995 року на земельну ділянку, що відноситься до земель колективної власності колишнього КСП Нове життя , який наразі не скасовано.

Відповідач зазначає, в п. 21 Перехідних положень Земельного кодексу України чітко визначено, що Закон України від 10.07.2018 № 2498-VIII Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні є підставою для державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки, сформовані за рахунок земель, які в силу зазначеного Закону переходять до комунальної власності. Тобто, Закон сам по собі, не породжує автоматичнее виникнення права комунальної власності громади, а лише є підставою для його реєстрації.

Апелянт вказує, що Менська міська рада не має права розпоряджатися землями, що не перебувають у комунальній власності громади, оскільки це є прямим порушенням ст. 19 Конституції України, ст. 122 ЗК України, п.34 ст. 26 ЗУ Про місцеве самоврядування в Україні .

Колегія суддів звертає увагу, що як вбачається з наявних в матеріалах справи матеріалів, земельна ділянка на території Менської міської ради (Осьмаківське старостинство) Менського району, яка межує з земельними ділянками 7423087200:02:000:0122, 7423087200:02:000:0026, 7423087200:02:000:0412 та 7423087200:02:000:0052, відноситься до земель колективної власності колишнього КСП Нове життя на підставі державного акту на право колективної власності ЧН 0036 від 18.11.1995, зареєстрований у книзі записів державних актів на право колективної власності за номером 22.

Також встановлено, що право комунальної власності за Менською міською радою Менського району Чернігівської області на земельну ділянку, яка запитується позивачем та зображена на доданих до клопотання графічних матеріалах, не зареєстровано і ці обставини не були спростовані під час розгляду цієї справи судом.

Навпаки, під час розгляду справи встановлено, що, як зазначено вище, запитувана позивачем земельна ділянка входить до складу земельної ділянки нерозподілених земель колективної власності , право власності на яку зареєстровано за іншою особою.

В матерілах справи міститься лише копія рішення 41 сесії 7 скликання Менської міської ради Про виготовлення технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель від 04.08.2020 № 338 про замовлення виготовлення технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель, земельної ділянки орієнтовною площею 90,00 га біля земельних ділянок кадастровий номер 7423087200:02:000:0396, кадастровий номер 7423087200:02:000:0122, кадастровий номер 7423087200:02:000:0026, кадастровий номер 7423087200:02:000:0412, кадастровий номер: 7423087200:02:000:0052, за межами с. Осьмаки (а.с.70).

Будь-яке належне підтвердження щодо перебування земельної ділянки орієнтовною площею 90,00 га біля земельних ділянок кадастровий номер 7423087200:02:000:0396, кадастровий номер 7423087200:02:000:0122, кадастровий номер 7423087200:02:000:0026, кадастровий номер 7423087200:02:000:0412, кадастровий номер: 7423087200:02:000:0052, за межами с. Осьмаки, в межах якої знаходиться і спірна земельна ділянка, в комунальній власності відповідача, в матеріалах справи відсутнє.

У цьому випадку необхідно виходити з положень статті 116 Земельного кодексу України, якою визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Враховуючи те, що на момент подання позивачем відповідного клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земельної ділянки сільськогосподарського призначення комунальної власності Менської міської ради, запитувана земельна ділянка не передавалась у комунальну власність відповідача , доказів стосовно скасування державного акту на право колективної власності не надано, апеляційний суд дійшов висновку про обґрунтованість висновків відповідача щодо неможливості надання позивачу дозволу на розроблення документації із землеустрою.

Колегія суддів вказує, що відомості щодо реєстрації Менською міською радою права власності на спірну земельну ділянку у встановленому законодавством порядку відсутні, наявне лиш рішення про замовлення виготовлення технічної документації із землеустрою.

З огляду на дотримання відповідачем у справі під час прийняття оскаржуваного рішення вимог статті 118 Земельного кодексу України, а саме невідповідність місця розташування запитуваної земельної ділянки, яке полягає у тому що запитувана позивачем земельна ділянка входить до складу земельної ділянки, що перебуває у колективній вланості на підставі державного акту, і таке право у встановленому законом порядку не скасовано і не припинено, комунальна власність за Менською міською радою належним чином також не оформлена, колегія суддів дійшла висновку про правомірність оскаржуваного пункту 19 рішення 41 сесії 7 скликання Менської міської ради Менського району Чернігівської області від 04.08.2020 № 357 про відмову у наданні дозволу на виготовлення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок по наданню у приватну власність на території Осьмаківського старостинського округу Менського району.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, в порушення норм процесуального права не надав жодної правової оцінки доводам відповідача про те, що земельна ділянка на території Менської міської ради (Осьмаківське старостинство) Менського району, яка межує з земельними ділянками 7423087200:02:000:0122, 7423087200:02:000:0026, 7423087200:02:000:0412 та 7423087200:02:000:0052, відноситься до земель колективної власності колишнього КСП Нове життя , а право комунальної власності за Менською міською радою Менського району Чернігівської області на земельну ділянку, яка запитується позивачем, ще не зареєстровано.

Враховуючи вищевикладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України та судову практику, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до Менської міської ради Менського району Чернігівської області про визнання протиправним та скасування пункту рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

Згідно з положеннями статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до вимог частини четвертої статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення, є, зокрема, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Заслухавши доповідь головуючого судді, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню з прийняттям нової постанови, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.

П О С Т АН О В И В:

Апеляційну скаргу Менської міської ради Менського району Чернігівської області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2020 року - задовольнити повністю.

Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2020 року - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Менської міської ради Менського району Чернігівської області про визнання протиправним та скасування пункту рішення, зобов`язання вчинити певні дії - відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена протягом 30 днів, з урахуванням положень ст. 329 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Л.В. Бєлова

Судді І.О. Лічевецький,

О.М. Окененко