Рішення

від 24.06.2021 по справі 443/591/19

ЖИДАЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №443/591/19

Провадження №2/443/371/21

РІШЕННЯ

іменем України

(заочне)

24 червня 2021 року місто Жидачів

Жидачівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Равлінка Р.Г.,

секретар судового засідання Рибакова І.І..,

провів у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в м. Жидачеві розгляд справи за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про встановлення факту постійного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини та визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за заповітом,-

за участю:

позивачки ОСОБА_1

представника позивача адвоката Яременка І.О.

встановив:

Позивака ОСОБА_1 звернулася до суду із позовною заявою до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в якій просить встановити факт її постійного проживання на час відкриття спадщини, разом із матір`ю ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та визнати за нею в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4 , право власності на земельні ділянки площею 1,6950 га, згідно Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку серія -ЯГ №048850, виданого 01.06.2008 на підставі розпорядження голови Жидачівської РДА від 08.09.2005 №623.

Обґрунтування позовних вимог.

В обґрунтування позовних вимог позивачка покликається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її матір ОСОБА_4 . Після смерті матері відкрилася спадщина до складу якої входили земельні ділянки загальною площею 1,6950 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Отиневицької сільської ради, належні померлій згідно Державного акту на право приватної власності на землю Серія ЯГ №048850 від 01.06.2009. ОСОБА_4 хворіла, тому позивачка була змушена забрати її до себе на постійне проживання в м. Львів. 07.03.2017 ОСОБА_4 склала заповіт в користь позивачки. Даний заповіт посвідчено нотаріусом Сьомої Львівської державної нотаріальної контори та зареєстровано в реєстрі за №3-92. В останні дні свого життя матір виявила бажання померти в селі, тому позивачка привезла її в с. Дуліби Жидачівського району, де матір позивачки ОСОБА_4 і померла. Інших спадкоємців за заповітом, окрім позивачки немає. Серед спадкоємців першої черги за законом були сестра позивачки ОСОБА_2 та брат позивачки ОСОБА_3 , які проживають в с. Дуліби Жидачівського району та які фактично не проживали із матір`ю на час відкриття спадщини, а також не зверталися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, тому спадщину не прийняли. Натомість позивачка постійно проживала разом із матір`ю в м. Львові аж до її смерті, що наступила ІНФОРМАЦІЯ_1 , здійснювала за нею догляд, оплачувала її лікування, не заявляла про відмову від спадщини, а тому на підставі ч.3 ст.1268 ЦК України, вважається такою, що її прийняла. 22.03.2019 позивачка звернулася в нотаріальну контору для видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті своєї матері, однак нотаріус відмовив їй у його видачі, у зв`язку із пропуском піврічного терміну для подання заяви про прийняття спадщини, а також через відсутність оригіналів правовстановлюючих документів на земельні ділянки, призначені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходяться на території Отиневицької сільської ради, що належали померлій і є спадковим майном. Вважаючи, що її спадкові права порушено, позивачка звернулася із даним позовом до суду.

Процесуальні рішення, постановлені по справі.

Ухвалою судді Жидачівського районного суду Львівської області Коліщук З.М. від 12.06.2019 цивільну справу прийнято до розгляду та призначено до відкритого підготовчого засідання в порядку загального позовного провадження на 03.07.2019. /а.с.31/

03.07.2019 справ убуло знято з розгляду у зв`язку із використанням суддею Коліщук З.М. вільного від роботи дня в рахунок чергування. /а.с.36/

Ухвалою судді Жидачівського районного суду Львівської області ОСОБА_5 від 24.09.2020 цивільну справу прийнято до розгляду та призначено до відкритого підготовчого засідання в порядку загального позовного провадження на 03.11.2020. /а.с.41/

03.11.2020 справу було знято з розгляду у зв`язку із перебуванням судді на лікарняному. /а.с.48/

Ухвалою Жидачівського районного суду Львівської області від 18.03.2021 підготовче засідання відкладено на 08.04.2021./а.с.53/

Ухвалою Жидачівського районного суду Львівської області від 08.04.2021 підготовче судове засідання закрито, а справу призначено до судового розгляду на 24.06.2021./а.с.60/

Розгляд справи по суті відбувся 24.06.2021 за участю позивачки та представника позивачки.

Заяви та клопотання сторін, узагальнення їх доводів та інші процесуальні дії у справі.

В судовому засіданні 24.06.2021 позивачка та її представник заявлені вимоги підтримали повністю та просили їх задовольнити, покликаючись на підстави викладені у позовній заяві.

Відповідачка ОСОБА_2 будучи належним чином повідомленою про час та місце розгляду справи в судове засідання не з`явилася, про причини неявки суд не повідомила, заяв про розгляд справи за її відсутності не подала, правом на подання відзиву не скористалася.

Відповідач ОСОБА_3 будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, заяв про розгляд справи за його відсутності не подав, правом на подання відзиву не скористався.

В судовому засіданні свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_7 пояснили, що позивачка постійно проживала разом із ОСОБА_4 на час відкриття спадщини.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши позивачку та її представника, а також свідків, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги ст. 6 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод, відповідно до якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків, суд вважає, що справу слід вирішити в межах тих доказів, які були отримані в ході судового розгляду, а також на підставі наявних письмових доказів, які містяться у матеріалах справи. Дотримуючись принципів змагальності та диспозитивності судового процесу, оцінивши докази з точки зору належності, допустимості та достатності, суд дійшов висновку, що неявка відповідачів не є перешкодою для розгляду справи, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів про права та взаємовідносини сторін і позов слід задовольнити, ухваливши заочне рішення.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , видане 27.09.2017 виконавчим комітетом Ходорівської міської ради Жидачівського району Львівської області, ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 86 років померла ОСОБА_4 /а. с.13/.

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 02.12.1964, батьками ОСОБА_8 є ОСОБА_9 та ОСОБА_4 /а.с.12/.

Згідно свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 виданого 25.05.1986 Палацом урочистих подій міста Львів, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 уклали шлюб та після укладення шлюбу дружині просвоєно прізвище ОСОБА_10 . /а.с.12/

Згідно довідки виконавчого комітету Ходорівської міської ради №110 від 07.02.2019, ОСОБА_4 дійсно проживала до дня смерті, яка наступила ІНФОРМАЦІЯ_1 (згідно свідоцтва про смерть серія НОМЕР_1 ) в с. Дуліби Жидачівського району Львівської області./а.с.14/.

Згідно заповіту від 07.03.2017, посвідченого державним нотаріусом Сьомої Львівської державної нотаріальної контори, ОСОБА_4 все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося, і взагалі все те, що належатиме їй на день смерті і на що вона за законом матиме право, заповіла дочці ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . /а.с.15/.

Відповідно до Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 47001236 від 07.03.2017 Сьомою Державною нотаріальною конторою було зареєстровано заповіт № 3-92, заповідач ОСОБА_4 /а.с.16/

Згідно Витягу зі Спадкового реєстру №55577960 від 22.03.2019, спадкова справа після смерті ОСОБА_4 не заводилася /а. с.17/.

Відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю ЯГ №048850 від 01.06.2009, ОСОБА_4 є власником земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Отиневицької сільської ради Жидачівського району Львівської області, площею 1,6950 га /а. с.18/.

Згідно акту комісії ЛКП «Нове» від 02.08.2016 року, у АДРЕСА_1 , разом з дочкою ОСОБА_1 хоч не зареєстрована, але проживає її матір ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 . /а. с.21/.

Згідно постанови про відмову у вчиненні нотаріальних дій №140/02-31 від 22.03.2019, ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_4 , у зв`язку із пропуском піврічного терміну для подання заяви про прийняття спадщини, а також через відсутність правовстановлюючого документа на земельні ділянки на території Отиневицької сільської ради Жидачівського району Львівської області, що належали померлій і є спадковим майном /а. с.22/.

При вирішенні позовних вимог судом підлягають застосуванню наступні норми чинного законодавства.

Відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 4ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ч. 1ст. 13ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Пунктом 1Постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення № 5 від 31.03.1995передбачено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Згідно з п. 23Постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику у справах про спадкування від 30.05.2008 № 7, якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

У статті 1216 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав і обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права і обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, за виключенням тих прав і обов`язків, що зазначені у статті 1219 ЦК України(статті1218,1231 ЦК України).

Згідно з частиною другою статті 1220ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

За змістом статті 1268 ЦК України порядок прийняття спадщини встановлюється залежно від того, чи проживав постійно спадкоємець разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Так, відповідно до частин третьої і четвертої статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї.

Місцем проживання фізичної особи згідно з частиною першою статті 29 ЦК України є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.

Статтями2,3 Закону України Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні передбачено, що реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

Місцем проживання є адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком понад шість місяців на рік.

Таким чином, відсутність реєстрації місця проживання позивачки за місцем проживання спадкодавця не може бути доказом того, що вона не проживала зі спадкодавцем, оскільки сама по собі відсутність такої реєстрації згідно зі статтею 2Закону України Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні не є абсолютним підтвердженням обставин, що спадкоємець не проживав зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо обставини, встановлені частиною третьою статті 1268 ЦК України, підтверджуються іншими належними і допустимими доказами, які були надані позивачкою та оцінені судом.

Аналогічний висновок викладений Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові у справі № 484/747/17 від 10 січня 2019 року.

З гідно ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

У відповідності до ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст. 1235 Цивільного кодексу України, заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

Відповідно до ст. ст. 1268,1269,1270 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її; спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини; для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Оцінка доказів судом та висновки суду за результатами розгляду справи.

Факт спільного проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , підтверджується зібраними і дослідженими письмовими доказами, поясненнями свідків, які сумнівів у своїй належності та допустимості не викликають.

Також, судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивачка є єдиним спадкоємцем за заповітом, яка прийняла спадщину після смерті спадкодавці своєчасно та належним чином (у встановленому законом порядку). Встановлення факту спільного проживання разом із спадкодавцем позивачці необхідно для отримання свідоцтва про право на спадщину за заповітом, так як відповідно до ч. 3 ст.1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину.

Враховуючи те, що обставин, які б вказували, що спадкодавець ОСОБА_4 за життя набула або володіла спірним майном неправомірно, в суді не встановлено; позивачка оформити право власності на спадкове майно не має можливості у зв`язку з відмовою нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом з підстав пропуску терміну для прийняття спадщини, а також відсутності правовстановлюючих документів на спадкове майно, а тому, враховуючи наведене, зібрані по справі докази, оцінені судом належним чином кожен окремо на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв`язок у сукупності, суд вважає позов обґрунтованим, підставним і таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Керуючись статтями 4,5,12,13,81,259,263-265,268, 315 ЦПК України, суд,

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про встановлення факту постійного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини та визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за заповітом - задовольнити.

Встановити, факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом із Ставничою ОСОБА_11 на час відкриття спадщини, тобто на момент смерті останньої, що наступила ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в порядку спадкування за заповітом після смерті матері ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею 1,6950 га, кадастрові номери 4621587200:03:000:0073 та 4621587200:03:000:0404, згідно Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку серія ЯГ № 048850 виданого 01.06.2009 на підставі розпорядження голови Жидачівської РДА від 08.09.2005 № 623.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на заочне рішення може бути подана до Львівського апеляційного суду через Жидачівський районний суд Львівської області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відповідно до частини 6 ст. 259 та частини 1 ст. 268 ЦПК України складання повного рішення суду відкладено на десять днів.

У зв`язку з оголошенням у судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 05.07.2021 року

Суддя Р.Г. Равлінко