Постанова

від 30.06.2021 по справі 204/625/20

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/3008/21 Справа № 204/625/20 Суддя у 1-й інстанції - Самсонова В. В. Суддя у 2-й інстанції - Куценко Т. Р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2021 року Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі:

головуючого - Куценко Т.Р.,

суддів: Демченко Е.Л., Макарова М.О.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справиапеляційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю Манівео Швидка фінансова допомога ,

на рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 19 жовтня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Манівео Швидка фінансова допомога , Товариства з обмеженою відповідальністю Росвен Інвест Україна , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Товариство з обмеженою відповідальністю Кредитекспрес Юкрейн ЕЛ.ЕЛ.СІ про захист прав споживача і стягнення моральної шкоди , -

ВСТАНОВИЛА:

У січні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Манівео Швидка фінансова допомога , Товариства з обмеженою відповідальністю Росвен Інвест Україна , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Товариство з обмеженою відповідальністю Кредитекспрес Юкрейн ЕЛ.ЕЛ.СІ про захист прав споживача і стягнення моральної шкоди (а.с. 1-6), яку в подальшому уточнив (а.с. 87-89).

В обгрунтування своїх вимог посилається на те, що приблизно в липні 2018 р. на телефон позивача від Третьої особи - ТОВ Кредитекспрес Юкрейн ЕЛ.ЕЛ.СІ почали надходити СМС-повідомлення, в яких зазначалось про відмову позивача від оплати боргу за кредитним договором № 810804762, передання справи на наступну стадію обробки, порушення умов кредитного договору та про використання методу примусового стягнення заборгованості в рамках чинного законодавства. Такі СМС-повідомлення надходили багато разів та продовжують надходити позивачу і зараз. Оскільки позивач ніколи не укладав та не підписував зазначений кредитний договір № 810804762 від 23.05.2018 р. та не отримував за таким договором жодних коштів, він вважав, що вказані повідомлення направляються йому помилково. В подальшому позивач звертався до Третьої особи з повідомленням, що він не отримував будь-яких кредитних коштів на підставі вищезазначеного договору, на що йому повідомили, що якщо він дійсно став жертвою злочину, йому рекомендовано звернутись до правоохоронних органів, а претензії до нього будуть зняті тільки після того, як набере законної сили обвинувальний вирок відносно особи, яка вчинила шахрайські дії з даними. Тому, 08 серпня 2018 р. позивач звернувся до Соборного відділення поліція Дніпровського відділу поліції Головного управління поліції у Дніпропетровській області із повідомленням про вчинення кримінального правопорушення. В листопаді 2018 р. на адресу Позивача від ТОВ Кредитекспрес Юкрейн ЕЛ.ЕЛ.СІ надійшла Претензія-вимога № 10328424 від 08.11.2018 р., в якій від позивача вимагалось сплатити борг у розмірі 21 398 гривень 50 копійок Товариству з обмеженою відповідальністю Росвен Інвест Україна , на користь якого Товариство з обмеженою відповідальністю Манівео Швидка фінансова допомога , відступив право вимоги до позивача за кредитним договором № 810804762 від 23.05.2018 р. Втім позивач вважав, що вказана Претензія-вимога направлена йому помилково. Позивач звернувся на електронну пошту Третьої особи з повідомленням про те, що кредиту він не оформлював та не отримував від Відповідача-1 ніяких коштів, а картка, на яку начебто були перераховані кредитні кошти, йому не належить. При цьому Позивачу стало відомо, що номер картки, на яку начебто Позивачу було перераховано кошти, закінчується цифрами 5855. Після звернення Позивача до АТ КБ ПриватБанк йому повідомили, що картка, номер якої закінчується на 5855, та на яку начебто було перераховано кредитні кошти, належить не позивачу, а іншій особі. В наданні запитуваної інформації про надання належним чином засвідчених копій кредитного договору № 810804762 від 23.05.2018 р., платіжного доручення про перерахування на користь позивача коштів на підставі кредитного договору № 810804762 від 23.05.2018 р., договору про відступлення права вимоги щодо позивача за кредитним договором № 810804762 від 23.05.2018 р. на користь Відповідача-2 та договору доручення, на підставі якого Третя особа є представником Відповідача-2 щодо стягнення заборгованості з Позивача було відмовлено. В супровідному листі Відповідач-1 зазначив, що 23.05.2018 року між Товариством та гр. ОСОБА_1 відбулося укладення договору № 810804762 від 23.05.2018 року, за яким відбулось перерахування коштів в розмірі 3 500,00 грн на банківську картку № НОМЕР_1 , дійсну до 01/2023. У зв`язку з невиконанням умов Договору, право вимоги за вищезазначеним Договором було відступлене Товариству з обмеженою відповідальністю Росвен Інвест Україна (Код ЄДРПОУ: 37616221). Станом на 16.10.2019 року заборгованість за Договором № 810804762 від 23.05.2018 року перед Товариством - відсутня. Раніше Позивач неодноразово укладав кредитні договори з AT ПриватБанк . Проте коли у січні, серпні та вересні 2019 р. Позивач знову звернувся до AT ПриватБанк за отриманням кредиту, Позивачу у AT ПриватБанк відмовили в укладенні кредитного договору, мотивуючи тим, що з ініціативи відповідачів дані про Позивача, як боржника, внесено до реєстру боржників, який ведеться Товариством з обмеженою відповідальністю Українське бюро кредитних історій . У Витягах з реєстру боржників Товариства з обмеженою відповідальністю Українське бюро кредитних історій щодо ОСОБА_1 станом на 02.08.2019 р. та 21.01.2020 р. дійсно зазначено про його заборгованість перед Відповідачем-1, незважаючи на те, що останній повідомив Позивача про продаж боргу на користь Відповідача-2. На останній сторінці вказаних Витягів з реєстру боржників Товариства з обмеженою відповідальністю Українське бюро кредитних історій також зазначено про неодноразові запити AT ПриватБанк щодо ОСОБА_1 , метою яких вказано заявку на кредит, що підтверджує факт неодноразового звернення Позивача у 2019 р. до AT ПриватБанк для укладення кредитного договору. Внесення даних про Позивача до зазначеного реєстру боржників є безпідставним, вказаним грубо порушені його права, як споживача кредитних послуг, оскільки через зазначені обставини Позивач не зміг отримати необхідний йому кредит та не має змоги отримати кредит і до цього часу.

Просить визнати кредитний договір № 810804762 від 23.05.2018 р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю Манівео швидка фінансова допомога та ОСОБА_1 про надання кредиту в сумі 3 500 гривень - недійсним з моменту його укладення, тобто з 23 травня 2018 року та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Манівео Швидка фінансова допомога , Товариства з обмеженою відповідальністю Росвен Інвест Україна та Товариства з обмеженою відповідальністю Кредитекспрес Юкрейн ЕЛ.ЕЛ.СІ солідарно моральну шкоду у розмірі 50 000 гривень.

Ухвалою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 19 жовтня 2020 року закрито провадження в частині визнання кредитного договору недійсним (а.с. 125).

Рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 19 жовтня 2020 рокупозовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Манівео Швидка фінансова допомога моральну шкоду у розмірі 10 000 грн. 00 коп. /а.с. 126-127/.

Додатковим рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 24 лютого 2021 року вирішено питання щодо розподілу судових витрат та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Манівео Швидка фінансова допомога на користь держави судовий збір в сумі 840,80 грн. (а.с. 177-178).

В апеляційній позивач ТОВ Манівео Швидка фінансова допомога посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення суду в частині стягнення моральної шкоди та ухвалити в цій частині нове про відмову у задоволенні вказаних позовних вимог (а.с. 134-137).

ОСОБА_1 не скористався своїм правом передбаченим ст. 360 ЦПК України щодо подання відзиву на апеляційну скаргу ТОВ Манівео Швидка фінансова допомога .

Частиною 3 статті 3 ЦПК України встановлено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Суд апеляційної інстанції розглядає апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Манівео Швидка фінансова допомога на рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 19 жовтня 2020 рокув порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами на підставі пункту 1 частини 4 статті 274 ЦПК України.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду залишити без змін, з наступних підстав.

Згідно з положенням частини 2 статті 374 ЦПК України підставами апеляційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог частини 1 статті 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку суд переглядає справу за наявними і ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом встановлено, що в липні 2018 р. на телефон позивача від Третьої особи - ТОВ КРЕДИТЕКСПРЕС ЮКРЕЙН ЕЛ. ЕЛ. СІ почали надходити СМС-повідомлення, в яких зазначалось про відмову позивача від оплати боргу за кредитним договором № 810804762, передання справи на наступну стадію обробки, порушення умов кредитного договору та про використання методу примусового стягнення заборгованості в рамках чинного законодавства (а.с. 31).

09 серпня 2018 р. позивач звернувся до Соборного відділення поліція Дніпровського відділу поліції Головного управління поліції у Дніпропетровській області із повідомленням про вчинення кримінального правопорушення. Відповідно до Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 09.08.2018 р. слідчим до ЄРДР було внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення за ст. 190, ч. 1 Кримінального кодексу України (а.с. 13).

16 жовтня 2019 року на запит адвоката позивача ТОВ Манівео швидка фінансова допомога було надано відповідь, з якої вбачається, що 23.05.2018 року між ТОВ Манівео швидка фінансова допомога та ОСОБА_1 відбулося укладення договору № 810804762 від 23.05.2018 року, за яким відбулось перерахування коштів в розмірі 3500,00 грн. на банківську картку № НОМЕР_1 , дійсну до 01/2023. У зв`язку з невиконанням умов договору, право вимоги за вищезазначеним договором було відступлене Товариству з обмеженою відповідальністю Росвен Інвест Україна (а.с. 11).

В листопаді 2018 р. на адресу позивача від ТОВ КРЕДИТЕКСПРЕС ЮКРЕЙН ЕЛ. ЕЛ. СІ надійшла Претензія-вимога № 10328424 від 08.11.2018 р., в якій від позивача вимагалось сплатити борг у розмірі 21 398 гривень 50 копійок Товариству з обмеженою відповідальністю Росвен Інвест Україна , на користь якого Товариство з обмеженою відповідальністю Манівео Швидка фінансова допомога , відступив право вимоги до позивача за кредитним договором № 810804762 від 23.05.2018 р. (а.с. 12).

На підставі вищевикладеного, дані про позивача було внесено до реєстру боржників.

Суд першої інстанції, задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_1 виходив з їх обгрунтованості та доведеності.

Колегія суддів повністю погоджується з таким висновком суду першої інстанції враховуючи наступне.

Відповідно до ч. 1-2 ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Ухвалою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 19.10.2020 року встановлено, що з акту № 21/0220-1 про результати проведення внутрішнього службового розслідування від 21 лютого 2020 року вбачається, що було встановлено достатньо допустимих даних (номер мобільного телефону, електронна адреса), які вказують на те, що вірогідно інші особи, використавши персональні дані ОСОБА_1 шахрайським шляхом оформили Договір, здійснивши дії, спрямовані на настання юридичних прав та обов`язків (а.с. 53).

Дійсно, відповідач здійснив внутрішнє службове розслідування лише після звернення позивача до суду з позовною заявою, незважаючи на те, що позивач звертався до відповідача з проханням повідомити інформацію стосовно укладання кредитного договору. Тому відповідач дійсно мав можливість провести внутрішнє службове розслідування раніше та встановити, що позивач не укладав даний кредитний договір, у зв`язку з чим у позивача відпала б можливість звертатися до суду з позовом та до правоохоронних органів.

Згідно з ч. 3 ст. 23 ЦК України, якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Визначаючи розмір моральної шкоди, судом першої інстанції було враховано роз`яснення наведені в п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику в правах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди № 4 від 31.03.1995 року з подальшими змінами, та взято до уваги конкретні обставини по справі, зокрема: ступінь, характер, обсяг і тривалість страждань позивача, істотність вимушених змін у житті позивача, і наслідки, що настали, вірно визначив розмір моральної шкоди у розмірі 10 000 грн., вказаний розмір на думку колегії суддів відповідає принципу справедливості та розумності, тому доводи апеляційної скарги з цього приводу колегія суддів відхиляє, як безпідставні.

Також колегія суддів погоджується з висновками суду, що моральна шкода підлягає стягненню лише з Товариства з обмеженою відповідальністю Манівео Швидка фінансова допомога , оскільки ним було повернуто право вимоги за кредитним договором № 810804762 від 23.05.2018 року.

Виходячи з встановлених конкретних обставин справи, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням того, що відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, про часткове задоволення позовних вимог та ухвалив обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам закону.

Колегія суддів вважає, що справа розглянута всебічно, встановлені правовідносини, що склалися між сторонами, яким надана вірна правова оцінка, досліджені наявні докази, висновки суду першої інстанції обґрунтовані чинними нормами матеріального права.

Доводи апеляційної скарги, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки такі доводи є безпідставними, не спростовують обґрунтованих висновків суду щодо наявності підстав для часткового задоволення позову, та зводяться до викладення обставин справи із наданням особистих коментарів, особистим тлумаченням норм матеріального права, що має за мету задоволення апеляційної скарги, а не спростування висновків суду першої інстанції.

Апелянт не скористався наданими йому правами, не обґрунтував свої доводи апеляційної скарги, не надав суду доказів на їх підтвердження, а згідно із ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачений цим Кодексом випадках, а відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана надати суду докази на підтвердження своїх вимог або заперечень.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Згідно з ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи, приведені в апеляційній скарзі зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду 1 інстанції, яким у досить повному обсязі з`ясовані права та обов`язки сторін, обставини справи, доводи сторін перевірені і їм дана належна оцінка. Порушень норм матеріального та процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування чи зміни рішення - не встановлено, тому апеляційний суд приходить до висновку, що рішення суду відповідає вимогам ст. 263, 264 ЦПК України, і його слід залишити без змін.

Судові витрати понесені у зв`язку з переглядом судового рішення розподілу не підлягають, оскільки апеляційна скарга залишається без задоволення.

керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381-383 ЦПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Манівео Швидка фінансова допомога - залишити без задоволення.

Рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 19 жовтня 2020 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду у випадках, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Головуючий: Т.Р. Куценко

Судді: Е.Л. Демченко

М.О. Макаров