Постанова

від 06.07.2021 по справі 903/704/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2021 року

м. Київ

Справа № 903/704/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Багай Н. О. - головуючого, Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.,

секретар судового засідання: Гогусь В. О.,

за участю представників сторін:

позивача-1 - не з`явилися,

позивача-2 - не з`явилися,

позивача-3 - не з`явилися,

відповідача-1 -Василюк І.М. (адвокат),

відповідача-2 -не з`явилися,

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача -не з`явилися,

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача-1- Віктюк Р.О. (адвокат),

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача-2 -не з`явилися,

прокуратури - Гребеник І.А. (прокурор),

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Баківцівської сільської ради

на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.05.2021 (колегія суддів: Грязнов В. В. - головуючий, Розізнана І. В., Маціщук А. В.) і рішення Господарського суду Волинської області від 26.01.2021 (суддя Слободян О. Г.) у справі

за позовом керівника Волинської обласної прокуратури в інтересах держави в особі: 1) Кабінету Міністрів України, 2) Головного управління Держгеокадастру у Волинській області, 3) Національної академії аграрних наук України

до 1) Баківцівської сільської ради, 2) Боратинської сільської ради,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Державного підприємства "Перемога" Волинської державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України,

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - 1) Приватного нотаріусу Луцького міського нотаріального округу Веремчука Сергія Володимировича, 2) Приватного нотаріуса Луцького міського нотаріального округу Кухлевської Мирослави Валеріївни,

про визнання незаконними та скасування рішень, скасування державної реєстрації та припинення речових прав,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. У вересні 2020 року керівник Волинської місцевої прокуратури (далі - прокурор) звернувся до Господарського суду Волинської області з позовом, з урахуванням заяв про зміну предмета позову від 06.11.2020 (вх. № 01-72/ 13/20) та від 14.12.2020 (вх. №01-72/14/20), в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, Головного управління Держгеокадастру у Волинській області (далі - ГУ Держгеокадастру), Національної академії аграрних наук України (далі - НААН України) до Баківцівської сільської ради та Боратинської сільської ради про визнання незаконним та скасування рішень Баківцівської сільської ради Луцького району Волинської області від 16.06.2020 № 30/2 "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель та земельних ділянок сільськогосподарського призначення в межах населених пунктів на території Баківцівської сільської ради Луцького району Волинської області" (далі - Рішення від 16.06.2020); від 19.06.2020 № 31/2 "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель та земельних ділянок сільськогосподарського призначення в межах населених пунктів на території Баківцівської сільської ради Луцького району Волинської області" (далі - Рішення від 19.06.2020); від 24.06.2020 № 32/2 "Про внесення змін до рішення сесії № 30/2 від 16.06.2020 "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель та земельних ділянок сільськогосподарського призначення в межах населених пунктів на території Баківцівської сільської ради Луцького району Волинської області" (далі - Рішення від 24.06.2020); скасування рішень державних реєстраторів про проведену державну реєстрацію прав на нерухоме майно, якими проведено державні реєстрації за Баківцівською сільською радою права власності на земельні ділянки з кадастровими номерами: 0722880500:04:000:0008, 0722880500:03:000:0014, 0722880500:04:000:0007, 0722880500:03:000:0015, 0722880500:03:000:0001, 0722880500:03:000: 002, 0722880500:04:000:0002, 0722880500:03:000:0007, 0722880500:03:000:0003, 0722880500:05:000: 0002, 0722880500:04:000:0003, 0722880500:04:000:0001, 0722880500:03:000:0008, 0722880500:03: 000:0011, 0722880500:04:000:0006 (далі - спірні земельні ділянки); скасування державної реєстрації спірних земельних ділянок в Державному земельному кадастрі та припинення речових прав Баківцівської сільської ради на спірні земельні ділянки.

1.2. Прокурор зазначав, що при прийнятті Баківцівською сільською радою Рішень від 16.06.2020 № 30/2, від 19.06.2020 № 31/2 та від 24.06.2020 № 32/2 порушено вимоги статей 6, 24 Закону України "Про землеустрій", частину 2 статті 117, статтю 122 Земельного кодексу України, пункт 4 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 06.09.2012 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності", пункт 8 Порядку проведення інвентаризації земель, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 05.06.2019 № 476. Прокурор стверджував, що оспорюваними Рішеннями від 16.06.2020 № 30/2, від 19.06.2020 № 31/2 та від 24.06.2020 № 32/2 Баківцівською сільською радою вирішено провести реєстрацію права комунальної власності на спірні земельні ділянки, які на підставі Державного акта на право постійного користування від 25.03.1994 серії ВЛ № 11 перебувають у користуванні Державного підприємства "Дослідне господарство "Перемога" (далі - ДП "ДГ "Перемога").

2. Короткий зміст судових рішень

2.1. Рішенням Господарського суду Волинської області від 26.01.2021, яке залишене без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.05.2021, позов прокурора до Баківцівської сільської ради задоволено, в позові до Боратинської сільської ради відмовлено.

2.2. Суди зазначили, що оспорювані Рішення від 16.06.2020 № 30/2, від 19.06.2020 № 31/2 та від 24.06.2020 № 32/2 прийняті з порушенням вимог статей 6, 24 Закону України "Про землеустрій", частини 2 статті 117, статті 122 Земельного кодексу України, пункту 4 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 06.09.2012 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності", пункту 8 Порядку проведення інвентаризації земель, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 05.06.2019 № 476. При цьому суди виходили з того, що Дослідне господарство "Перемога" Волинського інституту АПВ УААН (далі - ДГ "Перемога") є правонаступником в частині майна, майнових зобов`язань радгоспу "Перемога". Суди взяли до уваги, що 25.03.1994 на підставі рішення Луцької районної ради народних депутатів саме ДГ "Перемога" Луцького району с. Баківці видано державний акт на право постійного користування землею Серії ВЛ № 11 (далі - державний акт) на земельну площу 2019,55 га, який зареєстровано у Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 11. Чинність Державного акта була предметом розгляду у цивільній справі №161/17671/16-ц за позовом ОСОБА_1 до ДП "ДГ "Перемога" Волинської державної сільськогосподарської дослідної станції НААН України", Головного управління Держгеокадастру у Волинській області, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Баківцівська сільська рада, НААН України. Оскільки за Баківцівською сільською радою незаконно зареєстровано право комунальної власності на спірні земельні ділянки, суди дійшли висновку позовна заява прокурора містить також похідні вимоги про скасування рішень державних реєстраторів про реєстрацію спірних земельних ділянок, скасування державної реєстрації цих спірних земельних ділянок у Державному земельному кадастрі та припинення права комунальної власності на спірні земельні ділянки, які також підлягають задоволенню. Крім того, оскільки юридичну особу - Баківцівську сільську раду не припинено на день ухвалення судового рішення та не замінено її правонаступником, суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення позову Прокурора до Баківцівської сільської ради та відмову у позові до Боратинської сільської ради. Суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції, зазначивши, що втрата оригіналу Державного акта на право постійного користування землею не позбавляє права постійного користування землею підприємство, якому було видано такий акт.

3. Короткий зміст касаційної скарги та заперечень на неї

3.1. Не погоджуючись із постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.05.2021 і рішенням Господарського суду Волинської області від 26.01.2021, Баківцівська сільська рада звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

3.2. Як на підстави касаційного оскарження скаржник посилається на пункти 1, 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України. Скаржник зазначає, що суди не врахували висновки, викладені у постановах суду касаційної інстанції у подібних правовідносинах, зокрема у постановах Верховного Суду від 02.06.2020 у справі № 924/258/18 (щодо підстав набуття особою титульного права землекористування), від 05.08.2019 у справі № 920/691/18 (щодо необхідності встановлення обставин реорганізації радгоспу в дослідницьке господарство), від 01.09.2020 у справі № 907/29/19 (щодо необхідності надання оцінки обставинам правонаступництва та застосування статей 37 Цивільного кодексу УРСР та статті 104 Цивільного кодексу України), від 14.05.2020 у справі № 908/394/19 (щодо необхідності дослідження певних доказів для висновку про накладання земельних ділянок, застосування статей 73, 74, 77, 91, 270 Господарського процесуального кодексу України), від 10.04.2019 у справі № 909/569/18, від 02.06.2020 у справі № 924/258/18 (щодо підстав для представництва інтересів держави прокурором). Скаржник вважає, що суди встановили обставини, що мають суттєве значення на підставі недопустимого доказу, а саме на підставі копії Державного акта встановили право постійного користування землею; на підставі листа приватної фірми "Реформатор" від 15.09.2020 - встановили обставини щодо накладання земельної ділянки площею 2019,55 га, яка належить ДП "ДГ "Перемога" та земельних ділянок площею 919,7844 га, державну реєстрацію на які проведено на підставі оспорюваних Рішень. Баківцівська сільська рада вважає, що суд першої інстанції незаконно відмовив у задоволенні клопотання про призначення технічної експертизи Книги реєстрації. Окрім того, скаржник зазначає, що суди розглянули клопотання прокурора про витребування доказів з порушенням вимог процесуального законодавства.

3.3. У відзивах на касаційну скаргу ДП ДГ "Перемога", ГУ Держгеокадастру та прокурор просять залишити касаційну скаргу Баківцівська сільська рада без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін. Вважають, що підстави для касаційного оскарження є необґрунтованими, а доводи про порушення судами норм процесуального права - безпідставними.

3.4. Зокрема, у відзиві на касаційну скаргу ГУ Держгеокадастру зазначає, що доводи скаржника про відсутність оригіналу державного акта на право постійного користування є безпідставними, оскільки відповідно до позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 13.11.2019 у справі № 823/1984/16, втрата оригіналу державного акта на право постійного користування землею, не позбавляє права постійного користування землею підприємство, якому такий акт було видано. Аргументи скаржника про те, що з рішення Луцької районної Ради народних депутатів від 22.03.1994 №16/10 (зазначено як підстава видачі державного акту),вбачається, що державний акт ДП "ДГ "Перемога" не видавався, ГУ Держгеокадастру теж вважає безпідставними з огляду на те, що рішенням Луцької районної ради народних депутатів від 22.03.1994 року № 16/10 "Про видачу державних актів на право постійного користування землею підприємствами та організаціями" вирішено видати державні акти на право постійного користування землею, в тому числі, Насінницькому радгоспу "Перемога" площею 2019,5 га для ведення сільськогосподарського виробництва на території Баківцівської сільської ради. 25.03.1994 на підставі вказаного рішення Луцької районної ради народних депутатів дослідному господарству "Перемога" Луцького району с. Баківці видано державний акт на право постійного користування землею серії ВЛ № 11 на площу 2019,55 га, який був зареєстрований у Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 11. Розбіжності в площах користування земельною ділянкою ДП "ДГ "Перемога", які вказані в технічному звіті по видачі державного акта (2019,55 га) та Книзі реєстрації державних актів (2019,55 га), відсутні. Зазначення різних організаційно-правових форм підприємства, як зазначає ГУ Держгеокадастру, обумовлено процесом реформування, який здійснювався у період видачі державного акта та становлення незалежної держави Україна.

3.5. Прокурор у відзиві на касаційну скаргу зазначає, зокрема, що безпідставними є доводи скаржника про необхідність застосування судами першої та апеляційної інстанції висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 02.06.2020 у справі № 924/258/18, з приводу з`ясування факту та підстав набуття особою права на земельні ділянки, оскільки у справі № 903/704/20 виникли відмінні від згаданої справи правовідносини. Щодо доводів касаційної скарги про те, що Книга реєстрації державних актів на право постійного користування землею підприємств, організацій і установ містить очевидні ознаки підроблення, прокурор зазначає, що оригінал вказаної Книги знаходиться у матеріалах кримінального провадження № 12020030000000010 від 09.01.2020 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 364, ч. З ст. 365-2, ч. 1 ст. 366 Кримінального кодексу України, оригінал вказаної книги надано для огляду в судовому засіданні. Прокурор вважає, що не заслуговують на увагу доводи скаржника з приводу необхідності проведення технічної експертизи документів, а саме Книги реєстрації державних актів на право постійного користування землею підприємств, організацій і установ. Прокурор зауважує, що в матеріалах справи № 903/704/20 достатньо доказів, необхідних для встановлення фактичних даних у справі, жодних об`єктивних даних, які б свідчили про підроблення вказаного документа відповідач-1 суду не надав. Відтак, за твердженням прокурора, клопотання скаржника про проведення технічної експертизи документів було лише спрямоване на затягування судового процесу. Прокурор зазначив, що доводи скаржника щодо обов`язковості встановлення факту накладення земельної ділянки виключно висновком експерта також не заслуговують на увагу, оскільки матеріали справи містять достатньо доказів на спростування зазначених аргументів.

3.6. ДП ДГ "Перемога" у відзиві на касаційну скаргу зазначило, що судами вірно надано оцінку всім обставинам справи та з урахуванням установленого, прийнято законне та обґрунтоване рішення. Доводи касаційної скарги є безпідставними та не спростовують висновків судів попередніх інстанцій.

3.7. Уповноважена особа Кабінету Міністрів України подала відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити касаційну скаргу Баківцівська сільська рада без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін. Крім того, Уповноважена особа Кабінету Міністрів України просить продовжити строк для подачі відзиву на касаційну скаргу, посилаючись на те, що про відкриття Верховним Судом 07.06.2021 касаційного провадження у цій справі та встановлення строку для подачі відзиву на касаційну скаргу до 22.06.2021 уповноваженій особі стало відомо з відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень.

Частиною 1 статті 295 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасники справи мають право подати до суду касаційної інстанції відзив на касаційну скаргу в письмовій формі протягом строку, встановленого судом касаційної інстанції в ухвалі про відкриття касаційного провадження.

Ухвалою Верховного Суду від 07.06.2021 учасникам справи було встановлено строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 22.06.2021. Проте Уповноважена особа Кабінету Міністрів України відзив на касаційну скаргу подала 25.06.2021, що вбачається із штампа на поштовому конверті, тобто поза межами зазначеного строку.

Згідно з частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до частини 2 статті 119 Господарського процесуального кодексу України, встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Оскільки клопотання не містить поважних причин для продовження строку на подання відзиву та доказів на їх підтвердження, колегія суддів вважає, що підстав для його задоволення немає.

За таких обставин, відзив на касаційну скаргу відповідно до частини 2 статті 118 Господарського процесуального кодексу України залишається без розгляду як такий, що поданий після закінчення встановленого судом процесуального строку.

4. Обставини справи, встановлені судами

4.1. Господарські суди попередніх інстанцій встановили, що постановою Ради Міністрів Української РСР "Про створення виробничих сортонасінницьких об`єднань" від 14.11.1977 № 564 при Міністерстві сільського господарства УРСР створено сортонасінницькі об`єднання - державно-колгоспні організації, до складу яких увійшли дослідні і елітно-насінницькі господарства науково-дослідних установ, зокрема у Волинській області - радгосп "Перемога". Пунктом 4 зазначеної постанови зобов`язано Міністерство сільського господарства УРСР і Міністерство радгоспів УРСР передбачити виділення насінницьким господарствам необхідних капіталовкладень, кредитів та матеріально-технічних засобів, до яких зокрема відноситься земля як головний засіб сільськогосподарського виробництва.

Відповідно до пункту 2 Постанови Президії Верховної Ради УРСР "Про статус Української академії аграрних наук" від 29.07.1991 № 1370-ХІІ за Українською академією аграрних наук закріплено землю, всі основні фонди та інше державне майно, що знаходяться в розпорядженні її установ, порядок володіння та використання цих земельних ділянок визначається виключно Президією Академії.

4.2. Суди установили, що ДП "ДГ "Перемога" Волинської державної сільськогосподарської дослідницької станції НААН України 20.02.1991 взято на облік в ГУ ДПС у Волинській області та Луцької ДПІ як платник єдиного внеску.

4.3. Згідно з наказом Української академії аграрних наук "Про перейменування елітно-насін-ницьких радгоспів "Перше травня" і "Перемога", племзаводу "Олицький" Волинського НВО" від 01.04.1992 № 80 - елітно-насінницький радгосп "Перемога" було перейменовано на дослідне господарство "Перемога

4.4. Як зазначили суди, згідно з пунктом 1.2 Статуту дослідного господарства "Перемога" Волинського науково-виробничого об`єднання "Еліта" Української академії аграрних наук, затвердженого Президентом Української академії аграрних наук 07.04.1992, дослідне господарство є експериментально-виробничою базою Волинської державної сільськогосподарської дослідної станції, розміщене в с. Баківці Луцького району Волинської області.

4.5. 01.07.1994 ДГ "Перемога" Волинського інституту агропромислового виробництва Української академії аграрних наук видано свідоцтво про реєстрацію суб`єкта підприємницької діяльності-юридичної особи. Організаційно-правова форма - державне підприємство, місцезнаходження Волинська обл., Луцький р-н, с. Баківці; ідентифікаційний код суб`єкта підприємницької діяльності в Єдиному держаному реєстрі підприємств та організацій України - 00729273.

4.6. Рішенням Луцької районної народних депутатів від 22.03.1994 № 16/10 "Про видачу державних актів на право постійного користування землею підприємствами та організаціями" вирішено, зокрема, видати Державний акт на право постійного користування землею площею 2019,55 га Насінницькому радгоспу "Перемога" для ведення сільськогосподарського виробництва на території Баківцівської сільської ради.

4.7. 25.03.1994 на підставі рішення Луцької районної ради народних депутатів ДГ "Перемога" Луцького району с. Баківці видано Державний акт на право постійного користування землею Серії ВЛ №11 на площу 2019,55 га, який зареєстровано у Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 11. Видачі Державного акта передувало виготовлення на замовлення ДП ДГ "Перемога" технічного звіту на право постійного користування спірною земельною ділянкою від 1994 року, що підтверджується його копією, яка знаходиться в матеріалах справи.

Пояснювальною запискою до технічного звіту визначено, що: за даними земельного обліку станом на 01.11.1993 за ДП ДГ "Перемога" закріплено 2019,55 га; згідно з земельно-обліковими документами, площа земельних ділянок, якими користується ДП "ДГ "Перемога", станом на 01.01.1994 становить 2019,55 га; внаслідок проведеного обміру виготовлено Державний акт на право постійного користування землею у двох примірниках на площу 2019,55 га. Технічний звіт також містить схему креслення меж землекористування, погоджену начальником Відділу земельних ресурсів Луцького району та головою Баківцівської сільської ради, а також протокол встановлення в натурі зовнішніх меж землекористування та інші графічні і робочі плани.

4.8. Суди зазначили, що ДГ "Перемога" (назва землекористувача) видано Державний акт серії ВЛ № 11, дата реєстрації 25.03.1994 за № 11, адреса землекористувача: село Баківці, цільове призначення: для ведення сільськогосподарського виробництва, умови надання землі: постійне користування, всього земель: 2019,55 га, підстава: р/р № 16/10 від 22.03.1994, що підтверджується книгою реєстрації державних актів.

4.9 . Крім того, згідно з довідкою Відділу земельних ресурсів Луцького району відповідно до земельно-облікових документів ДП "ДГ "Перемога" користується земельною ділянкою площею 2019,55 га. Вказана площа погоджена начальником Відділу земельних ресурсів Луцького району та головою Баківцівської сільської ради Пастерук Р. М.

4.10. Рішеннями Луцької районної ради від 16.05.2019 № 39/3 та № 39/4 затверджено проекти землеустрою щодо встановлення (зміни) меж населених пунктів Баківці та Озеряни Баківцівської сільської ради Луцького району (долучені до позовної заяви).

4.11 . Проект землеустрою щодо встановлення (зміни) меж села Баківці Баківцівської сільської ради Луцького району виготовлений ТОВ "Азимут плюс" у 2017 році. Зазначеною землевпорядною документацією включено в межі населених пунктів Баківці земельні ділянки, що перебувають у постійному користуванні ДП "ДГ "Перемога".

З пояснювальної записки вказаного проекту вбачається, що виділені для введення в межі населеного пункту земельні ділянки № 1 та № 2 безпосередньо прилягають до існуючих меж села Баківці. Цією пояснювальною запискою визначено, що відповідно до проекту землеустрою в межі населеного пункту переходять наступні земельні ділянки державної власності загальною площею 765,0772 га, які не переходять у комунальну, та зазначено перелік земельних ділянок із визначенням їх площ, які перебувають у користування ДП "ДГ "Перемога".

4.12. Проект землеустрою щодо встановлення (зміни) меж села Озеряни Баківцівської сільської ради Луцького району також виготовлений ТОВ "Азимут плюс" у 2017 році. Зазначеною землевпорядною документацією включено в межі населених пунктів Озеряни земельні ділянки, що перебувають у постійному користуванні ДП "ДГ "Перемога".

З пояснювальної записки до проекту вбачається, що виділені для введення в межі населеного пункту земельні ділянки № 1 та № 2 прилягають до існуючих меж с. Озеряни. Цією пояснювальною запискою визначено, що відповідно до даного проекту землеустрою в межі населеного пункту переходять наступні земельні ділянки державної власності загальною площею 956,4038 га, які не переходять у комунальну, та зазначено перелік земельних ділянок із визначенням їх площ, які перебувають у користування ДП "ДГ "Перемога". З аналізу вказаного переліку вбачається, що земельні ділянки державної власності, які не переходять у комунальну власність - мають загальну площу 956,4038 га, з них: 946,8514 га - землі, які перебувають у користуванні ДП "ДГ "Перемога", решта 9,55 га - землі, які перебувають у користуванні Служби автомобільних доріг у Волинській області.

4.13. Суди зазначили, що технічна документація щодо інвентаризації земель Баківцівської сільської ради містить довідки з державної статистичної звітності (форми 6-зем) про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями станом на 01.01.2016, у яких вказані землі є землями сільськогосподарського призначення, що перебувають у користуванні державних сільськогосподарських підприємств (наявна в матеріалах справи).

4.14. Як установили суди чинність державного акта на право постійного користування землею Серії ВЛ № 11 на площу 2019,55 га була предметом розгляду цивільної справи №161/17671/16-ц за позовом ОСОБА_1 до ДП "ДГ "Перемога" Волинської державної сільськогосподарської дослідної станції НААН України", ГУ Держгеокадастру, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Баківцівська сільська рада, НААН України. Так, рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 26.10.2018 у справі №161/17671/16-ц, яке залишене без змін постановою Волинського апеляційного суду від 19.02.2019 у справі №161/17671/16-ц, у задоволенні позову відмовлено.

Судовим рішенням у справі №161/17671/16-ц встановлено, що рішенням Луцької районної ради вирішено видати Державний акт Насінницькому радгоспу "Перемога", а Державний акт видано Дослідному господарству "Перемога". Як вбачається з заяви та розпорядження Луцької районної державної адміністрації від 21.12.2001 № 512, Дослідне господарство "Перемога" Волинського науково-виробничого об`єднання "Еліта" Української академії аграрних наук зареєстроване розпорядженням Представника Президента України у Луцькому районі від 01.07.1994, тобто після одержання Державного акта. Відповідно до Статуту ДП "ДГ "Перемога" Волинської державної сільськогосподарської дослідної станції НААН України" - підприємство засноване на основі державної власності та перебуває у віданні НААН України. Підприємство, відповідно до пункту 1.4 Статуту, є правонаступником ДП "ДГ "Перемога" Волинської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту сільського господарства Західного Полісся НААН України відповідно до наказу НААН України № 95 від 16.06.2016 та Постанови президії НААН України № 8 від 25.05.2016. Підприємство створене наказом Міністерства сільського господарства УРСР від 07.03.1980 року № 78. Наказом Академії аграрних наук від 01.12.1994 № 160 визначено назву Дослідне господарство "Перемога" Волинської державної сільськогосподарської дослідної станції. Наказом України Академії аграрних наук від 28.12.2000 № 115 перейменовано в Дослідне господарство "Перемога" Волинського інституту АПВ УААН і є правонаступником в частині майна, майнових зобов`язань Дослідного господарства "Перемога" Волинської державної сільськогосподарської дослідної станції.

4.15. Рішенням Баківцівської сільської ради від 16.06.2020 № 30/2 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земель сільськогосподарського призначення в межах населених пунктів на території Баківцівської сільської ради щодо земельних ділянок з кадастровими №№ 0722880500:04:000:0002, 0722880500:04:000:0003, 0722880500:03:000:0001, 0722880500:03:000:0003, 0722880500:04:000:0001, 0722880500:03:000:0002, 0722880500:05:000:0002, 0722880500:03:000:0007.

4.16. Рішенням Баківцівської сільської ради від 19.06.2020 № 31/2 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земель сільськогосподарського призначення в межах населених пунктів на території Баківцівської сільської ради щодо земельних ділянок з кадастровими номерами 0722880500:04:000:0002, 0722880500:04:000:0003, 0722880500:03:000:0001, 0722880500:03:000:0003, 0722880500:04:000:0001, 0722880500:03:000:0002, 0722880500:05:000:0002, 0722880500:03:000:0007, 0722880500:03:000:0008, 0722880500:03:000:0011.

4.17. Рішенням Баківцівської сільської ради від 24.06.2020 № 32/2 внесено зміни до рішення від 16.06.2020 № 30/2, доповнивши його пунктами щодо затвердження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земельних ділянок з кадастровими номерами 0722880500:04:000:0008, 0722880500:03:000:0014, 0722880500:04:000:0006, 0722880500:03:000:0015, 0722880500:04:000:0007.

4.18. На підставі вказаних рішень Баківцівської сільської ради державними кадастровими реєстраторами Волинської, Кіровоградської, Херсонської, Вінницької, Рівненської, Тернопільської, Миколаївської, Чернівецької та Черкаської областей за заявами Сільської ради та технічної документтації щодо інвентаризації земель сільської ради внесено відомості до Державного земельного кадастру про реєстрацію як земель запасу Баківцівської сільської ради п`ятнадцяти земельних ділянок за кадастровими номерами 0722880500:04:000:0008, 0722880500:03:000:0014, 0722880500:04: 000:0007, 0722880500:03:000:0015, 0722880500:03:000:0001, 0722880500:03:000:0002, 0722880500: 04:000:0002, 0722880500:03:000:0007, 0722880500:03:000:0003, 0722880500:05:000:0002, 0722880500: 04:000:0003, 0722880500:04:000:0001, 0722880500:03:000:0008, 0722880500:03:000:0011, 0722880500:04:000:0006 загальною площею 919,7844 гектарів.

4.19. Приватними нотаріусами Луцького міського нотаріального округу Веремчуком С.В. та Кухлевською М.В. за Баківцівською сільською радою Луцького району Волинської області 16.06.2020, 19.06.2020 та 25.06.2020 зареєстровано право комунальної власності на зазначені земельні ділянки, що підтверджується витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 25.06. 2020 та не заперечується Баківцівською сільською радою.

4.20 . Крім того, суд апеляційної інстанції зазначив, що у листі від 07.08.2020 Міністерство юстиції України повідомило Прокуратуру Волинської області, що спірні земельні ділянки були передані на праві постійного користування ДП "ДГ "Перемога" Волинської державної сільськогосподарської дослідної станції НААН України на підставі державного акта від 25.03.1994 серії ВЛ №11.

У листі від 21.08.2020 НААН України повідомила Прокуратуру, що спірні земельні ділянки перебувають у постійному користуванні на підставі Державного акта від 25.03.1994 серії ВЛ №11 і згоди на вилучення земельних ділянок із земель державної власності господарства НААН України не надавала.

4.21. Спір виник у зв`язку із наявністю/відсутністю підстав для визнання незаконними та скасування оспорюваних Рішень сільської ради, скасування державної реєстрації та припинення права комунальної власності на спірні земельні ділянки.

5. Позиція Верховного Суду

5.1. Заслухавши суддю-доповідача, заслухавши представників сторін, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга Баківцівської сільської ради не підлягає задоволенню з огляду на таке.

5.2. З урахуванням положень статті 300 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

5.3. Предметом позову у цій справі є матеріально-правові вимоги про визнання незаконним та скасування оспорюваних рішень Баківцівської сільської ради від 16.06.2020 № 30/2, від 19.06.2020 № 31/2, від 24.06.2020 № 32/2, скасування рішень державних реєстраторів про проведену державну реєстрацію прав на нерухоме майно, якими проведено державні реєстрації за Баківцівською сільською радою права власності на спірні земельні ділянки; скасування державної реєстрації спірних земельних ділянок в Державному земельному кадастрі та припинення речових прав Баківцівської сільської ради на спірні земельні ділянки.

5.4. Позовні вимоги мотивовано тим, що спірні земельні ділянки є землями державної власності, що перебувають у постійному користуванні державного підприємства, тому Баківцівська сільська рада не може приймати рішення щодо спірних земельних ділянок, бути замовником землевпорядної документації та відповідно вилучати їх з постійного користування державного підприємства.

5.5. Таким чином, у цій справі предметом доказування є обставини наявності чи відсутності у Баківцівської сільської ради повноважень щодо розпорядження спірними земельними ділянками, правовий режим спірних земельних ділянок та наявність/відсутність у позивача речового права на спірні земельні ділянки.

5.6. Верховний Суд зазначає, що статтею 14 Конституції України передбачено, що право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

5.7. Крім того, згідно із статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

5.8. Відповідно до частин 1 - 3 статті 78 Земельного кодексу України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них. Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.

5.9. Колегія суддів зазначає, що відповідно до частини 2 статті 173 Земельного кодексу України (у редакції, що діяла на момент прийняття оспорюваних рішень ради) межі району, села, селища, міста, району у місті встановлюються і змінюються за проектами землеустрою щодо встановлення (зміни) меж адміністративно-територіальних одиниць. Проекти землеустрою щодо зміни меж населених пунктів розробляються з урахуванням генеральних планів населених пунктів.

5.10. Згідно з частиною 3 статті 173 Земельного кодексу України включення земельних ділянок у межі району, села, селища, міста, району у місті не тягне за собою припинення права власності і права користування цими ділянками, крім земельних ділянок, визначених частиною четвертою цієї статті.

5.11. При цьому, відповідно до частини 4 статті 173 Земельного кодексу України, землі та земельні ділянки державної власності, включені в межі населеного пункту (крім земель, які не можуть передаватися у комунальну власність), переходять у власність територіальної громади. Рішення про встановлення меж населеного пункту та витяги з Державного земельного кадастру про межу відповідної адміністративно-територіальної одиниці та про відповідні земельні ділянки, право власності на які переходить до територіальної громади, є підставою для державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки.

5.12. Згідно з частиною 2 статті 117 Земельного кодексу України до земель державної власності, які не можуть передаватися у комунальну власність, належать земельні ділянки, що використовуються Чорноморським флотом Російської Федерації на території України на підставі міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна державної власності, а також земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні органів державної влади, державних підприємств, установ, організацій, крім випадків передачі таких об`єктів у комунальну власність.

5.13. Відповідно до пункту 4 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 06.09.2012 Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності , за змістом якого з дня набрання чинності цим Законом у державній власності залишаються розташовані в межах населених пунктів земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні органів державної влади, державних підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, державних галузевих академій наук.

5.14. Кім того, пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про Державний земель-ний кадастр передбачено, що земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера. У разі якщо відомості про зазначені земельні ділянки не внесені до Державного реєстру земель, їх державна реєстрація здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) або технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель за заявою їх власників (користувачів земельної ділянки державної чи комунальної власності) або їхніх спадкоємців чи особи, яка подала заяву про визнання спадщини відумерлою, якщо така справа прийнята до провадження судом або іншої, визначеної законом особи. Державна реєстрація таких земельних ділянок може бути здійснена також без подання заяв зазначених осіб центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. У разі відсутності у зазначеного органу документації із землеустрою з визначенням кординат поворотних точок меж земельних ділянок цей орган забезпечує організацію проведення робіт з розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок і здійснення державної реєстрації таких земельних ділянок.

5.15. З урахуванням наведених положень законодавчих актів Верховний Суд погоджується із висновками судів попередніх інстанцій у справі, що розглядається, про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог прокурора до Баківцівської сільської ради, оскільки оспорювані Рішення від 16.06.2020 № 30/2, від 19.06.2020 № 31/2 та від 24.06.2020 № 32/2 прийняті з порушенням вимог частини 2 статті 117, статті 122 Земельного кодексу України, пункту 4 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 06.09.2012 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності", пункту 8 Порядку проведення інвентаризації земель, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.06.2019 № 476.

Щодо підстав касаційного оскарження, передбачених пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

5.16. Касаційну скаргу, з посиланням на положення пункту 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, мотивовано тим, що суди не врахували висновки, викладені у постановах суду касаційної інстанції у подібних правовідносинах, зокрема у постановах Верховного Суду від 02.06.2020 у справі № 924/258/18 (щодо підстав набуття особою титульного права землекористування), від 05.08.2019 у справі № 920/691/18 (щодо необхідності встановлення обставин реорганізації радгоспу в дослідницьке господарство), від 01.09.2020 у справі № 907/29/19 (щодо необхідності надання оцінки обставинам правонаступництва та застосування статей 37 Цивільного кодексу УРСР та статті 104 Цивільного кодексу України), від 14.05.2020 у справі № 908/394/19 (щодо необхідності дослідження певних доказів для висновку про накладання земельних ділянок, застосування статей 73, 74, 77, 91, 270 Господарського процесуального кодексу України), від 10.04.2019 у справі № 909/569/18, від 02.06.2020 у справі № 924/258/18 (щодо підстав для представництва інтересів держави прокурором).

5.17. За змістом пункту 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, оскарження судових рішень з підстави, передбаченої цим пунктом, може мати місце за наявності таких складових: неоднакове застосування одних і тих же норм матеріального права апеляційним судом у справі, в якій подано касаційну скаргу, та у постанові Верховного Суду, яка містить висновок щодо застосування цієї ж норми права у подібних правовідносинах; ухвалення різних за змістом судових рішень у справі, у якій подано касаційну скаргу, і у справі, в якій винесено постанову Верховного Суду; спірні питання виникли у подібних правовідносинах.

5.18. Під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де схожі предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин. Такий правовий висновок викладено у пункті 60 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі № 696/1693/15-ц (провадження № 14-737цс19).

5.19. Як зазначалося, предметом позову у цій справі є вимоги про визнання незаконним та скасування оспорюваних рішень Баківцівської сільської ради від 16.06.2020 № 30/2, від 19.06.2020 № 31/2, від 24.06.2020 № 32/2, скасування рішень державних реєстраторів про проведену державну реєстрацію прав на нерухоме майно, скасування державної реєстрації спірних земельних ділянок в Державному земельному кадастрі та припинення речових прав Баківцівської сільської ради на спірні земельні ділянки. Позовні вимоги мотивовано тим, що спірні земельні ділянки є землями державної власності, що перебувають у постійному користуванні державного підприємства, тому Баківцівська сільська рада не може приймати рішення щодо спірних земельних ділянок, бути замовником землевпорядної документації та вилучати їх з постійного користування державного підприємства.

5.20. Водночас у справі № 924/258/18 (постанова Верховного Суду від 02.06.2020) , на яку посилається скаржник, за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Гречани" до Хмельницької міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Апеляційний суд Хмельницької області, про визнання права власності на земельну ділянку, підставою позовних вимог було те, що згідно з рішенням виконавчого комітету Хмельницької міської ради від 29.09.1998 № 532 Акціонерному товариству закритого типу "Гречани", правонаступником якого є СТОВ "Агрофірма "Гречани", передано у колективну власність земельну ділянку загальною площею 160,0 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. На підставі цього рішення видано державний акт на право колективної власності на землю серії ХМ № 854. Верховний Суд у справі № 924/258/18 залишив у силі рішення Господарського суду Хмельницької області від 23.08.2019, яким відмовлено СТОВ "Агрофірма "Гречани" у задоволенні позову. Суд першої інстанції дійшов висновку про недоведеність збігу земельної ділянки, яка, на переконання позивача, належить йому на праві власності згідно з державним актом на право колективної власності на землю, за своїм місцерозташуванням, конфігурацією та іншими ознаками, із земельною ділянкою, кадастровий номер 6810100000:03:006:0118, площею 2,1 га, розташованою за адресою: м. Хмельницький, вул. Нижня Берегова, 2/2-В, право постійного користування якою надано Апеляційному суду Хмельницької області.

5.21. У справі № 920/691/18 (постанова Верховного Суду від 05.08.2019) , на яку посилається скаржник, предметом позову були вимоги Державного підприємства "Дослідне господарство "Іскра" Інституту сільського господарства Північного Сходу Національної академії аграрних наук України" та Державного підприємства "Дослідне господарство агрофірма "Надія" Інституту сільського господарства Північного Сходу Національної академії аграрних наук України" до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивачів Національна академія аграрних наук України, про визнання права постійного користування на земельні ділянки. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачі створені наказом Української академії аграрних наук від 13.12.1991 № 303 "Про перейменування радгоспу імені Леніна Сумської державної сільськогосподарської дослідної станції" і згідно з положеннями Статутів позивачів, земельні ділянки, які надані їм у постійне користування для розміщення об`єктів, здійснення науково-дослідної та господарської діяльності, виробництва оригінального, елітного та репродукційного насіння, вирощування садивного матеріалу сільськогосподарських культур, кормів для племінних тварин і пропаганди ведення товарного сільськогосподарського виробництва, визначених Статутом Академії та Статутом позивачів, є державною власністю. Вилучення земельних ділянок підприємства може здійснюватися лише за згодою Президії Національної академії аграрних наук України відповідно до норм діючого законодавства.

Рішенням місцевого суду, залишеним без змін постановою апеляційного господарського суду, у задоволенні позову відмовлено. Суди попередніх інстанцій дійшли висновку про відсутність доказів передачі спірних земельних ділянок позивачам у порядку правонаступництва, оскільки у різних актах передачі земельних фондів зазначені різні площі земельних ділянок, що передавалися від одного підприємства до іншого, та встановлено недоведеність факту проведення реєстрації права постійного користування земельними ділянками юридичними особами, правонаступниками яких є позивачі. Суд касаційної інстанції погодився з висновками судів попередніх інстанцій з урахуванням того, що під час розгляду справи судами попередніх інстанцій було встановлено відсутність державних актів на право постійного користування земельними ділянками як у ДП "Іскра", ДП "Надія" так і у підприємств, правонаступниками яких вони є. Крім того, судами встановлено, що рішення про надання спірних земельних ділянок в постійне користування ДП "Іскра" та ДП "Надія" в порядку, встановленому Земельним кодексом України, на час звернення з позовом до суду не приймались.

5.23. У справі № 907/29/19 (постанова Верховного Суду від 01.09.2020) , на яку посилається скаржник, за позовом Фермерського господарства "Колос" до Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області, Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області про визнання незаконним та скасування рішення про реєстрацію права власності, позов мотивовано тим, що спірними рішеннями державних реєстраторів Управління юстиції та діями ГУ Держгеокадастру, ГУ Держгеокадастру незаконно заволодів спірними земельними ділянками, порушено права та інтереси ФГ "Колос" як правонаступника Колективного сільськогосподарського підприємства "8 Березня" та законного правонабувача на земельні ділянки, що знаходилися у власності КСП "8 Березня" на підставі державного акта на право колективної власності на землю серії ІІ-ЗК № 00005. Суд касаційної інстанції погодився з висновками місцевого суду, що позивачем не доведено наявності власного суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу щодо спірних земельних ділянок як обов`язкової передумови реалізації права на судовий захист у порядку господарського судочинства.

При цьому, розглядаючи справу № 907/29/19, Велика Палата Верховного Суду відступила від правового висновку Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду щодо можливості створення фермерського господарства шляхом перетворення з іншої юридичної особи, визначивши, що колективне сільськогосподарське підприємство, члени якого не є подружжям, їх батьками, дітьми, які досягли 16-річного віку, іншими родичами, не могло бути перетворене на селянське (фермерське) господарство з наступним правонаступництвом прав та обов`язків такого підприємства, зокрема й права власності на земельні ділянки.

5.24. Верховний Суд, проаналізувавши зазначені судові рішення, установив відмінність предметів позовів, установлених фактичних обставин, відмінність підстав позову та змісту позовних вимог у цій справі, що розглядається, та справах на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що в свою чергу свідчить про неподібність правовідносин.

5.25. У справі № 908/394/19 (постанова Верховного Суду від 14.05.2020), на яку посилається скаржник, предметом позову були вимоги Бердянської міської ради до Фізичної особи - підприємця Хрунової Марини Георгіївни про зобов`язання звільнити самовільно зайняту земельну ділянку та повернення її за належністю Бердянській міській раді у придатному для подальшого використання стані. Позовні вимоги обґрунтовані самовільним встановленням відповідачем металевої конструкції на 21 металевому стовпі загальною довжиною 53,70 м на земельній ділянці, яка відноситься до земель комунальної власності. Проте постанова Верховного Суду від 14.05.2020 у справі № 908/394/19, рішення у справі прийнято за іншого матеріально-правового та процесуально-правового регулювання спірних правовідносин, інших предмета і підстав заявлених позовних вимог, та іншої фактично-доказової бази (обставин справи та зібраних у ній доказів), ніж у справі № 903/704/20, тобто зазначені справи є відмінними за істотними правовими ознаками, що свідчить про неподібність правовідносин у них. Так у справі № 908/394/19, на яку посилається скаржник, позовними вимогами є зобов`язання звільнити самовільно зайняту земельну ділянку та повернення її за належністю міській раді у придатному для подальшого використання стані. Натомість у справі № 903/704/20 предметом спору є рішення місцевої ради про затвердження технічної документації із землеустрою та подальші дії щодо реєстрації речового права на спірні земельні ділянки за відповідачем.

5.26. У справі № 909/569/18 (постанова Верховного Суду від 10.04.2019), на яку посилається скаржник, за позовом прокурора в інтересах держави про визнання недійсною публічної закупівлі природного газу та про визнання недійсним договору на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів, судом касаційної інстанції наведено висновки щодо застосування статті 23 Закону України "Про прокуратуру" щодо підстав для представництва прокурором інтересів держави. Проте, правова позиція в цій постанові є неактуальною згідно з постановою Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2358/18.

5.27. При цьому доводи скаржника про недотримання прокурором при зверненні до суду вимог статті 23 Закону України Про прокуратуру у справі № 903/704/20 спростовуються установленими обставинами справи та висновками апеляційного господарського суду про те, що покурор звертався із запитом до Кабінету міністрів України, Національної академії аграрних наук України та Головного управління Держгеокадастру у Волинській області щодо можливості представництва ним інтересів держави в суді. Відповідачі не заперечили щодо звернення Прокурора до суду (т.1, арк.справи 48, 49, 50, 51, 52-53). З метою дотримання вимог статті 23 Закону України Про прокуратуру прокурор направив Кабінету Міністрів України, Національній академії аграрних наук України та Головному управліню Держгеокадастру у Волинській області повідомлення про звернення до суду із позовом (т.1, арк. справи 56-57, 58-59, 60-61).

Тому, проаналізувавши висновки, які викладені у постанові Верховного Суду від 10.04.2019 у справі № 909/569/18, та які, на думку позивача, не було враховано судами, Верховний Суд вважає необґрунтованим твердження скаржника про те, що суди ухвалили оскаржувані рішення без урахування таких висновків, оскільки зміст оскаржуваної постанови не суперечить висновкам, на які посилається скаржник.

5.29. Отже, наведена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, не отримала підтвердження під час касаційного провадження, що виключає скасування оскаржуваних судових рішень з цієї підстави.

Щодо підстав касаційного оскарження, передбачених пунктом 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

5.30. Відповідно до частин першої, другої статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

5.31. Згідно зі статтею 77 Господарського процесуального кодексу України допустимість доказів полягає у тому, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

5.32. Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

5.33 . Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були (аналогічний висновок викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.06.2020 у справі № 924/233/18).

5.34. Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надання достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надання саме тієї кількості, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

5.35 . Верховний Суд неодноразово відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Таким чином суд зобов`язаній надати оцінку кожному належному, допустимому та достовірному доказу, який міститься в матеріалах справи, а також визначити певну сукупність доказів, з урахуванням їх вірогідності та взаємного зв`язку, що дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

5.36. Скаржник вважає, що суди встановили обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимого доказу, а саме на підставі копії Державного акта встановили право постійного користування землею; на підставі листа приватної фірми "Реформатор" від 15.09.2020 встановили обставини щодо накладання земельної ділянки площею 2019,55 га, яка належить ДП "ДГ "Перемога" та земельних ділянок площею 919,7844 га, державну реєстрацію на які проведено на підставі оспорюваних Рішень; Книга реєстрації державних актів на право постійного користування землею підприємств, організацій і установ, на думку скаржника, містить очевидні ознаки підроблення.

5.37. Як установлено судами, державний акт на право постійного користування землею від 25.03.1994 був виданий на підставі рішення Луцької районної ради народних депутатів від 22.03.1994 № 16/10, оригінал якого знаходиться в Державному архіві Волинської області.

Звертаючись до висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 у справі № 372/5635/13-ц, колегія зауважує, що набуття особою права користування земельною ділянкою на підставі рішень, які не скасовані, без подальшого вилучення цієї земельної ділянки в установленому законом порядку не позбавляє цю особу права користування земельною ділянкою в установленому законом порядку, яке зберігається до його належного переоформлення.

5.38. Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.11.2019 у справі № 823/1984/16 державний акт на право постійного користування земельною ділянкою є документом, який посвідчує наявність такого права. Існування права постійного користування земельною ділянкою у відповідного суб`єкта не залежить від наявності чи відсутності у нього такого державного акта.

Таким чином, втрата оригіналу Державного акта на право постійного користування землею, не позбавляє права постійного користування землею підприємство, якому було видано такий акт, оскільки видачі державного акта передувало виготовлення на замовлення ДП ДГ "Перемога" технічного звіту на право постійного користування спірною земельною ділянкою від 1994 року.

З огляду на викладене, доводи скаржника про відсутність оригіналу державного акта на право постійного користування землею та про непідтвердження позивачем речового права на спірні земельні ділянки, є безпідставними.

5.39. Баківцівська сільська рада вважає, що суд першої інстанції незаконно відмовив у задоволенні клопотання про призначення технічної експертизи Книги реєстрації, оскільки, на її думку, Книга реєстрації містить очевидні ознаки підроблення.

Верховний Суд зазначає, що за змістом частини 1 статті 99 Господарського процесуального кодексу України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Відповідно до пунктів 8, 10 частини 2 статті 182 Господарського процесуального кодексу України саме у підготовчому засіданні суд вирішує питання про призначення експертизи, виклик у судове засідання експертів, свідків, залучення перекладача, спеціаліста; вирішує заяви та клопотання учасників справи.

Натомість, як убачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду Волинської області від 16.12.2020 підготовче засідання було закрито та призначено справу до судового розгляду. Баківцівська сільська рада подала клопотання про призначення експертизи Книги реєстрації 25.01.2021. Отже, Баківцівська сільська рада подала клопотання про призначення експертизи Книги реєстрації поза межами строку, встановленого для звернення сторін з клопотаннями. Зазначене клопотання було розглянуте судом першої інстанції в судовому засіданні 25.01.2021 та було відмовлено у його задоволенні у зв`язку із закінченням строку розгляду справи по суті та відсутністю сумнівів щодо підробки оригіналу Книги реєстрації державних актів на право постійного користування землею підприємств, організацій і установ Луцької районної ради народних депутатів. Зазначені обставини перевірено судом апеляційної інстанції, і, як зазначив суд апеляційної інстанції, скаржник не підтвердив жодними доказами свої сумніви щодо ознак підроблення зазначеної книги.

Таким чином, доводи скаржника про безпідставне відхилення місцевим судом його клопотання про призначення експертизи спростовуються змістом оскаржуваних судових рішень та встановленими обставинами справи.

5.40. Не заслуговують на увагу і доводи скаржника про необґрунтоване відхилення клопотання про витребування та дослідження Книги реєстрації апеляційним господарським судом, оскільки суд апеляційної інстанції зазначив, що оригінал Книги реєстрації було оглянуто в судовому засіданні суду першої інстанції, а сумніви Баківцівської сільської ради щодо її підроблення нічим не підтверджені.

Доводи скаржника щодо необґрунтованості висновку суду, який зроблено на підставі недопустимих доказів щодо накладання земельної ділянки, зокрема, на підставі листа ПФ "Реформатор" від 15.09.2020, є безпідставними, оскільки за змістом статті 77 Господарського процесуального кодексу України допустимість доказів визначається законністю джерел, умов і способів їх одержання. Проте аргументи скаржника зводяться до того, що він вважає неналежним зазначений доказ, проте аргументів про його недопустимість не наводить.

5.41. Колегією суддів не можуть бути взяті до уваги доводи скаржника про порушення норм процесуального законодавства при розгляді клопотання прокурора про витребування доказів від 15.01.2021. Так, ухвалою Господарського суду Волинської області від 19.01.2021 зазначене клопотання прокурора було розглянуто та ухвалено щодо нього відповідне судове рішення. Доводи скаржника щодо нез`ясування думки учасників справи щодо цього клопотання не можуть слугувати підставою для скасування законних судових рішень.

5.42. Отже, наведена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, не отримала підтвердження під час касаційного провадження, що виключає скасування оскаржуваних судових рішень з цієї підстави.

5.43. При цьому Верховний Суд зазначає, що деякі доводи касаційної скарги стосуються з`ясування обставин, вже встановлених господарськими судами попередніх інстанцій, та переоцінки вже оцінених ними доказів у справі, тому не можуть бути враховані судом касаційної інстанції згідно з приписами частини 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України.

5.44. Таким чином, у цій справі № 903/704/20, яка розглядається, суди установили фактичні обставини, необхідні для правильного вирішення спору. Ураховуючи наведене, при вирішенні цієї справи суди правильно застосували до спірних правовідносин норми матеріального права, тому висновки щодо наявності підстав для задоволення позову є обґрунтованими і такими, що відповідають фактичним обставинам справи та вимогам закону.

6. Висновки Верховного Суду

6.1. Відповідно до частин 1-5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

6.2. Згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

6.3. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін, а скаргу - без задоволення.

6.4. За змістом статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

6.7. Ураховуючи межі перегляду справи у касаційній інстанції, передбачені статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів вважає, що доводи, викладені у касаційній скарзі, не отримали підтвердження під час касаційного провадження, не спростовують висновків судів попередніх інстанції, підстав для задоволення касаційної скарги і скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень немає.

7. Розподіл судових витрат

7.1. Судовий збір за подання касаційної скарги у порядку, передбаченому статтею 129 Господарського процесуального кодексу України, необхідно покласти на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Баківцівської сільської ради залишити без задоволення.

2. Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.05.2021 і рішення Господарського суду Волинської області від 26.01.2021 у справі № 903/704/20 залишити без змін.

3. Поновити виконання постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.05.2021 і рішення Господарського суду Волинської області від 26.01.2021 у справі № 903/704/20.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Н. О. Багай

Судді Т. Б. Дроботова

Ю. Я. Чумак