Ухвала

від 06.07.2021 по справі 640/24851/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/24851/19

УХВАЛА

про відмову у відкритті апеляційного провадження

06 липня 2021 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі судді-доповідача Горяйнова А.М. та суддів Файдюка В.В., Чаку Є.В., перевіривши апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 січня 2021 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Поліпрінт до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 січня 2021 року було задоволено адміністративний позов ТОВ Поліпрінт до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Головне управління ДПС у м. Києві 25 травня 2021 року вдруге подало апеляційну скаргу на вказане рішення суду.

Ухвалою суду від 11 червня 2021 року вказану апеляційну скаргу було залишено без руху у зв`язку з тим, що скаржник пропустив строк апеляційного оскарження, а зазначені ним причини пропуску процесуального стоку суд визнав неповажними. Також відповідач не сплатив судовий збір. Скаржнику був наданий строк для усунення недоліків - 10 днів з дня отримання копії ухвали.

На виконання вимог зазначеної ухвали Головне управління ДПС у м. Києві надало платіжне доручення № 1953 від 21 травня 2021 року про сплату судового збору в розмірі 3238 грн 62 коп., а також заявило клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Зазначене клопотання обґрунтоване тим, що Головне управління ДПС у м. Києві у межах встановленого законом строку зверталося до суду із апеляційною скаргою, яку було повернуто з підстав ненадання доказів сплати судового збору. Відповідач також наголосив на тому, що постійно вживав заходи із реалізації права на апеляційне оскарження, проте обмежене фінансування спричинило виникнення складнощів у сплаті судового збору. Додатково скаржник просив врахувати, що повернення апеляційної скарги не позбавляє права на повторне звернення до суду в межах одного року з дня прийняття оскаржуваного рішення.

Надаючи оцінку зазначеним доводам, колегія суддів враховує, що Верховний Суд неодноразово наголошував, що відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Виходячи з практики Європейського суду з прав людини, заявник зобов`язаний демонструвати свою готовність брати участь на всіх етапах розгляду справи та утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у її розгляді, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури судового розгляду. Самих по собі посилань на обставини, що пов`язані з неналежним фінансуванням державної установи чи організації чи відсутністю таких коштів взагалі, недостатньо для підтвердження поважності причин пропуску строку. Відповідач, маючи намір реалізації наданого йому права на апеляційне оскарження судового рішення, повинен діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх процесуальних обов`язків, що також передбачає частина друга статті 49 КАС України.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20 січня 2012 року у справі Рисовський проти України підкреслено особливу важливість принципу належного урядування . Він передбачає, що в разі коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема якщо справа впливає на основоположні права людини, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. При цьому на них покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків.

Відповідна процедура виділення та погодження коштів на сплату судового збору податковим органом була запроваджена і встановлена державою в особі законодавця, тому виходячи з принципу належного урядування наслідки недотримання державою самостійно встановлених нею правил та обов`язків не можуть впливати на добросовісного платника податків.

Такі висновки викладені, зокрема, в постанові Верховного Суду від 29 жовтня 2020 року у справі № 826/14300/17.

Згідно з ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Перевіряючи обґрунтованість доводів скаржника з урахуванням зазначених висновків Верховного Суду, колегія суддів зазначає, що звертаючись до суду із апеляційною скаргою вдруге, відповідач просив відстрочити сплату судового збору, повторно посилаючись на відсутність належного бюджетного фінансування.

В ухвалі суду від 11 червня 2021 року про залишення апеляційної скарги без руху було зазначено, що саме по собі звернення до суду в межах встановленого строку із апеляційною скаргою, яка була повернута судом, не є достатньою і безумовною підставою для визнання поважними причин пропуску строку апеляційного оскарження при зверненні з повторною апеляційною скаргою до закінчення річного строку. Разом з тим повернення апеляційної скарги не є перешкодою для повторного апеляційного оскарження судового рішення за умови усунення підстав, які зумовили її повернення та за наявності поважних причин пропуску строку апеляційного оскарження. Наявність об`єктивних перешкод для усунення недоліків апеляційної скарги може бути підставою для поновлення строку апеляційного оскарження у разі невідкладного звернення до суду з повторною апеляційною скаргою після усунення таких перешкод.

Однак повторна апеляційна скарга Головного управління ДПС у м. Києві подана з такими ж недоліками, що й попередня апеляційна скарга.

Як раніше зазначалося, на виконання вимог ухвали суду від 11 червня 2021 року Головне управління ДПС у м. Києві надало платіжне доручення № 1953 від 21 травня 2021 року про сплату судового збору в розмірі 3238 грн 62 коп., а також просило поновити строк на апеляційне оскарження.

Разом з тим, правову оцінку доводам, що викладені у заяві про усунення недоліків, вже було надано в ухвалі суду від 11 червня 2021 року. Нових доводів у порівнянні з тими, що були зазначені в апеляційній скарзі, вказана заява не містить.

Також колегія суддів наголошує на тому, що враховуючи зміст доводів щодо причин пропуску строку на апеляційне оскарження, скаржник повинен був надати суду письмові докази, які підтверджують відсутність коштів на рахунку Головного управління ДПС у м. Києві починаючи з дати подачі апеляційної скарги вперше - 26 лютого 2021 року по день фактичної сплати судового збору згідно з платіжним доручення № 1953 від 21 травня 2021 року. Таким доказом могла бути виписка по рахунку з КЕКВ 2800 за період з лютого по травень 2021 року.

Разом з тим скаржник не надав доказів фактичної відсутності коштів, призначених для плати судового збору протягом вказаного періоду, а також доказів на підтвердження вжиття заходів, спрямованих на виділення додаткових коштів на цю мету.

З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку про те, що клопотання Головного управління ДПС у м. Києві про поновлення строку на апеляційне оскарження є необґрунтованими, а причини пропуску такого строку - неповажними.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

З огляду на те, що причини пропуску строку на апеляційне оскарження є неповажними, колегія суддів вважає необхідним відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві.

Керуючись ст.ст. 77, 121, 169, 296, 298, 299, 325, 328 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 січня 2021 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Поліпрінт до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач А.М. Горяйнов

Судді В.В. Файдюк

Є.В. Чаку