Ухвала

від 29.06.2021 по справі 753/4846/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 червня 2021 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

при секретарі ОСОБА_4

адвоката ОСОБА_5

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_5 подану в інтересах ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Дарницького районного суду м. Києва від 07 квітня 2021 року -

В С Т А Н О В И Л А

Цією ухвалою відмовлено у задоволенні скарги адвоката ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 про скасування повідомлення про підозру від 29 червня 2020 відносно ОСОБА_6 у кримінальному провадженні № 1202010002003526 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. ч.2,3 ст.191 КК України.

Приймаючи рішення, слідчий суддя врахував те, що повідомлення про підозруОСОБА_6 було здійснено в порядку, передбаченомуКПК України, а зміст такого повідомлення відповідає вимогам кримінального процесуального закону, а відтак підстав для задоволення скарги про скасування не має.

Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, адвокат ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді скасувати, посилаючись на її незаконність та необґрунтованість, постановити нову ухвалу, якою скасувати повідомлення про підозру ОСОБА_6 . По суті апеляції вказує на те, повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. ч.2,3 ст.191 КК України ґрунтується на припущеннях сторони обвинувачення, оскільки жодний доказ у справі не вказує на вчинення злочину саме ОСОБА_6 . Вказує, про те, що повідомлення про підозру ОСОБА_6 здійснено за відсутності фактичних підстав, з якими закон пов`язує повідомлення про підозру, тобто без наявності безсумнівної системи належних до справи, допустимих, достовірних і достатніх доказів, які вказують на наявність складу злочину в діянні підозрюваної.

Також зазначає апелянт, що слідчий суддя не дав належну оцінку тому, що матеріали кримінального провадження не містять доказів, які б свідчили про належне виконання органом досудового розслідування чи прокурором вимог, передбачених ст.135-136, 276-278 КПК України під час повідомлення про підозру ОСОБА_6 .

В судове засідання апеляційної інстанції прокурор не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, проте причину неявки суду не повідомив. Тому колегія суддів вирішила за можливе розглянути дану справу за їх відсутності, що не суперечить положенням ч. 4 ст. 405 КПК України.

Заслухавши доповідь судді, пояснення адвоката, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, вивчивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 2ст. 309 КПК України під час досудового розслідування можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про скасування повідомлення про підозру чи відмову у задоволенні скарги на повідомлення про підозру.

Норми щодо повідомлення про підозру регулюютьсяГлавою 22 КПК України, зокрема, частинами 1-3ст. 276 КПК Українивизначено вичерпний перелік підстав, при яких в обов`язковому порядку здійснюється повідомлення про підозру та осіб, яким надано право вручати особі повідомлення про підозру, до яких відносяться слідчий чи прокурор.

Зміст письмового повідомлення про підозру має відповідати вимогам, передбаченим ч. 1ст. 277 КПК України, а саме містити наступні відомості: прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення; анкетні відомості особи (прізвище, ім`я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру; найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення; зміст підозри; правову кваліфікацію кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру; права підозрюваного; підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення.

За змістомст. 278 КПК України, письмове повідомлення про підозру вручається затриманій особі в день його складання слідчим або прокурором не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту її затримання. Дата та час повідомлення про підозру, правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність невідкладно вносяться слідчим, прокурором до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Зазначені вимоги закону слідчим дотримано в повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів судового провадження, Слідчим відділом Дарницького УП ГУ НП в м. Києві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 1202010002003526 від 29 червня 2020 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. ч.2,3 ст.191 КК України.

Так, в рамках кримінального провадження, слідчим слідчого відділу Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_7 , за погодженням з прокурором Київської місцевої прокуратури №2 міста Києва, а саме прокурором ОСОБА_8 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень ОСОБА_6 передбачених ч. ч.2,3 ст.191 КК України.

Частиною 1статті 136 КПК Українипередбачено, що належним підтвердженням отримання особою повідомлення є розпис особи про отримання повістки, в тому числі на поштовому повідомленні, відеозапис вручення особі повістки, будь-які інші дані, які підтверджують факт вручення особі повістки про виклик або ознайомлення з її змістом.

Як встановив слідчий суддя, дослідивши матеріали кримінального провадження, копію повідомлення про підозру у кримінальному провадженні № 1202010002003526за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. ч.2,3 ст.191 КК Українивідносно ОСОБА_6 , направлено останній за місцем її реєстрації та проживання поштовим відправленням.

Крім того, слідчим направлялисьповістки про виклик на допит в якості підозрюваної, але остання жодного разу не з`явилася без повідомлення об`єктивних на те обставин. За дорученням слідчого, оперативним працівниками Дарницького УП ГУ НП у м. Києві, відпрацьовано місцезнаходження підозрюваної за місцем проживання: АДРЕСА_1 та встановлено, що ОСОБА_6 за місцем проживання не з`являється, та місце знаходження останньої не відоме. На даний час встановити місцезнаходження підозрюваної не надалося можливим, оскільки остання умисно переховується від органів досудового розслідування.

13 лютого 2021 року ОСОБА_6 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри, відповідно до якої остання підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другоюстатті 200 КК України, тобто у вчиненні повторної підробки документів на переказ грошових коштів з банківських рахунків. Вказана підозра 13 лютого 2021 року під розписку була отримана донькою ОСОБА_6 ОСОБА_9 , що підтверджується матеріалами кримінального провадження.

З наведеного убачається, що органом досудового розслідування повідомлення про підозру ОСОБА_6 вручено у спосіб, передбачений ст.ст.135,278 КПК України, а тому доводи апелянта про порушення органом досудового розслідування порядку вручення особі повідомлення про підозру є необгрунтованими.

Водночас, слідчий суддя в постановленій ухвалі вірно зазначив, з чим в повній мірі погоджується і колегія суддів, що повідомлення про підозру ОСОБА_6 за своїм змістом повністю відповідає вимогамст. 277 КПК Україниі містить усі необхідні відомості.

При цьому, слід зазначити, що для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у особи за вчинення злочину, доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Крім того, при вирішенні питання про обґрунтованість пред`явленої ОСОБА_6 підозри за ч. ч.2,3 ст.191 КК України, колегія суддів виходить з тих міркувань, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини, слідчий суддя (суд), оцінюючи докази на предмет наявності обґрунтованої підозри, повинен виходити з того, що підозра визнається обґрунтованою лише у тому випадку, якщо існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про котру йдеться, могла вчинити правопорушення.

Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.

Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини, зокрема у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23 жовтня 1994 року суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Оцінюючи в сукупності обставини провадження та враховуючи достатню наявність доказів про вчинення інкримінованого підозрюваній ОСОБА_6 кримінального правопорушення за ч. ч.2,3 ст.191 КК України, колегія суддів вбачає обґрунтованість підозри у її розумінні практики Європейським судом з прав людини.

При цьому слід зауважити, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінальних правопорушень вірогідною та достатньою для повідомлення такій особі про підозру.

Дослідивши матеріали провадження в межах своєї компетенції, слідчий суддя у висновках, які зробив орган досудового розслідування відносно ОСОБА_6 чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановив. Не виявлено таких обставин і колегією суддів, що в свою чергу і спростовує доводи апелянта, про те, що повідомлення про підозру ОСОБА_6 здійснено за відсутності фактичних підстав.

Що стосується інших доводів, які викладені в апеляційній скарзі, то вони є безпідставними, оскільки спростовуються висновками слідчого судді, з якими погоджується колегія суддів.

З огляду на викладене, зазначені в апеляційній скарзі підстави, з яких захисник просить скасувати ухвалу слідчого судді, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, не є визначеними законом підставами для скасування оскаржуваного рішення та фактично зводяться до оцінки винуватості чи невинуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Керуючись ст.ст. 303-307, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Ухвалу слідчого судді Дарницького районного суду м. Києва від 07 квітня 2021 року, якою відмовлено у задоволенні скарги адвоката ОСОБА_5 про скасування повідомлення про підозру від 29 червня 2020 відносно ОСОБА_6 у кримінальному провадженні № 1202010002003526 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. ч.2,3 ст.191 КК України залишити без змін, а апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_5 подану в інтересах ОСОБА_6 залишити без задоволення.

Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає.

Судді: ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

Справа № 11-сс/824/2852/2021

Єдиний унікальний номер 753/4846/20

Доповідач: ОСОБА_1