Рішення

від 08.07.2021 по справі 637/401/21

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

08.07.2021

РІШЕННЯ

Іменем України

06 липня 2021 року с.м.т.Шевченкове

Шевченківський районний суд Харківської області

у складі: головуючого судді - Тордія Е.Н. секретар судових засідань - Сергієнко В.С.

номер справи №637/401/21 (2/637/177/21)

Ім`я (найменування) сторін та інших учасників справи.

Участь у справі приймали:

позивач - ОСОБА_1

адвокат - Томчук Д.С.

представник відповідача- СеліховВ.Б. розглянувши у підготовчому судовому засіданні в приміщені Шевченківського районного суду Харківської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Шевченківської селищної ради Харківської області про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом,-

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача та відповідача.

28 квітня 2021 року позивач ОСОБА_1 звернулася до Шевченківського районного суду Харківської області з позовом про визнання за нею права власності на земельну ділянку, площею 8.0546 га, яка розташована на території Шевченківської селищної ради Харківської області, в порядку спадкування за заповітом, після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У судовому засіданні позивач просила позовні вимоги задовольнити.

В обґрунтування вимог зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Волоська Балаклія Шевченківського району Харківської області помер ОСОБА_2 . Після його смерті відкрилася спадщина, яка складається із земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 8.05646 га у межах згідно з планом, кадастровий номер 6325784000:03:000:0060, розташована на території села Волоська Балаклія Шевченківської селищної ради Харківської області, яка належить йому на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку (серія ЯЛ №759316 зареєстрований у Книзі реєстрації за №632578401000170 від 04 жовтня 2011 року.

За життя ОСОБА_2 склав заповіт, на все своє майно та відповідно до якого належну йому земельну ділянку він заповів їй.

З ОСОБА_2 вона знайма , так як орендує належну йому земельну ділянку. Так сталось що цей чоловік своєї родини не мав, і вона та її чоловік опікувались ним . Десь за рік до своєї смерті ОСОБА_2 захворів на відкриту форму туберкульозу і крім неї з ним ніхто не спілкувався. Вона допомагали йому матеріально ,лікуванням та спілкуванням.

Про даний заповіт та земельну ділянку належну ОСОБА_2 їй не було відомо. Пізніше вона згадала ,що не за довго до смерті ОСОБА_2 прохав викликати до нього у лікарню нотаріуса. За для чого вона не знала і нотаріус їй також про це не повідомив. Після смерті ОСОБА_2 вода здійснила його поховання.

У лютому 2021 року від працівників сільської ради та Шевченківського відділу Держгеокадастру у Харківській області вона дізналася, про складений ОСОБА_2 заповіт на її ім`я. Передивляючись документи які залишились після його смерті вона знайшла заповіт, який був виконаний від руки і тому вона не звернула на нього увагу.

Окрім того зазначила , що через сімей проблеми : опікування батьками чоловіка які хворіли та потребували сторонньої допомоги , а потім померли у 2016 році батько чоловіка, у 2017 році мати,потім народження онуки , вона не займалась документами що залишились після смерті ОСОБА_2 .

Звернувшись до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини за заповітом, їй було відмовлено у видачі відповідного свідоцтва в зв`язку з тим, що пропущений шестимісячний строк звернення з заявою та рекомендовано для вирішення даного питання звернутися до суду.

На теперішній час спадкоємцем після смерті померлого ОСОБА_2 є вона позивач по справі за заповітом, інших спадкоємців не має. Також зазначила ,що згідно договору оренди земельної ділянки вона продовжує користування вказаною земельною ділянкою.

Вона не може реалізувати своє право на спадщину, тому звернулася до суду та просить поновити строк звернення до суду та визнати за нею право власності на вищезазначену земельну ділянку, в порядку спадкування за заповітом, після смерті ОСОБА_2 , померлого, ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Адвокат з боку позивача ОСОБА_3 в судовому засіданні просив позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача: Шевченківської селищної ради Харківської області, в судовому засіданні, проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 не заперечував.

Заяви, клопотання та інші процесуальні дії по справі.

13 травня 2021 року після усунення недоліків вказаних позивачу, по справі постановлена ухвала про відкриття провадження та розгляд справи за правилами загального провадження, призначено підготовче судове засідання на 24 травня 2021 року. Також відповідачу наданий строк для подання відзиву на позовні вимоги.

Адвокат з боку позивача ОСОБА_3 в судовому засіданні просив позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача: Шевченківської селищної ради Харківської області, в судовому засіданні, проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 не заперечував.

Окрім того за клопотанням представника позивача по справі зроблено запит до нотаріальної контори за для з`ясування наявності заповітів, заведених спадкових справ та інших спадкоємців після смерті ОСОБА_2 .

Суд, вислухавши позицію учасників судового процесу, перевіривши матеріали справи, вважає що позовна заява підлягає задоволенню з таких підстав.

Фактичні обставини встановлені судом та зміст спірних правовідносин.

Як встановлено судом, ОСОБА_2 мав у власності земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 8.0546 га, в межах згідно з планом, кадастровий номер 6325784000:03:000:0060, яка розташована на території (с.Волоська Балаклія) Шевченківської селищної ради Харківської області, згідно державного акту на право власності на земельну ділянку (серія ЯЛ №759316), зареєстрованого в Книзі реєстрації за №632578401000170 (а.с.18-19).

Згідно свідоцтва про смерть ( серії НОМЕР_1 , виданого виконавчим комітетом Волоськобалаклійської сільської ради Шевченківського району Харківської області 07 липня 2015 року, ОСОБА_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.8).

Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина у вигляді зазначеної вище земельної ділянки.

Відповідно до складеного заповіту, посвідченого державним нотаріусом Куп`янської нотаріальної контори Харківської області 13 червня 2015 року за реєстровим номером №2-1373, ОСОБА_2 заповів все своє майно, у тому числі вищевказану належну йому земельну ділянку, ОСОБА_1 (а.с.9-13).

З довідки №95 Шевченківської селищної ради Харківської області від 06 квітня 2021 року вбачається, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , був зареєстрованим та постійно проживав до дня своєї смерті за адресою: АДРЕСА_1 . На день смерті проживав та значився зареєстрованим один.

З наданих до суду доказів (довідок, договорів-замовлень про організацію та поховання) вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 дійсно поховала в с.Волоська Балаклія Шевченківського району Харківської області ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.14, 16, 24-26).

06 квітня 2021 року при зверненні позивачем ОСОБА_1 до Шевченківської державної нотаріальної контори Харківської області з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом, їй було відмовлено у зв`язку з пропущеним строком подачі заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 . Для вирішення даного питання, позивачу рекомендовано звернутися до суду.

Допитаний в судовому засіданні свідок: ОСОБА_4 пояснила, що була запрошена ОСОБА_1 для робіт по господарству. Неодноразово бачила там ОСОБА_2 , яким опікалась ОСОБА_1 . Також зазначила ,що була запрошена до лікарні де проходив лікування сотанній та була свідком його волі щодо розпорядження своїм майном, яке він заповідав ОСОБА_1 .

З інформаційних довідок №326/01-16 від 28 травня 2021 року зі спадкового реєстру щодо заповітів/спадкових договорів зазначений заповіт є чинним. Також зазначено, що спадкові справи не заводились, свідоцтва про право на спадщину не видавались (а.с.48-54).

Мотивувальна частина та застосовані судом правові норми.

Відповідно до ч.1 ст.13 Цивільного процесуального кодексу України , суд розглядає справу не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 55 Конституції України передбачено, що кожана особа має право на судовий захист.

Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Стаття 81 Цивільного процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку визначеному законом. Право власності є непорушним.

Відносини спадкування регулюються Цивільним кодексом України, який вступив у дію 01 січня 2004 року.

Згідно п.п.10,23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 Про судову практику у справах про спадкування право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом та що лише у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження з позовом про визнання права власності. Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, в тому числі й у випадку визначення судом за позовом спадкоємця додаткового строку для прийняття спадщини.

Згідно із п. 5 ч. 1 ст. 19 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 01 липня 2004 року № 1952-ІУ, однією із підстав державної реєстрації прав на нерухоме майно є рішення судів, що набрали законної сили, оскільки визнання права власності на нерухоме майно є прерогативою суду.

Згідно положень ст.328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Відповідно до ст. 1216 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦК України). Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою (ч. 1 ст. 1220 Цивільного Кодексу України).

Відповідно до ч.1 ст.1225 Цивільного кодексу України , право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Згідно ч. 1 ст. 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом.

Заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті (ст.1233 ЦК України). Заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб (ч.1 ст.1235 Цивільного кодексу України).

У відповідності до вимог ч. 3 ст. 200 Цивільного процесуального кодексу України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Виходячи з того, що відповідачем не заявлено про застосування судом строків позовної давності, суд вважає можливим поновити строки звернення до суду з позовом.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення вимог, викладених в позові про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом, оскільки вказані обставини за результатами судового розгляду підтверджено належними, достовірними та достатніми письмовими доказами, у зв`язку з чим позовна заява ОСОБА_1 підлягає задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 200, 206, 259, 268, 293, 315, 316 Цивільно-процесуального кодексу України, ст.ст. 328, 1216, 1218, 1220, 1258, 1225, 1233, 1235, 1261, 1268 Цивільного Кодексу України, ст. 41 Конституції України, Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 01 липня 2004 року № 1952-1V, пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 Про судову практику у справах про спадкування , суд -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Шевченківської селищної ради Харківської області про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом - задовольнити.

Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду за захистом свого не визнаного права.

Визнати за ОСОБА_1 , право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 8.0546 га в межах згідно з планом, кадастровий номер 6325784000:03:000:0060, розташованої на території Шевченківської селищної ради Харківської області в порядку спадкування за заповітом після смерті, ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи,зазначений строк обчислюється з часу виготовлення повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СУДДЯ