Справа № 727/5024/21
Провадження № 2-а/727/56/21
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 липня 2021 року Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:
головуючого-судді: Одовічен Я.В.
за участю секретаря: Семенишина І.Д.
позивача: ОСОБА_1
представника відповідача: Федюкова Т.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області про скасування рішення про накладення адміністративного стягнення, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області про скасування рішення про накладення адміністративного стягнення .
Посилався на те, що постановою №348-ДК0170По/08/01-21 від 24.05.2021 року державного інспектора контролю за використанням та охороною земель головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області ОСОБА_2 його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.53 КпАП України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. 00 коп. та зазначено, що вказаним правопорушенням він заподіяв матеріальну шкоду державі на суму 537 грн. 89 коп.
Із постанови вбачається, що ТОВ Чернівціавтотранс в особі генерального директора ОСОБА_1 використовує частину земельної ділянки, площею 0,01 га із земель транспорту комунальної форми власності за кадастровим номером 7322510100:01:001:0543, що розташована по АДРЕСА_1 не за цільовим призначенням, а саме: не для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства, як вказано у Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права 19064651 від 13.02.2017 року, а ведеться комерційна діяльність шляхом розміщення та обслуговування чотирьох торгівельних кіосків та пункту обміну валют.
Зазначив, що із вказаною постановою він не погоджується та вважає її протиправною.
Так, інспектором під час обстеження земельної ділянки не були встановлені фактичні обставини справи, не перевірялися документи щодо використання та охорони земель, що потягло винесення протиправної постанови.
Зокрема, 01.02.2007 року між Кіцманською міською радою та ВАТ Чернівціавтотранс , правонаступником якого є ТОВ Чернівціавтотранс , укладено договір оренди землі, відповідно до якого останньому було передано в довгострокове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення, для обслуговування будівлі АС, що знаходиться в АДРЕСА_1 , кадастровий номер 7322510100:01:001:0543, площею 0,3143 га.
Цільовим призначенням земельної ділянки є розміщення та експлуатація будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства.
Вказував на те, що згідно п.120 Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, затверджених постановою КМУ №176 від 18.02.1997 року на території та у приміщеннях автостанції можуть бути розташовані заклади торгівлі, громадського харчування, інші заклади обслуговування громадян і автомобільних перевізників за умови, що це не призводить до порушення технологічного процесу.
Таким чином, на земельній ділянці, що надана для розміщення та експлуатації автостанції можуть розміщуватися заклади торгівлі та обслуговування громадян, у тому числі торгівельні кіоски чи пункти обміну валют, а тому за будь-яких умов відсутнє порушення використання за цільовим призначенням земельної ділянки з кадастровим номером 7322510100:01:001:0543.
Вважає, що відсутні будь-які належні та допустимі докази порушення використання спірної земельної ділянки за цільовим призначенням.
Просив скасувати постанову №348-ДК0170По/08/01-21 від 24.05.2021 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст.53 КпАП України та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 340 грн. 00 коп. та закрити провадження у вказаній справі.
Відповідачем було подано відзив на позовну заяву, в якому просить у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
Відзив обґрунтовано тим, що Головним управлінням Держгеокадастру у Чернівецькій області отримано листа від Кіцманської місцевої прокуратури №94-13/3 вих-21 від 09.03.2021 року щодо можливого нецільового використання частини земельної ділянки за кадастровим номером 7322510100:01:001:0543, яка перебуває в оренді ТОВ Чернівціавтотранс .
13.05.2021 року складено акт обстеження земельної ділянки, яким встановлено, що земельна ділянка, площею 0,3143 га кадастровий номер 7322510100:01:001:0543 відноситься до комунальної форми власності, категорія земель-землі транспорту, цільове призначення - для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства, а ТОВ Чернівціавтотранс в особі генерального директора ОСОБА_3 використовує частину земельної ділянки площею, 0,01 га не за цільовим призначенням шляхом розміщення та обслуговування чотирьох торгівельних кіосків та пункту обміну валют. Відповідно до виявленого порушення, державним інспектором було складено протокол про адміністративне правопорушення та видано припис від 13.05.2021 року. Також здійснено розрахунок розміру шкоди, заподіяної внаслідок використання земельної ділянки не за цільовим призначенням, що розрахована відповідно до Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою КМУ від 25.07.2007 №963 та становить 537 грн. 89 коп.
Також, у відзиві зазначено, що згідно п.28 договору оренди землі від 01.02.2007 року, укладеного між Кіцманською міською радою та Чернівціавтотранс , Кіцманська міська рада має право вимагати від ВАТ Чернівціавтотранс використання земельної ділянки за цільовим призначенням.
На підставі викладеного просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Ухвалою суду від 04.06.2021 року справу було призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом осіб.
Позивач у судовому засіданні адміністративний позов підтримав та підтвердив, викладені в ньому обставини. Пояснив суду, що правопорушення, передбачене ст.53 КУпАП не вчиняв. Торгівельні кіоски та пункт обміну валют здійснюють свою діяльність на вказаній земельній ділянці правомірно на підставі рішення Кіцманської міської ради, яка є розпорядником землі, та п.120 Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту. Просив адміністративний позов задовольнити.
Представник відповідача ОСОБА_4 у судовому засіданні позовні вимоги не визнала з підстав, викладених у поданому до суду відзиві. Пояснила, що на їх адресу надійшов лист Кіцманської місцевої прокуратури щодо необхідності проведення перевірки законності нецільового використання земельної ділянки, що розташована в АДРЕСА_1 . Вказане порушення полягає у тому, що на території земельної ділянки розміщено чотири торгівельні кіоски та пункт обміну валюти, що суперечить цільовому призначенню земельної ділянки. Просила відмовити у задоволенні позовних вимог.
Суд, заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши та оцінивши письмові докази у справі, вважає, що адміністративний позов ОСОБА_1 обґрунтований та підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так, судом встановлено, що 13.05.2021 року відносно ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення №348-ДК/0161П/07/01-21 у зв`язку з порушенням ст.96 Земельного кодексу України, за ст.53 КУпАП (а.с.8).
Постановою №348-ДК0170По/08/01-21 від 24.05.2021 року старшого державного інспектора контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області Кибич В.М. позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.53 КпАП України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. 00 коп. та зазначено, що вказаним правопорушенням вона заподіяла матеріальну шкоду державі на суму 537 грн. 89 коп. (а.с.7)
Із постанови вбачається, що ТОВ Чернівціавтотранс в особі генерального директора ОСОБА_1 використовує частину, площею 0,01 га, земельної ділянки із земель транспорту комунальної власності за кадастровим номером 7322510100:01:001:0543, що розташована в АДРЕСА_1 , не за цільовим призначенням, а саме: не для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства (код цільового 12,04), а ведеться комерційна діяльність шляхом розміщення та обслуговування чотирьох торгівельних кіосків та пункту обміну валют (а.с.8).
При винесені постанови, на підставі Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття та використання земельною ділянкою площею 11,5589 га, інспектором було визначено розмір шкоди, заподіяної внаслідок нецільового використання земельної ділянки, що становить 537 грн. 89 коп.
Як вбачається з дослідженого судом свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 29.10.2009 року, ОСОБА_5 є власником будівель та споруд автобусної станції, загальною площею 176,70 кв.м., що розташовані в АДРЕСА_1 (а.с.9-12).
01.02.2007 року між Кіцманською міською радою та Чернівціавтотранс було укладено договір оренди землі.
У пункті 1 договору сторони визначили, що орендодавець Кіцманська міська рада надає, а орендар Чернівціавтотранс приймає в довгострокове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення для обслуговування будівлі АС, що знаходиться в АДРЕСА_1 , кадастровий номер 7322510100:01:001:0543. В оренду надається земельна ділянка, площею 0,3143 га в АДРЕСА_1 . Договір укладено терміном на 49 років.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу.
Статтею 14 Конституції України визначено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.
Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Відповідно до статті 3 Земельного кодексу України земельні відносини в Україні регулюються Конституцією України , цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Згідно із ч. 1 та ч. 2 ст. 2 Земельного кодексу України земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб`єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади.
Відповідно до ст. 187 ЗК України контроль за використанням та охороною земель полягає в забезпеченні додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями і громадянами земельного законодавства України.
Також, згідно ч. 2 ст. 188 ЗК України порядок здійснення державного контролю за використанням та охороною земель встановлюється законом, яким є Закон України Про державний контроль за використанням та охороною земель .
Відповідно до ст.2 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель , одним з основних завдань державного контролю за використанням та охороною земель є забезпечення додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами земельного законодавства України.
Положеннями ст. 9 зазначеного Закону визначено, що Державний контроль за використанням та охороною земель, дотримання вимог законодавства України про охорону земель і моніторинг ґрунтів здійснюється, зокрема, шляхом проведення перевірок.
Згідно ст. 10 Закону України №963-ІV до повноважень державних інспекторів у сфері державного контролю за використанням та охороною земель та дотриманням вимог законодавства України про охорону земель належить право в тому числі: складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, а також подавати в установленому законодавством України порядку до відповідних органів матеріали перевірок щодо притягнення винних осіб до відповідальності; передавати до органів прокуратури, органів досудового розслідування акти перевірок та інші матеріали про діяння, в яких вбачаються ознаки кримінального правопорушення.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 9 КпАП України адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно вимог ст. 125 Земельного кодексу України , право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Пунктом ґ ч.1 ст.211 ЗК України визначено, що громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за невиконання вимог щодо використання земель за цільовим призначенням.
Стаття 251 КпАП України визначає, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками.
З метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог ст. 245 КпАП України щодо своєчасного, всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи, вирішення її у відповідності з законом уповноважений орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ця особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При накладенні стягнення необхідно враховувати характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.
Отже, висновки про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення мають бути зроблені на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин та доказів.
Стаття 53 КУпАП передбачає відповідальність за використання земель не за цільовим призначенням.
За визначенням статті 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", невиконання вимог щодо використання земель за цільовим призначенням - невикористання земельної ділянки, крім реалізації науково обґрунтованих проектних рішень, або фактичне використання земельної ділянки, яке не відповідає її цільовому призначенню, встановленому при передачі земельної ділянки у власність чи наданні в користування, в тому числі в оренду, а також недодержання режиму використання земельної ділянки або її частини в разі встановлення обмежень (обтяжень).
Стаття 53 КУпАП є бланкетною та порядок її виконання визначається іншими нормативно-правовими актами, зокрема ст. 211 Земельного кодексу України, яка є спеціальною по відношенню до всіх інших нормативних актів.
Землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення (стаття 19 Земельного кодексу України).
Відповідно до пунктів 1.2, 1.4 Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23 липня 2010 року № 548, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01 листопада 2010 року за № 1011/18306 (далі - Класифікація), код та цільове призначення земель застосовуються для забезпечення обліку земельних ділянок за видами цільового призначення у державному земельному кадастрі.
Як вбачається з матеріалів справи, земельна ділянка, що знаходиться в АДРЕСА_1 , кадастровий номер 7322510100:01:001:0543 має цільове призначення для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства (а.с.17).
На вказаній земельній ділянці, площею 0,0100 га розміщено чотири торгівельні кіоски та пункт обміну валюти, чим на думку відповідача порушено вимоги ст.96 ЗК України.
Відповідно до ст.96 ЗК України землекористувачі зобов`язані забезпечувати використання землі за цільовим призначенням та за свій рахунок приводити її у попередній стан у разі незаконної зміни її рельєфу, за винятком випадків незаконної зміни рельєфу не власником такої земельної ділянки.
Як слідує з тексту норми ст.53 КУпАП, об`єктивна сторона правопорушення, пов`язана з використанням ділянки не за цільовим призначенням, полягає в активних діях правопорушника, спрямованих на вилучення з ділянки певних вигод, не пов`язаних з його цільовим призначенням, чи негативно впливають на стан земельної ділянки.
Також, за ст.53 КУпАП обов`язковим елементом об`єктивної сторони є нецільове призначення земельної ділянки - використання земельної ділянки не за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку. Віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.
Суб`єктивна сторона даного правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу.
Даючи оцінку аргументам позивача, що були наведені ним у поданій до суду позовній заяві, судом було встановлено наступне:
Так, рішенням Виконавчого комітету Кіцманської міської ради народних депутатів Чернівецької області №588/10 від 16.10.1996 року, ОСОБА_6 було дозволено виготовити проектну документацію на стаціонарний торговий павільйон в районній архітектурі. Зобов`язано ОСОБА_6 погодити з районною архітектурою розміщення стаціонарного торгового павільйону на території автобусної станції згідно договору оренди земельної ділянки від 01.09.1996 року з Чернівецькою службою автостанції.
Також, рішенням №29/1 від 29.01.2020 року Виконавчого комітету Кіцманської міської ради було погоджено наміри ТОВ Чернівціавтотранс щодо місця розташування тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності на земельній ділянці, площею 0,001 га, яка перебуває на умовах оренди згідно договору оренди на земельну ділянку від 13.02.2017 року, реєстраційний номер 19064651, кадастровий номер 7322510100:01:001:0543 за адресою АДРЕСА_1 . Зобов`язано ТОВ Чернівціавтотранс оформити паспорт прив`язку тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності у відділі містобудування та архітектури виконавчого комітету Кіцманської міської ради.
У подальшому, рішенням №53/2 від 19.02.2020 року було затверджено паспорт прив`язки розміщення стаціонарної тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності по АДРЕСА_1 .
08.07.2020 року рішенням №144/7 було погоджено наміри ТОВ Чернівціавтотранс щодо місця розташування тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності на земельній ділянці, площею 0,001 га, яка перебуває на умовах оренди згідно договору оренди на земельну ділянку від 13.07.2017 року, реєстраційний номер 19064651 за адресою АДРЕСА_1 терміном на 5 років.
Окрім того, під час судового розгляду позивач зазначив, що ним були надані лише ті докази, які отримувало ТОВ Чернівціавтотранс , інші документи перебувають у осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність на території АС, оскільки саме вони були суб`єктом звернення до Кіцманської міської ради з приводу одержання дозвільних документів.
Представник відповідача підтвердила суду, що про існування вказаних документів відповідачу відомо не було, суб`єкт владних повноважень під час прийняття оскаржуваної постанови не досліджував їх та не давав їм оцінку.
Дослідивши надані відповідачем докази на підтвердження вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 53 КпАП України, а саме: наказ про здійснення державного контролю за дотримання земельного законодавства, використання та охороною земель усіх категорій і форм власності №348-ДК від 06.05.2021 року, акт обстеження земельної ділянки№348-ДК/105/АО/10/01-21 від 13.05.2021 року, акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом - земельної ділянки №348-ДК/356/АП/09/01-2021 від 13.05.2021 року із план схемою частини самовільно зайнятої земельної ділянки та фото, припис від 13.05.2021 року про усунення порушень вимог земельного законодавства, суд приходить до висновку, що ці докази не підтверджують вчинення адміністративного правопорушення позивачем.
Отже, представником відповідача не доведено належними та допустимими доказами наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.53 КУпАП, а саме об`єктивної та суб`єктивної сторони.
У силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Всі факти встановлені судом у сукупності викликають сумніви щодо факту самого правопорушення та законності його фіксації. Рішення суб`єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.
На підставі ч.1 ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Таким чином, зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для задоволення позову та скасування постанови про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення, оскільки встановлено відсутність об`єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ст.53 КпАП України.
Згідно п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Таким чином, дослідивши письмові докази по справі, суд приходить до висновку, що адміністративний позов ОСОБА_1 є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 5, 9, 72, 77, 80, 90, 94 242, 245, 246, 250, 255, 271, 286, 295 КАС України, суд, -
УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову №348-ДК0170По/08/01-21 від 24.05.2021 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст.53 КпАП України, а справу про адміністративне правопорушення відносно нього закрити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя Одовічен Я.В.
Суд | Шевченківський районний суд м. Чернівців |
Дата ухвалення рішення | 08.07.2021 |
Оприлюднено | 09.07.2021 |
Номер документу | 98160949 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Шевченківський районний суд м. Чернівців
Одовічен Я. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні