Ухвала

від 07.07.2021 по справі 595/965/21

БУЧАЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 595/965/21

Провадження № 2/595/356/2021

У Х В А Л А

07.07.2021

Суддя Бучацького районного суду Тернопільської області Тхорик І.І., ознайомившись із позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про встановлення факту родинних відносин та визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом до відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , в якому просить визначити їй додатковий строк, тривалістю три місяці для подання заяви про прийняття спадщини за законом, яка залишилася після смерті її батька ОСОБА_4 ; встановити факт, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 є її, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьком. В обґрунтування заяви позивач вказує, що вона є дочкою ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 . Після смерті батька залишилося спадкове майно - земельна ділянка на території Зубрецької сільської ради площею 0,86 га, кадастровий номер 6121282800:01:001:0163. За життя батько не склав заповіт. Вона звернулася до нотаріуса для оформлення спадкових прав, як спадкоємець першої черги спадкування за законом, однак отримала відмову, оскільки у її свідоцтві про народження відсутній запис про особу батька, а також у зв`язку з пропуском строку для прийняття спадщини. На даний час батько помер, вона претендує на спадщину, яка відкрилася після його смерті, у зв`язку з чим потребує встановлення в судовому порядку факту родинних відносин з померлим батьком. Родинні відносини між нею та померлим ОСОБА_4 підтверджуються довідкою Зубрецької сільської ради №1125 від 27.10.2014 та записами в погосподарських книгах, у яких зазначено, що вона є донькою померлого.

В обґрунтування звернення до суду в порядку позовного провадження з вимогою про встановлення факту родинних відносин разом із вимогою про визначення строку для подання заяви про прийняття спадщини, позивач посилається на положення ст. 315 ЦПК України щодо порядку встановлення фактів, які мають юридичні значення, а також пункт 2 постанови Пленуму ВСУ від 30.05.2008 №7 Про судову практику у справах про спадкування , згідно якого справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.

Розглянувши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку, що вона підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст. ст. 175 , 177 ЦПК України .

В порушення п.4 ч.3 ст.175 ЦПК України , позивачем не конкретизовано зміст позовних вимог, спосіб захисту порушеного права.

Так, позивач просить суд встановити факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 є її батьком, відомості про якого у її свідоцтві про народження відсутні.

Однак, згідно зі ст. 315 ЦПК України , суд розглядає справи про встановлення факту, в тому числі родинних відносин між фізичними особами, а також у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Разом з тим, нормами КпШС (ст. 53) та Сімейного кодексу України , визначений інший порядок встановлення батьківства особи, відомості про батька якої в свідоцтві в тому числі відсутні.

При розгляді справ про встановлення батьківства щодо дитини, яка народилася до 01 січня 2004 року, необхідно застосовувати відповідні норми Кодексу про шлюб та сім`ю , беручи до уваги всі докази, що достовірно підтверджують визнання відповідачем батьківства, в їх сукупності, зокрема, спільне проживання й ведення спільного господарства відповідачем та матір`ю дитини до її народження, спільне виховання або утримання ними дитини.

Зазначене відповідає правовому висновку, викладеному в постанові Верховного Суду України від 25 лютого 2015 року у справі № 6-20цс15.

Верховний Суд України, аналізуючи практику судів при вирішенні питань про встановлення фактів вважав, що заяви про встановлення факту батьківства (материнства) суд розглядає у разі смерті особи, яку заявник визнає батьком.

Так, відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного суду України № 3 від 15.05.2006, Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів , якщо дитина народжена матір`ю, яка не перебуває у шлюбі, немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду і запис про батька дитини в Книзі реєстрації народжень учинено за прізвищем матері, а ім`я та по батькові дитини записано за вказівкою матері (ч. 1 ст. 135 СК України ), то суд приймає до судового розгляду справи про визнання батьківства. Справи про визнання батьківства суд розглядає у позовному провадженні.

За змістом п. 5 вищевказаної постанови, спір про походження дитини від осіб, які не перебувають у шлюбі між собою і не подали в державні органи реєстрації актів цивільного стану (далі - органи РАЦС) спільної заяви про реєстрацію їх як батьків, суд може вирішувати за заявою про визнання батьківства, поданою: одним із батьків; особою котра вважає себе батьком; опікуном (піклувальником) дитини; іншою особою, на утриманні якої вона перебуває; самою дитиною, яка досягла повноліття.

У разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, або смерті жінки, котра вважалась матір`ю останньої, факт їхнього батьківства (материнства) може бути встановлено за рішенням суду в окремому провадженні. Заяви про встановлення факту як батьківства, так і материнства суд приймає до розгляду, якщо запис про батька (матір) дитини в Книзі реєстрації народжень учинено згідно зі ст. 135 СК України. Із заявою про встановлення факту батьківства до суду мають право звернутися матір, опікун (піклувальник) дитини, особа, яка її утримує та виховує, а також сама дитина, котра досягла повноліття, а факту материнства - батько й інші перелічені особи.

Усі вони беруть участь у справі як заявники, а органи опіки та піклування й інші особи (залежно від обставин справи) - як заінтересовані особи (п.7 вищевказаної постанови).

Відповідно до п. 15 Постанови Пленуму Верховного суду України № 5 від 31.03.1995 Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення , суд розглядає заяви про встановлення факту батьківства в разі смерті особи, яку заявник вважає батьком дитини, і вирішує їх з урахуванням обставин, передбачених ст.53 Кодексу про шлюб та сім`ю України.

Заяви про встановлення фактів батьківства чи визнання батьківства розглядаються судом, якщо у свідоцтві про народження певна особа не вказана батьком дитини (наприклад, відповідно до ч.2 ст.55 Кодексу про шлюб та сім`ю запис про батька дитини проведено за вказівкою матері, яка не перебувала у шлюбі, або ж такий запис зовсім відсутній) і можуть бути подані матір`ю, опікуном чи піклувальником дитини чи самою дитиною після досягнення повноліття.

Окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Якщо ж присутній спір про право, справа повинна вирішуватися в порядку позовного провадження.

Однак, зі змісту позовної заяви та доданих до неї документів неможливо встановити наявність спору про право. Звернення позивача до суду з позовними вимогами про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини не свідчить про те, що існує реальний спір про право.

Так, щодо вимоги позивача про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, суддя вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

За приписами частини другої статті 1272 ЦК України за письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Згідно з приписами п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 № 7 Про судову практику у справах про спадкування , особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України. Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину, а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у таких справах є спадкоємці, які прийняли спадщину. При неприйнятті ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Матеріали позовної заяви подані позивачем без додержання вищевказаних приписів.

Так, позивач звертається до суду з позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , проте не надає суду доказів, які б свідчили про те, що останні прийняли спадщину, натомість до матеріалів справи долучена довідка приватного нотаріуса Бучацького районного нотаріального округу Іванів Л.І. №179/01-16 від 26.04.2021, за змістом якої нотаріус позбавлена можливості завести спадкову справу після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки спадкодавець ОСОБА_1 не проживала та не була зареєстрована разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини за однією адресою.

Отже, з наведеного слідує, що спадкова справа після смерті ОСОБА_4 не відкривалась, відповідно, інших спадкоємців, які б претендували на спадкове майно після смерті останнього немає.

Зі змісту позовної заяви, а також долучених до неї доказів не вбачається, що відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 прийняли спадщину після смерті ОСОБА_4 та заперечують щодо прийняття спадщини позивачем ОСОБА_1 .

За наведених обставин, позивачем не обґрунтовано звернення до суду з вимогами до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про встановлення факту родинних відносин разом із позовними вимогами про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, оскільки з поданої позивачем позовної заяви з додатками неможливо встановити спір про право.

Суд, вважає за необхідне звернути увагу позивача на ту обставину, що відповідно до ч.2 ст.13 ЦПК України , збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. ст. 175 і 177 цього Кодексу , постановляє ухвалу, про залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвал про залишення позовної заяви без руху.

Роз`яснити позивачу, що у разі не усунення вказаних недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява, згідно з ч. 3 ст. 185 ЦПК України , вважається неподаною та повертається позивачеві.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 175 , 177 , 185 ЦПК України , суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про встановлення факту родинних відносин та визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - залишити без руху, надавши строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення позивачу ухвали про залишення позовної заяви без руху.

У випадку невиконання вимог даної ухвали заява буде вважатись неподаною і підлягатиме поверненню.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.

Суддя: І. І. Тхорик