РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 181/518/21
Провадження № 2/181/157/21
"08" липня 2021 р. смт. Межова
Межівський районний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді Юр`єва О.Ю.,
за участю секретаря судового засідання Чупікової В.А.,
розглянувши у загальному порядку у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Межова Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Межівської селищної ради Дніпропетровської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,-
ВСТАНОВИВ:
До Межівського районного суду Дніпропетровської області звернувся ОСОБА_1 з позовом до Межівської селищної ради Дніпропетровської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати, ОСОБА_2 . За життя вона залишила заповіт складений 08 вересня 2016 року та посвідчений приватним нотаріусом Красноармійського міського нотаріального округу Донецької області Коваленко Ольгою Володимирівною, відповідно до якого все своє майно заповіла йому. Заповіт був записаний зі слів ОСОБА_2 про який вона йому не повідомила. Після смерті матері відкрилася спадщина у вигляді земельної ділянки площею, 5.7141 га, кадастровий номер 1222682200:01:002:0115 для ведення товарного сількогосподарського виробництва, яка розташована на території Межівської селищної ради Межівського району Дніпропетровської області; та земельної ділянки площею 2,084 га, кадастровий номер 1222682200:01:002:0121 для ведення товарного сількогосподарського виробництва, яка розташована на території Межівської селищної ради Межівського району Дніпропетровської області. Про складений мамою заповіт на його кристь йому не було відомо до часу звернення до приватного нотаріуса Межівського районного нотаріального округу Дніпропетровської області. У зв`язку з цим він пропустив строк подання заяви про прийняття спадщини. Він є єдиним спадкоємцем померлої мами, інших спадкоємців за заповітом чи за законом немає.
Позивач просить суд визначити йому додатковий строк тривалістю три місяці для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ; судові витрати покласти на нього.
У судове засідання позивач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Рябенко В.В. не з`явилися, надавши заяву про розгляд справи за їх відсутності. Позовні вимоги підтримують та просять позов задовольнити повністю.
Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав до суду лист, в якому просив розглянути справу за відсутності представника.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України , у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі, якщо відповідно до положень Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється. У зв`язку з чим, на підставі ст. 247 ЦПК України , суд вважає за можливе розглянути справу без фіксування судового процесу.
Суд, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, вважає, що заявлений позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Частинами 1, 5, 6 статті 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
У ч. 2 ст. 78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.(статті 1220, 1222 ЦК України).
У відповідності до ст.ст. 1216 , 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Як вбачається із свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по Васильківському, Межівському, Покровському районах Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) спадкодавець ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 є матір`ю позивача ОСОБА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 виданого Веселівським сільським РАЦС Петропавлівського району Дніпропетровської області, де в графі мати записано - ОСОБА_2 .
Згідно довідки №575 виданої 24.12.2020 року виконавчим комітетом Межівської селищної ради (Веселівський старостинський округ) Межівського району Дніпропетровської області вбачається, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 дійсно була зареєстрована одна в житловому будинку за адресою АДРЕСА_1 . Проживала одна.
Відповідно до заповіту складеного 08 вересня 2016 року, 11 годин 40 хвилин, посвідченого приватним нотаріусом Красноармійського міського нотаріального округу Донецької області Коваленко Ольгою Володимирівною, зареєстрованого в реєстрі за №2431, ОСОБА_2 усе належне їй майно, яке буде їй належати за законом на день її смерті, де б воно не знаходилося та в чому б воно не заклечалось і на що вона матиме право за законом заповіла ОСОБА_1 .
Після смерті спадкодавця відкрилася спадщина у вигляді:
- земельної ділянки площею, 5.7141 га, кадастровий номер 1222682200:01:002:0115 для ведення товарного сількогосподарського виробництва, яка розташована на території Межівської селищної ради Межівського району Дніпропетровської області (Веселівський старостинський округ), що належала спадкодавцю на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ДП №001908 виданого 18 травня 2004 року на підставі розпорядження голови Межівської районної державної адміністрації №194-р від 31.05.2002 року та право власності зареєстроване згідно Витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №12629886 від 12.11.2013 року;
-земельної ділянки площею 2,084 га, кадастровий номер 1222682200:01:002:0121 для ведення товарного сількогосподарського виробництва, яка розташована на території Межівської селищної ради Межівського району Дніпропетровської області, (Веселівський старостинський округ), що належала спадкодавцю на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ДП №001914 виданого 18 травня 2004 року на підставі розпорядження голови Межівської районної державної адміністрації №194-р від 31.05.2002 року та право власності зареєстроване згідно Витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №8579518 від 28.08.2013 року.
У судовому засіданні встановлено, що у передбачений законом шестимісячний строк позивач не звертався до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини через те, що йому не було відомо про наявність заповіту складеного на його користь.
Згідно копії постанови приватного нотаріуса Межівського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Філіпової І.П. від 11.06.2021 року, вбачається, що ОСОБА_1 було відмовленно у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на спадкове майно після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 його матері ОСОБА_2 оскільки позивач пропустив встановлений шестимісячний строк для прийняття спадщини.
Згідно зі ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Відповідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
У відповідності до ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Згідно п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 30.05.2008 року, Про судову практику у справах про спадкування , особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України.
Відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Тобто право на спадщину належить спадкоємцеві з моменту її відкриття й закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав із спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Ураховуючи викладене, правила ч. 3 ст. 1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.
При цьому, згідно з листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування при вирішенні справ про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини слід також враховувати, що додатковий строк визначається у разі, якщо суд визнає причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними. У зазначеній категорії справ є обов`язковим обґрунтування в мотивувальній частині судового рішення поважності причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Виходячи з правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 26 червня 2019 року по справі № 565/1145/17, поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.
При вирішенні цивільно-правового спору суд враховує, що одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори. Суд вважає за необхідне зазначити, що ця позиція ґрунтується, в тому числі, на рішенні Конституційного Суду України від 02.11.2004 року № 15-рп/2004у справі № 1-33/2004.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 пропустив строк подання заяви про прийняття спадщини у зв`язку з тим, що він не був обізнаний про наявність заповіту на його користь. Тобто, причини пропуску строку на прийняття спадщини, наведені у позовній заяві, є поважними.
У судовому засіданні також встановлено, що ОСОБА_1 в свою чергу заяв про відмову від прийняття спадщини не подавала.
Аналізуючи зібрані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позивач строк для прийняття спадщини пропустив з поважних причин, а отже є достатньо законних та обґрунтованих підстав для надання позивачу додаткового строку для прийняття спадщини після смерті його матері, ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , - тривалістю 3 (три) місяці, починаючи з моменту набрання законної сили рішення суду, права та охоронювані законом інтереси інших осіб не порушуються, іншим передбаченим законом шляхом поновити порушене право позивача на спадщину немає можливості.
Всебічне дослідження усіх обставин справи та письмових доказів, з урахуванням допустимості доказів та узгодженістю і несуперечністю між собою дають об`єктивні підстави вважати, що позов підлягає задоволенню повністю.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат згідно ст.141 ЦПК України суд враховує позицію позивача про залишення судового збору за ним, а тому суд не вбачає доцільності в стягненні судового збору з відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.1268-1272 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 209, 212, 213, 214, 215 ЦПК України суд, -
ВИРІШИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 (місце реєстрації АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Межівської селищної ради (юридична адреса вул.Грушевського,9, смт.Межова, Дніпропетровської області ЄДРПОУ 04338428) про визначення додаткового строку для прийняття спадщини - задовольнити повністю.
Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , додатковий строк тривалістю 3 (три) місяці для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що 03 листопада 2020 року складено відповідний актовий запис за №1267, починаючи з моменту набрання законної сили рішення суду.
Судові витрати у вигляді сплаченого судового збору залишити за позивачем ОСОБА_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга через Межівський районний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя: О. Ю. Юр`єв
Суд | Межівський районний суд Дніпропетровської області |
Дата ухвалення рішення | 08.07.2021 |
Оприлюднено | 09.07.2021 |
Номер документу | 98166803 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Межівський районний суд Дніпропетровської області
Юр'єв О. Ю.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні