Рішення

від 08.07.2021 по справі 430/95/20

СТАНИЧНО-ЛУГАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 430/95/20

Провадження № 2/430/17/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2021 року смт. Станиця Луганська

Станично-Луганський районний суд Луганської області у складі:

головуючого судді Попової О.М.,

за участю секретаря судового засідання Романової М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 та його представника адвоката Бірюкова Ігора Юрійовича до ОСОБА_2 та Нижньотеплівської сільської військово-цивільної адміністрації Щастинського району Лугаснької області, третя особа - Станично-Луганська державна нотаріальна контора про визнання права власності на спадкове майно, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Бірюков І.Ю. звернулися до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 та Нижньотеплівської сільської військово-цивільної адміністрації Щастинського району Лугаснької області, третя особа - Станично-Луганська державна нотаріальна контора про визнання права власності на спадкове майно .

В обґрунтування вимог позивач посилається на те, що 30 липня 2009 року ОСОБА_3 яка залишила заповіт, засвідчений секретарем Виконавчого комітету Петрівської Селищної ради Буніной В.І., в якому усе своє майно заповідає Позивачу та ОСОБА_2 . ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Після її смерті залишилася спадщина у вигляді: земельної ділянки площею 8.2761 га., для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Теплівської сільської ради Станично - Луганського району, згідно державного акту на право приватної власності на землю серії IV-ЛГ № 005793, що виданий 26 березня 2001 року Теплівською сільською радою народних депутатів, кадастровий номер 4424885500:01:001:0034, вартість даної земельної складає 217 660 грн.19 коп., що підтверджується витягом про нормативно грошову оцінку, та земельної ділянки площею 8.2812 га., для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Теплівської сільської ради Станично - Луганського району, згідно державного акту на право приватної власності на земельну ділянку серії ЯИ № 555285, що виданий 12 серпня 2010 року Станично - Луганською районною державною адміністрацією, кадастровий номер 4424885500:01:001:0037. Вартість земельної складає 218 634 грн. 62 коп., що підтверджується витягом про нормативно-грошову оцінку.

У строк шість місяців після смерті Спадкодавця, передбачений ч.1 ст.1270 ЦК України, Позивач для прийняття спадщини за заповітом звернувся з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину до Станично - Луганської державної нотаріальної контори. У квітні 2014 року розпочалися бойові дії в Луганській області, тому позивач з цих підстав довгий час не звертався до Станично - Луганської державної нотаріальної контори за отриманням свідоцтва про право на спадщину.

10 березня 2020 року Позивач звернувся до Станично - Луганської державної нотаріальної контори за отриманням свідоцтва про право на спадщину, однак отримав постанову державного нотаріусу Станично-Луганської державної нотаріальної контори Кондратьєва В.М., про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину. Відмова у видачі свідоцтва про право на спадщину мотивована тим, що на території Петрівської селищної ради Станично - Луганського району Луганської області є приватний нотаріус, отже посадові особи органу місцевого самоврядування не мають повноважень, щодо вчинення нотаріальних дій, тому врахувати заповіт не має законних підстав, а родинні зв`язки з спадкодавцем позивач не підтвердив.

Тому позивач та його представник адвокат Бірюков І.Ю. звернулись до суду з даною позовною заявою, в якій просять визнати за ОСОБА_1 , п.і.н. НОМЕР_1 право власності в порядку спадкування за заповітом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 на земельну ділянку площею 8.2761 га., для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Теплівської сільської ради Станично - Луганського району, згідно державного акту на право приватної власності на землю серії ІУ-ЛГ № 005793, що виданий 26 березня 2001 року Теплівською сільською радою народних депутатів, кадастровий номер 4424885500:01:001:0034, та визнати за ОСОБА_1 , п.і.н. НОМЕР_1 право власності в порядку спадкування за заповітом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 на земельну ділянку площею 8.2812 га., для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Теплівської сільської ради Станично - Луганського району, згідно державного акту на право приватної власності на земельну ділянку серії ЯИ № 555285, що виданий 12 серпня 2010 року Станично - Луганською районною державною адміністрацією, кадастровий номер 4424885500:01:001:0037.

19.03.2021 року до Станично-Луганського районного суду надійшла заява представника позивача адвоката Бірюкова І.Ю. в інтересах ОСОБА_1 про зменшення/збільшення розміру позовних вимог, в якій останній просив на підставі ч. 2 ст. 49 ЦПК України визнати дійсним заповіт від 30 липня 2009 року залишений ОСОБА_3 , засвідчений секретарем Виконавчого комітету Петрівської Селищної ради Буніной І.В., в якому усе своє майно заповідає ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Згідно ч. 2 ст. 49 ЦПК України позивач має право протягом усього часу розгляду справи збільшити або зменшити розмір позовних вимог.

У судове засідання позивач та його представник не з`явились, до початку розгляду справи надали суду заяву про розгляд справи за їх відсутності.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, шляхом розміщення оголошення про виклик, причини неявки суду не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності до суду не надходило. Відповідач своїм правом на подачу відзиву не скористався.

Представник відповідача Нижньотеплівської сільської військово-цивільної адміністрації Щастинського району Лугаснької області в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності. Відповідач своїм правом на подачу відзиву не скористався.

На підставі п. 1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України, враховуючи, що відповідач був належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи, про причину неявки в судове засідання суд не повідомив, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача ОСОБА_2 .

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні фактичні обставини.

З матеріалів справи судом встановлено, що 30 липня 2009 року ОСОБА_3 яка залишила заповіт, засвідчений секретарем Виконавчого комітету Петрівської Селищної ради Буніной В.І., в якому усе своє майно заповідає Позивачу та ОСОБА_2 . ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 виданого Теплівською сільською радою Станично-Луганського району Луганської області.

Після її смерті залишилася спадщина у вигляді: земельної ділянки площею 8.2761 га., для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Теплівської сільської ради Станично - Луганського району, згідно державного акту на право приватної власності на землю серії IV-ЛГ № 005793, що виданий 26 березня 2001 року Теплівською сільською радою народних депутатів, кадастровий номер 4424885500:01:001:0034, вартість даної земельної складає 217 660 грн.19 коп., що підтверджується витягом про нормативно грошову оцінку, та земельної ділянки площею 8.2812 га., для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Теплівської сільської ради Станично - Луганського району, згідно державного акту на право приватної власності на земельну ділянку серії ЯИ № 555285, що виданий 12 серпня 2010 року Станично - Луганською районною державною адміністрацією, кадастровий номер 4424885500:01:001:0037. Вартість земельної складає 218 634 грн. 62 коп., що підтверджується витягом про нормативно-грошову оцінку.

У строк шість місяців після смерті Спадкодавця, передбачений ч.1 ст.1270 ЦК України, Позивач для прийняття спадщини за заповітом звернувся з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину до Станично - Луганської державної нотаріальної контори, яка посвідчена І.В.Перепелиця державним нотаріусом Станично-Луганської державної нотаріальної контори 26.09.2013 року, та долучена до матеріалів спадкової справи № 321/2013.

10 березня 2020 року Позивач звернувся до Станично - Луганської державної нотаріальної контори за отриманням свідоцтва про право на спадщину, однак отримав постанову державного нотаріусу Станично-Луганської державної нотаріальної контори Кондратьєва В.М., про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину. Відмова у видачі свідоцтва про право на спадщину мотивована тим, що на території Петрівської селищної ради Станично - Луганського району Луганської області є приватний нотаріус, отже посадові особи органу місцевого самоврядування не мають повноважень, щодо вчинення нотаріальних дій, тому врахувати заповіт не має законних підстав, а родинні зв`язки з спадкодавцем позивач не підтвердив.

Відповідно до ч.1 ст.1257 ЦК України, заповіт, складений особою, яка не мала на це права, а також заповіт, складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, є нікчемним.

Відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону України Про нотаріат , в редакції, що діяла на час складання заповіту 30.07.2009 року, передбачено, що у населених пунктах, де немає нотаріусів, посадові особи виконавчих комітетів сільських, селищних, міських рад народних депутатів, окрім дій, передбачених у частині першій цієї статті, вчиняють також такі нотаріальні дії:

1) вживають заходів щодо охорони спадкового майна;

2) посвідчують заповіти (крім секретних);

3) видають дублікати посвідчених ними документів;

4) засвідчують вірність копій (фотокопій) документів і виписок з них;

5) засвідчують справжність підпису на документах.

Але, відповідно до п.2 ч.1 ст.37 Закону України Про нотаріат , що діє на цей час, у сільських населених пунктах уповноважені на це посадові особи органу місцевого самоврядування вчиняють такі нотаріальні дії: посвідчують заповіти (крім секретних).

Таким чином на цей час посадові особи місцевого самоврядування, згідно з ст. 37 Закону України Про нотаріат мають право засвідчувати заповіт, якщо в населеному пункті є нотаріус.

В такому випадку слід користуватися ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.

Окрім того, заповіт є односторонній правочин, заповіт спадкодавця був складений відповідно до вимог ст.203 ЦК України з додержанням загальних вимог, які є необхідним для чинності правочину, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідач ОСОБА_2 до теперішнього часу не звернувся до нотаріуса з заявою про видачу свідоцтва на право про спадщину.

Відповідно до ч.2 ст.1223 ЦК України, у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст.1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Згідно ч.1 ст. 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Згідно ст. 1225 ЦК України, право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення; до спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені; до спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, яка необхідна для їх обслуговування, якщо інший її розмір не визначений заповітом.

Відповідно до ч.5 ст.1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно ч.3 ст. 1296 ЦК України, відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Розглядаючи вимоги позивача, суд виходить з того, що вони виникають з окремих правових підстав, а саме права на спадщину за законом, а тому суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

Відповідно до ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до ч. 1 ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема з правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Як зазначає Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ у своїх постановах від 25 грудня 2013 року по справі 6-35295св13, від 28 травня 2014 року по справі 6-10784св14 в судовому порядку право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК України) та є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, в тому числі й у випадку визначення судом за позовом спадкоємця додаткового строку для прийняття спадщини.

За таких обставин суд вважає, що позов ОСОБА_1 та його представника адвоката Бірюкова Ігора Юрійовича до ОСОБА_2 та Нижньотеплівської сільської військово-цивільної адміністрації Щастинського району Лугаснької області про визнання права власності на спадкове майно, а також заява від 19.03.2021 року про зменшення/збільшення розміру позовних вимог , підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд враховує, що позивачем відшкодування судових витрат заявлено не було. Отже, на думку суду, стягнення судових витрат з відповідачів на користь позивача в даному випадку буде несправедливим.

Керуючись ст. 2, 12, 13, 81, 141, 223, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 та його представника адвоката Бірюкова Ігора Юрійовича до ОСОБА_2 та Нижньотеплівської сільської військово-цивільної адміністрації Щастинського району Лугаснької області, третя особа - Станично-Луганська державна нотаріальна контора про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.

Визнати дійсним заповіт від 30 липня 2009 року залишений ОСОБА_3 , засвідчений секретарем Виконавчого комітету Петрівської Селищної ради Буніной І.В., в якому усе своє майно заповідає ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Визнати за ОСОБА_1 , п.і.н. НОМЕР_1 право власності в порядку спадкування за заповітом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 на земельну ділянку площею 8.2761 га., для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Теплівської сільської ради Станично - Луганського району, згідно державного акту на право приватної власності на землю серії ІУ-ЛГ № 005793, що виданий 26 березня 2001 року Теплівською сільською радою народних депутатів, кадастровий номер 4424885500:01:001:0034, та право власності в порядку спадкування за заповітом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 на земельну ділянку площею 8.2812 га., для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Теплівської сільської ради Станично - Луганського району, згідно державного акту на право приватної власності на земельну ділянку серії ЯИ № 555285, що виданий 12 серпня 2010 року Станично - Луганською районною державною адміністрацією, кадастровий номер 4424885500:01:001:0037.

Рішення може бути оскаржено до Луганського апеляційного суду через Станично-Луганський районний суд шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.М.Попова