Рішення

від 28.06.2021 по справі 924/272/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

м. Хмельницький

"29" червня 2021 р. Справа № 924/272/21

Господарський суд Хмельницької області у складі

судді Крамара С.І., при секретарі судового засідання Кузиній М.-О.С., розглянувши матеріали

за позовом Першого заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури, м. Хмельницький в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, м. Хмельницький

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Землестандарт", м. Київ

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1 , м. Кам`янець-Подільський

про витребування з незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "Землестандарт" на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області земельну ділянку з кадастровим номером 6822455800:04:002:0109, передану для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за межами населених пунктів Староушицької селищної ради Кам`янець-Подільського району

Представники сторін:

від прокуратури: Грамчук Т.А. - згідно наказу №52к від 11.09.2020р.;

від позивача: Таращан Ю.Л. - згідно довіреності №022-0.6-6/62-21 від 11.01.2021р.;

від відповідача: не з`явились;

від третьої особи: не з`явились.

В судовому засіданні, відповідно до ст. 240 ГПК України, винесено вступну та резолютивну частини рішення.

Процесуальні дії по справі, стислий виклад позицій сторін.

09.03.2020р. на адресу Господарського суду Хмельницької області надійшла позовна заява Першого заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури, м.Хмельницький в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, м. Хмельницький до Товариства з обмеженою відповідальністю "Землестандарт", м. Київ про витребування з незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "Землестандарт" на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області земельну ділянку з кадастровим номером 6822455800:04:002:0109, передану для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за межами населених пунктів Староушицької селищної ради Кам`янець-Подільського району.

В обґрунтування позовних вимог прокурор та позивач вказують, що13.07.2018р. державним реєстратором КП "Бюро нерухомості "Поділля" зареєстровано право власності ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на земельну ділянку площею 2 га з кадастровим номером 6822455800:04:002:0109, передану для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за межами населених пунктів Староушицької селищної ради Кам`янець-Подільського району.

Зазначають, що відповідно до інформації Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна підставою для реєстрації права власності ОСОБА_1 на вказану земельну ділянку був наказ Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 17.10.2017р. №22-20602-СГ. В подальшому на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 30.07.2018р. №634, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Єременко Л.О., вказану земельну ділянку Кіріловим І.В. продано ТОВ "Землестандарт".

Водночас, зауважують, що згідно із листом ГУ Держгеокадастру в області від 06.08.2018р. №0-22-0.14-5239/2-18, наданим на запит прокуратури області від 01.08.2018р. №05/2-2вих-18, Головним управлінням Держгеокадастру в Хмельницькій області наказ від 17.10.2017р. №22-20602-СГ про передачу ОСОБА_1 земельної ділянки площею 2 га з кадастровим номером 6822455800:04:002:0109 не видавався. А насправді на підставі справжнього наказу з такими реквізитами (датою видачі та номером) Головним управлінням Держгеокадастру в області передано у приватну власність ОСОБА_2 земельну ділянку з кадастровим номером 6822455800:04:002:0027.

Зазначають, що спірна земельна ділянка вибула з державної власності на користь ОСОБА_1 поза волею держави в особі уповноваженого органу на розпорядження земельними ділянками такої категорії - Головного управління Держгеокадастру в області та в подальшому відчужена на користь ТОВ "Землестандарт".

Таким чином, ОСОБА_1 отримав у приватну власність спірну земельну ділянку за відсутності відповідного рішення уповноваженого органу, що прямо суперечить вимогам Земельного кодексу України.

Звертають увагу, що ТОВ "Землестандарт" придбав вказану земельну ділянку в особи, яка, з огляду на зазначені обставини, заволоділа нею без будь-яких правових підстав та поза волею її власника.

Ухвалою суду від 24.03.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №924/272/21 в порядку розгляду за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 20.04.2021р. залучено до участі у справі №924/272/21 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

Ухвалою суду від 18.05.2021р., занесеною до протоколу судового засідання, було закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні 02.06.2021р. було постановлено ухвалу, занесену до протоколу судового засідання, про відкладення судового засідання на 29.06.2021р.

Прокурор та позивач в судовому засіданні підтримали заявлені позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві. Вказали, що спірна земельна ділянка вибула із власності держави поза її волею, з грубим порушенням вимог чинного законодавства та на даний час зареєстрована на праві власності за ТОВ Землестандарт. Наголосили, що остання підлягає витребуванню та поверненню у власність держави.

Відповідач повноважного представника в судове засідання не направив, своїми процесуальними правами не скористався, письмового відзиву на позов не надав, про причини неявки та неподання відзиву на позов суд не повідомив. При цьому був належним чином повідомлений про дату, час та місце підготовчого засідання та розгляду справи по суті, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення (судової повістки) від 26.03.2021р., від 21.04.2021р., від 19.05.2021р., від 03.06.2021р. Ухвали направлялися відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення, за адресою, яка згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, є його юридичною адресою.

Третя особа в судове засідання не з`явилась, повноважного представника не направила, про причини неявки суд не повідомила, про дату, час та місце розгляду справи була належним чином повідомлена.

Пунктом 4 ч. 6 ст. 242 ГПК України встановлено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Судом звернуто увагу, що за змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Частинами 1, 2 ст.3 Закону України „Про доступ до судових рішень" визначено, що для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України „Про доступ до судових рішень").

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11.12.2018р. у справі №921/6/18 та від 21.03.2019 у справі №916/2349/17, а також в ухвалі Верховного Суду від 29.04.2020 у справі №910/6964/18.

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що сторони та третя особа мають право та дійсну можливість ознайомитися з ухвалами суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Судом враховується, що згідно статей 42, 46 Господарського процесуального кодексу України участь сторони у судовому засіданні є її правом. При цьому, норми вказаної статті зобов`язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Ст. 202 ГПК України передбачає, що суд може розглядати справу за відсутності учасника справи, якщо його було належно повідомлено, проте, він не повідомив про причин неявки або така неявка є повторною.

Судом також враховано, що розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту. З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010р., "Смірнова проти України" від 08.11.2005р., "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006р., "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004р.).

Одночасно, застосовуючи відповідно до ч.1 ст.3 Господарського процесуального кодексу України, ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

З огляду на наведене, зважаючи на належне повідомлення сторін та третьої особи про час та місце розгляду справи, вимоги розумності строку судового розгляду, суд приходить до висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами, а неявка відповідача та третьої особи не призводить до неможливості вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Товариство з обмеженою відповідальністю "Землестандарт" (код ЄДРПОУ 42314152) зареєстровано за адресою: 04212, м. Київ, вул. Маршала Малиновського, буд.12.

Згідно наказу ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області від 16.06.2017р. №22-13060-СГ „Про надання дозволу на розроблення документації з землеустрою, надано дозвіл гр. ОСОБА_3 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність зі зміною виду цільового призначення в межах категорії земель за основним цільовим призначенням землі сільськогосподарського призначення. Місце розташування об`єкта землеустрою: із земельної ділянки (кадастровий номер 6822455800:04:002:0007), яка розташована за межами населених пунктів Староушицької селищної ради Кам`янець-Подільського району, Хмельницької області, орієнтовний розмір земельної ділянки 2,0000 га.

Відповідно до наказу ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області від 17.10.2017р. №22-20602-СГ затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність зі зміною виду цільового призначення в межах категорії земель за основним цільовим призначенням землі сільськогосподарського призначення (кадастровий номер 6822455800:04:002:0027) та надано у власність гр. ОСОБА_2 земельну ділянку площею 2.0000 га (кадастровий номер 6822455800:04:002:0027) для ведення особистого селянського господарства із земель с/г призначення державної власності, яка розташована за межами населених пунктів Староушицької селищної ради, Кам`янець-Подільського району, Хмельницької області.

Листом від 01.08.2018р. №05/2-2вих 18 заступник прокурора Хмельницької області направив позивачу лист, де просив надати інформацію, чи приймались ГУ Держгеокадастру (Держкомзему) накази про надання дозволів на розроблення та затвердження землевпорядної документації щодо відведення у приватну власність земельних ділянок, в тому числі і спірної.

ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області листом від 06.08.2018р. за № 0-22-0.14-5239/2-18 повідомив прокуратурі прізвища, імена, по батькові власників земельних ділянок, на яких зареєстровано речове право КП „Бюро нерухомості „Поділля, та зазначив номери наказів та прізвища, ім`я по батькові громадян, яким в дійсності був виданий наказ ГУ Держгеокадастру про передачу у власність з відповідними реквізитами. Так, згідно даної інформації відповідно до наказу від 17.10.2017р. №22-20602-СГ Головним управлінням Держгеокадастру в області в дійсності було передано земельну ділянку у приватну власність ОСОБА_2 з кадастровим номером 6822455800:04:002:0027, проте вказаний наказ зазначений як підстава для передачі та реєстрації речових прав за гр. ОСОБА_1 земельної ділянки площею 2 га з кадастровим номером 6822455800:04:002:0109.

21.01.2021р. за № 15/1-50 вих-21 перший заступник керівника Хмельницької обласної прокуратури направив лист позивачу, згідно якого просить надати інформацію чи вживалися та чи будуть вживатись позивачем заходи щодо витребування із незаконного володіння ТОВ „Землестандарт земельної ділянки, в тому числі з кадастровим номером 6822455800:04:002:0109.

09.02.2021р. ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області листом №10-№-0.6-638/2-21 повідомив, що заходи щодо витребування земельної ділянки на даний час не вживались, оскільки не має об`єктивної можливості звернутись до суду з відповідним позовом.

22.02.2021р. листом №15/1-131-вих-21 прокурор звернувся до ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області де попередньо повідомив про намір здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі позивача шляхом пред`явлення до суду позовів про витребування з незаконного володіння ТОВ „Земелестандарт земельної ділянки, в тому числі з кадастровим номером 6822455800:04:002:0109.

Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (від 16.03.2021р. №248360934) за гр. ОСОБА_1 13.07.2018р. на праві приватної власності було зареєстровано земельну ділянку площею 2 га кадастровий номер 6822455800:04:002:0109 за адресою: Староушицька селищна рада Кам`янець-Подільського району Хмельницької області (підстава виникнення права власності наказ Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області 17.10.2017р. №22-20602-СГ). В наступному на підставі договору купівлі-продажу № 634 від 30.07.2018р. право власності на вказану земельну ділянку зареєстровано за Товариством з обмеженою відповідальністю "Землестандарт" (код ЄДРПОУ 42314152).

Згідно листа ПП „Діоріт Плюс 1 № 43 від 05.02.2021р., орієнтовна ринкову вартість 1 га земель с/г призначення, розташованих на території Хмельницької області, яка складає 72 тис.грн.

Досліджуючи надані докази, оцінюючи їх в сукупності, судом береться до уваги наступне.

У відповідності до ратифікованої Законом України від 17.07.2007 року Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (п.1 ст.6) кожен має право на справедливий та публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно п.3 ч.1 ст.131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст.23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Згідно ст.53 ГПК України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Судом враховано, що виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. При цьому, в кожному конкретному випадку прокурор при зверненні до суду з позовом повинен довести існування обставин порушення або загрози порушення інтересів держави.

Наявність інтересів держави повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Таким чином, судом враховано, що прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Наявність інтересів держави повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.12.2018 у справі № 924/1256/17 та у постанові Верховного Суду від 15.05.2019 у справі № 911/1497/18.

У даній справі Перший заступник керівника Хмельницької обласної прокуратури звернувся до суду в інтересах держави особі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області.

Згідно з ч. 4 ст. 122 Земельного кодексу України, центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Відповідно до пп. 13 п. 4 Положення про Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, затвердженого наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 17.11.2016р. №308, Головне управління відповідно до покладених на нього завдань, в тому числі, розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в порядку, визначеному чинним законодавством, на території Хмельницької області.

Суд враховує, що Перший заступник керівника Хмельницької обласної прокуратури звертався до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області з листом від 21.01.2021р. за № 15/1-50 вих-21, в якому повідомляв про неправомірність передання земельних ділянок громадянам та вжиття заходів щодо витребування із незаконного володіння вказаних земельних ділянок, в т.ч. земельної ділянки за кадастровим номером 6822455800:04:002:0109.

В свою чергу, Головне управління Держгеокадастру в Хмельницькій області листом №10-№-0.6-638/2-21 від 09.02.2021р. вказало на відсутність подання позовів про витребування земельних ділянок.

В зв`язку із вказаним Перший заступник керівника Хмельницької обласної прокуратури на підставі ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" направив ГУ Держгеокадастру в Хмельницькій області повідомлення від 22.02.2021р. №15/1-131-вих-21 про встановлення підстав та намір здійснювати представництво інтересів держави в суді та звернувся до суду із даним позовом.

Враховуючи вищевикладене та з огляду на те, що прокурор у позовній заяві навів підставу для представництва інтересів держави, обґрунтував, у чому полягає порушення цих інтересів, та визначив орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, суд дійшов висновку, що прокурор підтвердив підстави для представництва інтересів держави у цій справі та обґрунтовано звернувся до суду в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, оскільки відсутність з боку уповноваженого органу будь-яких намірів захистити порушені інтереси держави свідчила про пасивність його дій.

Згідно ч. 1 ст. 317, ч. 1 ст. 319, ч. 1 ст. 321 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. До позовів про права на нерухоме майно у контексті частини третьої статті 16 ГПК України відносяться позови щодо захисту речових прав на нерухоме майно, як то: віндикаційний про витребування власником свого майна від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (стаття 387 ЦК України); негаторний про усунення перешкод у здійсненні власником права користування та розпорядження своїм майном (стаття 391 ЦК України); про визнання права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою (стаття 392 того ж Кодексу) тощо. Предметом віндикаційного позову є вимога власника, який не є фактичним володільцем індивідуально визначеного майна, до особи, яка незаконно фактично володіє цим майном, про повернення його із чужого незаконного володіння.

Відповідно до ст. 388 ЦК Українии, предмет віндикаційного позову становить вимога неволодіючого майном власника до незаконно володіючого цим майном не власника про повернення індивідуально-визначеного майна з чужого незаконного володіння. Предметом доказування у справах за такими позовами становлять обставини, які підтверджують правомірність вимог позивача про повернення йому майна з чужого незаконного володіння, як-то факти, що підтверджують право власності на витребуване майно, вибуття його з володіння позивача, перебування його в натурі у відповідача та ін. Власник вправі витребувати своє майно від особи, у якої воно фактично знаходиться у незаконному володінні.

Судом враховано, що з вимогою про витребування майна з чужого незаконного володіння за правилами як ст. 387, так і ст. 388 ЦК України, може звертатися лише особа, яка є власником майна, чи належним його володільцем, відтак до кола предмету доказування в даному випадку входить доведення належності позивачу на праві власності або володінні, за законом чи договором, спірного нерухомого майна.

Як вбачається з матеріалів справи, наказом Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 17.10.2017р. №22-20602-СГ затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність зі зміною виду цільового призначення в межах категорії земель за основним цільовим призначенням землі сільськогосподарського призначення (кадастровий номер 6822455800:04:002:0027) та надано у власність гр. ОСОБА_2 земельну ділянку площею 2.0000 га (кадастровий номер 6822455800:04:002:0027) для ведення особистого селянського господарства із земель с/г призначення державної власності, яка розташована за межами населених пунктів Староушицької селищної ради, Кам`янець-Подільського району, Хмельницької області.

Судом враховано, що рішення про затвердження проекту землеустрою є одночасно рішенням про передачу земельної ділянки у власність.

Однак, на підставі вказаного наказу (від 17.10.2017р. №22-20602-СГ) право власності на земельну ділянку (кадастровий номер 6822455800:04:002:0109) було зареєстроване за гр. ОСОБА_1 , що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 16.03.2021р. №248360934.

Судом також враховано, що Головним управління Держгеокадастру у Хмельницькій області встановлено відсутність наказу від 17.10.2017р. №22-20602-СГ про передачу гр. ОСОБА_1 земельної ділянки площею 2 га з кадастровим номером 6822455800:04:002:0109, що підтверджується наявним в матеріалах справи листом від 06.08.2018р. за № 0-22-0.14-5239/2-18.

Так, зокрема, матеріалами справи підтверджується, що наказ ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області від 17.10.2017р. №22-20602-СГ насправді виданий не гр. ОСОБА_1 щодо спірної земельної ділянки, а гр. ОСОБА_2 відносно земельної ділянки кадастровий номер 6822455800:04:002:0027.

Таким чином, судом звернуто увагу, що наказ про затвердження проекту землеустрою та передачу гр. ОСОБА_1 земельної ділянки площею 2 га з кадастровим номером 6822455800:04:002:0109 не приймався.

Вказані обставини приймаються судом з урахуванням ст. 86 ГПК України де передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів. Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язками, відносинами і залежностями. Таке з`ясування запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення. З`ясування відповідних обставин має здійснюватися із застосуванням критеріїв оцінки доказів передбачених статтею 86 ГПК України щодо відсутності у жодного доказу заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо, а також вірогідності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності (аналогічна позиція Північно-західного апеляційного господарського суду викладена у постанові від 24.07.20 у справі № 924/232/18).

Зважаючи на вказану правову позицію, суд зазначає, що інформація, зазначена в листі ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області від 06.08.2018р. № 0-22-0.14-5239/2-18 та в наявному у справі наказі ГУ Держгеокадастру № 22-20602-СГ від 17.10.2017р. приймається судом як відомості надані органом, який згідно чинного законодавства уповноважений та відповідальний за їх достовірність. Тому, підстави ставити під сумнів зазначені матеріали в суду немає, а викладені в них відомості свідчать про те, що при наявності підтвердженого наказу № 22-20602-СГ від 17.10.2017р., інший наказ з такими ж реквізитами є недостовірний. Водночас, суд також враховує, що сторонами та учасниками справи не було надано суду жодних спростувань вказаного твердження.

З огляду на викладене, оскільки спірна земельна ділянка вибула з державної власності та перейшла у приватну власність ОСОБА_1 на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області №22-20602-СГ від 17.10.2017р., який в дійсності видано іншій особі та відносно іншої земельної ділянки, суд приходить до висновку, що волі держави на таке вибуття (земельної ділянки з кадастровим номером 6822455800:04:002:0109) не було.

Отже, держава, як власник, не розпоряджалася спірною земельною ділянкою, шляхом надання її третій особі.

Таким чином, встановлення даного факту є достатнім для того, щоб у позивача виникли правові підстави для витребування земельної ділянки в порядку статті 388 ЦК України.

Судом взято до уваги, що власник з дотриманням вимог статей 387 і 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування оспорювання наступних рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника (пункт 147 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018р. у справі №183/1617/16).

Інформаційною довідкою від 16.03.2021р. №248360934 підтверджується, що кінцевим володільцем спірної земельної ділянки станом на час розгляду справи є ТОВ „Землестандарт (код ЄДРПОУ 42314152), який отримав її згідно договору купівлі-продажу №634 від 30.07.2018р. та зареєстрував право власності на неї.

Зважаючи на вказане, вимога про витребування земельної ділянки є ефективним способом захисту.

Крім того, судом звернуто увагу, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) напрацьовані критерії сумісності заходу втручання у право на мирне володіння майном згідно із гарантіями статті 1 Першого протоколу до Конвенції: чи ґрунтувалося таке втручання на національному законі, чи переслідувало легітимну мету, що випливає зі змісту вказаної статті, а також, чи є відповідний захід пропорційним легітимній меті втручання у право. Втручання держави у право мирного володіння майном повинно мати нормативну основу у національному законодавстві, яке є доступним для заінтересованих осіб, чітким, а наслідки його застосування - передбачуваними.

Якщо можливість втручання у право мирного володіння майном передбачена законом, Конвенція надає державам свободу розсуду щодо визначення легітимної мети такого втручання: або з метою контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів, або для забезпечення сплати податків, інших зборів чи штрафів (рішення ЄСПЛ у справах "Рисовський проти України" від 20 жовтня 2011 року, "Кривенький проти України" від 16 лютого 2017 року).

Судом також при вирішенні спору взято до уваги, що у справі Трофимчук проти України Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін; Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (справа Руїс Торіха проти Іспанії).

За таких обставин, беручи до уваги наведене вище, враховуючи встановлені обставини вибуття спірної земельної ділянки із власності держави, відсутність волі держави на вибуття з її володіння спірної земельної ділянки, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є правомірними та обґрунтованими, тому позов підлягає задоволенню.

Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати по оплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 2, 20, 24, 73, 74, 129, 232, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Витребувати з незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "Землестандарт" (04212, м. Київ, Оболонський район, вул. Маршала Малиновського, 12, код ЄДРПОУ 42314152) на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області (29016, м. Хмельницький, вул. Інститутська, 4/1, код ЄДРПОУ 39767479) земельну ділянку з кадастровим номером 6822455800:04:002:0109, передану для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за межами населених пунктів Староушицької селищної ради Кам`янець-Подільського району.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Землестандарт", м. Київ (04212, м. Київ, Оболонський район, вул. Маршала Малиновського, 12, код ЄДРПОУ 42314152) на користь Хмельницької обласної прокуратури (м. Хмельницький, пров. Військоматський, 3, код ЄДРПОУ 02911102) 2 270,00 грн. відшкодування судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Порядок подання апеляційної скарги визначений ст.257 та пп.17.5 п.17 Розділу ХІ „Перехідні положення ГПК України.

Повний текст рішення складено 08.07.2021р.

СуддяС.І. Крамар

Віддруковано 5 прим. (надісл всім реком. з повідом.):

1-до справи,

2-позивачу ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області (29016, м. Хмельницький, вул. Інститутська, 4/1),

3-відповідачу ТОВ "Землестандарт" (04212, м. Київ, Оболонський район, вул. Маршала Малиновського, 12)

4 - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

5-Хмельницька обласна прокуратура (29005, м. Хмельницький, пров. Військоматський, 3).