Постанова

від 06.07.2021 по справі 916/2833/18

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2021 року

м. Київ

справа № 916/2833/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Могил С.К. - головуючий, Волковицька Н.О., Міщенко І.С.,

за участю секретаря судового засідання Кравчук О.І.,

та представників

Офіса Генерального прокурора: Савицька О.В.,

(преставники сторін в судове засідання не з`явились),

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Заступника керівника Одеської обласної прокуратури

на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.04.2021

та рішення Господарського суду Одеської області від 21.01.2021

у справі № 916/2833/18

за позовом Іллічівської місцевої прокуратури Одеської області в інтересах держави в особі : Овідіопольської районної державної адміністрації Одеської області; Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлово-будівельне товариство Вирій"

про внесення змін до договору,

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2018 року Іллічівська місцева прокуратура Одеської області в інтересах держави в особі Овідіопольської районної державної адміністрації Одеської області та Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області звернулась до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлово-будівельне товариство Вирій" (далі - ТОВ "ЖБТ Вирій"), в якому просила внести зміни до договору оренди землі від 08.02.2005, укладеного між Овідіопольською райдержадміністрацією та ТОВ "ЖБТ Вирій" щодо земельної ділянки площею 5,62 га, кадастровий №5123755800:01:001:0157, розташованої за адресою: Таїровської селищної ради, біля житлового масиву Ульянівка с. Лиманка, Овідіопольського району, Одеської області, який зареєстровано у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області за №04.05.529.00002 від 17.02.2005, а саме: - викласти п. 2 у наступній редакції: "Нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 5,62 га, становить 20 512 777,12 грн., згідно витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 09.07.2018 №1248/0/220-18, складеному Міськрайонним управлінням Держгеокадастру в Овідіопольському районі та м. Чорноморськ"; - викласти п. 4 у наступній редакції "Орендна плата вноситься орендарем у грошовій безготівковій формі у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що складає 615 383,31 грн. на рік."

Позовні вимоги обґрунтовані зміною розміру нормативної грошової оцінки орендованої відповідачем земельної ділянки, яка впливає на розмір орендної плати, а відтак не внесення змін до договору оренди в частині розміру орендної плати землі завдає шкоди комунальній власності територіальної громади селища, власником та розпорядником якої є Таїровська селищна рада, що спричиняє державі і територіальній громаді економічні збитки.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 21.01.2021 (суддя Невінгловська Ю.М.), залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.04.2021 (головуючий - Разюк Г.П., Колоколов С.І., Савицький Я.Ф.), в задоволенні позову відмовлено.

Судами обох інстанцій встановлено, що 08.02.2005 на підставі розпорядження Овідіопольської районної державної адміністрації №36 від 19.01.2005 "Про надання земельної ділянки в оренду ТОВ "ЖБТ Вирій"" та акта від 25.01.2005 про встановлення в натурі меж земельної ділянки, відведеної ТОВ ЖБТ Вирій, та прийомки-передачі межових знаків на зберігання, між Овідіопольською районною державною адміністрацією (орендодавець) та ТОВ "ЖБТ Вирій" (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки, який зареєстрований у книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області за №04.05.529.00002 від 17.02.2005.

Відповідно до п. 1 договору орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для будівництва комплексу багатоповерхових житлових будинків, що знаходиться на території Таїровської селищної ради (за межами населених пунктів), біля житлового масиву Ульянівка с. Мізікевича, Овідіопольського району Одеської області (категорія земель житлової та громадської забудови) на підставі розпорядження Овідіопольської райдержадміністрації Одеської області від 19.01.2005 за № 36.

Згідно з п. 2 договору, в оренду передається земельна ділянка загальною площею 5, 66 га (рілля) кадастровий № 5110136900:39:004:0059. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 44 261,00 грн. Земельна ділянка, яка передається в оренду, немає таких недоліків, що можуть перешкоджати її ефективному використанню, відповідає цілям використання орендарем.

Положенням п. 4 договору передбачено, що орендна плата сплачується орендарем у грошовій формі. За оренду земельної ділянки орендар вносить 4 528 грн. в рік. Обчислення орендної плати здійснюється з урахуванням індексів інфляції. Розмір орендної плати переглядається зокрема, у разі зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції та в інших випадках.

Між сторонами 18.02.2005 підписаний акт приймання-передачі об`єкта оренди, в якому визначено, що земельна ділянка загальною площею 5,66 га, яка надається в оренду для будівництва комплексу багатоповерхових будинків, перебуває в задовільному стані, передається орендодавцем і приймається орендарем.

13.06.2006 згідно з розпорядженням голови Овідіопольської районної державної адміністрації від № 697 "Про надання в довгострокову оренду МПП Влад земельної ділянки несільськогосподарського призначення на території Таїровської селищної ради з Овідіопольського району Одеської області (за межами населених пунктів)", було вилучено земельну ділянку загальною площею 0,0407 га, із земель, що знаходились в оренді ТОВ ЖБТ Вирій.

На підставі розпорядження Овідіопольської райдержадміністрації Одеської області №863 від 14.07.2006 "Про внесення змін до Договору оренди земельної ділянки від 08.02.2005 року шляхом укладання додаткової угоди з ТОВ ЖБТ Вирій", 17.07.2006 сторонами укладено додаткову угоду до договору, яка 01.08.2006 зареєстрована в Овідіопольському районному відділі Одеській регіональної філії ДП центру ДВК у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі Таїровської селищної ради за №040652900018.

Відповідно до додаткової угоди, сторони змінили п. 2 абз. 1 договору, а саме узгодили, що в оренду передається земельна ділянка загальною площею 5, 62 га, та п. 4 абз. 1 договору, згідно з яким орендна плата сплачується орендарем у грошовій формі. За оренду земельної ділянки орендар вносить 4 496 грн. на рік, яка підлягає щомісячному перерахуванню (протягом 30-ти календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця). При цьому кадастровий номер земельної ділянки закреслено, що посвідчено приватним нотаріусом, але інший не зазначено.

03.09.2012 рішенням Овідіопольської районної ради №315-VI "Про зміну меж с. Мізікевича, ж/масив Ульянівка Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області" змінено (розширено) межі с. Мізікевича з включенням в межі населеного пункту земель сільськогосподарського та іншого призначення площею 465,9 га. В додатку до рішення, яким визначено склад земель по землевласникам та землекористувачам, що включені в межі с. Мізікевича, зазначені 5,6199 га, землекористувачем яких є ТОВ "ЖБТ Вирій".

05.07.2013 рішенням Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області № 661-УІ затверджена нормативна грошова оцінка земель, населених пунктів Таїровської селищної ради, в тому числі с. Мізікевича Овідіопольського району, яку вирішено ввести в дію з 01.01.2014.

17.12.2015 Таїровська селищна рада Овідіопольського району Одеської області на виконання рішення Таїровської селищної ради №661-VI від 05.07.2013 звернулась до відповідача з листом, в якому повідомляла про зміну нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих в межах населених пунктів на території Таїровської селищної ради та зазначила, оскільки ТОВ ЖБТ Вирій є орендарем земельної ділянки, площею 5,6616 га, кадастровий номер 5123755800:01:001:0089 та пропонувала змінити розмір орендної плати за вищезазначену орендовану земельну ділянку та встановити її у розмірі 3% нормативної грошової оцінки у рік із врахуванням коєфіцієнту індексації за 2014 - 1, 249, за 2015 рік 1,433.

Згідно з листом від 29.03.2016 Таїровська селищна рада Овідіопольського району Одеської області звернулась до відповідача з аналогічної пропозицією, однак відповіді на зазначені листи відповідачем не надано.

В матеріалах справи наявний витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, згідно якого станом на 01.01.2014 нормативна грошова оцінка земельної ділянки для будівництва комплексу багатоповерхових житлових будинків за кадастровим номером 5123755800:01:001:0089, що розташована за адресою: Одеська обл, Овідіопольський район, с. Мізікевича, ж/м Ульянівка, становить 20 697 663, 69 грн. та витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 09.07.2018 №1248/0/220.18, згідно якого нормативна грошова оцінка земельної ділянки категорії земель: землі сільськогосподарського призначення, за кадастровим номером 5123755800:01:001:0157, що розташована за адресою: Одеська обл.., Овідіопольський район, с. Мізікевича, ж/м Ульянівка, становить 20 512 777, 12 грн.

Предметом позову у даній справі є вимога прокурора в інтересах держави в особі Овідіопольської районної державної адміністрації Одеської області та Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області про внесення змін до пунктів 2 і 4 договору оренди земельної ділянки від 08.02.2005 щодо розміру нормативної грошової оцінки земельних ділянок та про зміну розміру орендної плати за землю на підставі витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 09.07.2018 №1248/0/220.18.

Відмовляючи у задоволенні позову місцевий господарський суд, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що договір від 08.02.2005, в який прокурор просить внести зміни, укладено щодо земельної ділянки з іншою площею та іншим кадастровим номером, тобто з іншими істотними умовами договору оренди, при цьому матеріали справи не містять належних та обґрунтованих доказів, що земельна ділянка за кадастровим номером 5123755800:01:001:0157 є тією самою земельною ділянкою, яка була передана відповідачу у користування за цим договором.

Не погоджуючись з рішенням місцевого та постановою апеляційного господарських судів, Заступник керівника Одеської обласної прокуратури звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову.

В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що судами обох інстанцій не надано належної оцінки наявному в матеріалах справи листу Головного управління Держгеокадастру в Одеській області від 26.04.2018 №10-15-0.82-4321/2-18, який підтверджує той факт, що земельна ділянка з кадастровим номером 5123755800:01:001:0157 є тією самою земельною ділянкою, що передана відповідачу за договором оренди земельної ділянки від 08.02.2005 та додатковою угодою до нього від 01.08.2006. Також скаржник вважає, що судами неправильно застосовано приписи ст. 15 Закону України "Про оренду землі", оскільки не враховано, що на момент укладення договору оренди земельної ділянки від 08.02.2005 та на момент укладення додаткової угоди до нього діяла інша редакція цієї статті, відповідно до якої кадастровий номер земельної ділянки не входив до істотних умов договору оренди землі.

Скаржником вмотивовано подання касаційної скарги на підставі п. 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України, а саме - відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування у подібних правовідносинах положень ст.ст. 6, 7, 9, 20 Закону України "Про Державний земельний кадастр", п.п. 4, 9-1, 13 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою КМУ від 17.10.2012 № 10514 та ст. 15 Закону України "Про оренду землі" в частині належності та допустимості визначення доказів, необхідних для доведення правової позиції щодо внесення змін до договору оренди земельної ділянки.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.06.2021 відкрито провадження за касаційною скаргою з підстави, передбаченої п. 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України, призначено останню до розгляду у відкритому судовому засіданні на 06.07.2021 та надано строк на подання відзивів на касаційну скаргу до 29.06.2021.

До Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду не надходило відзивів на касаційну скаргу.

Переглянувши в касаційному порядку постанову апеляційного та рішення місцевого господарських судів, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на таке.

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

Зі змісту вказаної норми вбачається, що вона спрямована на формування єдиної правозастосовчої практики шляхом висловлення Верховним Судом висновків щодо питань застосування тих чи інших норм права, які регулюють певну категорію відносин та підлягають застосуванню господарськими судами під час вирішення спору.

Таким чином, у разі подання касаційної скарги на підставі п. 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України, крім встановлення відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, обов`язковому дослідженню підлягає також питання щодо необхідності застосування таких правових норм для вирішення спору з огляду на встановлені фактичні обставини справи.

У поданій касаційній скарзі Заступник керівника Одеської обласної прокуратури , обґрунтовуючи наявність підстави касаційного оскарження судових рішень, передбаченої п. 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України, вказав, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування у подібних правовідносинах положень ст.ст. 6, 7, 9, 20 Закону України "Про Державний земельний кадастр", п.п. 4, 9-1, 13 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою КМУ від 17.10.2012 № 10514 та ст. 15 Закону України "Про оренду землі" в частині належності та допустимості визначення доказів, необхідних для доведення правової позиції щодо внесення змін до договору оренди земельної ділянки.

Як вбачається з оскаржуваних судових рішень та тексту касаційної скарги, спірним у даному випадку є питання оцінки судами листа Головного управління Держгеокадастру в Одеській області від 26.04.2018 №10-15-0.82-4321/2-18, в якому зазначено, що земельна ділянка з кадастровим номером 5123755800:01:001:0157 є тією самою земельною ділянкою, що передана відповідачу за договором оренди земельної ділянки від 08.02.2005 та додатковою угодою до нього від 01.08.2006, а тому, враховуючи положення ст. 300 ГПК України, відповідно до яких переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд здійснює перегляд судових рішень саме в цій частині.

Проаналізувавши відповідні статті 6, 7, 9 та 20 Закону України "Про Державний земельний кадастр", які визначають систему органів Державного земельного кадастру, повноваження органів, що здійснюють ведення Державного земельного кадастру, вимоги до державного кадастрового реєстратора, його повноваження, а також деякі питання внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей, та статус відомостей Державного земельного кадастру, а також п.п. 4, 9-1, 13 Порядку ведення Державного земельного кадастру, колегія суддів зазначає, що вказані положення статей не регулюють питання належності листа Держгеокадастру в якості правовідтверджуючого документа щодо присвоєння кадастрового номеру земельній ділянці.

Частиною 1 ст. 79 ЗК України встановлено, що земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 Закону України "Про державний земельний кадастр" кадастровий номер земельної ділянки є її ідентифікатором у Державному земельному кадастрі.

Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону України "Про Державний земельний кадастр" відомості Державного земельного кадастру є офіційними.

Згідно зі ст. 38 Закону України "Про Державний земельний кадастр", відомості Державного земельного кадастру є відкритими та загальнодоступними, крім випадків, передбачених цим Законом, та надаються у формі: витягів з Державного земельного кадастру; довідок, що містять узагальнену інформацію про землі (території); викопіювань з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану); копій документів, що створюються під час ведення Державного земельного кадастру.

Судами обох інстанцій встановлено, що прокурор звертаючись до суду з відповідним позовом розраховував орендну плату за земельну ділянку передану відповідачу за договором оренди від 08.02.2005 з урахуванням витягу з технічної документації від 09.07.2018 №1248/0/220-18 про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 5123755800:01:001:0157, водночас суди зазначили, що цей витяг стосується земельної ділянки, щодо якої укладено договір від 08.02.2005, оскільки в ньому зазначено інший кадастровий номер, при цьому в подальшому додатковою угодою від 17.06.2006 він був взагалі вилучений з договору і доказів присвоєння нового кадастрового номеру, зокрема 5123755800:01:001:0089 чи 5123755800:01:001:0157 матеріали справи не містять, а отже відповідний витяг не є належним і допустимим доказом підтвердження нормативної грошової оцінки названої земельної ділянки.

При цьому місцевим господарським судом встановлено, що згідно з п. 2 договору оренди земельної ділянки від 08.02.2005, в оренду ТОВ "ЖБТ Вирій" була передана земельна ділянка загальною площею - 5, 66 га (рілля) кадастровий № 5110136900:39:004:0059.

Надалі, на підставі розпорядження Голови Овідіопольської районної державної адміністрації від 14.07.2006 №863, додатковою угодою від 17.07.2006 (зареєстрована в Овідіопольському районному відділі Одеській регіональної філії ДП центру ДВК у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі Таїровської селищної ради за №040652900018 від 01.08.2006), сторонами було внесено зміни, а саме п.2 викладено в наступній редакції: "в оренду передається земельна ділянка загальною площею 5,62 га (рілля)". При цьому кадастровий номер земельної ділянки закреслено, що посвідчено приватним нотаріусом.

Розпорядженням Голови Овідіопольської районної державної адміністрації від 14.07.2006 №863 вирішено вести зміни до договору оренди земельної ділянки з ТОВ "ЖБТ "Вирій" від 08.02.2005 в частині площі земельної ділянки та розмірі орендної плати.

На запит прокуратури, у листі від 26.04.2018 №10-15-0.82-4321/2-18, Головне управління Держгеокадастру в Одеській області повідомило, що відповідно до інформації, отриманої від Міськрайонного управління в Овідіопольському районі та м. Чорноморську Головного управління Держгеокадастру в Одеській області (далі - Управління), відповідно до наявних в Управлінні Книг записів реєстрації державних актів на право власності на земельну ділянку, договорів оренди землі, других примірників державних актів та примірників договорів оренди землі станом на 31.12.2012 наявна інформація про зареєстроване право оренди на земельну ділянку з кадастровим номером 5123755800:01:001:0089 на підставі договору оренди землі від 17.02.2005 реєстраційний № 040552900002 загальною площею 5,6616 га, що розташована за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, Таїровська селищна рада, с. Лиманка (колишня назва с. Мізікевича), біля ж/м "Ульянівка", за ТОВ "ЖБК "Вирій", цільове призначення: для будівництва комплексу багатоповерхових житлових будинків, категорія земель: землі житлової та громадської забудови.

Як повідомило Головне управління Держгеокадастру в Одеській області за даними Управління, на підставі розпорядження Овідіопольської районної державної адміністрації від 14.07.2006 № 863 та додаткової угоди, що зареєстрована в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі від 01.08.2006 за № 040652900018, до вищевказаного договору оренди земельної ділянки внесено зміни в частині площі земельної ділянки (площа змінена з 5,6616 га на 5,6199 га) та присвоєно новий кадастровий номер земельній ділянці - 5123755800:01:001:0157. Крім того, у вказаному листі зазначено, що державним кадастровим реєстратором Управління здійснюються заходи щодо виправлення технічної помилки, яка виникла внаслідок перенесення відомостей про земельну ділянку з кадастровим номером 5123755800:01:001:0089, яка не підлягала перенесенню з Державного реєстру земель до Державного земельного кадастру.

Між тим, у Розпорядженні голови Овідіопольської районної державної адміністрації №36 від 19.01.2005 та додаткової угоди від 17.07.2006 посвідченої 01.08.2006 за № 040652900018, відсутня інформація щодо присвоєння нового кадастрового номеру спірній земельній ділянці - 5123755800:01:001:0157.

Крім того, в матеріалах справи наявний витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, згідно з яким станом на 01.01.2014, тобто після внесення відповідних змін до договору, нормативна грошова оцінка земельної ділянки, за кадастровим номером 5123755800:01:001:0089, що розташована за адресою: Одеська обл., Овідіопольський район, с. Мізікевича, ж/м "Ульянівка", площею 56616 кв.м. становить 20 697 663, 69 грн.

Тобто, згідно з даним витягом, зазначена площа земельної ділянки 56616 кв.м. (5,6616 га), тоді як додатковою угодою від 17.07.2006 сторонами вже було змінено її площу до 5,62 га.

За вказаних обставин суди обох інстанцій дійшли висновку про відсутність доказів ідентичності земельної ділянки з кадастровим номером 5123755800:01:001:0157, щодо якої заявлено позовні вимоги, з земельною ділянкою з кадастровим номером 5110136900:39:004:0059, зазначеній у договорі від 08.02.2005, і визнали лист Головного управління Держгеокадастру в Одеській області від 26.04.2018 №10-15-0.82-4321/2-18, в якому зазначено, що земельна ділянка з кадастровим номером 5123755800:01:001:0157 є тією самою земельною ділянкою, що передана відповідачу за договором оренди земельної ділянки від 08.02.2005 та додатковою угодою до нього від 01.08.2006 - недопустимим доказом означеного, оскільки чинним законодавством не передбачено присвоєння земельній ділянці кадастрового номера на підставі такого документа.

Враховуючи викладене та беручи до уваги положення ст. 300 ГПК України не дають суду касаційної інстанції права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновками обох інстанцій матеріали справи не містять належних та обґрунтованих доказів, що земельна ділянка за кадастровим номером 5123755800:01:001:0157 є тією самою земельною ділянкою, яка була передана відповідачу у користування за договором оренди земельної ділянки від 08.02.2005.

При цьому колегія суддів відхиляє доводи скаржника стосовно того, що судами попередніх інстанцій неправильно застосовано приписи ст. 15 Закону України "Про оренду землі" і не враховано, що на момент укладення договору оренди земельної ділянки від 08.02.2005 та на момент укладення додаткової угоди до нього діяла інша редакція цієї статті, відповідно до якої кадастровий номер земельної ділянки не входив до істотних умов договору оренди землі, оскільки у п. 2 договору оренди від 08.02.2005 сторони визначили, що в оренду передається земельна ділянка з кадастровим номером № 5110136900:39:004:0059.

Оскільки статті 6, 7, 9 та 20 Закону України "Про Державний земельний кадастр", п.п. 4, 9-1, 13 Порядку ведення Державного земельного кадастру не регулюють питання належності листа Держгеокадастру в якості правовідтверджуючого документа щодо присвоєння кадастрового номеру земельній ділянці, і у п. 2 договору оренди від 08.02.2005 сторони визначили, що в оренду передається земельна ділянка з кадастровим № 5110136900:39:004:0059, Верховний Суд не формулює висновок з підстави відкриття касаційного провадження, передбаченої п. 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Статтею 309 ГПК України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, встановлених ст. 300 ГПК України, Верховний Суд вважає, що постанова апеляційного та рішення місцевого господарських судів винесені з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для їх скасування немає.

Оскільки суд відмовляє у задоволенні касаційної скарги та залишає без змін оскаржувані судові рішення, судові витрати, відповідно до ст. 129 ГПК України, покладаються на заявника касаційної скарги.

Керуючись ст.ст. 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Заступника керівника Одеської обласної прокуратури залишити без задоволення.

Постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.04.2021 та рішення Господарського суду Одеської області від 21.01.2021 у справі № 916/2833/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Могил С.К.

Судді: Волковицька Н.О.

Міщенко І.С.