Рішення

від 07.07.2021 по справі 703/1796/21

СМІЛЯНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 703/1796/21

2/703/1114/21 .

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2021 року Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Опалинської О.П.

при секретарі судового засідання Холодняк Л.П.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Сміла цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Ротмістрівської об`єднаної територіальної громади про визнання права власності на спадкове майно, -

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Ротмістрівської об`єднаної територіальної громади про визнання права власності на спадкове майно та просила визнати за нею право власності в порядку спадкування по закону на:

- будинковолодіння АДРЕСА_1 , спадщина на яке відкрилась після смерті її чоловіка ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- та на 1/2 частину земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1,80 га, кадастровий номер - 7123787500:02:000:0036, розташовану на території Самгородоцької сільської ради Смілянського району Черкаської області, спадщина на яку відкрилась після смерті її сина ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік ОСОБА_2 .

Після його смерті відкрилася спадщина на будинковолодіння АДРЕСА_1 та на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1,80 га, кадастровий номер - 7123787500:02:000:0036, розташовану на території Самгородоцької сільської ради Смілянського району Черкаської області, що належала померлому на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЧР №094036 виданого 09 лютого 2004 року згідно розпорядження голови Смілянської райдержадміністрації № 541 від 25 грудня 2003 року, зареєстрованого у Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 420.

Спадщину після смерті ОСОБА_2 прийняла позивач, оскільки постійно проживала із спадкодавцем на час відкриття спадщини, та крім того звернулася у встановлений законом шестимісячний строк із відповідною заявою до нотаріуса, та частково оформила спадщину, а саме на 1/2 частину спадкової земельної ділянки, отримавши свідоцтво про право на спадщину за законом від 12 серпня 2020 року, посвідченого державним нотаріусом Смілянської державної нотаріальної контори, Компанієць О.Г., зареєстрованого в реєстрі за № 666.

Крім позивача спадщину після смерті ОСОБА_2 прийняв син померлого - ОСОБА_3 , шляхом подачі відповідної заяви про прийняття спадщини у встановлений законом строк, однак спадщину нотаріально не оформив.

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер син позивача - ОСОБА_3 , після його смерті відкрилася спадщина на 1/2 спадкового майна, яке він прийняв, однак нотаріально не оформив після смерті батька ОСОБА_2 .

За життя ОСОБА_3 заповіту не складав.

Позивач прийняла спадщину після смерті сина ОСОБА_3 , оскільки постійно проживала із спадкодавцем на час відкриття спадщини, однак нотаріус не в змозі видати їй свідоцтво про право власності на спадкове майно, оскільки ОСОБА_3 за життя не оформив спадкових прав на вищевказане спадкове майно та не зареєстрував право власності на нього у встановленому законом порядку. Тому позивач звернулася до суду з даною позовною заявою про визнання за нею права власності на вказане спадкове майно по закону, оскільки позбавлена можливості в нотаріальному порядку отримати свідоцтво про право на спадщину за законом.

До початку судового засідання, 29 червня 2021 року позивач подала до суду заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій просила позовні вимоги в частині визнання за нею права власності на будинковолодіння АДРЕСА_1 , що належало її чоловікові ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 - залишити без розгляду.

Ухвалою суду від 07 липня 2021 року позовні вимоги ОСОБА_1 в частині визнання за нею права власності на будинковолодіння АДРЕСА_1 , що належало її чоловікові ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 - залишено без розгляду.

Позивач в судове засідання не з`явилася, надала суду заяву, згідно якої просила справу розглядати без її участі, на задоволенні позовних вимог наполягала.

Представник Ротмістрівської сільської ради в судове засідання не з`явився, надіслав до суду заяву в якій позовні вимоги визнав та просив розгляд справи провести без участі уповноваженого представника відповідача.

У відповідності до ч.2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.

Оскільки розгляд справи відбувався за відсутності учасників процесу фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснювалося.

Суд вивчивши матеріали справи, надані сторонами докази, дослідивши їх всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши усі обставини справи вважає позовну заяву ОСОБА_1 обґрунтованою та такою, що підлягає до задоволення, виходячи із наступного.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом свої порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Як передбачено ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Стаття 12 ЦПК України передбачає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 76 ЦПК України визначено, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (ч. 1 ст. 95 ЦПК України).

Відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За правилами ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до свідоцтва про одруження серії НОМЕР_1 від 20 травня 1967 року виданого виконавчим комітетом Ташлицької сільської ради Смілянського району Черкаської області позивач ОСОБА_1 з 20 травня 1967 року перебувала у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_2 (а.с. 10).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , яке видане 08 липня 2014 року виконавчим комітетом Самгородоцької сільської ради Смілянського району Черкаської області (а.с. 5).

Судом встановлено, що ОСОБА_2 був власником вказаного спірного спадкового майна.

Так, із державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЧР №094036 виданого 09 лютого 2004 року згідно розпорядження голови Смілянської райдержадміністрації № 541 від 25 грудня 2003 року, зареєстрованого у Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 420, вбачається, що ОСОБА_2 належала земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1,80 га, кадастровий номер - 7123787500:02:000:0036, розташовану на території Самгородоцької сільської ради Смілянського району Черкаської області (а.с. 12).

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 12 серпня 2020 року, посвідченого державним нотаріусом Смілянської державної нотаріальної контори, Компанієць О.Г., зареєстрованого в реєстрі за № 666, позивач оформила право власності на 1/2 частину земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1,80 га, кадастровий номер - 7123787500:02:000:0036, розташовану на території Самгородоцької сільської ради Смілянського району Черкаської області, яка належала ОСОБА_2 . Із вказаного свідоцтва про право на спадщину також вбачається, що спадкоємцем іншої частини спадкового майна, який спадкує 1/2 його частину, є син померлої - ОСОБА_3 (а.с. 13).

Матір`ю ОСОБА_3 є позивач по справі - ОСОБА_1 , що підтверджується копією повторного свідоцтва про його народження серії НОМЕР_3 виданого 03 жовтня 2001 року відділом РАГС Смілянського районного управління юстиції Черкаської області (а.с. 11).

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 , яке видане 26 квітня 2016 року Дніпровським районним у місті Києві відділом ДРАЦС ГТУЮ у м. Києві (а.с. 4).

Стаття 1217 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

За життя ОСОБА_3 заповіту не складав, а тому спадкування належного йому майна повинно відбуватися за законом.

Спадщину після смерті ОСОБА_3 прийняла позивач по справі, що об`єктивно підтверджується довідкою виконавчого комітету Ротмістрівської сільської ради Черкаського району Черкаської області № 02-38/979 від 10 червня 2021 року, з якої вбачається, що ОСОБА_3 , 1967 року народження, до дня своєї смерті постійно проживав без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 . Разом з ним за вказаною адресою постійно проживала його мати - ОСОБА_1 .

Відповідно до ч.3 ст.1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї.

Як передбачено ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Таким чином, встановлено, що ОСОБА_1 є спадкоємцем першої черги по закону після смерті сина - ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , крім того факт прийняття нею спадщини після смерті ОСОБА_3 належним чином підтверджено довідкою виконавчого комітету Ротмістрівської сільської ради Черкаського району Черкаської області № 02-38/979 від 10 червня 2021 року.

З листа Смілянської державної нотаріальної контори № 730/02-14 від 18 червня 2021 року вбачається, що після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 із заявами про прийняття спадщини звернулися ОСОБА_1 та ОСОБА_3 . На підставі поданих заяв була заведена спадкова справа № 385/2014.

З листа нотаріуса також вбачається, що 12 серпня 2020 року на ім`я ОСОБА_1 було видано свідоцтво про право на спадщину, зареєстроване в реєстрі за № 666.

Крім того, нотаріус повідомляє, що після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 із заявами про прийняття спадщини ніхто не звертався. Вказане також підтверджується інформаційними довідками зі Спадкового реєстру № 65221246 та № 65221272 від 16 червня 2021 року.

Таким чином, судом також встановлено обставину, що ОСОБА_3 прийняв спадщину по закону після смерті батька - ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , однак нотаріально її оформити не встиг, оскільки помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Статтею 1218 ЦК України визначено до складу спадщини входять усі права та обов`язки що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно із ч.1 ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Згідно з ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Стаття 1270 ЦК України визначено для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Статтею 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Згідно ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до ст. 3 ЗУ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 01 липня 2004 року №1952-ІV, право власності на нерухомість підлягає обов`язковій державній реєстрації та виникає з моменту такої реєстрації. Будь-які правочини щодо нерухомого майна, в тому числі видача свідоцтва про право на спадщину, вчиняються, якщо право власності на таке майно зареєстровано згідно з вимогами цього Закону.

Відповідно до ч. 4 ст. 3 ЗУ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 01 липня 2004 року №1952-ІV права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов`язкової реєстрації таких прав.

На підставі п. 4.14 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року №296/5, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів.

Оскільки спадкодавець ОСОБА_3 за життя не отримав правовстановлюючого документу на 1/2 частину спадкового майна, що залишилось після смерті його батька - ОСОБА_2 та не здійснив державної реєстрації на нього, відтак за вказаних обставин спадкоємець ОСОБА_1 позбавлена можливості оформити спадщину у нотаріуса після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 її сина - ОСОБА_3 , відтак звернення позивача до суду з даним позовом є правомірним та обґрунтованим.

Відповідно до листа Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 16 травня 2013 року №24-753/0/4-13 право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК).

Статтею 392 ЦК України визначено, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно з ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту, відповідно до ч. 2 ст. 16 ЦК України є визнання права.

Відповідно до ст.82 ЦПК України, обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач визнав позов та не заперечує проти його задоволення, за таких обставин суд вважає, його таким, що ґрунтується на вимогах закону, відтак підлягає до задоволення, а невизнане право позивача захисту в судовому порядку, шляхом визнання права власності на 1/2 частину земельної ділянки, яка залишилась після смерті ОСОБА_3 .

Враховуючи визнання позову відповідачем та норми ч.3 ст.200 ЦПК України, згідно якої за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем, суд знаходить можливим розглянути справу по суті та ухвалює рішення по справі на підставі наявних у справі доказів, з урахуванням поданої позивачем заяви про залишення частини заявлених позовних вимог без розгляду, оскільки визнання позову відповідачем не порушує прав третіх осіб.

На підставі вищевикладеного та керуючись, ст.ст. 15, 16,181, 182, 334, 392,1217, 1218, 1221, 1223, 1225, 1261, 1268, 1269, 1270 ЦК України, ст.ст. 1, 2, 76, 81, 82, 89, 200, 259, 263-265, 273 ЦПК України, ЗУ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 01 липня 2004 року №1952-ІV, Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року №296/5, листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 року №24-753/0/4-13 Про судову практику розгляду цивільних прав про спадкування , постановою Пленуму Верховного Суду України Про судову практику у справах спадкування №7 від 30 травня 2008 року, ст. 125 ЗК України, -

вирішив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Ротмістрівської об`єднаної територіальної громади про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті сина - ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 право власності на 1/2 частину земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1,80 га, кадастровий номер - 7123787500:02:000:0036, розташованої на території Самгородоцької сільської ради Смілянського району Черкаської області, що належала ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЧР №094036 виданого 09 лютого 2004 року згідно розпорядження голови Смілянської райдержадміністрації № 541 від 25 грудня 2003 року, зареєстрованого у Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 420.

Рішення може бути оскаржене в 30-денний строк з дня його отримання шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Черкаського апеляційного суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження, а в разі оскарження після розгляду справи апеляційним судом, якщо рішення не буде скасовано.

До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Смілянський міськрайонний суд Черкаської області.

Сторони у справі:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_5 .

Відповідач: Ротмістрівська об`єднана територіальна громада, юридична адреса: с. Ротмістрівка, Смілянського району, Черкаської області, вул. Михайлівська, 18, код ЄДРПОУ- 26359075, КОАТУУ - 7123787201.

Головуючий О.П.Опалинська