Рішення

від 06.07.2021 по справі 400/1909/21

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 липня 2021 р. № 400/1909/21 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лебедєвої Г.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Миколаївської області про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Миколаївського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (надалі - позивач) до Головного управління Держгеокадастру у Миколаївської області (надалі - відповідач), в якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Миколаївської області від 26.02.2021 року № 1109-СГ "Про відмову у затвердженні документації із землеустрою та наданні у власність земельної ділянки";

- зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Миколаївської області прийняти рішення у формі наказу про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства в межах території Новомиколаївської сільської ради Новобузького району Миколаївської області та надання ОСОБА_1 , у власність земельної ділянки розміром 2 га, з кадастровим номером 4824582200:01:000:0221, розташованої в межах території Новомиколаївської сільської ради Новобузького району Миколаївської області із цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач протиправно прийняв рішення про відмову у затвердженні проекту землеустрою з підстав того, що нумерація сторінок суперечить складовій частині розробленої документації. Позивач не погоджується з вищезазначеним рішенням, вважає його незаконним і необґрунтованим, що і стало підставою для звернення позивача до суду.

Ухвалою суду від 29.03.2021 року судом на підставі положень ч.1 ст.169 КАС України позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та позивачу наданий десятиденний строк з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви.

За вх. №7298 через канцелярію суду від позивача до суду надійшла заява щодо усунення недоліків позовної заяви разом із доказами сплати судового збору в сумі 908,00 грн.; інформації про місцезнаходження оригіналів доказів, копії яких додані до позовної заяви.

Ухвалою від 26.04.2021 року Миколаївський окружний адміністративний суд відкрив провадження у справі № 400/1909/21 та ухвалив розглядати справу за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче судове засідання на 26.05.2021 року.

18.05.2021 року за вх. № 10485 до Миколаївського окружного адміністративного суду від Головного управління Держгеокадастру у Миколаївської області надійшов відзив на адміністративний позов, в якому відповідач просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Заперечуючи проти позову, відповідач вказав, що наказом Головного управління Держгеокадастру у Миколаївської області від 26.02.2021 року № 1109-СГ відмовлено ОСОБА_1 у затвердженні документації із землеустрою та наданні у власність земельної ділянки, оскільки розроблена землевпорядна документація не відповідає вимогам ст. 50 Закону України "Про землеустрій".

Судове засідання, призначене на 26.05.2021 року, відкладено на 23.06.2021 року.

Представники сторін в судове засідання, призначене на 23.06.2021 року, не з`явилися, про дату, час та місце судового розгляду повідомлені належним чином, про причини неявки суд не сповістили. Заяв чи клопотань до суду не надходило.

На підставі ч.9 ст. 205 КАС України здійснив розгляд справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи, ознайомившись з заявами учасників справи по суті справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Миколаївської області від 03.01.2021 року № 157/0/14-20-СГ "Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою" ОСОБА_1 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність із земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої в межах території Новомиколаївської сільської ради Новобузького району Миколаївської області, орієнтовним розміром 2 га та цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства.

Миколаївською регіональною філією Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" було виготовлено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства в межах території Новомиколаївської сільської ради Новобузького району Миколаївської області.

Розроблений проект землеустрою погоджений експертом державної експертизи Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області Гуменною Н.В .

Позивач отримав витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, номер витягу НВ-4809647682020, відповідно до якого даній земельній ділянці було присвоєно кадастровий номер 4824582200:01:000:0221.

25.06.2020 року ОСОБА_1 звернувся до Новобузької районної державної адміністрації Миколаївської області із заявою (клопотанням) про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачі її безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 4824582200:01:000:0221, в межах території Новомиколаївської сільської ради Новобузького району Миколаївської області.

До заяви позивачем було додано погоджений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, номер витягу НВ-4809647682020, копію паспорту, копію реєстраційного номеру облікової картки платника податків.

Головним управлінням Держгеокадастру у Миколаївської області прийнято наказ від 26.02.2021 року № 1109-СГ "Про відмову у затвердженні документації із землеустрою та наданні у власність земельної ділянки", у зв`язку з тим, що розроблена землевпорядна документація не відповідає вимогам ст. 50 Закону України "Про землеустрій".

Не погодившись з прийнятим Головним управлінням Держгеокадастру у Миколаївської області наказом від 26.02.2021 року № 1109-СГ, позивач оскаржив рішення суб`єкта владних повноважень в судовому порядку, звернувшись до суду із даною позовною заявою.

Вирішуючи даний публічно-правовий спір, що виник між сторонами, суд виходить з наступного.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами, врегульовані Конституцією України, Земельним кодексом України (надалі - ЗК України, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Так, статтею 13 Конституції України визначено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Кожний громадянин має право користуватися природними об`єктами права власності народу відповідно до закону.

Статтею 14 Конституції України визначено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Статтею 41 Конституції України передбачено, що право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Відповідно до ст. 40 ЗК України громадянам України за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть передаватися безоплатно у власність або надаватися в оренду земельні ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і гаражного будівництва в межах норм, визначених цим Кодексом.

Статтею 116 ЗК України встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Підставою для набуття прав на земельну ділянку є відповідне рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Згідно з ч. 4 ст. 122 Земельного кодексу України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Органом, уповноваженим державою здійснювати дані функції виступає Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області, яке є територіальним органом центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин - Держгеокадастру України.

Відповідно до пункту 4.13 Положення про Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області, затвердженого наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 17.11.2016 № 308, Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області, відповідно до покладених на нього завдань, передає відповідно до закону земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у власність або користування для всіх потреб в межах Миколаївської області

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

Як вбачається з матеріалів справи, наказом Головного управління Держгеокадастру у Миколаївської області від 03.01.2021 року № 157/0/14-20-СГ "Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою" ОСОБА_1 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність із земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої в межах території Новомиколаївської сільської ради Новобузького району Миколаївської області, орієнтовним розміром 2 га та цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства.

Миколаївською регіональною філією Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" було виготовлено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства в межах території Новомиколаївської сільської ради Новобузького району Миколаївської області.

Розроблений проект землеустрою погоджений експертом державної експертизи Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області Гуменною Н.В .

Позивач отримав витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, номер витягу НВ-4809647682020, відповідно до якого даній земельній ділянці було присвоєно кадастровий номер 4824582200:01:000:0221.

25.06.2020 року ОСОБА_1 звернувся до Новобузької районної державної адміністрації Миколаївської області із заявою (клопотанням) про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачі її безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 4824582200:01:000:0221, в межах території Новомиколаївської сільської ради Новобузького району Миколаївської області.

До заяви позивачем було додано погоджений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, номер витягу НВ-4809647682020, копію паспорту, копію реєстраційного номеру облікової картки платника податків.

Головним управлінням Держгеокадастру у Миколаївської області прийнято наказ від 26.02.2021 року № 1109-СГ "Про відмову у затвердженні документації із землеустрою та наданні у власність земельної ділянки", у зв`язку з тим, що розроблена землевпорядна документація не відповідає вимогам ст. 50 Закону України "Про землеустрій".

Згідно з частинами восьмою-десятою статті 118 Земельного кодексу України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

Отже, законом передбачено певний алгоритм та поетапність процесу безоплатної передачі земельних ділянок державної та комунальної власності у власність громадян, а саме:

1) подання громадянином клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування щодо отримання земельної ділянки у власність;

2) отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (або мотивовану відмову у його наданні);

3) після розроблення проекту землеустрою такий проект погоджується, зокрема з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин у відповідності до приписів статті 186-1 Земельного кодексу України;

4) здійснення державної реєстрації сформованої земельної ділянки у Державному земельному кадастрі;

5) подання громадянином погодженого проекту землеустрою до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність, про що, в свою чергу, такий орган у двотижневий строк, зобов`язаний прийняти відповідне рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність або рішення про відмову передання земельної ділянки у власність чи залишення клопотання без розгляду.

При цьому з вищенаведених норм Земельного кодексу України вбачається, що єдиною підставою для відмови у затвердженні проекту землеустрою може бути лише те, що проект землеустрою не погоджено в порядку, встановленому статтею 186-1 Земельного кодексу України (чинній на час виникнення спірних правовідносин), а також відсутність обов`язкової державної експертизи у визначених законом випадках та відомостей щодо державної реєстрації сформованої земельної ділянки у Державному земельному кадастрі.

Жодних інших правових підстав для відмови у затвердженні проекту землеустрою після його погодження в порядку статті 186-1 Земельного кодексу України, норми статті 118 Земельного кодексу України не містять.

При цьому перевірка на відповідність проекту землеустрою вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів має здійснюватись саме на етапі погодження такого проекту.

Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 06.03.2019 року у справі №1640/2594/18.

Матеріали справи свідчать, що звертаючись 25.06.2020 року до Новобузької районної державної адміністрації Миколаївської області із заявою про затвердження проекту землеустрою, позивач додав погоджений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки (4824582200:01:000:0221) у власність орієнтовною площею 2 га, а також витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку.

За наслідками розгляду поданої заяви відповідачем прийнято рішення про відмову у затвердженні документації із землеустрою та наданні у власність земельної ділянки, у зв`язку з тим, що розроблена землевпорядна документація не відповідає вимогам ст. 50 Закону України "Про землеустрій", що відповідачем не заперечується.

Як свідчить оскаржуваний наказ відповідача від 26.02.2021 року № 1109-СГ та відзив на позовну заяву, передбачена статтею 186-1 Земельного кодексу України підстава для відмови в затвердженні проекту землеустрою відсутня.

Щодо твердження позивача про те, що оскаржуваний наказ підписаний особою, яка не має на повноважень, суд зазначає наступне.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2020 року № 1118 Питання функціонування територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру визначено ліквідувати як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру.

На виконання вищевказаної постанови наказом Держгеокадастру від 24.11.2020 року № 504 Про ліквідацію та утворення територіальних органів Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (із змінами) внесеними наказом від 15.12.2021 року № 546 ліквідації територіальних органів Держгеокадастру, згідно з додатком головою комісії з ліквідації Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області визначено Колесніка О.О. , заступником голови комісії з ліквідації - Шапрана ГА.

Згідно ч. 4 ст. 105 ЦК України до комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється.

Таким чином, повноваження щодо управління справами, у тому числі право підписанта організаційно-розпорядчих, фінансових документів юридичної особи перейшли до голови та заступника голови комісії з ліквідації Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області.

Отже, у зв`язку з перебуванням Голови комісії з ліквідації Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області Колесніка О.О. у щорічній основній відпустці тривалістю 12 календарних днів з 22.02.2021 року до 05.03.2021 року повний обсяг повноважень, у тому числі право підписанта організаційно-розпорядчих, фінансових документів перейшли до заступника голови комісії з ліквідації Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області - Шанрана І.А., що підтверджується наказом Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області від 10 лютого 2021 № 64-вп.

Щодо позовних вимог про зобов`язання Головне управління Держгеокадастру у Миколаївської області прийняти рішення у формі наказу про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства в межах території Новомиколаївської сільської ради Новобузького району Миколаївської області та надання ОСОБА_1 , у власність земельної ділянки розміром 2 га, з кадастровим номером 4824582200:01:000:0221, розташованої в межах території Новомиколаївської сільської ради Новобузького району Миколаївської області із цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства, суд зазначає наступне.

Зобов`язання затвердити проект щодо відведення вказаної земельної ділянки є адміністративним актом, прийняттю якого повинна передувати визначена законом адміністративна процедура. Затвердження такого проекту без необхідних дій суб`єкта владних повноважень в межах адміністративної процедури не гарантує забезпечення прав позивача у передбачений законом спосіб.

Згідно з Рекомендаціями Комітету Міністрів Ради Європи №R (80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.

У разі наявності у суб`єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов`язання судом суб`єкта прийняти рішення конкретного змісту є втручанням у дискреційні повноваження.

Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

Тобто дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.

Відповідно до пункту 4 частини першої 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, способом захисту прав особи від протиправної бездіяльності є визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії. Тобто дії, які він повинен вчинити за законом.

Частина четверта статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

В матеріалах справи наявні докази, які свідчать про наявність можливості у суб`єкта владних повноважень прийняти обґрунтоване та законне рішення з урахуванням позиції суду.

Ураховуючи викладене, належним способом захисту, необхідним для поновлення прав позивача, є саме зобов`язання відповідача після набрання рішенням суду законної сили затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2 га, з кадастровим номером 4824582200:01:000:0221, розташованої в межах території Новомиколаївської сільської ради Новобузького району Миколаївської області.

Правомірність та необхідність застосування такого способу захисту також підтверджується позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною в постанові від 19.02.2020 року у справі № 591/5935/17.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступає відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем сплачено судовий збір за подачу даної позовної заяви у розмірі 908,00 грн. згідно квитанції №0.0.2080524291.1 від 08.04.2021 року.

Таким чином, оскільки вимоги позивача судом задоволені, відповідно до ч.1 ст.139 КАС України наявні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача судового збору у розмірі 908,00 грн.

Керуючись статтями 2, 9, 72, 76, 77, 78, 80, 120, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області (пр. Миру, 34, м. Миколаїв, 54034, ідентифікаційний код 39825404) про визнання наказу протиправним та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Миколаївської області від 26.02.2021 року № 1109-СГ "Про відмову у затвердженні документації із землеустрою та наданні у власність земельної ділянки".

Зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Миколаївської області після набрання рішенням суду законної сили прийняти рішення у формі наказу про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства в межах території Новомиколаївської сільської ради Новобузького району Миколаївської області та надання ОСОБА_1 , у власність земельної ділянки розміром 2 га, з кадастровим номером 4824582200:01:000:0221, розташованої в межах території Новомиколаївської сільської ради Новобузького району Миколаївської області із цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області (пр. Миру, 34, м. Миколаїв, 54034, ідентифікаційний код 39825404) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) судові витрати в розмірі 908,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено та підписано суддею 06.07.2021 року.

Суддя Г.В. Лебедєва