ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
07 липня 2021 року м. Дніпросправа № 280/431/20
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Кругового О.О. (доповідач),
суддів: Прокопчук Т.С., Шлай А.В.,
перевіривши відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційної скарги Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 04 березня 2020 року в адміністративній справі №280/431/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КапіталМаш" до Державної податкової служби України , Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправним рішення та його скасування, зобов`язання вчинити певні дії,-
в с т а н о в и в:
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 04 березня 2020 року адміністративний позов задоволено.
Відповідач, не погодившись з рішенням суду, звернувся до суду з апеляційною скаргою у даній справі.
Разом з апеляційною скаргою, відповідачем подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якому він зазначає, що під час попереднього звернення до суду з апеляційною скаргою, відповідач не мав можливості сплатити судовий збір у зв`язку з примусовим виконанням рішень про стягнення з нього судового збору.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 05 квітня 2021 року апеляційну скаргу було залишено без руху, у зв`язку з пропуском заявником строку на апеляційне оскарження та визнання причин пропуску строку, визначених відповідачем в клопотанні, неповажними. Надано заявнику 10-ти денний строку з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків скарги, а саме: надати заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням (інших) поважних причин пропуску строку.
Копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху отримано відповідачем 16.4.2021 року. Таким чином, наданий судом строк для усунення недоліків скарги сплинув.
На адресу суду надійшло клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке обґрунтовано фактично тими ж доводами, що вказувались відповідачем у клопотанні, поданому разом з апеляційною скаргою і які вже були визнані судом неповажними.
Розглянувши зазначене клопотання відповідача суд приходить до висновку про відсутність підстав для його задоволення з огляду на наступне.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до ч. 2 ст. 295 КАС України, учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду, на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення відповідного рішення.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
У пункті 74 рішення Європейського Суду з прав людини «Лелас проти Хорватії» Суд звертав увагу на те, що «держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов`язків. Іншими словами, ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу» .
У справі «Рисовський проти України» Європейський Суд з прав людини « ... підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування» . Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок … і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси…» .
Тобто, виходячи з принципу «належного урядування» , державні органи загалом, і органи податкової служби, зокрема, зобов`язати діяти вчасно та в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок особи, яка діяла добросовісно (у даному випадку - за рахунок позивача у зв`язку з порушенням принципу остаточності судового рішення, прийнятого на користь останнього).
При цьому, слід зазначити, що частиною 2 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Положення частини 8 статті 169 КАС України встановлюють, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
З аналізу зазначених правових норм вбачається про можливість повторного подання апеляційної скарги лише в межах строку на апеляційне оскарження судового рішення.
При цьому, на момент подачі повторної апеляційної скарги оскаржуване рішення набрало законної сили, у зв`язку з чим заявник апеляційної скарги має навести чіткі та обґрунтовані поважні причини пропуску ними строку на апеляційне оскарження рішення суду, які б виправдовували втручання у принцип res judicata (принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами).
Статтею 44 КАС України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (пункти шостий, сьомий частини п`ятої цієї статті).
Наведеними положеннями КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку апеляційного оскарження, а також належного оформлення апеляційної скарги.
Для цього учасник справи як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк, подання апеляційної скарги.
Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
У пункті 41 справи "Пономарьов проти України" Європейський Суд з прав людини зазначив, що "Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків".
Таким чином, у ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку апріорі не може виступати необхідність дотримання внутрішньої організації роботи суб`єкта владних повноважень, яка перебуває у прямій залежності від волі скаржника. Це пов`язано з тим, що держава має дотримуватись раніше згаданого принципу "належного урядування" та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов`язків, встановлених нею ж.
В контексті наведеного, зважаючи на приписи вказаних правових норм законодавства, невиконання відповідачем вимог процесуального закону щодо належного оформлення апеляційної скарги, та як наслідок, повернення заявнику касаційної скарги не належать до об`єктивних обставин особливого і непереборного характеру, які можуть зумовити перегляд остаточного і обов`язкового судового рішення після закінчення строку його касаційного оскарження, а відтак не свідчить про наявність поважних підстав для поновлення цього строку.
Таким чином, станом на час постановлення цієї ухвали строк для усунення недоліків апеляційної скарги, встановлений ухвалою суду про залишення апеляційної скарги без руху, сплинув і апелянт не зазначив поважних підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження, а також не усунув інші недоліки апеляційної скарги.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Таким чином, суд вважає за необхідне відмовити у відкритті апеляційного провадження у справі.
Керуючись п. 4 ч. 1 ст.299 КАС України, суд, -
у х в а л и в:
Відмовити Головному управлінню ДПС у Запорізькій області у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Офісу великих платників податків Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 04 березня 2020 року в адміністративній справі №280/431/20.
Ухвала набирає законної сили 07.07.2021 року, але може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий - суддя О.О. Круговий
суддя Т.С. Прокопчук
суддя А.В. Шлай
Суд | Третій апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 07.07.2021 |
Оприлюднено | 12.07.2021 |
Номер документу | 98185954 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Третій апеляційний адміністративний суд
Круговий О.О.
Адміністративне
Запорізький окружний адміністративний суд
Лазаренко Максим Сергійович
Адміністративне
Запорізький окружний адміністративний суд
Лазаренко Максим Сергійович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні