Ухвала

від 29.06.2021 по справі 761/16006/21

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/16006/21

Провадження № 1-кс/761/9692/2021

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 червня 2021 року слідчийсуддя Шевченківськогорайонного судум.Києва ОСОБА_1 ,за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , представника власника майна адвоката ОСОБА_4 , розглянувши клопотання адвокатів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , подане в інтересах ТОВ «Біграйт Інвест», про скасування арешту майна в рамках кримінального провадження №42020000000000934 від 27.05.2020,

У С Т А Н О В И В:

До суду надійшло клопотання адвокатів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , подане в інтересах «Біграйт Інвест», про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 03.12.2020 в рамках кримінального провадження №42020000000000934 від 27.05.2020, а саме в частині накладення арешту на майно грошові кошти, які знаходяться на розрахунковому рахунку ТОВ «Біграйт Інвест» (код ЄДРПОУ 41719639) № НОМЕР_1 , який відкрито та обслуговується АТ «ОТП Банк» (МФО 300528).

У клопотанні заявники зазначають, що арешт майна накладено необґрунтовано та безпідставно, оскільки кримінальне провадження відносно «Біграйт Інвест»не здійснюється, жодній посадові особі даного товариства про підозру не повідомлялось, прокурором не доведено, що арештоване майно відповідає ознакам ст. 98 КПК України, документальних перевірок діяльності товариства на предмет дотримання податкового законодавства не проводилось, а накладення арешту на майно ТОВ «БіграйтІнвест»порушує його права, оскільки фактично діяльність підприємства заблокована.

У судовому засіданні представник власника майна адвокат ОСОБА_4 підтримав клопотання.

Прокурор заперечував з приводу задоволення даного клопотання.

Вислухавши думку учасників процесу, проаналізувавши доводи клопотання, додані до нього матеріали, слід дійти такого висновку.

Як встановлено в судовому засіданні, ГУ ДФС у м. Києві, за процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора, проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №42020000000000934 від 27.05.2020 за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч.2 ст.27, ч.3 ст.212, ч.2ст.205-1 КК України, зокрема за фактом штучного формування податкового кредиту з ПДВ рядом суб`єктів господарської діяльності, шляхом оформлення лишедокументальних взаємовідносинна закупівлюТМЦ упідконтрольних підприємствтранзитно-конвертаційноїспрямованості,що призвелодо ухиленнявід сплатиподатків підприємстввигодонабувачів вособливо великихрозмірах насуму понад400млн гривень.При цьому в ході досудового розслідування досліджуються обставини щодо причетності до даного кримінального правопорушення ряду суб`єктів господарювання, серед яких, на думку органу досудового розслідування, є ТОВ «Біграйт Інвест» (код ЄДРПОУ 41719639).

Далі, як встановлено в судовому засіданні, ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 03.12.2020 в рамках кримінального провадження №42020000000000934 від 27.05.2020, окрім іншого, накладено арешт та встановлено заборону відчужувати кошти в частині видаткових операцій, за винятком видаткових операцій по сплаті податків, зборів, інших обов`язкових платежів до державного бюджету та по виплаті заробітної плати, які знаходятьсяна рахункахТОВ «Біграйт Інвест» (код ЄДРПОУ 41719639), банківський рахунок № НОМЕР_1 , в АТ «ОТП Банк» (МФО 300528), при цьому такий арешт було накладено з метою забезпечення збереження речових доказів.

Між тим, при розгляді клопотання, поданого в порядку ст. 174 КПК України, слідчий суддя не надає оцінку дотриманню вимог закону при постановленні ухвали про арешт майна та її законності, що є виключно прерогативою суду апеляційної інстанції, а лише оцінює обґрунтованість підстав для скасування арешту.

Статтями 7, 16 КПК України встановлено, що однією із загальних засад кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до Постанови Європейського Суду з прав людини (далі Європейський Суд) від 09 червня 2005 року по справі «Бакланов проти Російської Федерації», Постанови Європейського Суду від 24 березня 2005 року по справі«Фрізен протиРосійської Федерації»,Європейським Судомнаголошується натому,що першата найбільшважлива вимогастатті 1Протоколу №1до Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод полягаєу тому,що будь-якевтручання публічноївлади управо наповагу довласності маєбути законним,держави уповноваженіздійснювати контрольза використаннямвласності шляхомвиконання законів.Більше того,верховенство права,одна ззасад демократичноїдержави,втілюється устаттях Конвенції.Питання у тому,чи булодосягнуто справедливоїрівноваги міжвимогами загального інтересу та захисту фундаментальних прав особи, має значення для справи лише за умови, що спірне втручання відповідало вимогам законності та не було свавільним.

Окрім того, Європейський суд через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (рішення «Іатрідіс проти Греції»). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу Конвенції. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення «Спорронг та Льонрот проти Швеції»). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (рішення «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства»).

Положеннями ст.170КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Крім того, ч. 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна, як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Так, відповідно до вимог ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.

Водночас, враховуючи, що прокурором не надано суду жодних додаткових доказів, що арештоване майно має доказове значення у кримінальному провадженні та відповідає ст. 98 КПК України, зважаючи на принцип змагальності сторін (ст. 22 КПК України), слідчий суддя вважає встановленим, що таких доказів за період з моменту накладення арешту (03 грудня 2020 року) не здобуто, віднесення арештованого майна до такого, що відповідає ознакам, передбаченим ст. 98 КПК України, має сумнівний характер.

При цьому, як встановлено у судовому засіданні, виходячи з матеріалів клопотання, а також доказів, наданих сторонами, віднесення даного підприємства до категорії суб`єктів господарювання з ознаками фіктивності носить сумнівний характер, а відтак і застосування відповідних процесуальних заходів забезпечення щодо цього товариства у вигляді арешту майна, на поточний момент є безпідставним.

В цьому аспекті слідчий суддя звертає увагу, що з часу накладення арешту на грошові кошти ТОВ «Біграйт Інвест» (03 грудня 2020 року) органом досудового розслідування не здобуто достатніх доказів, які б свідчили про беззаперечну та обґрунтовану причетність ТОВ «БіграйтІнвест»до будь-якого кримінального правопорушення, при цьому жодній службовій особі (працівникові) зазначеного підприємства у даному кримінальному провадженні про підозру не повідомлено.

На підставі викладеного, слідчий суддя вважає що подальше накладення арешту на зазначене майно порушує принцип розумності і співрозмірності обмеження права власності з завданням кримінального провадження.

Згідно вимог ст. 174 КПК України, арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

У зв`язкуіз зазначеним,на думкуслідчого судді,вжиті врамках даногокримінального провадженняпроцесуальні заходийого забезпеченнящодо майна,яке єпредметом клопотання,на данийчас єнеобґрунтованими, авідтак,арештпідлягає скасуванню.

Керуючись ст. 170-174 КПК України, слідчий суддя,

У Х В А Л И В:

Клопотання адвокатів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , подане в інтересах ТОВ «Біграйт Інвест», про скасування арешту майна в рамках кримінального провадження №42020000000000934 від 27.05.2020 задовольнити.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 03.12.2020 в рамках кримінального провадження №42020000000000934 від 27.05.2020, а саме в частині накладення арешту на кошти, які знаходятьсяна рахункахТОВ «Біграйт Інвест» (код ЄДРПОУ 41719639), банківський рахунок № НОМЕР_1 , в АТ «ОТП Банк» (МФО 300528).

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1