Ухвала

від 08.07.2021 по справі 924/804/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

УХВАЛА

"08" липня 2021 р.Справа № 924/804/20

Господарський суд Хмельницької області у складі головуючого судді Грамчука І.В. при секретарі Мазій І.А., розглянувши матеріали справи

за позовом Фізичної особи-підприємця Шкрібляк Світлани Борисівни м. Хмельницький

до 1. Приватного акціонерного товариства "Віта" м. Хмельницький

до 2. Хмельницької міської ради м. Хмельницький

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів приватного нотаріуса Хмельницького міського нотаріального округу Байрачного Андрія Івановича м. Хмельницький

про:

- визнання недійсним та скасування запису про право власності на земельну ділянку за Приватним акціонерним товариством "Віта", кадастровий номер 6810100000:26:006:0089 від 27.12.2018р. за номером 29678009 вчинений приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Байрачним Андрієм Івановичем;

- визнання недійсним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 44854141 від 27.12.2018р., видане приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Байрачним Андрієм Івановичем;

- визнання недійсним Договору купівлі-продажу земельної ділянки, реєстровий номер 3407, виданий 26.12.2018р., видавник приватний нотаріус Хмельницького міського нотаріального округу Байрачний Андрій Іванович

Представники учасників справи :

позивача : Антонюк І.В. - за ордером

відповідачів : не з`явилися

третьої особи: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Хмельницької області у справі № 924/804/20 від 30.09.2020 позовну заяву Фізичної особи-підприємця Шкрібляк Світлани Борисівни м. Хмельницький залишено без розгляду.

В послідуючому ухвалою Господарського суду Хмельницької області у справі № 924/804/20 від 16.10.2020 заяву ПрАТ "Віта" м. Хмельницький (вх. № 05-08/2157/20 від 06.10.2020р.) про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу задоволено частково та стягнуто з Фізичної особи-підприємця Шкрібляк Світлани Борисівни ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Приватного акціонерного товариства "Віта" (м. Хмельницький, провулок Купріна, 1, код ЄДРПОУ 30693303) судові витрати, пов`язані з оплатою професійної правничої допомоги в розмірі 4 500 грн.

Разом з тим постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 28.12.2020р. задоволено апеляційну скаргу ПрАТ "Віта" на ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 16.10.2020р. Оскаржувану ухвалу у справі №924/804/20 скасовано в частині відмови у задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства "Віта" про стягнення з Фізичної особи-підприємця Шкрібляк С.Б. про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 4 000 грн. Прийнято в цій частині нове рішення, яким стягнуто з позивача на користь ПрАТ "Віта" 4 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу. В іншій частині вимог ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 16.10.2020. у справі № 924/804/20 залишено без змін.

В послідуючому ОСОБА_1 звернулась з касаційною скаргою до Верховного Суду на відмічені постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 28.12.2020р. і ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 16.10.2020 у справі № 924/804/20, який відповідною постановою від 19.04.2021р. касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця Шкрібляк С.Б. задовольнив частково : оскаржувані постанова Північно-західного апеляційного господарського суду від 28.12.2020р. та ухвала Господарського суду Хмельницької області від 16.10.2020р. у справі № 924/804/20 скасовано.

Справу № 924/804/20 передано до Господарського суду Хмельницької області на новий розгляд заяви Приватного акціонерного товариства "Віта" про стягнення з позивача витрат на професійну правничу допомогу у справі.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.05.2021 заява про стягнення витрат на правничу допомогу у справі передана головуючому судді Грамчуку І.В., яким справу № 924/804/20 в частині розгляду заяву Приватного акціонерного товариства "Віта" про стягнення з позивача витрат на професійну правничу допомогу у справі прийнято до свого провадження.

Згідно з ч. 8 ст. 129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо), а тому суд вважав за необхідне прийняти заяву та призначити судове засідання для розгляду відповідної заяви у даній справі.

В отриманих судом (вх. № 05-22/5151/21 від 14.06.2021р.) Письмових поясненнях щодо висновків постанови Верховного Суду від 19.04.2021р. представник ПрАТ "Віта" відмітила, що в провадженні Господарського суду Хмельницької області знаходиться справа № 924/804/20 за заявою ПрАТ Віта про стягнення витрат на правничу допомогу у справі за позовом ФОП Шкрібляк С.Б. до ПрАТ Віта , Хмельницької міської ради, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: приватного нотаріуса Хмельницького міського нотаріального округу Байрачного А.І. про визнання недійсним та скасування запису про право власності на земельну ділянку.

Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 30.09.2020 у цій справі позовну заяву ФОП Шкрібляк С.Б. було залишено без розгляду.

Представник ПрАТ Віта подав до суду першої інстанції заяву, в якій просив суд стягнути з позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8 500 грн., понесені під час розгляду даної справи.

Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 16.10.2020р. заяву ПрАТ Віта задоволено частково; стягнуто з позивача на користь ПрАТ Віта 4 500 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 28.12.2020р. ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 16.10.2020р. скасовано в частині відмови у задоволенні заяви ПрАТ Віта про стягнення з ФОП Шкрібляк С.Б. 4 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу : прийнято в цій частині нове рішення, яким стягнуто з позивача на користь ПрАТ Віта 4 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Постановою Верховного Суду від 19.04.2021р. постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 28.12.2020р. та ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 16.10.2020р. у справі № 924/804/20 скасовано. Справу передано до Господарського суду Хмельницької області на новий розгляд заяви ПрАТ Віта про стягнення з позивача витрат на професійну правничу допомогу у даній справі.

Скасовуючи судові рішення попередніх інстанцій, суд касаційної інстанції встановив, що сукупний аналіз норм процесуального кодексу, якими врегульовано питання розподілу судових витрат, статей 129 -130 ГПК України дає підстави для висновку, що у разі залишення позову без розгляду суд зобов`язаний виходити з положень частини 5 статті 130 ГПК України.

Відповідно до приписів ч. 5 ст. 130 ГПК України для стягнення компенсації здійснених відповідачем витрат, пов`язаних з розглядом справи, відповідачу необхідно довести, а суду - встановити і зазначити про це в судовому рішенні, які саме необґрунтовані дії позивача були ним здійснені у ході розгляду справи, та в чому вони виражені, зокрема: чи діяв позивач недобросовісно, пред`явивши позов; чи систематично протидіяв правильному вирішенню спору; чи недобросовісний позивач мав на меті протиправну мету - ущемлення прав та інтересів відповідача; чи були дії позивача умисні та який ступінь його вини й чим це підтверджується.

Тобто, стягнення з позивача компенсації понесених відповідачем витрат, зокрема витрат на правничу допомогу, у разі залишення позову без розгляду можливе лише у випадку встановлення необґрунтованості дій позивача.

Колегія суддів Верховного Суду враховує, що ГПК України не містить норм, які б встановлювали критерії визначення необґрунтованості дій позивача, однак очевидно, що під такими діями можна розуміти таку реалізацію позивачем своїх процесуальних прав, внаслідок якої виникають підстави для закриття провадження або залишення позову без розгляду.

Обов`язком сторін у господарському процесі є доведення суду тих обставин, на які вони посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Отже, як зазначено Верховним Судом, відповідачу слід було довести, а суду встановити, які саме необґрунтовані дії позивача були ним здійснені в ході розгляду справи та в чому вони полягали, зокрема, але не виключно: чи діяв позивач недобросовісно та пред`явив необґрунтований позов; чи протидіяв правильному та швидкому вирішенню спору; чи недобросовісний позивач мав на меті протиправну мету - порушення прав та інтересів відповідача, тощо (аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 18.06.2019 по справі № 922/3787/17, від 09.07.2019 у справі № 922/592/17, від 24.03.2021 по справі № 922/2157/20).

Проте, суди попередніх інстанцій, зосередившись на питанні завищення відповідачем розміру витрат на правничу допомогу та неспівмірності зі складністю справи, помилково розглянули заяву відповідача-1 за правилами, встановленими для розподілу судових витрат між сторонами справи у разі вирішення спору по суті та не надали при цьому оцінку діям позивача, які призвели до залишення позову без розгляду, на предмет їх обґрунтованості або необґрунтованості в розумінні приписів, що містяться у ч.ч. 5, 6 ст. 130 ГПК України.

У зв`язку з цим, ПрАТ Віта вважає за необхідне подати додаткові пояснення на підтвердження того, що дії позивача у цій справі були необґрунтованими та мали на меті протиправну мету ущемлення прав та інтересів ПрАТ Віта .

Зокрема, на думку представника, як вбачається з матеріалів справи № 924/804/20, ухвалою суду першої інстанції від 08.07.2020р. позовну заяву ФОП Шкрібляк С.Б. було залишено без руху у зв`язку з численними недоліками позовної заяви. Вважаємо, що у цьому випадку позивач діяв недобросовісно.

Провадження у справі № 924/804/20 було відкрито 27.07.2020р., а з клопотанням про залишення позову без розгляду позивач звернувся лише 30.09.2020р., тобто більше ніж через два місяці після відкриття провадження у справі. Вважаємо, що у цьому випадку позивач діяв недобросовісно.

Отримавши примірник позовної заяви та, в подальшому, ухвалу суду про відкриття провадження у справі, відповідач-1 цілком обґрунтовано та правомірно вважав, що потребує правової допомоги та належного захисту своїх прав та інтересів у суді під час розгляду цієї справи. З цією метою, між адвокатом Керницькою О.В. та ПрАТ Віта 17.07.2020 було укладене договір про надання правової допомоги № 76.

Представником ПрАТ Віта - адвокатом Керницькою О.В. за час розгляду справи у суді першої інстанції було виконано значний обсяг юридичної роботи: до справи було долучено велику кількість документів та доказів (в тому числі здобутих після відкриття провадження у справі) на спростування позовних вимог позивача; представником було подано до суду відзив на позовну заяву на 9 аркушах (який не складається з простого цитування нормативно-правових актів, а містить обґрунтовані заперечення відповідача-1 на викладені позивачем обставини з посиланням на конкретні докази, які спростовують твердження позивача), письмові заперечення на клопотання позивача про призначення експертизи; адвокат Керницька О.В. брала участь 4-х судових засіданнях у цій справі.

На думку представника, з матеріалів справи вбачається, що 23.09.2020р. на адресу суду від представника позивача надійшло клопотання (вх. № 05-08/2021/20) про призначення у даній справі судової дорожньо-технічної експертизи. 29.09.2020р. на адресу суду від представника відповідача-1 надійшли письмові заперечення (вх. № 05-22/8344/20) на клопотання про призначення експертизи із доказами надсилання таких, заперечень на адреси усіх учасників справи. Разом з цим, 30.09.2020р. на адресу суду через службу діловодства від представника позивача надійшло клопотання (вх. № 05-08/2105/20), в якому останній просить суд залишити клопотання про призначення експертизи у даній справі без розгляду. Тобто, позивач не мав наміру призначати у справі експертизу. Вважаємо, що у цьому випадку позивач діяв недобросовісно.

З матеріалів справи також вбачається, що позивач не надсилав копію заяви про залишення позову без розгляду іншим учасникам справи. Докази їх надіслання в матеріалах справи відсутні. Вважаємо, що у цьому випадку позивач діяв недобросовісно.

Таким чином представник дійшов висновку, що Позивач своїми діями щодо подання позову фактично спонукав відповідача-1 ПрАТ Віта звертатися за правовою допомогою до адвоката та витрачати кошти на правову допомогу. ПрАТ Віта сплатило адвокату Керницькій О.В. кошти за фактично виконану роботу й надані послуги, спрямовані на належний захист прав та інтересів ПрАТ Віта під час розгляду справи № 924/804/20, що підтверджується відповідним актом виконаних робіт, який міститься у матеріалах справи. У зв`язку з цим, цілком обґрунтованим, раціональним, виправданим та законним є бажання ПрАТ Віта стягнути з позивача понесені відповідачем-1 витрати на правову допомогу.

У відповідності до пояснень, недобросовісний позивач - ФОП Шкрібляк С.Б. мала на меті протиправну мету - порушення прав та інтересів ПрАТ Віта , адже ще до залишення без розгляду позовної заяви у дій справі (30.08.2020р.), позивач - ФОП Шкрібляк С.Б. звернулася до Господарського суду Хмельницької області з іншим позовом до ПрАТ Віта про встановлення сервітуту на земельній ділянці ПрАТ Віта (справа № 924/1058/20; суддя Смаровоз М.В.; відкрито провадження: 28.08.2020р.). Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 27.01.2021р. у справі № 924/1058/20 у позові відмовлено. Вважаємо, що у цьому випадку позивач також діяв недобросовісно.

У справі № 922/1001/20 Верховний Суд підтвердив можливість стягнення судових втрат з позивача у випадку залишення позовної заяви без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 226 ГПК України, тобто на підставі поданої позивачем заяви (постанова Верховного Суду від 21.12.2020р.).

Підсумовуючи викладене, представник вважає, що відповідач-1 - ПрАТ Віта довів наявність необґрунтованих дій позивача у справі № 924/804/20. З огляду на понесення відповідачем-1 судових витрат у зв`язку з пред`явленням до нього позову, який було залишено без розгляду за заявою позивача, зважаючи на необґрунтованість дій позивача, відшкодуванню понесених втрат на правову допомогу підлягає фактично сплачена та підтверджена сума в розмірі 8 500 грн.

Таким чином, враховуючи відзначене та керуючись ст. 129 ГПК України, заявник просив суд встановити наявність необґрунтованих дій позивача, задовольнивши відповідну Заяву ПрАТ Віта про стягнення витрат на правничу допомогу в повному обсязі, а також стягнувши з Фізичної особи-підприємця Шкрібляк Світлани Борисівни на користь Приватного акціонерного товариства Віта витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8 500 грн. (вісім тисяч п`ятсот гривень) та видати наказ.

Натомість на переконання повноважного представника підприємця, викладених в отриманих судом (вх. № 05-22/5741/21 від 05.07.2021р.) Письмових поясненнях щодо висновків постанови Верховного Суду від 19.04.2021р., 3 липня 2020р. фізичною особою-підприємцем Шкрібляк С.Б. подано до господарського суду Хмельницької області позовну заяву до Приватного акціонерного товариства "Віта" м. Хмельницький про визнання недійсним та скасування запису про право власності на земельну ділянку за Приватним акціонерним товариством "Віта", кадастровий номер 6810100000:26006:0089 від 27.12.2018р. за номером 29678009 вчинений приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Байрачним А.І.; визнання недійсним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 44854141 від 27.12.2018р., видане приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Байрачним А.І.; визнання недійсним Договору купівлі-продажу земельної ділянки, реєстровий номер 3407, виданий 26.12.2018р., видавник приватний нотаріус Хмельницького міського нотаріального округу Байрачний Андрій Іванович.

За її заявою від 30.09.2020 року ухвалою господарського суду Хмельницької області у справі № 924/804/20 від 30.09.2020р. позовну заяву залишено без розгляду на підставі п.5 ч. І ст. 226 ГПК України та відмовлено у поверненні сплаченого судового збору.

Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 16.10.2020 року по справі № 924/804/20 задоволено частково заяву ПрАТ ВІТА про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, а саме стягнуто з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства "Віта" (м. Хмельницький, провулок Купріна, 1, код ЄДРПОУ 30693303) 4 500 грн. (чотири тисячі п`ятсот гривень) судових витрат пов`язаних з оплатою витрат на професійну правничу допомогу.

В подальшому постановою Північно-Західного апеляційного господарського суду від 28 грудня 2020 року апеляційну скаргу ПрАТ Віта задоволено, ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 16.10.2020р. у справі №924/804/20 скасовано в частині відмови у задоволенні заяви ПрАТ"Віта" про стягнення з фізичної особи-підприємця Шкрібляк С.Б. 4 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу та прийнято в цій частині нове рішення, яким стягнуто з неї на користь Приватного акціонерного товариства "Віта" додатково ще 4 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Постановою Верховного Суду від 19.04.2021 року задоволено частково касаційну скаргу ФОП Шкрібляк С.Б., скасовано постанову Північно-Західного апеляційного господарського суду від 28 грудня 2020 року та ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 16.10.2020 року у справі № 924/804/20.

На переконання адвоката Шкрібляк С.Б., заява Відповідача ПрАТ Віта про стягнення судових витрат (витрати на професійну правничу допомогу), так і письмові пояснення від 14.06.2021 року не містить жодного посилання на необґрунтованість дій Позивача або зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони (порушення ч.5 ст.130 ГПК України та ч.9 ст.129 ГПК України).

Як на недобросовісність дій Позивача, Відповідач ПрАТ Віта вказує на залишення позовної заяви ФОП Шкрібляк без руху ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 08.07.2020 року через численні недоліки позовної заяви та звернення до суду із заявою про залишення позовної заяви без розгляду більше ніж через два місяця після відкриття провадження у справі .

Разом представник підприємця вважає, що вказані причини не можуть слугувати необґрунтованими діями Позивача, оскільки :

1. Позивач вчасно усунув недоліки позовної заяви, а саме зазначив офіційну електронну адресу та адреси електронної пошти сторін та відповідно до вимог законодавства засвідчив вірність поданих доказів.

2. Згідно із нормами ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Звернення до суду з позовом є суб`єктивним правом позивача, гарантованим ст.ст. 55, 124 Конституції України, та безумовним доступом до правосуддя незалежно від обґрунтованості позову.

03.07.2020р. фізичною особою-підприємцем Шкрібляк Світланою Борисівною, було подано до господарського суду Хмельницької області позовну заяву до Приватного акціонерного товариства "Віта" м. Хмельницький про визнання недійсним та скасування запису про право власності на земельну ділянку за Приватним акціонерним товариством "Віта", кадастровий номер 6810100000:26006:0089 від 27.12.2018р. за номером 29678009 вчинений приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Байрачним Андрієм Івановичем; визнання недійсним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 44854141 від 27.12.2018р., видане приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Байрачним А.І.; визнання недійсним Договору купівлі-продажу земельної ділянки, реєстровий номер 3407, виданий 26.12.2018р., видавник приватний нотаріус Хмельницького міського нотаріального округу Байрачний А.І.

Ухвалою суду від 27.07.2020р. позовну заяву фізичної особи-підприємця Шкрібляк Світлани Борисівни м. Хмельницький прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 924/804/20, розгляд справи вирішено проводити за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у даній справі на 11 год. 30 хв. 18.08 2020р. Цією ж ухвалою залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - приватного нотаріуса Хмельницького міського нотаріального округу Байрачного Андрія Івановича м. Хмельницький, зобов`язано третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - приватного нотаріуса Байрачного А.І. подати для огляду в судовому засіданні, а також для долучення до матеріалів справи належним чином завірену копію договору купівлі-продажу земельної ділянки, виданого 26.12.2018р., за реєстровим номером 3407, згідно до якого була придбана земельна ділянка з кадастровим номером 6810100000:26:006:0089.

17.08.2020р. на адресу суду через службу діловодства від відповідача ПрАТ Віта надійшов відзив на позов (вх. № 05-22/6967/20), в якому проти позову заперечує та просить суд відмовити позивачу у його задоволенні.

Ухвалою суду від 18.08.2020р. залучено до участі у даній справі співвідповідача - Хмельницьку міську раду та відкладено підготовче засідання на 11 год. 07.09.2020р.

07.09.2020р. на адресу суду через службу діловодства від представника позивача надійшла заява (вх. № 05-22/7495/20), в якій заявник просив суд залишити без розгляду клопотання про витребування у приватного нотаріуса додаткових документів.

07.09.2020р. на адресу суду від третьої особи приватного нотаріуса Байрачного А.І. надійшли витребовувані судом документи по справі та письмові пояснення по суті спірних відносин (вх. № 05-22/7489/20).

07.09.2020р. на адресу суду через службу діловодства від представника позивача надійшло клопотання (вх. № 05-22/7475/20) про долучення до матеріалів справи копії нотаріально посвідчених заяв свідків.

07.09.2020р. в підготовчому засіданні постановлено ухвалу про оголошення перерви на 14:00 год. 15.09.2020р. із занесенням до протоколу судового засідання.

14.09.2020р. на адресу суду від представника відповідача 1 надійшло клопотання (вх. № 05-22/7438/20) про долучення до матеріалів справи додаткових документів.

15.09.2020р. в підготовчому засіданні постановлено ухвалу про оголошення перерви на 10 год. 30 хв. 24.09.2020р. із занесенням до протоколу судового засідання.

16.09.2020р. на адресу суду від представника відповідача Хмельницької міської ради надійшов відзив на позов (вх. № 05-22/7861/20), в якому останній проти позову заперечує та просить суд залишити позовні вимоги без задоволення. До відзиву додано докази надсилання на адреси усіх учасників справи.

23.09.2020р. на адресу суду від представника позивача надійшло клопотання (вх. № 05-08/2021/20) про призначення у даній справі судової дорожньо-технічної експертизи.

24.09.2020р. в підготовчому засіданні постановлено ухвалу про оголошення перерви на 15 год. 30.09.2020р. із занесенням до протоколу судового засідання.

29.09.2020р. на адресу суду від представника відповідача ПрАТ Віта надійшли письмові заперечення (вх. № 05-22/8344/20) на клопотання про призначення експертизи із доказами надсилання таких заперечень на адреси усіх учасників справи.

30.09.2020р. на адресу суду від представника відповідача Хмельницької міської ради надійшло клопотання (вх. № 05-22/8406/20) про долучення до матеріалів справи додаткових доказів.

30.09.2020р. на адресу суду через службу діловодства від Позивача надійшло клопотання (вх. № 05-08/2105/20), в якому просить суд залишити клопотання про призначення експертизи у даній справі без розгляду, залишити позовні вимоги без розгляду, а також вирішити питання про повернення сплаченого позивачем судового збору за подання позову.

Ухвалою господарського суду Хмельницької області у справі № 924/804/20 від 30.09.2020р. позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду на підставі п.5 ч.І ст.226 Господарського процесуального кодексу України та відмовлено у поверненні сплаченого судового збору.

Враховуючи вищевикладене по справі № 924/804/20 фактично проведено 3 судових засідання із п`яти, оскільки два рази було оголошені перерви. Представник Позивача адвокат Цапів І.М. належним чином користувався правами Позивача та виконував обов`язки в господарському процесі, а саме подавав клопотання по справі, надавав додаткові докази, брав безпосередню участь у судових засіданнях.

Відповідно до п.5 ч. І ст. 226 ГПК України представником Позивача до початку розгляду справи по суті подано заяву про залишення позову без розгляду.

Звертаємо увагу Суду, що відповідно до ч. 3 ст. 42 ГПК України у випадку невиконання учасником справи його обов`язків суд застосовує до такого учасника справи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.

Згідно ст.43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема: 1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення; 2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями; 3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер; 4) необґрунтоване або штучне об`єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи, або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою; 5) укладення мирової угоди, спрямованої на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі. Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання. Суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.

Згідно із ст.131 ГПК України заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов`язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства. Заходи процесуального примусу застосовуються судом шляхом постановлення ухвали.

Відповідно до ст.132 ГПК України заходами процесуального примусу є: 1) попередження; 2) видалення із залу судового засідання; 3) тимчасове вилучення доказів для дослідження судом; 4) штраф. Застосування до особи заходів процесуального примусу не звільняє її від виконання обов`язків, встановлених цим Кодексом.

Матеріали справи не містять доказів постановлення судом першої інстанції ухвали про застосування до позивача заходів процесуального примусу, як і доказів, що позивач подав завідомо необґрунтований позов, на що суд мав право реагувати ухвалою про залишення позовної заяви без розгляду.

Залишення заяви без розгляду на підставі заяви позивача - це форма закінчення розгляду справи без ухвалення рішення. Зазначена процесуальна дія - це диспозитивне право позивача, передбачене нормами ГПК України. При цьому суд не перевіряє підстави подання такої заяви.

Отже, саме по собі подання заяви про залишення позову без розгляду, на переконання адвоката, не є необґрунтованими діями позивача, так як це є його диспозитивним правом, передбаченим нормами ГПК України, яке не містить обмежень в його реалізації.

Крім того, звернення до суду з позовом є суб`єктивним правом позивача, гарантованим статтями 55, 124 Конституції України, є безумовним доступом до правосуддя незалежно від обґрунтованості позову.

Статтею 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи віднесено, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина 4 статті 126 ГПК України).

Правила розподілу судових витрат визначені у статті 129 ГПК України. Так, у частині 4 цієї статті передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У частині 5 статті 129 ГПК України законодавець закріпив певні критерії, за якими суд оцінює обґрунтованість та пропорційність витрат з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін спору, поведінку сторін під час розгляду справи тощо.

Таким чином адвокат переконана, що системний аналіз положень зазначеної статті у сукупності із вказаними вище приписами статей 123, 126 ГПК України дозволяє дійти висновку, що розподіл судових витрат, понесених однією із сторін спору на професійну правничу допомогу, здійснюється судом за результатами розгляду справи (вирішення спору по суті).

Зазначене кореспондується з приписами статті 194 ГПК України, згідно з якою завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.

Аналогічне за змістом положення закріплене і у частині 3 статті 233 ГПК України, згідно з яким суд може вирішити питання розподілу судових витрат у додатковому рішенні після ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті.

Даний правовий висновок зроблений в тому числі у постанові Верховного Суду від 29.01.2020р. по справі № 905/671/19.

Відповідно до частини першої статті 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Зі змісту частини третьої статті 123 ГПК України вбачається, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Частиною 1 ст. 126 ГПК України встановлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами (ч. 2 цієї ж статті).

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина друга статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Разом з тим, у статті 130 Господарського процесуального кодексу України встановлені спеціальні правила, які стосуються окремих випадків розподілу судових витрат.

Відповідно до частин п`ятої та шостої статті 130 ГПК України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача. У випадках, встановлених частинами третьою-п`ятою цієї статті, суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п`ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, рішення про задоволення позову у зв`язку з його визнанням, за умови дотримання відповідною Приписами частини п`ятої статті 130 ГПК України унормовано, що для стягнення компенсації здійснених відповідачем витрат, пов`язаних з розглядом справи, відповідачу необхідно довести, а суду - встановити і зазначити про це в судовому рішенні, які саме необґрунтовані дії позивача були ним здійснені у ході розгляду справи, та в чому вони виражені, зокрема: чи діяв позивач недобросовісно, пред`явивши позов; чи систематично протидіяв правильному вирішенню спору; чи недобросовісний позивач мав на меті протиправну мету - ущемлення прав та інтересів відповідача; чи були дії позивача умисні та який ступінь його вини й чим це підтверджується.

Саме тому сукупний аналіз норм процесуального кодексу, якими врегульовано питання розподілу судових витрат, статей 129-130 ГПК України дає підстави для висновку, що у разі залишення позову без розгляду суд зобов`язаний виходити з положень частини 5 статті 130 ГПК України, оскільки вказана норма є спеціальною. У разі залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача. Отже відповідач повинен обґрунтовано заявити про наявність витрат, які виникли у зв`язку із поданням позову до нього і залишенням його у подальшому без розгляду.

Така правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 18.06.2019р. у справі № 922/3787/17, від 09.07.2019р. у справі № 922/592/17, від 25.07.2019р. у справі № 910/11310/18.

Обов`язком сторін у господарському процесі є доведення суду тих обставин, на які вони посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Отже, відповідачу слід було довести, які саме необґрунтовані дії позивача були ним здійснені в ході розгляду справи та в чому вони полягали, зокрема, але не виключно: чи діяв позивач недобросовісно та пред`явив необґрунтований позов; чи систематично протидіяв правильному та швидкому вирішенню спору; чи недобросовісний позивач мав на меті протиправну мету - ущемлення прав та інтересів відповідача; чи були дії позивача умисні та який ступінь його вини й чим це підтверджується тощо.

Враховуючи вищевикладене, представник дійшла висновку про відсутність правових підстав для застосування судом ч.5 ст.130 ГПК України та стягнення з Позивача на користь відповідача ПрАТ Віта витрат на професійну правничу допомогу, а тому керуючись ст.ст. 2, 11, 42, ч.5 130 ГПК України, просила суд відмовити в задоволенні заяви Відповідача - ПрАТ Віта , про стягнення витрат на професійну правову допомогу в повному обсязі.

Наразі вислухавши міркування прибулого до суду повноважного представника підприємця Шкрібляк С.Б. та дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, при розгляді заяви (вх. №05-08/2157/20) представника ПрАТ Віта про стягнення з позивача витрат на професійну правничу допомогу судом враховується наступне :

Ухвалою господарського суду Хмельницької області у справі № 924/804/20 від 30.09.2020р. позовну заяву фізичної особи-підприємця Шкрібляк Світлани Борисівни м. Хмельницький залишено без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 226 ГПК України з відмовою в поверненні з Державного бюджету сплаченого позивачем судового збору, оскільки позов залишено без розгляду за заявою позивача.

При цьому 06.10.2020р. на адресу суду через службу діловодства від представника відповідача 1 надійшла заява (вх. № 05-08/2157/20) про стягнення з позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8 500 грн., понесених під час розгляду справи. У цій заяві представник вказав, що витрати на професійну правничу допомогу становлять 8 500 грн. та підтверджуються Договором про надання правової допомоги, укладеним між Адвокатом Керницькою О.В. та ПрАТ "Віта" м. Хмельницький від 17.07.2020р.; Додатком № 1 від 17.07.2020р. до Договору про надання правової допомоги від 17.07.2020р.; Актом приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) №1 від 05.10.2020р.; квитанцією № К26А-А210-КХ6А-2564 від 05.10.2020р. Окрім того до заяви додано копії документів на підтвердження понесених витрат, а також докази надсилання заяви на адреси усіх учасників справи.

В послідуючому 16.10.2020р. на електронну адресу суду від представника відповідача 1 надійшла заява (вх. № 05-22/9090/20), в якій остання підтримує заяву про стягнення витрат на правничу допомогу, а також просила суд проводити судове засідання без її участі.

Окрім того судом від заявника отримано (вх. № 05-22/4235/21 від 07.05.2021р.) Додаткові пояснення до заяви про стягнення витрат на правничу допомогу та (вх. № 05-22/5151/21 від 14.06.2021р.) Письмові пояснення щодо висновків постанови Верховного Суду від 19.04.2021р., а також (вх. № 05-22/5741/21 від 05.07.2021р.) Письмові пояснення з цього приводу від повноважного представника підприємця Шкрібляк С.Б.

Дослідивши фактичні обставини справи, заяву про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу із отриманими матеріалами на її підтвердження/спростування, суд вважає за належне відмовити в її задоволенні виходячи з наступного.

У відповідності до ст.237 ГПК України при ухваленні рішення суд вирішує питання щодо розподілу між сторонами судових витрат. Згідно з ч.1 ст.123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду (частина 3 статті 123 ГПК України).

В силу приписів частини 1 статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами (частина 2 цієї ж статті).

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина 2 статті 126 ГПК України).

Частинами 2-4 статті 126 ГПК України передбачено, що розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У відповідності до частини 5 статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням сторони.

При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 6 статті 126 ГПК України).

Разом з тим, у статті 130 ГПК України встановлені спеціальні правила , які стосуються окремих випадків розподілу судових витрат.

Відповідно до ч.ч. 5, 6 ст.130 Господарського процесуального кодексу України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача. У випадках, встановлених частинами третьою - п`ятою цієї статті, суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п`ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, рішення про задоволення позову у зв`язку з його визнанням, за умови дотримання відповідною стороною вимог частини восьмої статті 129 цього Кодексу.

Згідно приписів ч. 5 ст. 130 ГПК України для стягнення компенсації здійснених відповідачем витрат, пов`язаних з розглядом справи, відповідачу необхідно довести, а суду - встановити і зазначити про це в судовому рішенні, які саме необґрунтовані дії позивача були ним здійснені у ході розгляду справи, та в чому вони виражені, зокрема: чи діяв позивач недобросовісно, пред`явивши позов; чи систематично протидіяв правильному вирішенню спору; чи недобросовісний позивач мав на меті протиправну мету - ущемлення прав та інтересів відповідача; чи були дії позивача умисні та який ступінь його вини й чим це підтверджується.

Сукупний аналіз норм процесуального кодексу, якими врегульовано питання розподілу судових витрат, статей 129 -130 ГПК України дає підстави для висновку, що у разі залишення позову без розгляду суд зобов`язаний виходити з положень частини 5 статті 130 ГПК України.

У разі залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача. Отже відповідач повинен обґрунтовано заявити про наявність витрат, які виникли у зв`язку із поданням позову до нього і залишенням його у подальшому без розгляду.

Тобто, стягнення з позивача компенсації понесених відповідачем витрат, зокрема витрат на правничу допомогу, у разі залишення позову без розгляду можливе лише у випадку встановлення необґрунтованості дій позивача.

Саме на цьому акцентовано увагу в постанові Верховного Суду від 19.04.2021р. у справі № 924/804/20, якою постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 28.12.2020р. та ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 16.10.2020р. у справі № 924/804/20 скасовано.

Колегія суддів врахувала, що ГПК України не містить норм, які б встановлювали критерії визначення необґрунтованості дій позивача, однак очевидно, що під такими діями можна розуміти таку реалізацію позивачем своїх процесуальних прав, внаслідок якої виникають підстави для закриття провадження або залишення позову без розгляду.

Обов`язком сторін у господарському процесі є доведення суду тих обставин, на які вони посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Отже, відповідачу слід було довести, а суду встановити, які саме необґрунтовані дії позивача були ним здійснені в ході розгляду справи та в чому вони полягали, зокрема, але не виключно: чи діяв позивач недобросовісно та пред`явив необґрунтований позов; чи протидіяв правильному та швидкому вирішенню спору; чи недобросовісний позивач мав на меті протиправну мету - порушення прав та інтересів відповідача, тощо (аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 18.06.2019р. по справі № 922/3787/17, від 09.07.2019р. у справі № 922/592/17, від 24.03.2021р. по справі № 922/2157/20, тощо).

Разом з тим належних та допустимих доказів на підтвердження необґрунтованості дій позивача матеріали справи № 924/804/20 не містять та заявником в установленому порядку не доведено, тоді як звернувшись до суду з відповідним позовом фізична особа-підприємець Шкрібляк С.М. реалізувала гарантоване Конституцією України власне суб`єктивне право (ст.ст. 55, 124).

Викладені заявником у надісланих до суду (вх. № 05-22/4235/21 від 07.05.2021р.) Додаткових поясненнях до заяви про стягнення витрат на правничу допомогу та (вх. № 05-22/5151/21 від 14.06.2021р.) Письмових поясненнях щодо висновків постанови Верховного Суду від 19.04.2021р. аргументи зводяться до довільного тлумачення адвокатом дій повноважного представника позивача в межах підготовчого провадження в справі, проте не доводять їх необґрунтованості.

Окрім того матеріали справи не містять доказів постановлення судом ухвали про застосування до позивача заходів процесуального примусу, як і доказів, що позивач подав завідомо необґрунтований позов, на що суд мав право реагувати ухвалою про залишення позовної заяви без розгляду.

Підсумовуючи викладене, в задоволенні заяви ПрАТ "Віта" м. Хмельницький (вх. № 05-08/2157/20 від 06.10.2020р.) про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу слід відмовити.

Керуючись статтями 2, 11, 42, 123, 129, 130, 234, 235, 255 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви ПрАТ "Віта" м. Хмельницький (вх. № 05-08/2157/20 від 06.10.2020р.) про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу - відмовити.

Відповідно до ч. 2 ст. 235 ГПК України ухвала набирає законної сили 9 липня 2021р. після підписання повного тексту та згідно ст. 255 ГПК України може бути оскаржена протягом десяти днів до Північно-західного апеляційного господарського суду.

Суддя І.В. Грамчук

Віддруковано 5 примірників:

1-до справи;

2-позивачу ФОП Шкрібляк С.Б. ( АДРЕСА_2 );

3-відповідачу 1 ПАТ "Віта" (29000, м. Хмельницький, пров. Купріна, 1);

4-третій особі приватний нотаріус Байрачний Андрій Іванович (29000, м. Хмельницький, вул. Свободи, 22/1);

5- відповідачу 2 Хмельницька міська рада (29000, м. Хмельницький, вул. Гагаріна, 3);

Адресатам рекомендованим з повідомленням про вручення.