Рішення

від 09.07.2021 по справі 443/1804/20

ЖИДАЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №443/1804/20

Провадження №2/443/835/21

РІШЕННЯ

іменем України

09 липня 2021 рокуЖидачівський районний суд Львівської області у складі:

головуючого судді Сливки С.І.,

з участю: секретаря судового засідання Кушнір М.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Жидачеві за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Бібрської міської ради Львівського району Львівської області про визнання права власності на будинок,

ВСТАНОВИВ:

позивач ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом, в якому просить визнати за нею право власності на цілий житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами в АДРЕСА_1 , а саме на житловий будинок А-1, сходи - а, сарай - В, ворота - 1, огорожа - 2, колодязь - 1/2к.

Позовні вимоги мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько - ОСОБА_2 . після смерті якого відкрилася спадщина, до складу якої входила належна йому частина житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 , а також земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Новострілищанської селищної ради. Право власності на вищевказаний будинок було зареєстроване Стрийським МБТІ 27.04.1989 року під реєстровим № 10 за колгоспним двором, головою якого була матір позивачки ОСОБА_2 . Згідно витягу з погосподарської книги с. Баківці від 01.11.2019 року №1103, будинковолодіння АДРЕСА_1 відносилося до категорії «колгоспний двір» . Станом на 30.06.1990 року учасниками колгоспного двору були: ОСОБА_2 - голова двору, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Після смерті ОСОБА_2 , його частину будинку, що увійшла в склад спадщини, прийняла дружина ОСОБА_2 . ІНФОРМАЦІЯ_2 померла матір позивачки - ОСОБА_2 . Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина, до складу якої входила її частина житлового будинку по АДРЕСА_1 , а також частина будинку, яку вона успадкувала після смерті свого чоловіка ОСОБА_2 .

Згідно довідки Новострілищанської селищної ради №1102 від 01.11.2019 року, ОСОБА_2 була зареєстрована та проживала в АДРЕСА_1 до дня своєї смерті, що наступила ІНФОРМАЦІЯ_2 . На момент смерті ОСОБА_2 з нею проживала та була зареєстрована дочка ОСОБА_1 та онучка ОСОБА_4 .

В колишній Баковецькій сільській раді від ОСОБА_2 заповіт не посвідчувався.

Згідно ст.1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Окрім ОСОБА_1 , іншим спадкоємцем першої черги за законом після смерті ОСОБА_2 була її дочка ОСОБА_5 , однак остання відмовилася від спадщини.

Згодом, позивачка вирішила юридично оформити спадкові права та звернулася в Жидачівську державну нотаріальну контору, однак нотаріус постановою від 20.12.2019 року відмовив їй у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, оскільки житловий будинок з надвірними спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1 є спадковим майном та власністю членів колгоспного двору, частки яких не визначені, а померла не є його останнім членом.

Відтак, позивач змушена звертатися до суду із вказаним позовом з метою захисту майнових прав.

Ухвалою Жидачівського районного суду Львівської області від 04.12.2020 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провавадження.

Протокольною ухвалою суду від 12.03.2021 року до участі у справі залучено правонаступника відповідача - Бібрську міську раду Львівського району Львівської області.

Ухвалою від 27.05.2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Представник позивачав судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляду справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи у його відсутності за наявними матеріалами справи. .

На підставі ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, оскільки учасники процесу в судове засідання не з`явились.

Дослідивши матеріали справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини і вважає, що позов є підставним та підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивачки - ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть Серія НОМЕР_1 (а.с.10), копією свідоцтва про народження ОСОБА_1 серія НОМЕР_2 (а.с.8) та копією свідоцтва про шлюб серія НОМЕР_3 (а.с.9).

Після її смерті відкрилася спадщина до складу якої входив до складу якої входила належна йому частина житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 , а також земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Новострілищанської селищної ради, що підтверджується копією свідоцтва про право особистої власності на жилий будинок від 25.04.1989 року (а.с.16).

Згідно витягу з погосподарської книги с. Баківці від 01.11.2019 року №1103, будинковолодіння АДРЕСА_1 відносилося до категорії «колгоспний двір» . Станом на 30.06.1990 року учасниками колгоспного двору були: ОСОБА_2 - голова двору, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (а.с.27).

Після смерті ОСОБА_2 , його частину будинку, що увійшла в склад спадщини, прийняла дружина ОСОБА_2 . Також вона успадкувала земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Новострілищанської селищної ради, однак юридично не оформила своїх спадкових прав.

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла матір позивачки - ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть Серія НОМЕР_4 (а.с.12).

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина, до складу якої входила її частина житлового будинку по АДРЕСА_1 , а також частина будинку, яку вона успадкувала після смерті свого чоловіка ОСОБА_2 .

Як вбачається із довідки Новострілищанської селищної ради №1102 від 01.11.2019 року, ОСОБА_2 була зареєстрована та проживала в АДРЕСА_1 до дня своєї смерті, що наступила ІНФОРМАЦІЯ_2 . На момент смерті ОСОБА_2 з нею проживала та була зареєстрована дочка ОСОБА_1 та онучка ОСОБА_4 (а.с.13).

В колишній Баковецькій сільській раді від ОСОБА_2 заповіт не посвідчувався.

Як вбачається із матеріалів спадкової справи після смерті ОСОБА_2 , із заявою про прийняття спадщини після її смерті зверталась ОСОБА_1 (а.с.55).

Окрім ОСОБА_1 , іншим спадкоємцем першої черги за законом після смерті ОСОБА_2 була її дочка ОСОБА_5 , однак остання відмовилася від спадщини (а.с.56).

22.02.2017 року ОСОБА_1 отримала в Жидачівській державній нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті своєї матері ОСОБА_2 на земельні ділянки (а.с.14.15).

Відтак, єдиним спадкоємцем після смерті ОСОБА_2 є її дочка - ОСОБА_1 .

Постановою завідувача Жидачівською ДНК від 20.12.2019 року (а.с.31), ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті її мами - ОСОБА_2 , оскільки житловий будинок з надвірними спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1 є спадковим майном та власністю членів колгоспного двору, частки яких не визначені, а померла не є його останнім членом.

Відповідно до ст.ст.1216, 1217, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків спадщини від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (ст.1261 ЦК України ).

Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї (ч.3 ст.1268 ЦК України).

Згідно з роз`ясненнями, що містяться в п. 3.1 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 р. № 24-753/0/4-13 Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування , право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку, шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК України). Позивачем у зазначених спорах у порядку правонаступництва може виступати спадкоємець, який прийняв спадщину відповідно до вимог статей 1268 - 1270 ЦК України. За змістом ст. 392 ЦК України, належним відповідачем є особа - учасник цивільних правовідносин, яка не визнає або оспорює право власності спадкоємця на спадкове майно.

Статтею 1297 ЦК України, встановлено обов`язок спадкоємця звернутися за свідоцтвом про право на спадщину на нерухоме майно. Проте нормами цієї статті, так само як й іншими нормами цивільного права, не визначено правових наслідків недотримання такого обов`язку у вигляді втрати права на спадщину.

Виникнення у спадкоємця права на спадщину, яке пов`язується з її прийняттям, як майнового права зумовлює входження права на неї до складу спадщини після смерті спадкоємця, який не одержав свідоцтва про право на спадщину (статті 1296,1297 ЦК України) та не здійснив його державної реєстрації (ст. 1299 ЦК України).

Як вбачається з п. 6 постанови Пленум Верховного суду України №20 від 22.12.95 Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності , спори щодо майна колишнього колгоспного двору мають вирішуватися за нормами, що регулювали власність цього двору, а саме:

а) право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Такими, що втратили це право, вважаються працездатні члени двору, які не менше трьох років підряд до цієї дати не брали участі своєю працею і коштами у веденні спільного господарства двору (в цей строк не включається час перебування на дійсній строковій військовій службі, навчання в учбовому закладі, хвороба);

б) розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних . Частку працездатного члена двору може бути зменшено або відмовлено у її виділенні при недовгочасному його перебуванні у складі двору або незначній участі працею чи коштами в господарстві двору. Особам, які вибули з членів двору, але не втратили права на частку в його майні, вона визначається виходячи з того майна двору, яке було на час їх вибуття і яке збереглося.

Згідно ст.ст.41, 55 Конституції України право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Права людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Особа має право звернутися до суду з позовом про визнання права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншими особами (ч.1 ст.392 ЦК України). Тобто, передумовою для застосування ст.392 ЦК України є відсутність іншого, окрім судового, шляху для відновлення порушеного права.

Згідно роз`яснень, викладених у п.23 Постанови Пленуму Верховного суду України Про судову практику у справах про спадкування від 30 травня 2008 року № 7, вбачається, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Тобто, визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадщини у нотаріальному порядку, у зв`язку з чим, виникає цивільно-правовій спір.

Оскільки, ОСОБА_6 позбавлена можливості отримати свідоцтво про право на спадщину у нотаріуса, вимога про визнання за нею права власності на майно підлягає до задоволення.

Таким чином, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, системний аналіз положень чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст. 258, 259, 263-265,315, 354, 355 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задоволити.

Визнати за ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , право власності на цілий житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами в АДРЕСА_1 , а саме на житловий будинок А-1, сходи - а, сарай - В, ворота - 1, огорожа - 2, колодязь - 1/2к.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий суддя С.І Сливка