Постанова

від 08.07.2021 по справі 640/17794/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/17794/20 Суддя (судді) першої інстанції: Пащенко К.С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2021 року м. Київ

Колегія Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача Кузьменка В. В.,

суддів: Василенка Я. М., Ганечко О. М.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Києві справу за адміністративним позовом Служби автомобільних доріг у Кіровоградській області до Державної аудиторської служби України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Ростдорстрой" про визнання протиправним та скасування висновку, за апеляційною скаргою Державної аудиторської служби України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 листопада 2020 року, -

В С Т А Н О В И Л А:

Служба автомобільних доріг у Кіровоградській області звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної аудиторської служби України, у якому просило визнати протиправним та скасувати висновок Державної аудиторської служби України про результати моніторингу закупівлі № UA-2020-04-16-005488-а, яка проведена Службою автомобільних доріг у Кіровоградській області.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.11.2020 позовні вимоги задоволено.

Визнано протиправним та скасовано висновок від 17.07.2020 № 632 Державної аудиторської служби України про результати моніторингу закупівлі № UA-2020-04-16-005488-а, яка проведена Службою автомобільних доріг у Кіровоградській області.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції як таке, що ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

В апеляційній скарзі Державної аудиторської служби України вказано, що за результатами аналізу питання розгляду тендерної пропозиції ТОВ "РОСТДОРСТРОЙ" установлено порушення вимог пунктів 1 та 4 частини першої статті 30 Закону України "Про публічні закупівлі" (в редакції від 02.04.2020), що зафіксовано у висновку про результати моніторингу закупівлі від 17.07.2020 № 632, який оприлюднений в електронній системі закупівель 17.07.2020.

Також вказано, що учасник ТОВ "РОСТДОРСТРОЙ" у складі своєї тендерної пропозиції надав посвідчену копію атестату виробництва, проте посвідчена копія договору на проведення атестації з усіма додатками, які є невід`ємною частиною договору у тендерній пропозиції відсутні, чим недотримано вимоги підпункту 1 пункту 5 розділу III тендерної документації та пункту 1.3 додатка 1 до тендерної документації.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно з ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Згідно з ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Як убачається з матеріалів справи, наказом № 162 від 22.06.2020 ДАС України розпочато моніторинг процедур закупівель, зокрема, номер - UA-2020-04-16-005488-a від 16.04.2020, замовник - Служба автомобільних доріг у Кіровоградській області, учасники: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "РОСТДОРСТРОЙ", ТОВ "СПІЛЬНЕ УКРАЇНСЬКО-НІМЕЦЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО "АВТОСТРАДА", Консорціум "Блек Сі Консорціум", Товариство з обмеженою відповідальністю "ОНУР КОНСТРУКЦІОН ІНТЕРНЕШНЛ" (інформація відкрита у вільному доступі інтернет за посиланням: https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2020-04-16-005488-a).

За результатами проведеного моніторингу процедури закупівлі Держаудитслужбою складено висновок № 632, який затв. Заступником Голови ДАС України Шкуропатою О., у відповідності до якого установлено порушення вимог пунктів 1 та 4 частини першої статті 30 Закону України "Про публічні закупівлі", а саме Замовник не відхилив тендерну пропозицію учасника ТОВ "РОСТДОРСТРОЙ", як таку що не відповідає кваліфікаційним критеріям, встановленим статтею 16 Закону та умовам тендерної документації, та допустив її до оцінки.

Вважаючи протиправним спірне рішення та таким, що підлягає скасуванню, позивачем подано даний позов до суду.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що враховуючи відсутність доказів, які підтверджують наявність отримання ДАС України інформації від органів державної влади, органів місцевого самоврядування про наявність ознак порушення законодавства у сфері відповідних публічних закупівель, що вказує про проведення Держаудитслужбою процедури моніторингу не у відповідності до приписів ст. 8 Закону, і, як наслідок, нівелює існування підстав для початку проведення процедури моніторингу, зважаючи, що в силу вимог ст. 22 Закону тендерна документація може містити опис та приклади формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких учасниками не призведе до відхилення їх пропозицій, а згідно позицій тендерної документації Замовника помилки, що пов`язані з оформленням пропозиції конкурсних торгів та не впливають на зміст пропозиції, і не нівелюють технічний потенціал та конкурентоспроможність учасника вважаться формальними (несуттєвими) помилками, прийняття ДАС України висновку було здійсненне всупереч приписів п.п. 1, 3, 8 ч. 1 ст. 2 КАС України.

Надаючи правову оцінку фактичним обставинам справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Положеннями ч. 1 ст. 1 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.

За приписами ст. 5 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України "Про публічні закупівлі", проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади установлює Закон України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон або Закон № 922).

Порядок здійснення моніторингу публічних закупівель регламентовано ст. 7 1 Закону України "Про публічні закупівлі".

Моніторинг закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його територіальні органи.

Відповідно до "Положення про Державну аудиторську службу України", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43, Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Держаудитслужба у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.

Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань: реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.

З огляду на викладене, ДАС України наділено повноваженнями щодо здійснення моніторингу публічних закупівель.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України "Про публічні закупівлі" моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю).

Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії.

Моніторинг процедури закупівлі не проводиться на відповідність тендерної документації вимогам частини четвертої статті 22 цього Закону.

Моніторинг процедур закупівель здійснюється також щодо процедур закупівель, особливості яких передбачені у законах, що визначені у частинах восьмій та дев`ятій статті 3 цього Закону.

Згідно ч. 2 ст. 8 Закону України "Про публічні закупівлі" рішення про початок моніторингу процедури закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена керівником особа) за наявності однієї або декількох із таких підстав: 1) дані автоматичних індикаторів ризиків; 2) інформація, отримана від органів державної влади, народних депутатів України, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 3) повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 4) виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель; 5) інформація, отримана від громадських об`єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 7 цього Закону.

Для аналізу даних, що свідчать про ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, може використовуватися: інформація, оприлюднена в електронній системі закупівель; інформація, що міститься в єдиних державних реєстрах; інформація в базах даних, відкритих для доступу центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

У відповідності до ч. 3 ст. 8 Закону повідомлення про прийняття рішення про початок моніторингу процедури закупівлі орган державного фінансового контролю оприлюднює в електронній системі закупівель протягом двох робочих днів з дня прийняття такого рішення із зазначенням унікального номера оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєного електронною системою закупівель, та/або унікального номера повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі, а також опису підстав для здійснення моніторингу процедури закупівлі.

Положення ч. 3 ст. 8 Закону України Про публічні закупівлі" також знаходять своє відображення в п. 5 розд. ІІ "Порядку заповнення форми висновку про результати моніторингу закупівлі", затв. Наказом Державної аудиторської служби України № 86 від 23.04.2018, згідно якого у пункті 5 вступної частини форми висновку зазначається (зазначаються) підстава (підстави), визначена (визначені) статтею 7 1 Закону України "Про публічні закупівлі", за наявності якої (яких) керівником органу державного фінансового контролю або його заступником прийнято рішення про початок моніторингу закупівлі.

Так, 22.06.2020 Держаудитслужбою видано наказ № 162 "Про початок моніторингу закупівель", відповідно до якого було вирішено провести моніторинг закупівлі № UA-2020-04-16-005488-a від 16.04.2020.

Підставою для здійснення моніторингу закупівлі № UA-2020-04-16-005488-a стала інформація, отримана від органів державної влади, народних депутатів України, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель. Зазначена обставина також відображена у п. 5 Висновку.

Колегія суддів звертає увагу на те, суд першої інстанції доречно зазначив, що у матеріалах справи відсутні докази, що підтверджують наявність отримання ДАС України інформації від органів державної влади, органів місцевого самоврядування про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері відповідних публічних закупівель.

Зазначена обставина не була спростована відповідачем в суді першої інстанції.

Разом з тим, під час апеляційного розгляду справи апелянтом було надано лист-звернення народного депутата України №558 від 15.06.2020, на підставі якого, як вказано відповідачем, було здійснено моніторинг закупівлі, за наслідками якого прийнято оскаржуваний висновок Державної аудиторської служби України.

Колегія суддів відхиляє твердження апелянта щодо відсутності обов`язку надання вищевказаного листа народного депутата України з посиланням на те, що предметом розгляду вказаної справи є саме висновок моніторингу закупівлі від 17.07.2020 №632, позаяк лист-звернення народного депутата України №558 від 15.06.2020 був безпосередньою підставою для проведення зазначеного моніторингу закупівлі.

Окрім того, колегія суддів звертає увагу на те, що спірний висновок Державної аудиторської служби України від 17.07.2020 № 632 про результати моніторингу закупівлі № UA-2020-04-16-005488-а не містить відомостей щодо підстав проведення з посиланням на саме вказаний лист, а містить лише загальне формулювання - інформація отримана від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель .

Водночас, ч. 2 ст. 8 Закону України "Про публічні закупівлі" передбачено, що рішення про початок моніторингу процедури закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена керівником особа) за наявності інформації, отриманої, зокрема, від народних депутатів України.

Колегія суддів, звертає увагу на те, що спірний висновок не містить відомостей про здійснення моніторингу саме на підставі інформації, отриманої від народного депутата України.

Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції був позбавлений можливості оцінити наявність підстав здійснення заходів моніторингу в межах спірних правовідносин, позаяк відповідачем не було надано відповідних доказів при розгляді справи в суді першої інстанції, та належно не вказано про такі підстави у оскаржуваному висновку чи відзиві на позовну заяву, що не може вказувати на неповне встановлення обставин справи судом першої інстанції.

Відповідно до ч.ч. 6, 7 ст. 8 Закону України "Про публічні закупівлі" за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі, що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

У висновку обов`язково зазначаються:

1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі;

2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) та його очікувана вартість;

3) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі;

4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі;

5) зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю.

Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі не виявлено порушень законодавства у сфері публічних закупівель, у висновку зазначається інформація про відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

Якщо під час моніторингу, за результатами якого виявлено ознаки порушення законодавства у сфері публічних закупівель, було відмінено тендер чи визнано його таким, що не відбувся, орган державного фінансового контролю зазначає опис порушення без зобов`язання щодо усунення такого порушення.

Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі виявлено ознаки порушення законодавства, вжиття заходів щодо яких не належить до компетенції органу державного фінансового контролю, про це письмово повідомляються відповідні державні органи.

Так, 17.07.2020 за результатами проведеного моніторингу процедури закупівлі, посадовою особою Держаудитслужби Лозумірською В. складено висновок № 632, згідно якого встановлено порушення вимог пунктів 1 та 4 частини першої статті 30 Закону України "Про публічні закупівлі", а саме Замовник не відхилив тендерну пропозицію учасника ТОВ "РОСТДОРСТРОЙ", як таку що не відповідає кваліфікаційним критеріям, встановленим статтею 16 Закону та умовам тендерної документації, та допустив її до оцінки.

Оцінюючи порушення позивачем пунктів 1 та 4 частини першої статті 30 Закону України "Про публічні закупівлі", колегія суддів враховує, що відповідно до ст. 30 Закону України "Про публічні закупівлі" Замовник відхиляє тендерну пропозицію в разі якщо: 1) учасник: не відповідає кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, установленим статтею 16 цього Закону; не надав забезпечення тендерної пропозиції, якщо таке забезпечення вимагалося замовником; 2) переможець: відмовився від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації або укладення договору про закупівлю; не надав документи, що підтверджують відсутність підстав, передбачених статтею 17 цього Закону; 3) наявні підстави, зазначені у статті 17 і частині сьомій статті 28 цього Закону; 4) тендерна пропозиція не відповідає умовам тендерної документації.

З правової норми ст. 30 Закону України "Про публічні закупівлі" випливає про відхилення замовником тендерної пропозиції в разі якщо учасник: не відповідає кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, установленим статтею 16 цього Закону; тендерна пропозиція не відповідає умовам тендерної документації.

За ст. 16 Закону № 922 замовник вимагає від учасників подання ними документально підтвердженої інформації про їх відповідність кваліфікаційним критеріям.

Замовник установлює один або декілька з таких кваліфікаційних критеріїв: наявність обладнання та матеріально-технічної бази; наявність працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід; наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного договору.

Визначені замовником згідно з цією статтею кваліфікаційні критерії та перелік документів, що підтверджують інформацію учасників про відповідність їх таким критеріям, зазначаються в тендерній документації та вимагаються під час проведення переговорів з учасником (у разі застосування переговорної процедури закупівлі).

Замовник не встановлює кваліфікаційні критерії та не визначає перелік документів, що підтверджують подану учасниками інформацію про відповідність їх таким критеріям, у разі закупівлі нафти, нафтопродуктів сирих, електричної енергії, послуг з її передачі та розподілу, централізованого постачання теплової енергії, централізованого постачання гарячої води, послуг з централізованого опалення, послуг поштового зв`язку, поштових марок і маркованих конвертів, телекомунікаційних послуг, у тому числі з трансляції радіо- та телесигналів, послуг з централізованого водопостачання та/або водовідведення, послуг з перевезення залізничним транспортом загального користування.

Так, з положень ст. 16 Закону вбачається можливість установлення замовником одного або декількох з кваліфікаційних критеріїв, а саме: наявність обладнання та матеріально-технічної бази; наявність працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід; наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного договору.

При цьому, визначені замовником згідно з статтею 16 Закону кваліфікаційні критерії та перелік документів, що підтверджують інформацію учасників про відповідність їх таким критеріям, зазначаються в тендерній документації та вимагаються під час проведення переговорів з учасником (у разі застосування переговорної процедури закупівлі).

Відповідно до п. 5 розд. ІІІ Тендерної документації на закупівлю послуг (документація відкрита для вільного доступу за посиланням: https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2020-04-16-005488-a).

Суд першої інстанції вірно вказав, що відповідно до п. 1 розд. ІІІ "Інструкція з підготовки тендерної пропозиції" Тендерної документації, формальними (несуттєвими) вважаються помилки, що пов`язані з оформленням пропозиції конкурсних торгів та не впливають на зміст пропозиції: технічні, механічні та інші помилки, допущені Учасниками в документах, які вони подали в складі тендерної пропозиції і такі, що не нівелюють технічний потенціал та конкурентоспроможність Учасника.

До формальних (несуттєвих) помилок належать: орфографічні помилки та технічні описки в словах та словосполученнях, що зазначені в документах, які підготовлені безпосередньо Учасником та надані у складі пропозиції; зазначення неправильної назви документа, що підготовлений безпосередньо Учасником, у разі якщо зміст такого документа повністю відповідає вимогам цієї документації; зазначення неповної інформації в певному документі усупереч вимогам документації, у разі якщо така інформація повністю відображена в іншому документі, що наданий у складі тендерної пропозиції Учасника.

Рішення у кожному окремому випадку про віднесення допущеної Учасником помилки до формальної (несуттєвої) ухвалюють колегіально на засіданні тендерного комітету.

З відмічених положень Тендерної документації вбачається, що помилки, що пов`язані з оформленням пропозиції конкурсних торгів та не впливають на зміст пропозиції, зокрема, які не нівелюють технічний потенціал та конкурентоспроможність учасника вважаються формальними (несуттєвими).

До формальних (несуттєвих) помилок належить зазначення неповної інформації в певному документі усупереч вимогам документації, у разі якщо така інформація повністю відображена в іншому документі, що наданий у складі тендерної пропозиції Учасника.

Рішення у кожному окремому випадку про віднесення допущеної учасником помилки до формальної (несуттєвої) ухвалюється на засіданні тендерного комітету.

Наразі суд акцентує, що дані положення тендерної документації узгоджуються з ч. 3 ст. 22 Закону, за якою тендерна документація може містити також іншу інформацію відповідно до законодавства, яку замовник вважає за необхідне до неї включити.

Тендерна документація може містити опис та приклади формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких учасниками не призведе до відхилення їх пропозицій.

Формальними (несуттєвими) вважаються помилки, що пов`язані з оформленням тендерної пропозиції та не впливають на зміст пропозиції, а саме - технічні помилки та описки.

Матеріали справи свідчать про подання третьою особою інформації про наявність асфальтобетонного(их) завод(ів), що відображено у листі від 13.05.2020.

В даному листі Учасником зазначено всі необхідні дані, що вимагаються для інформаційної довідки згідно форми Таблиці 3, а саме інформацію про: "Місцезнаходження АБЗ - Черкаська обл., Кам`янський р-н, с. Ребедайлівка, вул. Кам`янська, 2-О; тип та/або марка, та/або модель АБЗ - мобільний BENNINGHOVEN TBA 4000; потужність АБЗ, т/год. - 320 т/год.; вид асфальтобетону та/або ЩМАС (по типах та марках) - 1) щебенево-мастиковий асфальтобетон ЩМА-20; 2) суміші асфальтобетонні гарячі і теплі [асфальтобетон щільний] (дорожні) (аеролромні), що застосовуються у верхніх шарах покриттів, дрібнозернисті, тип Б, марка 1; 3) суміші асфальтобетонні гарячі і теплі [асфальтобетон щільний] (дорожні) (аеродромні), що застосовуються у нижніх шарах покриттів, крупнозернисті, тип А, марка 1.; зазначення приналежності* - залучення на умовах договору поставки № 0109/Р від 01.09.2017".

У листі також виокремлюється, що: "Запланований обсяг випуску асфальтобетону та/або ЩМАС Виробником (Товариство з обмежено відповідальністю "БК "Ескадор") складає 60 000 тон в місяць протягом строку виконання робіт, також Виробник (Виробником (Товариство з обмежено відповідальністю "БК "Ескадор") підтверджує, то має можливість виготовляти асфальтобетон та/або ЩМАС необхідного виду(типу) в потрібній кількості протягом усього строку виконання робіт (надання послуг) за предметом закупівлі".

Крім того у складі тендерної документації третьою особою подано, у тому числі: договір поставки № 0109/Р від 01.09.2017; гарантійний лист; атестат виробництва (зареєстрований в реєстрі за № АВ.ВА.250-19, бланк № 018748).

Згідно ресурсу Єдиного державного веб-порталу відкритих даних (https://data.gov.ua/dataset/0d898532-9328-4b50-a509-ed4a6ce11cfa/resource/04f30dc0-0593-40e0-8063-6096831f603a), який містить реєстр атестатів, які засвідчують, що стан виробництва асфальтобетонних і щебеневомастикових сумішей має можливість забезпечити випуск продукції у відповідності до вимог ДСТУ Б В.2.7-119 та ДСТУ Б В.2.7-127, ТОВ "Будівельна компанія "Ескадор" (м. Одеса, вул. Генуезька, 1-А) видано атестат, який засвідчує стан виробництва асфальтобетонних і щебеневомастикових сумішей; об`єкт сертифікації, фактична адреса виробництва атестація: АБЗ BENNINGHOVEN ТВА, 4000, Черкаська обл., Кам`янський р-н, с. Ребедайлівка (пункт 250) (URL: https://data.gov.ua/dataset/70432eee-7b32-4c2e-b493-5dccbde9fdd6/resource/04f30dc0-0593-40e0-8063-6096831f603a/download/reiestr-2-pivrichchia.zip).

Таким чином з наданих Учасником у складі тендерної пропозиції документальних підтверджень наявності асфальтобетонного (их) заводу (ів), зазначеного у довідці згідно вимог Таблиці 3 додатку, убачається про підтвердження виготовлення асфальтобетонних сумішей та щебенево-мастикових асфальтобетонних сумішей у відповідності до вимог ДСТУ Б В.2.7-119 та ДСТУ Б В.2.7-127:2015, згідно атестату № АВ.ВА.250-19.

При цьому надані третьою особою у складі тендерної документації документи, з огляду на змістовні приписи п. 1 розд. ІІІ Тендерної документації, є, по суті, такими, що не нівелюють технічний потенціал та конкурентоспроможність останнього в контексті питання стану виробництва асфальтобетонних і щебеневомастикових сумішей та забезпечення випуску продукції у відповідності до вимог ДСТУ Б В.2.7-119 та ДСТУ Б В.2.7-127, а тому ненадання ТОВ "РОСТДОРСТРОЙ" додатково до посвідченої копії відзначеного атестату виробництва також і посвідченої копії договору на проведення атестації з усіма додатками, які є невід`ємною частиною договору, містить ознаки формальних (несуттєвих), позаяк має місце відображення відповідної інформації у складі тендерної пропозиції Учасника.

Таким чином, суд першої інстанції вірно вказав на обґрунтованість тверджень Замовника, викладених ним у протоколі б/н від 05.06.2020 щодо того, що відсутність у складі тендерної документації ТОВ "РОСТДОРСТРОЙ" посвідченої копії договору на проведення атестації з усіма додатками, які є невід`ємною частиною договору, вважається формальною помилкою, що виключає відхилення тендерної пропозиції.

Враховуючи все викладене вище в сукупності, колегія суддів вважає правомірним висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог Служби автомобільних доріг у Кіровоградській області до Державної аудиторської служби України.

Інші посилання апеляційної скарги зазначені вище висновки не спростовують та не свідчать про наявність підстав для скасування оскаржуваного рішення суду, позаяк не містять аргументованих доводів на спростування правомірності висновку суду першої інстанції у взаємозв`язку з обставинами справи, та не свідчать про порушення судом першої інстанції при розгляді справи норм матеріального або процесуального права.

Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.

Керуючись ст.ст. 242, 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Державної аудиторської служби України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 листопада 2020 року у справі за адміністративним позовом Служби автомобільних доріг у Кіровоградській області до Державної аудиторської служби України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Ростдорстрой" про визнання протиправним та скасування висновку - залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.11.2020 - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач: В. В. Кузьменко

Судді: Я. М. Василенко

О.М. Ганечко