Ухвала

від 07.07.2021 по справі 280/3614/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

07 липня 2021 року

м. Київ

справа № 280/3614/20

адміністративне провадження № К/9901/22692/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Юрченко В.П.,

суддів: Васильєвої І.А., Пасічник С.С.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на додаткове рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 17.11.2020 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 08.04.2021 у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Південна промислова компанія" до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2020 Товариство з обмеженою відповідальністю "Південна промислова компанія" звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомленння-рішенння від 28.01.2020 № 0001563306.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 26.10.2020, позовні вимоги задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення рішення, винесеного ГУ ДПС у Запорізькій області від 28.01.2020 №0001563306. Стягнуто на користь ТОВ Південна промислова компанія судовий збір в розмірі 2102 грн. за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Запорізькій області.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, податковий орган оскаржив його в апеляційному порядку, проте апеляційне провадження не було розпочато, а постановлено Третім апеляційним адміністративним судом ухвалу від 08.04.2021 про відмову у відкритті апеляційного провадження на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 26.10.2020.

ГУ ДПС у Запорізькій області подало до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 08.04.2021.

Ухвалою Верховного Суду від 24.05.2021 відмовлено у відкритті касаційного провадженння.

04.11.2020 засобами поштового зв`язку, від представника позивача до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла заява, в якій заявник просить суд стягнути з Головного управління ДПС у Запорізькій області на користь ТОВ Південна промислова компанія судові витрати, пов`язані з правничою допомогою у розмірі 21000 грн.

Додатковим рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 17.11.2020, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 08.04.2021, заяву позивача про стягнення витрат на правничу допомогу задоволено частково. Стягнуто на користь ТОВ Південна промислова компанія витрати на правову допомогу в розмірі 5500 грн. за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Запорізькій області.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, податковий орган звернувся з касаційною скаргою, в якій просить скасувати додаткове рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 17.11.2020 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 08.04.2021 у справі № 280/3614/20 та прийняти нове рішення, яким зменшити позивачу розмір витрат на правничу допомогу.

При вирішенні питання щодо можливості відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з такого.

Згідно з частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

За приписами пункту 6 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо Верховний Суд уже викладав у своїй постанові висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі на судове рішення, зазначене у частині першій статті 328 цього Кодексу, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку (крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку або коли Верховний Суд вважатиме за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах).

Правова позиція з питань, що стосуються розподілу судових витрат, зокрема, судових витрати на професійну правничу допомогу, вже висловлювалася Верховним Судом у постанові від 17.09.2019 у справі № 810/3806/18.

У зазначеній постанові Верховний Суд дійшов висновку, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, його співмірність із складністю справи, об`ємом наданих послуг, ціною позову та (або) значенням справи.

Суди попередніх інстанцій, задовольняючи частково заяву позивача, виходив з того, що заявлені позивачем витрати в сумі 21000 грн. є неспівмірними обсягу наданої правничої допомоги, зокрема обгрунтуваному зменшенню витрат на правничу допомогу підлягали такі види послуг: складання скарги до ДПС України на податкові повідомлення-рішення, складання позовної заяви та відповіді на відзив, а також надання правничої допомоги у судових засіданнях.

Аргументи касаційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом апеляційної інстанцій норм процесуального права.

З урахуванням того, що Запорізький окружний адміністративний суду у додатковму рішенні від 17.11.2020 та Третій апеляційний адміністративний суд у постанові від 08.04.2021 розглянув заяву позивача відповідно до правового висновку Верховного Суду, суд касаційної інстанції дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження у даній справі.

Керуючись статями 328, 333 КАС України, Верховний Суд -

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Запорізькій області на додаткове рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 17.11.2020 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 08.04.2021 у справі № 280/3614/20.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СуддіВ.П. Юрченко І.А. Васильєва С.С. Пасічник