Рішення
від 30.06.2021 по справі 640/12153/20
ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 червня 2021 року м. Київ № 640/12153/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Пащенка К.С., за участю секретаря судового засідання Легейди Я.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю "Полимер-Альянс" до:Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі, Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "КАРПАТНАФТОХІМ", Державна митна служба України провизнання протиправними та нечинними рішення, визнання протиправними дій позивача - Поліщук Л.І. ; відповідачів - Харабара Т.І.,

(в судовому засіданні 30.06.2021, відповідно до ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України (по тексту - КАС України), проголошено вступну та резолютивну частини рішення (скорочене рішення)),

В С Т А Н О В И В:

02 червня 2020 року Товариством з обмеженою відповідальністю "СУБОС-ТЕХНО" (адреса: 03164, м. Київ, вул. Ген. Наумова, буд. 23-Б, ідентифікаційний код - 30220669) (далі - ТОВ "СУБОС-ТЕХНО") подано на розгляд Окружному адміністративному міста Києва позов до Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі (адреса місцезнаходження: 01008, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 12/2) (надалі - відповідач-1, Комісія), у якому ТОВ "СУБОС-ТЕХНО" просило суд визнати протиправним, незаконним та нечинним рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 22 травня 2020 року № СП-445/2020/4411-03, яким вирішено застосувати попередні спеціальні заходи щодо імпорту в Україну товару незалежно від країни походження та експорту за таким описом: поліетилен з питомою густиною 0,94 або більше, що класифікується за кодами 3901 20 10 00, 3901 20 90 00 згідно з УКТЗЕД; полівінілхлорид, що класифікується за кодами 3904 10 00 00, 3904 21 00 00, 3904 22 00 00 згідно з УКТЗЕД.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.06.2020 (суддя Пащенко К.С.) відкрито провадження у даній адміністративній справі; постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні без виклику учасників справи та проведення судового засідання; залучено Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України (адреса: 01008, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 12/2, ідентифікаційний код - 37508596) (альтернативно - відповідач-2, Міністерство, Мінекономіки) та Товариство з обмеженою відповідальністю "КАРПАТНАФТОХІМ" (адреса: 77306, Івано-Франківська обл., м. Калуш, вул. Промислова, буд. 4, ідентифікаційний код - 33129683) (нижче - третя особа-1, ТОВ "КАРПАТНАФТОХІМ") до участі у справі в якості третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.06.2020 вжито у справі № 640/12153/20 заходи забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 22 травня 2020 року № СП-445/2020/4411-03, яким вирішено застосувати попередні спеціальні заходи щодо імпорту в Україну товару незалежно від країни походження та експорту за таким описом: поліетилен з питомою густиною 0,94 або більше, що класифікується за кодами 3901 20 10 00, 3901 20 90 00 згідно з УКТЗЕД; полівінілхлорид, що класифікується за кодами 3904 10 00 00, 3904 21 00 00, 3904 22 00 00 згідно з УКТЗЕД.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.07.2020 відмовлено у задоволенні клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "СУБОС-ТЕХНО" щодо необхідності застосування судового контролю за виконанням ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.06.2020.

Також до канцелярії Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла заява б/н від 30.06.2020 представника Товариства з обмеженою відповідальністю "СУБОС-ТЕХНО" Про зміну предмету позову , а саме:

- визнати протиправним, незаконним та нечинним рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 22.06.2020 № СП-451/2020/4411-03, згідно якого застосовано попередні спеціальні заходи щодо імпорту в Україну товару незалежно від країни походження та експорту за таким описом:

- полівінілхлорид суспензійний, з Константою Фікентчера в межах від 59 до 72 (значення в сертифікаційних документах з Константою Фікентчера , К 59-72), що може класифікуватись за кодом 3904 10 00 00 згідно з УКТЗЕД, крім полівінілхлориду емульсійного та мікросуспензійного; та

- поліетилен в гранулах білого кольору розміром 2-5 мм з питомою густиною більше 0,940 г/см3 і водночас показником текучості розплаву (ПТР) 5-17 грам/10 хвилин при навантаженні 21,6 кгс, або показником текучості розплаву (ПТР) 0,34-0,37 грам/10 хвилин при навантаженні 5,0 кгс або показником текучості розплаву (ПТР) 0,06-0,08 грам/10 хвилин при навантаженні 2,16 кгс, що може класифікуватися за кодом 3901 20 90 00 згідно з УКТЗЕД.

Ухвалами Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.07.2020 прийнято до розгляду заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "СУБОС-ТЕХНО" про зміну предмету позову; залучено Державну митну службу України (адреса: 04119, м. Київ, Шевченківський район, вул. Дегтярівська, будинок 11-Г, ідентифікаційний код - 43115923) (скорочено - третя особа-2, ДМС України) у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору; витребувано у Товариства з обмеженою відповідальністю "СУБОС-ТЕХНО" та Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі належним чином засвідчену копію запиту про реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю "СУБОС-ТЕХНО" у спеціальному розслідуванні щодо імпорту в Україну полімерних матеріалів незалежно від країни походження та експорту, як заінтересованої сторони; витребувано у Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі пакет документів, що став підставою для прийняття рішення від 22.05.2020 № СП-445/2020/4411-03; витребувано у Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі пакет документів, що став підставою для прийняття спірного рішення від 22.06.2020 № СП-451/2020/4411-03; витребувано у Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі та Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України належним чином завірену копію Додатку 2 до листа 4412-07/18834-07 від 18.03.2020.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.07.2020 частково задоволено клопотання б/н від 26.06.2020 "Про об`єднання справ в одне провадження" представника Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі - Харабара Т.І.; об`єднано в одне провадження адміністративні справи: № 640/12594/20, № 640/12589/20, № 640/12592/20 та № 640/12153/20; присвоєно об`єднаним справам загальний № 640/12153/20.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.07.2020 задоволено заяву представника ТОВ "СУБОС-ТЕХНО" Гирова К.А. б/н від 29.07.2020 про залишення заяви б/н від 27.07.2020 "Про забезпечення позову" без розгляду; повернуто без розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "СУБОС-ТЕХНО" б/н від 27.07.2020 "Про забезпечення позову".

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.08.2020 об`єднано в одне провадження адміністративні справи: № 640/16082/20, № 640/16933/20, № 640/17728/20 та № 640/12153/20.

Так, зважаючи на об`єднання в одне провадження адміністративних справ: № 640/12594/20, № 640/12589/20, № 640/12592/20, № 640/16082/20, № 640/16933/20, № 640/17728/20 зі справою № 640/12153/20, предметом спору у останній визначалися вимоги про:

- визнання протиправним, незаконним та нечинним рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 21.02.2020 № СП-440/2020/4411-03, яким порушено спеціальне розслідування щодо імпорту в Україну товару незалежно від країни походження та експорту, що має такий опис: полімерні матеріали, зокрема, поліетилен з питомою густиною 0,94 або більше та полівінілхлорид, не змішаний з іншими речовинами, що можуть класифікуватися згідно з УКТ ЗЕД за кодами 3901 20 90 00 та 3904 10 00 00;

- визнання протиправними дій Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України по складанню та направленню до Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі висновків про необхідність застосування Комісією попередніх спеціальних заходів, на підставі якого було прийнято рішення від 22 травня 2020 року № СП - 445/2020/4411-03, яким вирішено застосувати попередні спеціальні заходи щодо імпорту в Україну товару незалежно від країни походження та експорту за таким описом: поліетилен з питомою густиною 0,94 або більше, що класифікується за кодами 3901 20 10 00, 3901 20 90 00 згідно з УКТЗЕД; полівінілхлорид, що класифікується за кодами 3904 10 00 00, 3904 21 00 00, 3904 22 00 00 згідно з УКТЗЕД;

- визнання протиправним, незаконним та нечинним рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 22 червня 2020 року № СП-451/2020/4411-03, згідно якого застосовано попередні спеціальні заходи щодо імпорту в Україну товару незалежно від країни походження та експорту за таким описом:

полівінілхлорид суспензійний, з Константою Фікентчера в межах від 59 до 72 (значення в сертифікаційних документах з Константою Фікентчера , К 59-72), що може класифікуватись за кодом 3904 10 00 00 згідно з УКТЗЕД, крім полівінілхлориду емульсійного та мікросуспензійного та

поліетилен в гранулах білого кольору розміром 2-5 мм з питомою густиною більше 0,940 г/см3 і водночас показником текучості розплаву (ПТР) 5-17 грам/10 хвилин при навантаженні 21,6 кгс, або показником текучості розплаву (ПТР) 0,34-0,37 грам/10 хвилин при навантаженні 5,0 кгс або показником текучості розплаву (ПТР) 0,06-0,08 грам/10 хвилин при навантаженні 2,16 кгс, що може класифікуватися за кодом 3901 20 90 00 згідно з УКТЗЕД;

- визнання протиправним та скасування рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 21.02.2020 № СП-440/2020/4411-03 "Про порушення та проведення спеціального розслідування щодо імпорту в Україну полімерних матеріалів незалежно від країни походження та експорту";

- визнання протиправним та скасування рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 22.06.2020 № СП-451/2020/4411-03 "Про застосування попередніх спеціальних заходів щодо імпорту в Україну полімерних матеріалів незалежно від країни походження та експорту";

- визнання протиправними дій Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, які полягають у проведенні упередженого, з порушенням принципу рівності перед законом, спеціального розслідування щодо імпорту в Україну полімерних матеріалів незалежно від країни походження та експорту (яке проводиться на підставі рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 21.02.2020 № СП-440/2020/4411-03) та неналежному розгляді скарг ТОВ "АЛЬФАПОЛІМЕР УКРАЇНИ" від 01.06.2020 № 0106/2, № 01064 та № 0106/5;

- визнання протиправним, незаконним та нечинним рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 22 травня 2020 року № СП - 445/2020/4411-03, яким вирішено застосувати попередні спеціальні заходи щодо імпорту в Україну товару незалежно від країни походження та експорту за таким описом: поліетилен з питомою густиною 0,94 або більше, що класифікується за кодами 3901 20 10 00, 3901 20 90 00 згідно з УКТЗЕД; полівінілхлорид, що класифікується за кодами 3904 10 00 00, 3904 21 00 00, 3904 22 00 00 згідно з УКТЗЕД;

визнання протиправними, незаконними та нечинними окремих положень рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі №СП-451/2020/4411-03 від 22 червня 2020 року, що стосуються застосування спеціальних заходів строком на 190 днів у вигляді спеціального мита у розмірі 18% щодо імпорту в Україну полівінілхлориду суспензійного, що відповідає значенню Константи Фікентчера К 65 , незалежно від країни походження та експорту.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.08.2020 вжито у справі № 640/12153/20 заходи забезпечення позову; зупинено дію рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 22.06.2020 № СП - 451/2020/4411-03, згідно якого застосовано попередні спеціальні заходи щодо імпорту в Україну товару незалежно від країни походження та експорту за таким описом:

поліетилен в гранулах білого кольору розміром 2-5 мм з питомою густиною більше 0,940 г/см 3 і водночас показником текучості розплаву (ПТР) 5-17 грам/10 хвилин при навантаженні 21,6 кгс, або показником текучості розплаву (ПТР) 0,34-0,37 грам/10 хвилин при навантаженні 5,0 кгс або показником текучості розплаву (ПТР) 0,06-0,08 грам/10 хвилин при навантаженні 2,16 кгс, що може класифікуватися за кодом 3901 20 90 00 згідно з УКТЗЕД;

заборонено Міжвідомчій комісії з міжнародної торгівлі, а також іншим особам в тому числі але не виключно Державній митній службі України вчиняти дії, щодо реалізації/виконання рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 22.06.2020 № СП - 451/2020/4411-03 в тому числі щодо застосовування спеціального мита у розмірі 18% щодо імпорту в Україну вищезазначеного товару незалежно від країни походження та експорту.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.08.2020 судом постановлено розглядати справу № 640/12153/20 у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін; призначено справу до розгляду у судове засідання на 09.09.2020.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.09.2020 відмовлено у задоволенні заяви "Про роз`яснення ухвали суду" представника Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Харабари Т.

09.09.2020, 13.10.2020 та 19.11.2020 судом оголошено перерви, справу призначено до розгляду на 17.12.2020.

27.11.2020 до канцелярії Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла заява представника - адвоката Гирова К.А. від 24.11.2020 б/н про залишення без розгляду позову ТОВ "СУБОС-ТЕХНО", ТОВ "МІРОПЛАСТ", ТОВ "ОПЕНТЕК", ТОВ "ПРЕСТИЖ ПОЛІМЕР", ПрАТ "ЛАКМА" до Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі, Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору, ТОВ "КАРПАТНАФТОХІМ", Державна митна служба України, про визнання протиправним та нечинним рішення.

17.12.2020 до системи "Електронний суд" надійшла заява представника ТОВ "Альфаполімер Україна" - адвоката Лайтаренко О.В. № 1612/1 від 16.12.2020 про відмову від позову по адміністративній справі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.12.2020 заяву представника - адвоката Гирова К.А. від 24.11.2020 б/н про залишення без розгляду позову задоволено, залишено без розгляду позов у справі № 640/12153/20 за вимогами Товариства з обмеженою відповідальністю "СУБОС-ТЕХНО", Товариства з обмеженою відповідальністю "МІРОПЛАСТ", Товариства з обмеженою відповідальністю "ОПЕНТЕК", Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРЕСТИЖ ПОЛІМЕР", Приватного акціонерного товариства "ЛАКМА" до Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі, Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору, Товариство з обмеженою відповідальністю "КАРПАТНАФТОХІМ", Державна митна служба України, про визнання протиправними та нечинними рішення, визнання протиправними дій.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.12.2020 заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфаполімер Україна" адвоката Лайтаренко О.В. № 1612/1 від 16.12.2020 про відмову від позову задоволено; закрито провадження у справі № 640/12153/20 за вимогами Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфаполімер Україна" до Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі, Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору, Товариство з обмеженою відповідальністю "КАРПАТНАФТОХІМ", Державна митна служба України, про визнання протиправними та нечинними рішення, визнання протиправними дій, а саме щодо:

17.12.2020 судом оголошено перерву на 25.02.2021.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.02.2021 задоволено заяву б/н від 29.12.2020 "Про залишення позовної заяви без розгляду" представника ТОВ "Виробнича фірма "Полімер" Гирова К.А. (адвоката); залишено без розгляду позов у справі № 640/12153/20 в частині вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича фірма "Полімер".

Наразі суд зазначає, що з урахуванням залишення без розгляду позову за вимогами Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича фірма "Полімер", предметом розгляду у даній справі є вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Полимер-Альянс" (далі - позивач, ТОВ "Полимер-Альянс", Товариство) щодо визнання протиправними, незаконними та нечинними окремих положень рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі № СП-451/2020/4411-03 від 22 червня 2020 року, що стосуються застосування спеціальних заходів строком на 190 днів у вигляді спеціального мита у розмірі 18% щодо імпорту в Україну полівінілхлориду суспензійного, що відповідає значенню Константи Фікентчера К 65 , незалежно від країни походження та експорту (по тексту - Рішення, Спірне рішення, Оскаржуване рішення).

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.04.2021 запропоновано ТОВ "Полимер-Альянс" надати належним чином завірені копії перекладу документів, долучених до позовної заяви у межах справи № 640/16082/20, а також додатків до митних декларацій UA500500/2020/501079 UA500070/2020/228116 щодо здійснення митних операцій з ввезення товару у період дії рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 22.05.2020 № СП-445/2020/4411-03.

У судових засіданнях 25.02.2020, 01.04.2021, 20.05.2021 та 24.06.2021 оголошувалась перерва, призначено розгляд справи на 30.06.2021.

У вказаний день представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі, та просив задовольнити позов.

Слід вказати, що обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги ТОВ "Полимер-Альянс" вказує, що 22 травня 2020 року Міжвідомчою комісією з міжнародної торгівлі було прийнято рішення № СП-445/2020/4411-03 Про застосування попередніх спеціальних заходів щодо імпорту в Україну полімерних матеріалів незалежно від країни походження та експорту .

22 червня 2020 року Комісією скасоване відповідне рішення й ухвалено інше рішення за № СП-451/2020/4411-03, згідно якого в порядку, визначеному Законом України Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну , застосовуються попередні спеціальні заходи щодо імпорту в Україну товару незалежно від країни походження та експорту за таким описом:

та поліетилен в гранулах білого кольору розміром 2 - 5 мм з питомою густиною більше 0,940 г/см 3 і водночас показником текучості розплаву (ПТР) 5-17 грам / 10 хвилин при навантаженні 21,6 кгс, або показником текучості розплаву (ПТР) 0,34 - 0,37 грам/10 хвилин при навантаженні 5,0 кгс або показником текучості розплаву (ПТР) 0,06 - 0,08 грам / 10 хвилин при навантаженні 2,16 кгс, що може класифікуватися за кодом 3901 20 90 00 згідно з УКТЗЕД.

Попередні спеціальні заходи застосовуються строком на 190 днів у вигляді спеціального мита у розмірі 18% щодо імпорту в Україну вищезазначеного товару незалежно від країни походження та експорту.

Товариство відмічає, що не може погодитись з окремими положеннями Рішення, а застосування певних положень вказаного рішення призводить до додаткових необґрунтованих збитків з боку ТОВ "Полимер-Альянс".

Позивач акцентує, що тривалий час займається оптовою торгівлею полівінілхлоридом суспензійним, має контракти на купівлю цієї продукції з компаніями з США, постачання за якими підтверджуються митними деклараціями.

Тому Товариство є імпортером у розумінні Закону України Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну .

На момент прийняття Комісією Спірного рішення ТОВ "Полимер-Альянс" були придбані дві партії полівінілхлориду суспензійного (175 та 154 тони), що підтверджується контрактом купівлі-продажу № 01/04-2019 від 01 квітня 2019 року, контрактом VIN/2020/77/0527-1 від 27 травня 2020 року, інвойсами.

Законтрактований полівінілхлорид суспензійний (ProductF - 622) відповідає значенню Константи Фікентчера К 65 , що підтверджується CertificateofAnalysis та довідкою виробника.

Таким чином, як відмічає Товариство, при ввезені й митному очищенні останнє має сплатити додатково спеціальне мито в розмірі 18% згідно Рішення.

Більше того, позивач імпортує в Україну переважно полівінілхлорид суспензійний, що відповідає значенню Константи Фікентчера К 65 , й має значну кількість покупців серед українських підприємств, які використовують зазначену продукцію у своєму виробництві. Застосування спеціального мита в розмірі 18% виключає подальше постачання полівінілхлориду суспензійного, що відповідає значенню Константи Фікентчера К 65 в Україну, призводить до скорочення бізнесу ТОВ "Полимер-Альянс" та створення штучного дефіциту такої продукції на внутрішньому українському ринку й підвищенню роздрібної ціни на вироблені в Україні товари з такої продукції, а також під питанням залишається виконання контрактів з українськими контрагентами, де ціна була узгоджена без урахування спеціального мита.

Позивач звертає увагу, що спеціальне розслідування щодо імпорту в Україну полімерних матеріалів було ініційовано ТОВ Карпатнафтохім (єдиного в Україні виробника полівінілхлориду суспензійного), яке фактично виробляє лише дві марки полівінілхлориду суспензійного - KSR 67 (що відповідає значенню Константи Фікентчера К 66 - 68 ) та KSF 70 (що відповідає значенню Константи Фікентчера К 69 - 71). Тобто, розповсюдження спеціального мита на полівінілхлорид суспензійний, що відповідає значенню Константи Фікентчера К 65 ніяким чином не впливає на національного товаровиробника полівінілхлориду суспензійного (ТОВ Карпатнафтохім ) та не завдає йому шкоди, а навпаки шкодить тим національним виробникам, які використовують його у своєму виробництві.

Той факт, що ТОВ Карпатнафтохім не виробляє й не постачає на український ринок полівінілхлорид суспензійний, що відповідає значенню Константи Фікентчера К 65 , підтверджується переліком продукції цього підприємства, що розміщена на його офіційному сайті - http://www.knh.com.ua/ru/perechen-produktsyy/. Також це підтверджується Секторальним аналізом стану внутрішнього товарного ринку полівінілхлориду в Україні в 2016 - 2019р. , виконаним Держаним підприємством Черкаський державний науково-дослідний інститут техніко-економічної інформації в хімічній промисловості (надалі - ДП Черкаський НДІТЕХІМ ).

Окрім того, відсутність постачань збоку ТОВ Карпатнафтохім на український ринок полівінілхлориду суспензійного, що відповідає значенню Константи Фікентчера К 65 , також підтверджується листами ТОВ Дельта-Пласт та ТОВ Локус Полімер Груп .

Позивач висвітлює, що відсутність шкоди національному товаровиробнику (ТОВ Карпатнафтохім ) також підтверджується тим, що потужність виробництва полівінілхлориду суспензійного цього підприємства складає - 300000 тон на рік. Зазначена інформація розміщена на офіційному сайті підприємства - http://www.knh.com.ua/ru/production/proyzvodstvo-polyhlorvynylovoj-smoly-suspenzyonnoj-y-kaustycheskoj-sody/. Обсяги виробництва ТОВ Карпатнафтохім у 2018 - 2019 році, згідно Секторального аналізу стану внутрішнього товарного ринку полівінілхлориду в Україні в 2016 - 2019р. , виконаному ДП Черкаський НДІТЕХІМ складали - 209840,0 тон та 204400,0 тон відповідно. Тобто 70 - 68% виробничих потужностей ТОВ Карпатнафтохім були завантажені виробництвом полівінілхлориду суспензійного - KSR 67 (що відповідає значенню Константи Фікентчера К 66 - 68) та KSF 70 (що відповідає значенню Константи Фікентчера К 66 - 68).

За такого ТОВ Карпатнафтохім навіть не мало достатніх вільних виробничих потужностей для виробництва полівінілхлориду суспензійного, що відповідає значенню Константи Фікентчера К 65 в значних обсягах.

Підсумовуючи викладені у позову обставини позивач зауважує, що відносно полівінілхлориду суспензійного, що відповідає значенню Константи Фікентчера К 65 , дослідження належним чином проведено не було факту (фактів) заподіяння значної шкоди та (або) виникнення загрози заподіяння значної шкоди національному товаровиробнику, наявність причинно-наслідкового зв`язку між імпортом та завданням шкоди національному товаровиробнику встановлено не було. В даному випадку рішення в частині полівінілхлориду суспензійного, що відповідає значенню Константи Фікентчера К 65 приймалось виключно на припущеннях або взагалі без жодного дослідження та аргументації.

Відповідачем-1, заперечуючи проти позовних вимог, відмічається, що керуючись статтею 11 Закону України Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну Комісія на своєму засіданні 22.05.2020 розглянула інформацію Мінекономіки щодо наявності факту зростання обсягів та умов імпорту в Україну товару, факту заподіяння значної шкоди національному товаровиробнику і причинно-наслідкового зв`язку.

Так, Комісією було встановлено: наявність факту зростання обсягів та умов імпорту в Україну товару, наявність факту заподіяння значної шкоди національному товаровиробнику; наявність факту заподіяння значної шкоди національному товаровиробнику; наявність причинно-наслідкового зв`язку між вищезазначеними фактами; відповідність застосування попередніх спеціальних заходів національним інтересам України, за наслідками чого було прийнято рішення № СП-445/2020/4411-03.

В подальшому, на підставі звернень споживачів полімерних матеріалів Комісією скасовано рішення від 22.05.2020 № СП-445/2020/4411-03, у зв`язку з тим, що визначення товару є занадто широким і охоплює спектр товарів, що не виробляються в Україні. Наслідком чого буде зростання собівартості і втрата конкурентоспроможності українських виробників, сировиною підприємств яких є товар.

Національний товаровиробник - ТОВ "КАРПАТНАФТОХІМ", ознайомившись з матеріалами спеціального розслідування та дослідивши специфіку виробництва підприємствами-виробниками полімерних матеріалів, особливості їх кінцевого застосування та інші фактори, та з метою недопущення дискримінації та забезпечення інтересів заінтересованих осіб спеціального розслідування, підтримав коригування застосованих попередніх спеціальних заходів.

Відповідно до пункту 1 рішення Комісії від 22.06.2020 № 451/2020/4411-03 вирішено скасувати рішення Комісії від 22.05.2020 № СП-445/2020/4411-03 "Про застосування попередніх спеціальних заходів щодо імпорту в Україну товару незалежно від країни походження та експорту", та з метою врегулювання зазначеного питання та забезпечення інтересів заінтересованих осіб спеціального розслідування максимально враховано позицію українських підприємств-споживачів таких товарів значно скориговано застосовані попередні спеціальні заходи шляхом звуження опису товару.

Відповідач-1 переконаний, що у межах спірних правовідносин не вбачається наявності порушеного права ТОВ "Полимер-Альянс", як необхідної умови для задоволення позову.

Окремо Комісією робиться наголос на те, що виходячи із частини другої статті 16 Закону України Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну встановлене Комісією спеціальне мито сплачується імпортером товару в Україну незалежно від інших податків і зборів (обов`язкових платежів), які справляються при імпорті в Україну.

Оскільки спеціальне мито, встановлене рішенням Комісії, позивачем не сплачується, то таке не породжує для нього жодних прав чи обов`язків.

Наявність реєстрації в якості заінтересованої сторони в ході розслідування не має жодного правового значення при визначенні судом чи виникли у позивача права та обов`язки у зв`язку із прийняттям рішення Комісії про застосування попередніх спеціальних заходів.

Юридичне значення має виключно встановлення обставини - чи виникли у позивача обов`язки щодо сплати спеціального мита, запровадженого Рішенням Комісії, та чи сплачувалось таке мито ним у зв`язку з прийняттям рішення, тобто чи змінився стан суб`єктивних прав та обов`язків Товариства.

Отже, Спірне рішення саме по собі не є юридично значеним для позивача, оскільки не має безпосереднього впливу на його суб`єктивні права та обов`язки шляхом позбавлення останнього можливості реалізувати належне йому право або шляхом покладення на нього будь-якого обов`язку, а відтак вказане рішення безпосередньо не порушує права та інтереси ТОВ "Полимер-Альянс".

Третя особа-1 у поданих до суду поясненнях зауважила на тезах про прийняття Комісією Оскаржуваного рішення обґрунтовано.

Додатково ТОВ "КАРПАТНАФТОХІМ" визначено, що повноваження Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі щодо прийняття рішення про застосування спеціальних заходів, передбачені статтею 10 Закону України Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну , так само як і повноваження щодо застосування попередніх спеціальних заходів, передбачені статтею 11 цього Закону, мають дискреційний характер, що означає, що суд, який є органом правозастосування, не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень.

Тому, за твердженнями третьої особи-1, в межах даної справи суд, як правозастосовний орган, не може підміняти дискреційні повноваження Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі, оскільки норми Закону України Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну наділяють саме даний суб`єкт владних повноважень правами та обов`язками на власний розсуд, тобто самостійно без погодження із будь-ким, визначати та встановлювати наявність чи відсутність факту (фактів) заподіяння значної шкоди чи виникнення загрози заподіяння значної шкоди; причинно-наслідкового зв`язку між імпортом товару та заподіянням значної шкоди або виникненням загрози заподіяння значної шкоди національному товаровиробнику подібного або безпосередньо конкуруючого товару; відповідності застосування спеціальних заходів національним інтересам.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зауважує таке.

Спірні правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються Конституцією України, Законом України Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну (в рішенні - Закон), та іншими нормативно-правовими актами (тут і по тексту відповідні нормативно-правові акти наведено в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

В площині питань процедури адміністративного оскарження Рішення за означеним спором суд констатує, що частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В рамках визначеного в частині другій статті 19 Конституції України критерію, а саме: На підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України , суд вказує, що за своєю сутністю цей критерій випливає з принципу законності, що закріплений у частині другій статті 19 Конституції України - фундаментальна юридична категорія, що є критерієм правового життя суспільства і громадян. Це комплексне політико-правове явище, що відображає правовий характер організації суспільного життя, органічний зв`язок права і влади, права і держави ; законність - це принцип, метод та режим суворого, неухильного дотримання, виконання норм права всіма учасниками суспільних відносин.

На підставі означає, що суб`єкт владних повноважень має бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України; зобов`язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

У межах повноважень має значення, що суб`єкт владних повноважень повинен приймати рішення, а дії вчиняти відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх. Під встановленими законом повноваженнями розуміються як ті, на наявність яких прямо вказує закон - так звані прямі повноваження , так і повноваження, які прямо законом не передбачені, але безпосередньо випливають із положень закону і є необхідними для реалізації суб`єктом владних повноважень своїх функцій (завдань) - похідні повноваження .

У спосіб значить, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби.

Поряд з цим суд виокремлює, що за ч. 1 ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Даний конституційний припис закріплений у ст. 6 КАС України, згідно якої суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Розкриваючи зміст верховенства права, Європейський суд з прав людини зауважує, що верховенство права - це розуміння того, що верховна влада, держава та її посадові особи мають обмежуватися законом. Дані позиції знаходять своє практичне застосування і у практиці Верховного Суду (постанова від 28 серпня 2018 року, справа № 820/3789/17).

Згідно п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України, суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Законом України Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну , з метою запровадження механізмів захисту інтересів національного товаровиробника, регулюються засади і порядок порушення та проведення спеціальних розслідувань фактів зростання імпорту в Україну незалежно від країни походження та експорту товару, що заподіює значну шкоду або загрожує заподіянням значної шкоди національному товаровиробнику, за результатами яких можуть застосовуватися спеціальні заходи.

За ст. 2 Закону, він застосовується до операцій, пов`язаних з імпортом будь-якого товару незалежно від країни його походження та експорту.

Відповідно до ст. 7 Закону, порядок створення та роботи Міжвідомчій комісії з міжнародної торгівлі (далі - Комісія) визначається Законом України "Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту".

На засіданнях Комісії приймаються рішення з питань, зокрема: порушення або відмови в порушенні спеціального розслідування щодо імпорту товару; застосування попередніх спеціальних заходів щодо імпорту товару, який є об`єктом розслідування; застосування спеціальних заходів щодо імпорту товару, який є об`єктом розслідування.

Статтею 9 Закону визначено, що рішення про порушення або недоцільність порушення спеціального розслідування приймається Комісією протягом 30 днів від дати одержання Міністерством інформації або заяви, зазначених у статтях 5 і 6 цього Закону.

В силу ст. 11 Закону, не раніше ніж через 45 днів від дати порушення спеціального розслідування Комісія може простою більшістю голосів прийняти рішення про застосування попередніх спеціальних заходів за наявності певних умов.

Якщо за результатами такого розгляду Комісія дійшла висновку про достатність доказів зростання імпорту в Україну, внаслідок чого може мати місце заподіяння або виникнення загрози заподіяння значної шкоди національному товаровиробнику, Комісія приймає рішення про порушення спеціального розслідування і доручає Міністерству провести таке розслідування та опублікувати інформацію про порушення спеціального розслідування у газеті. Це рішення приймається Комісією простою більшістю голосів.

Попередні спеціальні заходи відповідно до цього Закону застосовуються шляхом запровадження справляння спеціального мита.

У відповідному рішенні Комісії про застосування попередніх спеціальних заходів визначається ставка спеціального мита, що сплачується імпортером товару в Україну. Зазначене мито сплачується незалежно від інших податків і зборів (обов`язкових платежів), у тому числі мита, які, як правило, справляються при імпорті в Україну.

Зважаючи на наведені нормативні приписи Закону, варто зауважити, що до повноважень Комісії відноситься прийняття рішення про застосування попередніх спеціальних заходів.

Таким чином прийняте відповідачем-1 Рішення має відповідати критеріям, визначеним ч. 2 ст. 2 КАС України, якою передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже для встановлення обставин протиправності оспорюваного рішення необхідним є перевірка судом прийнятого Комісією Рішення на відповідність критеріям, що встановлені в ч. 2 ст. 2 КАС України.

Поряд з наведеним суд відмічає, що за приписами Закону України Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну відомості, письмові докази та інша інформація, подані Міністерству, центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, або Міжвідомчій комісії з міжнародної торгівлі (далі - Комісія) відповідно до цього Закону, враховуються ними у процесі розслідування за умови викладення їх державною мовою України (ст. 3).

У відповідності до ст. 5 Закону, у разі, якщо тенденція зростання обсягів імпорту в Україну може викликати необхідність застосування передбачених цим Законом заходів, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, відповідний орган виконавчої влади в Україні інформують про це Міністерство. Міністерство може за власною ініціативою зібрати таку інформацію.

Інформація, яка направляється Міністерству відповідно до частини першої цієї статті, повинна містити обґрунтовані докази наявності факторів, перелічених у пунктах 1 і 2 частини другої статті 13 цього Закону.

Міністерство подає інформацію, одержану відповідно до частини першої цієї статті, та (або) копії заяви, зазначеної у статті 6 цього Закону, Кабінету Міністрів України та членам Комісії у п`ятиденний строк від дати одержання інформації та (або) заяви.

За ст. 6 Закону, національний товаровиробник може подати до Міністерства заяву, що містить клопотання про застосування щодо імпорту в Україну заходів, передбачених цим Законом. Така заява повинна містити обґрунтовані докази наявності факторів, перелічених у пунктах 1 і 2 частини другої статті 13 цього Закону.

Відповідно до ст. 7 Закону, на засіданнях Комісії розглядаються питання про: наявність факту імпорту в Україну, зростання обсягів такого імпорту, методи, які дають змогу встановити цей факт, товар, що є об`єктом розгляду, а також методи визначення можливого заподіяння значної шкоди, її розміри, наявність загрози заподіяння значної шкоди національному товаровиробнику подібного або безпосередньо конкуруючого товару, наявність причинно-наслідкового зв`язку між імпортом та заподіянням значної шкоди чи загрозою заподіяння значної шкоди національному товаровиробнику подібного або безпосередньо конкуруючого товару; строки та умови імпорту в Україну, тенденції зростання його обсягів і різноманітні аспекти економічної та торговельної ситуації щодо такого імпорту; застосування передбачених цим Законом заходів у зв`язку з виявленими обставинами; інше на виконання цього Закону.

На засіданнях Комісії приймає рішення з питань, зокрема: порушення або відмови в порушенні спеціального розслідування щодо імпорту товару; застосування попередніх спеціальних заходів щодо імпорту товару, який є об`єктом розслідування; застосування спеціальних заходів щодо імпорту товару, який є об`єктом розслідування; припинення спеціального розслідування без застосування спеціальних заходів; перегляду спеціальних заходів щодо імпорту товару; скасування спеціальних заходів щодо імпорту товару.

За ст.ст. 8, 9, 11 Закону, спеціальне розслідування проводиться з метою визначення на основі факторів, зазначених у статті 13 цього Закону, чи заподіює значну шкоду або загрожує заподіянням значної шкоди національному товаровиробнику імпорт в Україну.

Комісія розглядає:

заяву та (або) інформацію, які подаються Міністерством відповідно до частини третьої статті 5 цього Закону;

докази, наведені в заяві, або об`єктивну інформацію, доступну для розгляду в Комісії, щодо зростання імпорту в Україну товару та заподіяння значної шкоди або наявності загрози заподіяння значної шкоди національному товаровиробнику внаслідок такого імпорту.

Якщо Комісія встановлює, що докази є недостатніми для порушення спеціального розслідування, вона приймає рішення про недоцільність порушення такого розслідування і доручає Міністерству поінформувати центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, відповідний орган виконавчої влади в Україні або національного товаровиробника про свої висновки. Це рішення приймається Комісією двома третинами (кваліфікованою більшістю) голосів.

Рішення про порушення або недоцільність порушення спеціального розслідування приймається Комісією протягом 30 днів від дати одержання Міністерством інформації або заяви, зазначених у статтях 5 і 6 цього Закону.

Міністерство розпочинає розслідування та у строк до п`яти днів від дати прийняття Комісією рішення, зазначеного у частині першій цієї статті, публікує в газеті відповідне повідомлення, яке повинно містити:

1) інформацію про порушення спеціального розслідування;

2) інформацію про товар, імпорт якого в Україну є об`єктом спеціального розслідування;

4) короткий виклад (далі - резюме) відомостей, які є підставою для порушення спеціального розслідування;

5) інформацію про те, що корисна для спеціального розслідування інформація може передаватися до Міністерства;

6) строки, протягом яких заінтересовані сторони можуть: подати свої письмово викладені коментарі та іншу необхідну інформацію, включаючи докази на свою користь; вимагати проведення слухань у Міністерстві відповідно до частини четвертої цієї статті;

7) адресу Міністерства, куди повинна направлятися вся кореспонденція.

З метою визначення достатності доказів, що містяться в інформації, яка подається до Міністерства протягом проведення спеціального розслідування центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, або іншим органом виконавчої влади в Україні, заінтересованими сторонами, Міністерство повинно проводити перевірки такої інформації.

Заінтересовані сторони мають право звертатися письмово у строки, зазначені у повідомленні про порушення спеціального розслідування, до Міністерства з вимогою щодо проведення у Міністерстві за їх участю слухань з питань спеціального розслідування:

1) у разі якщо ними доведено, що спеціальне розслідування зачіпає їх інтереси, а його результати можуть вплинути на їх діяльність;

2) за умови, що є особливі причини для проведення зазначених слухань.

Заінтересовані сторони, що беруть участь у слуханнях з питань спеціального розслідування, можуть подавати Міністерству додаткову інформацію протягом проведення цих слухань. Інформація, надана заінтересованими сторонами в усній формі під час слухань, враховується Міністерством у процесі спеціального розслідування за умови, що вона буде подана у письмовій формі не пізніше ніж на п`ятий день від дати закінчення слухань.

Заінтересовані сторони можуть за письмовим запитом ознайомитися з усією інформацією, поданою іншою заінтересованою стороною, за винятком службових документів Міністерства, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, та Комісії, якщо ця інформація: 1) стосується захисту їх інтересів; 2) не є конфіденційною відповідно до статті 12 цього Закону; 3) використовується для цілей спеціального розслідування.

Заінтересовані сторони можуть подати коментарі до цієї інформації, які враховуються Міністерством за умови, що вони є достатньо обґрунтованими та подані до Міністерства протягом встановлених строків.

Інформація та докази, що надаються Міністерству однією із заінтересованих сторін під час спеціального розслідування, направляються цією заінтересованою стороною всім іншим заінтересованим сторонам. У разі, якщо інформація та докази не направляються Міністерству або заінтересованим сторонам або якщо цю інформацію та докази неможливо перевірити, такі інформація та докази не враховуються Міністерством у процесі спеціального розслідування.

Якщо інформація, яка запитується Міністерством, не подається у строк, визначений цим Законом або встановлений Міністерством на виконання цього Закону, або якщо виникають значні труднощі у проведенні спеціального розслідування, Міністерство робить висновки на підставі фактичних даних, які є в його розпорядженні.

Під час проведення спеціального розслідування Комісією може бути прийнято рішення про застосування попередніх спеціальних заходів та (або) заходів нагляду відповідно до статті 11 та розділу IV цього Закону.

Не раніше ніж через 45 днів від дати порушення спеціального розслідування Комісія може простою більшістю голосів прийняти рішення про застосування попередніх спеціальних заходів за наявності таких умов:

1) Комісією прийнято рішення про порушення відповідного розслідування згідно із статтями 8 і 9 цього Закону;

2) у зв`язку з цим у газеті було опубліковано повідомлення про порушення спеціального розслідування;

3) заінтересованим сторонам була надана можливість подати Міністерству коментарі та іншу необхідну інформацію;

4) Міністерством попередньо встановлено, що існують обставини, коли зволікання із застосуванням попередніх спеціальних заходів може призвести до заподіяння шкоди, наслідки якої буде важко усунути в подальшому;

5) Міністерством попередньо встановлено, що фактичні дані, які є в його розпорядженні, містять достатньо доказів того, що зростання обсягу імпорту в Україну заподіяло значну шкоду або загрожує заподіянням значної шкоди;

6) Міністерством зроблено висновок про необхідність застосування Комісією попередніх спеціальних заходів.

Міністерство публікує відповідне повідомлення в газеті про це рішення.

Строк застосування попередніх спеціальних заходів не може перевищувати 200 днів та не може перевищувати строку проведення спеціального розслідування.

Сплата спеціального мита здійснюється у готівковій або безготівковій формі, або шляхом внесення суми мита на депозит або оформлення відповідного боргового зобов`язання, якщо інше не встановлено законодавством України. Кошти на депозит можуть вноситися за місцем знаходження митних органів, які здійснюють митне оформлення товару, що є об`єктом відповідного спеціального розслідування. Порядок внесення цих коштів на депозит встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Наприкінці строку застосування попередніх спеціальних заходів Міністерство подає Комісії звіт та висновки про результати їх застосування.

Попередні спеціальні заходи щодо імпорту в Україну скасовуються у випадку:

1) прийняття відповідно до частини п`ятої цієї статті рішення про те, що внаслідок імпорту в Україну товару, що є об`єктом спеціального розслідування, не заподіяно значну шкоду або немає загрози заподіяння значної шкоди національному товаровиробнику;

2) або прийняття рішення про застосування спеціальних заходів відповідно до розділу V цього Закону.

Застосування попередніх спеціальних заходів припиняється від дати набрання чинності відповідними рішеннями Комісії, зазначеними у цій частині.

У разі, якщо Комісія дійшла висновку, що значну шкоду не заподіяно або немає загрози заподіяння значної шкоди національному товаровиробнику, Комісія на своєму засіданні приймає рішення про:

1) скасування попередніх спеціальних заходів.

Таке рішення повинно передбачати скасування справляння спеціального мита;

2) продовження Міністерством спеціального розслідування.

Ці рішення приймаються на засіданні Комісії кваліфікованою більшістю голосів.

Міністерство публікує відповідне повідомлення в газеті про ці рішення.

Рішення Комісії, зазначені у частині п`ятій цієї статті, можуть передбачати повернення імпортеру сплачених сум спеціального мита.

Імпортер подає до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, заяву про повернення сплачених сум спеціального мита протягом 30 днів від дати прийняття рішень Комісії відповідно до частини п`ятої цієї статті. У цій заяві зазначаються митні органи, які здійснювали митне оформлення товару, що обкладався спеціальним митом. До заяви додаються документи, які підтверджують ввезення в Україну цього товару та його митне оформлення протягом строку дії попередніх спеціальних заходів від дати, коли за рішенням Комісії відповідно до частини третьої цієї статті належним чином сплачувалася сума спеціального мита.

Заява про повернення сплачених сум спеціального мита є належно обґрунтованою за умов, що в ній міститься точна інформація про сплачені суми спеціального мита і вона супроводжується всіма митними документами про розрахунки та сплату цих сум. Якщо ця заява не містить зазначеної інформації, вона повертається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, заявнику після її розгляду з мотивованим поясненням.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, терміново направляє Міністерству фінансів України оригінал зазначеної заяви разом з доданими до неї документами, а їх копії - Комісії та Міністерству.

Повернення зазначених сум спеціального мита здійснюється Міністерством фінансів України протягом 90 днів від дати прийняття Комісією відповідного рішення. Якщо заінтересований імпортер не завершив у строки, визначені у цій частині, оформлення документів про повернення сплачених сум спеціального мита, ці суми не підлягають поверненню.

Статтею 10 Закону встановлено, що для завершення спеціального розслідування Міністерство подає Комісії звіт про його результати.

Під час розгляду на засіданні Комісії звіту про результати спеціального розслідування Комісія може прийняти рішення про застосування спеціальних заходів відповідно до розділу V цього Закону.

Комісія приймає рішення про застосування спеціальних заходів після вивчення всіх доказів стосовно зростання імпорту в Україну та встановлення:

факту (фактів) заподіяння значної шкоди чи виникнення загрози заподіяння значної шкоди;

наявності причинно-наслідкового зв`язку між імпортом товару та заподіянням значної шкоди або виникненням загрози заподіяння значної шкоди національному товаровиробнику подібного або безпосередньо конкуруючого товару;

відповідності застосування спеціальних заходів національним інтересам.

За ст. 13 Закону, у процесі спеціального розслідування Міністерство проводить дослідження всіх відповідних факторів об`єктивного та кількісного характеру, що впливають на національного товаровиробника, зокрема:

1) тенденцій імпорту в Україну, що є об`єктом розслідування, зокрема зростання обсягів імпорту та (або) умов здійснення такого імпорту;

2) факту (фактів) заподіяння значної шкоди та (або) виникнення загрози заподіяння значної шкоди національному товаровиробнику, що є наслідком цього імпорту;

3) наявності причинно-наслідкового зв`язку між зростанням обсягу імпорту товару та (або) умовами його здійснення та заподіянням значної шкоди та (або) виникненням загрози заподіяння значної шкоди.

Під час дослідження вивчаються такі фактори:

1) обсяг імпорту в Україну товару (товарів), якщо цей обсяг імпорту значною мірою зростав у період розслідування у відносних або в абсолютних величинах стосовно обсягів виробництва чи споживання в Україні подібних або безпосередньо конкуруючих товарів;

2) ціна імпорту в Україну цього товару (товарів), якщо у період спеціального розслідування мало місце значне зниження його ціни стосовно ціни подібного товару в Україні;

3) наслідок, який є результатом дії факторів, зазначених у пунктах 1 та (або) 2 цієї частини, для національного товаровиробника. Цей наслідок визначається тенденцією зміни деяких економічних факторів, зокрема: виробництва національним товаровиробником товарів, які є об`єктом розслідування; використання ним виробничих потужностей; запасів цих товарів; їх продажу; частки ринку України національного товаровиробника; ціни цих товарів (тобто зниження цін або перешкодження підвищенню цін, що, як правило, склалися), продуктивності праці; використання основних фондів; розмірів прибутків або збитків національного товаровиробника; його прибутку з інвестиційного капіталу; стану ліквідності та зайнятості на підприємствах національного товаровиробника тощо;

4) інше, що стосується розслідування.

У разі коли крім зростання обсягу імпорту одночасно існують інші фактори заподіяння значної шкоди національному товаровиробнику, шкода, завдана іншими факторами, не вважається шкодою, заподіяною внаслідок зростання обсягу імпорту.

Міністерство публікує в газеті відповідно до статті 17 цього Закону інформацію про результати аналізу справи, що розслідується, а також докази щодо причетності досліджених факторів до розслідування.

Якщо стверджується, що має місце загроза заподіяння значної шкоди, Міністерство, як правило, вивчає ймовірність заподіяння шкоди як наслідку конкретної ситуації. При цьому також враховуються такі фактори:

1) ступінь зростання обсягів експорту в Україну товару, що є об`єктом спеціального розслідування;

2) експортний потенціал країн походження або країн експорту, який уже склався або ймовірно складеться в майбутньому, а також можливість того, що зазначений потенціал використовуватиметься для експорту в Україну цього товару;

3) тенденції впливу імпорту на національного товаровиробника.

З огляду на наведені приписи Закону випливає, що у процесі здійснення Міністерством спеціального розслідування, при дослідженні всіх факторів заподіяння значної шкоди або загрози заподіяння значної шкоди національному товаровиробнику від імпорту в Україну мають враховуватися: 1) тенденції імпорту в Україну, що є об`єктом розслідування, зокрема зростання обсягів імпорту та (або) умов здійснення такого імпорту; 2) факт (факти) заподіяння значної шкоди та (або) виникнення загрози заподіяння значної шкоди національному товаровиробнику, що є наслідком цього імпорту; 3) наявність причинно-наслідкового зв`язку між зростанням обсягу імпорту товару та (або) умовами його здійснення та заподіянням значної шкоди та (або) виникненням загрози заподіяння значної шкоди.

Водночас під час дослідження вивчаються такі фактори, як: 1) обсяг імпорту в Україну товару (товарів), якщо цей обсяг імпорту значною мірою зростав у період розслідування у відносних або в абсолютних величинах стосовно обсягів виробництва чи споживання в Україні подібних або безпосередньо конкуруючих товарів; 2) ціна імпорту в Україну цього товару (товарів), якщо у період спеціального розслідування мало місце значне зниження його ціни стосовно ціни подібного товару в Україні; 3) наслідок, який є результатом дії факторів, зазначених у пунктах 1 та (або) 2 цієї частини, для національного товаровиробника. Цей наслідок визначається тенденцією зміни деяких економічних факторів, зокрема: виробництва національним товаровиробником товарів, які є об`єктом розслідування; використання ним виробничих потужностей; запасів цих товарів; їх продажу; частки ринку України національного товаровиробника; ціни цих товарів (тобто зниження цін або перешкодження підвищенню цін, що, як правило, склалися), продуктивності праці; використання основних фондів; розмірів прибутків або збитків національного товаровиробника; його прибутку з інвестиційного капіталу; стану ліквідності та зайнятості на підприємствах національного товаровиробника тощо; 4) інше, що стосується розслідування.

При цьому визначення значної шкоди повинно базуватися на фактах, а не на припущеннях або маловірогідній можливості.

Крім того, у разі коли крім зростання обсягу імпорту одночасно існують інші фактори заподіяння значної шкоди національному товаровиробнику, шкода, завдана іншими факторами, не вважається шкодою, заподіяною внаслідок зростання обсягу імпорту.

При дослідженні вивчається інше, що стосується розслідування.

Таким чином, з огляду на окреслені нормативні положення Закону, національний товаровиробник вправі подати до Міністерства заяву, яка має містити обґрунтовані докази наявності факторів, перелічених у пунктах 1 і 2 частини другої статті 13 цього Закону, з клопотанням про застосування щодо імпорту в Україну заходів, передбачених цим Законом.

Міністерство подає членам Комісії інформацію, одержану від національного товаровиробника.

Відомості, письмові докази та інша інформація, подані Міністерству або Міжвідомчій комісії з міжнародної торгівлі враховуються ними у процесі розслідування.

З метою визначення на основі факторів, зазначених у статті 13 цього Закону, чи заподіює значну шкоду або загрожує заподіянням значної шкоди національному товаровиробнику імпорт в Україну проводиться спеціальне розслідування.

Комісія розглядає заяву, яка подається Міністерством відповідно до частини третьої статті 5 Закону, а також докази, наведені в заяві щодо зростання імпорту в Україну товару та заподіяння значної шкоди або наявності загрози заподіяння значної шкоди національному товаровиробнику внаслідок такого імпорту.

Якщо за результатами розгляду заяви Комісія дійшла висновку про достатність доказів зростання імпорту в Україну, внаслідок чого може мати місце заподіяння або виникнення загрози заподіяння значної шкоди національному товаровиробнику, Комісія приймає рішення про порушення спеціального розслідування.

У випадку, якщо заінтересованими особами доведено, що спеціальне розслідування зачіпає їх інтереси, а його результати можуть вплинути на їх діяльність, та за умови, що є особливі причини для проведення слухань, відповідні сторони можуть звернутися до Міністерства з вимогою щодо проведення у Міністерстві за їх участю слухань з питань спеціального розслідування.

При цьому, у випадку не направлення інформації та доказів Міністерству або заінтересованим сторонам або якщо інформацію та докази неможливо перевірити, такі інформація та докази не враховуються Міністерством у процесі спеціального розслідування.

При цьому конкретне рішення про застосування попередніх спеціальних заходів приймається простою більшістю голосів Комісії за наявності умов, а саме: прийняття Комісією рішення про порушення відповідного спеціального розслідування про товар, імпорт якого в Україну є об`єктом такого розслідування; опублікування повідомлення про порушення спеціального розслідування; забезпечення можливості подання заінтересованими сторонами до Міністерства коментарів та іншої необхідної інформації, а також доказів на користь останніх стосовно захисту їх інтересів в площині спеціального розслідування; попереднього встановлення Міністерством того, що фактичні дані, які є в його розпорядженні, містять достатньо доказів того, що зростання обсягу імпорту в Україну заподіяло значну шкоду або загрожує заподіянням значної шкоди; висновку Міністерства про необхідність застосування Комісією попередніх спеціальних заходів.

В той же час Комісією скасовуються попередні спеціальні заходи щодо імпорту в Україну за настання певних обставин, а саме: прийняття відповідно до частини п`ятої цієї статті рішення про те, що внаслідок імпорту в Україну товару, що є об`єктом спеціального розслідування, не заподіяно значну шкоду або немає загрози заподіяння значної шкоди національному товаровиробнику; прийняття рішення про застосування спеціальних заходів відповідно до розділу V "Застосування спеціальних заходів" Закону.

Так, у випадку, застосування рішенням Комісії попередніх спеціальних заходів відповідно до Закону передбачає запровадження справляння спеціального мита, сплата якого здійснюється у готівковій або безготівковій формі, або шляхом внесення суми мита на депозит або оформлення відповідного боргового зобов`язання, якщо інше не встановлено законодавством України, і, в свою чергу, порядок внесення цих коштів на депозит встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Тоді як у випадку прийняття Комісією рішення про скасовування попередніх спеціальних заходів щодо імпорту в Україну товару, що є об`єктом спеціального розслідування, у такому рішенні може передбачатися повернення імпортеру сплачених сум спеціального мита, який, у цьому разі, подає до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику заяву про повернення сплачених сум спеціального мита, повернення якого здійснюється за відповідною встановленою Законом процедурою. Одначе, якщо заінтересований імпортер не завершив у строки, визначені у частині шостій статті 11 Закону, оформлення документів про повернення сплачених сум спеціального мита, ці суми поверненню не підлягають.

Поряд з цим Законом визначаються виключні підстави для скасування попередніх спеціальних заходів щодо імпорту в Україну, які процитовані вище.

Водночас, для завершення спеціального розслідування Міністерство подає Комісії звіт про його результати, під час розгляду якого Комісія може прийняти рішення про застосування спеціальних заходів відповідно до розділу V цього Закону.

факту (фактів) заподіяння значної шкоди чи виникнення загрози заподіяння значної шкоди;

відповідності застосування спеціальних заходів національним інтересам.

Поряд з наведеним слід виокремити, що на Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, як центральний орган виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі ( Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України , затв. постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 459 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 11 вересня 2019 року № 838), покладено завдання з:

проведення постійного моніторингу розвитку зовнішньоекономічних зв`язків, аналізу ефективності експорту та імпорту товарів (робіт, послуг), розробки і забезпечення здійснення заходів щодо розвитку та вдосконалення структури експорту та імпорту товарів (робіт, послуг), розробки рекомендацій для відповідних галузей економіки з урахуванням кон`юнктурних змін на світовому ринку (пп. 210 п. 4 Положення);

проведення в установленому порядку антидемпінгових, антисубсидиційних та спеціальних розслідувань (пп. 233 п. 4 Положення).

Як свідчать матеріали справи, Товариством з обмеженою відповідальністю КАРПАТНАФТОХІМ , в межах права, встановленого ст. 6 Закону, подано до Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України заяву про порушення та проведення спеціального розслідування щодо імпорту в України полімерних виробів незалежно від країни походження та експорту.

В заяві ТОВ КАРПАТНАФТОХІМ зазначено фактори, у тому числі, щодо: інформації та доказів по обсягу зростаючого імпорту; цін та залишків товару; наслідків дії факторів для національного товаровиробника з визначеною тенденцією змін відповідних економічних факторів; заподіяння або виникнення загрози заподіяння значної шкоди національному товаровиробнику.

Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України розглянуто заяву ТОВ КАРПАТНАФТОХІМ та про результати такого розгляду проінформовано Комісію.

21.02.2020 Комісією прийнято рішення № СП-440/2020/4411-03, згідно якого порушено, на підставі заяви Товариства з обмеженою відповідальністю КАРПАТНАФТОХІМ (м. Калуш) Про порушення та проведення спеціального розслідування щодо імпорту в Україну полімерних виробів незалежно від країни походження та експорту , спеціальне розслідування щодо імпорту в Україну товару незалежно від країни походження та експорту, що має такий опис: полімерні матеріали, зокрема, поліетилен з питомою густиною 0,94 або більше та полівінілхлорид, не змішаний з іншими речовинами, що можуть класифікуватися згідно з УКТ ЗЕД за кодами 3901 20 90 00 та 3904 10 00 00.

Згідно рішення № СП-440/2020/4411-03 від 21.02.2020:

Міжвідомчою комісією з міжнародної торгівлі (далі - Комісія) розглянуто:

заяву Товариства з обмеженою відповідальністю КАРПАТНАФТОХІМ (м. Калуш) Про порушення та проведення спеціального розслідування щодо імпорту в Україну полімерних виробів незалежно від країни походження та експорту (далі - заява);

докази, наведені в заяві, щодо зростання імпорту в Україну полімерних матеріалів та заподіяння значної шкоди національному товаровиробнику внаслідок такого імпорту;

інформацію Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України про результати розгляду заяви.

За результатами розгляду Комісія встановила:

у заяві наведено достатньо обґрунтованих доказів, на підставі яких можна вважати, що її подано належним національним товаровиробником;

у заяві наведено достатньо обґрунтованих доказів, на підставі яких можна вважати, що імпорт в Україну полімерних матеріалів незалежно від країни походження та експорту зростав;

у заяві наведено достатньо обґрунтованих доказів стосовно того, що імпорт в Україну полімерних матеріалів незалежно від країни походження та експорту здійснювався в таких обсягах і на таких умовах, що міг заподіювати значну шкоду національному товаровиробнику.

Проведення спеціального розслідування доручено Мінекономіки.

У разі якщо розслідування стосується інтересів фізичних або юридичних осіб, такі особи мають право надсилати до Мінекономіки інформацію, яка може бути корисною для проведення розслідування.

Інформація, що подається Мінекономіки, повинна базуватися на фактах, а не на голослівних твердженнях чи припущеннях. Водночас інформація враховується Мінекономіки у разі подання її державною мовою України та в строки, установлені Законом, Комісією або Мінекономіки.

Протягом 20 днів з дати опублікування цього повідомлення Мінекономіки здійснює реєстрацію заінтересованих сторін розслідування та розглядає вимоги щодо проведення слухань. У запиті про реєстрацію заінтересована сторона розслідування повинна зазначити найменування, юридичну адресу, номер телефону, адресу електронної пошти організації, вид діяльності (виробник, імпортер, експортер тощо), прізвище, ім`я та по батькові контактної особи. Рекомендована форма запиту про реєстрацію заінтересованою стороною розслідування наведена у додатку до цього повідомлення.

Протягом 30 днів з дати опублікування цього повідомлення Мінекономіки розглядає письмово викладені коментарі та інформацію стосовно порушення розслідування. Інформація повинна надаватися українською мовою або мовою оригіналу та супроводжуватися перекладом українською мовою.

У разі якщо інформація має конфіденційний характер, необхідно підготувати та надіслати до Мінекономіки її конфіденційну та неконфіденційну версії.

Рішення Комісії від 21.02.2020 № СП-440/2020/4411-03 набирає чинності з дня опублікування цього повідомлення .

Дане рішення опубліковано в газеті Кабінету Міністрів Країни Урядовий кур`єр , та розміщене у вільному доступі інтернет за посиланням: https://ukurier.gov.ua/uk/articles/specialne-rozsliduvannya-shodo-importu-v-36/.

Суд акцентує, що дане рішення, яким Комісією як порушене спеціальне розслідування за її висновків про достатність доказів зростання імпорту в Україну, внаслідок чого може мати місце заподіяння або виникнення загрози заподіяння значної шкоди національному товаровиробнику, так і доручено Міністерству проводити таке розслідування, в рамках якого, між іншим, Міністерство проводить дослідження всіх відповідних факторів об`єктивного та кількісного характеру, що впливають на національного товаровиробника, є чинним.

Зворотнього матеріали справи не містять.

Листом № 4412-07/18834-07 від 18.03.2020 Департамент захисту національного виробника Міністерства надіслав заінтересованим сторонам список підприємств, організацій, компетентних органів країн експорту та їх дипломатичних представництв, зареєстрованих в якості таких, як сторін спеціального розслідування, з їх правами та обов`язками.

Зі змісту цього листа видно про проведення розслідування відповідно до "Угоди про захисні заходи СОТ" та Закону України "Про "Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну".

Всього, виходячи з інформації окресленого листа, Міністерством зареєстровано 56 заінтересованих сторін в спеціальному розслідуванні.

Слід відзначити, що ТОВ "Полимер-Альянс" не вказано як заінтересованої особи в спеціальному розслідуванні.

Відповідно, ТОВ "Полимер-Альянс" не подавалося Комісії коментаря та інформації стосовно порушення відповідного розслідування.

22 травня 2020 року, керуючись положеннями статті 11 Закону України Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну , з урахуванням застереження Держмитслужби щодо можливості ухилення від сплати спеціального мита шляхом незначної зміни хімічного складу декларування товару під іншим кодом УКТ ЗЕД, Комісією прийнято рішення № СП - 445/2020/4411-03, яким вирішено застосувати попередні спеціальні заходи щодо імпорту в Україну товару незалежно від країни походження та експорту за таким описом: поліетилен з питомою густиною 0,94 або більше, що класифікується за кодами 3901 20 10 00, 3901 20 90 00 згідно з УКТЗЕД, та полівінілхлорид, що класифікується за кодами 3904 10 00 00, 3904 21 00 00, 3904 22 00 00 згідно з УКТЗЕД.

Згідно мотивувальної частини цього рішення зазначено, що:

Відповідно до Закону України Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну (далі - Закон) за заявою ТОВ КАРПАТНАФТОХІМ рішенням Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі (далі - Комісія) від 21 лютого 2020 року № СП - 440/2020/4411-03 порушено спеціальне розслідування щодо імпорту в Україну полімерних матеріалів незалежно від країни походження та експорту.

Зазначеним рішенням Комісії об`єктом розслідування визначено: полімерні матеріали, зокрема, поліетилен з питомою густиною 0,94 або більше та полівінілхлорид, не змішаний з іншими речовинами (далі - Товар), що можуть класифікуватися згідно з УКТ ЗЕД за кодами 3901 20 90 00 та 3904 10 00 00 незалежно від країни походження та експорту.

Період розслідування становить 01.01.2018 - 29.02.2020, до періоду розслідування входять наступні річні періоди:

1-ий річний період: 01.01.2018 - 31.12.2018;

2-ий річний період: 01.01.2019 - 31.12.2019;

3-ій річний період: 01.03.2019 - 29.02.2020.

22 травня 2020 року Комісія розглянула подані Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України матеріали та висновки про хід проведення спеціального розслідування щодо імпорту в Україну полімерних матеріалів незалежно від країни походження та експорту і за результатами розгляду встановила таке:

ТОВ КАРПАТНАФТОХІМ (далі - Заявник) є належним національним товаровиробником у розумінні пункту 11 статті 1 Закону, оскільки його частка в загальному виробництві товару в Україні за період розслідування становила понад 50 %;

товар, який виробляється національним товаровиробником, у розумінні положень пункту 13 статті 1 Закону, є подібним до товару, що є об`єктом розслідування.

Щодо наявності факту зростання обсягів та умов імпорту в Україну товару. Непередбачувані обставини

Відповідно до даних митної статистики Держмитслужби встановлено, що протягом періоду розслідування:

• обсяги імпорту зросли на 3,7%;

• частка імпорту відносно виробництва скоротилася на 10,4%, зросла відносно споживання на 0,3% (при зростанні виробництва на 15,7%);

• ціни імпорту знизилися на 10,8%.

Заявник в середині 2017 року відновив свою діяльність після п`ятирічного простою. Відповідно, абсолютно об`єктивним та економічно обґрунтованим було очікування, що після поступового завантаження потужностей підприємства має відбуватись заміщення імпорту продукцією виробництва національного виробника на фоні одночасного скорочення імпорту Товару в Україну. Разом з тим, протягом першого та другого річного періоду розслідування обсяги імпорту залишались відносно стабільними. При чому, на фоні зростання споживання частка імпорту в другому річному періоді розслідування очікувано скоротилась (з огляду на продовження поступового розвитку діяльності Заявника, який в середині 2017 року відновив свою діяльність), але вже наприкінці 2019 року-початку 2020 року (третій річний період розслідування), тобто нещодавно, імпорт продемонстрував різкий ріст з темпами, які перевищували темпи зростання споживання в Україні.

Зростання імпорту Товару в Україну було обумовлено такими непередбаченими обставинам, як вплив торгівельної війни між США та Китаєм та подальшими двосторонніми домовленостями між цими країнами. З 2018 року, в результаті застосування Китаєм та США додаткових взаємних мит щодо імпорту, в тому числі, Товару, іноземні виробники почали переорієнтовувати свої ринки збуту, що безпосередньо вплинуло на обсяги імпорту Товару в Україну.

Щодо наявності факту заподіяння значної шкоди національному товаровиробнику

Виробничі потужності Заявника дозволяють задовольнити потреби внутрішнього ринку та здійснювати активну експортну діяльність. Разом з тим, протягом періоду розслідування спостерігалась ситуація, коли в умовах конкуренції з імпортом завантаження потужностей Заявника знаходились на критично низькому рівні.

Таким чином, протягом періоду розслідування спостерігалося завдання шкоди Заявнику через неможливість виведення діяльності підприємства на прибутковий рівень. При цьому, фінансовий результат Заявника від реалізації на внутрішньому ринку протягом періоду розслідування був збитковий.

Сукупна оцінка соціально-економічних показників Заявника дає підстави зробити висновок щодо наявності факту заподіяння значної шкоди національному товаровиробникові.

Щодо наявності причинно-наслідкового зв`язку

Неочікуваний зростаючий імпорт, який мав би скорочуватись в умовах поступового відновлення діяльності Заявника після п`ятирічного простою, в останньому річному періоді навіть почав витісняти Заявника з тих позицій на внутрішнього ринку України, які вже були йому притаманні.

Протягом періоду розслідування ціни імпортованого Товару скоротилися на 10,8%, при цьому ціна продажу Товару Заявником скоротилася на 11,6%. Одночасно, ціни продажу Заявником були нижче або близькими до собівартості. Таким чином зниження цін імпорту могло вплинути на ціни продажу Товару Заявником, що не дозволило вивести підприємство на прибутковий рівень.

Ураховуючи зазначене, Комісія дійшла висновку, що рівень імпортних цін впливав на зниження національним товаровиробником відпускних цін на подібний товар.

Щодо відповідності застосування попередніх спеціальних заходів національним інтересам України

Застосування попередніх спеціальних заходів щодо імпорту в Україну товару позитивно вплине на зростання обсягів виробництва та продажу національним товаровиробником подібного товару, збереже та створить нові робочі місця, надасть національному товаровиробнику можливість проведення модернізації, технічного переоснащення виробництва та виконання інших заходів для зменшення її собівартості.

Міжнародні зобов`язання, узяті Україною, не суперечать застосуванню попередніх спеціальних заходів стосовно зростаючого імпорту, який заподіює значну шкоду національному товаровиробнику.

Застосування попередніх спеціальних заходів позитивно вплине на відновлення конкуренції на внутрішньому ринку України та призведе до усунення негативного впливу диспропорції в торгівлі.

Документальне підтвердження фізико-хімічних властивостей товару забезпечується шляхом надання сертифіката якості, складеного виробником товару, або висновку експертних установ (організацій) відповідно до частини третьої статті 357 Митного кодексу України.

Попередні спеціальні заходи застосовуються строком на 200 днів.

Попередні спеціальні заходи застосовуються у вигляді спеціального мита у розмірі 18% щодо імпорту в Україну вищезазначеного товару незалежно від країни походження та експорту.

Не підлягає застосуванню попередніх спеціальних заходів імпорт в Україну товару походженням з таких країн: Республіка Ісландія, Князівство Ліхтенштейн, Королівство Норвегія, Швейцарська Конфедерація, Чорногорія, Азербайджанська Республіка, Республіка Вірменія, Республіка Білорусь, Республіка Казахстан, Киргизька Республіка, Республіка Молдова, Республіка Таджикистан, Туркменістан, Республіка Узбекистан, Ісламська Республіка Афганістан, Ангола, Бангладеш, Бенін, Бутан, Буркіна-Фасо, Бурунді, Камбоджа, Центральноафриканська Республіка, Чад, Союз Коморських Островів, Демократична Республіка Конго, Джибуті, Держава Еритрея, Федеративна Демократична Республіка Ефіопія, Гамбія, Гвінея, Гвінея-Бісау, Гаїті, Республіка Кірибаті, Лаоська Народно-Демократична Республіка, Королівство Лесото, Республіка Ліберія, Мадагаскар, Малаві, Малі, Мавританія, Мозамбік, М`янма, Непал, Нігер, Руанда, Демократична Республіка Сан-Томе і Принсіпі, Сенегал, Сьєрра-Леоне, Соломонові Острови, Федеративна Республіка Сомалі, Республіка Південний Судан, Республіка Судан, Демократична Республіка Східний Тимор, Того, Тувалу, Уганда, Об`єднана Республіка Танзанія, Вануату, Єменська Республіка, Замбія .

Цей акт опубліковано в газеті Кабінету Міністрів Країни Урядовий кур`єр , та розміщене у вільному доступі інтернет за посиланням: https://ukurier.gov.ua/uk/articles/zahodi-shodo-importu-v-ukrayinu-polimernih-materia/.

Відповідно, прийняття Комісією рішення № СП - 445/2020/4411-03 від 22.05.2020 про застосування попередніх спеціальних заходів мало місце за встановлення нею умов, передбачених п.п. 1 - 6 ч. 1 ст. 11 Закону, а саме: прийняття Комісією рішення про порушення відповідного розслідування згідно із статтями 8 і 9 цього Закону; публікації повідомлення про порушення спеціального розслідування; подання заінтересованими сторонами Міністерству коментарів та іншої необхідної інформації; попереднього встановлення Міністерством існування обставин, за яких зволікання із застосуванням попередніх спеціальних заходів може призвести до заподіяння шкоди, наслідки якої буде важко усунути в подальшому; попереднього встановлення Міністерством того, що фактичні дані, які є в його розпорядженні, містять достатньо доказів того, що зростання обсягу імпорту в Україну заподіяло значну шкоду або загрожує заподіянням значної шкоди; висновку Міністерства про необхідність застосування Комісією попередніх спеціальних заходів.

При цьому, в рамках обставин чинності рішення Комісії № СП-440/2020/4411-03 від 21.02.2020, суд примічає про відсутність оскарження позивачем, за заявленим ним позовом, дій Мінекономіки щодо розгляду заяви ТОВ КАРПАТНАФТОХІМ про порушення та проведення спеціального розслідування щодо імпорту в України полімерних виробів незалежно від країни походження та експорту, та щодо надання Міністерством висновків про необхідність застосування Комісією попередніх спеціальних заходів за встановлених ним достатніх доказів того, що зростання обсягу імпорту в Україну заподіяло значну шкоду або загрожує заподіянням значної шкоди ТОВ КАРПАТНАФТОХІМ .

Надалі, Мінекономіки, з урахуванням обставин, викладених ТОВ КАРПАТНАФТОХІМ у листі № 856 від 19.06.2020 в питаннях коригування застосованих спеціальних заходів, звернулося до Комісії з листом № 4412-07/38491-03 від 22.06.2020, у якому останній пропонувалося прийняти рішення про скасування вжитих нею наприкінці травня 2020 року відповідних попередніх спеціальних заходів та застосувати попередні спеціальні заходи з урахуванням інтересів споживачів.

22.06.2020 Комісія, розглянувши матеріали Мінекономіки, вирішила:

"Скасувати рішення Комісії від 22.05.2020 № СП - 445/2020/4411-03 "Про застосування попередніх спеціальних заходів щодо імпорту в Україну полімерних матеріалів незалежно від країни походження та експорту";

Прийняти Рішення № СП - 451/2020/4411-03, згідно з яким застосувати попередні спеціальні заходи щодо імпорту в Україну товару незалежно від країни походження та експорту за таким описом:

поліетилен в гранулах білого кольору розміром 2-5 мм з питомою густиною більше 0,940 г/см 3 і водночас показником текучості розплаву (ПТР) 5-17 грам/10 хвилин при навантаженні 21,6 кгс, або показником текучості розплаву (ПТР) 0,34-0,37 грам/10 хвилин при навантаженні 5,0 кгс або показником текучості розплаву (ПТР) 0,06-0,08 грам/10 хвилин при навантаженні 2,16 кгс, що може класифікуватися за кодом 3901 20 90 00 згідно з УКТЗЕД".

Зі змісту Рішення, яке викладено у повідомленні "Про застосування попередніх спеціальних заходів щодо імпорту в Україну полімерних матеріалів незалежно від країни походження та експорту" видно, що:

"Відповідно до Закону України "Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну" 22.05.2020 Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі прийняла рішення № СП - 445/2020/4411-03, яким застосовано попередні спеціальні заходи щодо імпорту в Україну полімерних матеріалів незалежно від країни походження та експорту.

Порядок здійснення (методика) аналізу для визначення показника Константи Фікентчера (значення "К") визначено:

ТУ У 24.1-33129683-004:2011 для лабораторного дослідження (маса поглинутого пластифікатора, насипна густина, для марок із значенням К 69-71 - додатково питомий об`ємний електричний опір);

ТУ У 24.1- 33129683- 004:2011 та ДСТУ 7576-2014 для простого аналізу.

Порядок здійснення (методика) аналізу для визначення показника питомої густини поліетилену більше 0,940 г/см 3 та показника текучості розплаву (ПТР) 5-17 грам /10 хвилин, при навантаженні 21,6 кгс визначено ТУ У 20.1- 33129683- 008:2017.

Попередні спеціальні заходи застосовуються строком на 190 днів.

Не підлягає застосуванню попередніх спеціальних заходів імпорт в Україну товару походженням з таких країн: Республіка Ісландія, Князівство Ліхтенштейн, Королівство Норвегія, Швейцарська Конфедерація, Чорногорія, Азербайджанська Республіка, Республіка Вірменія, Республіка Білорусь, Республіка Казахстан, Киргизька Республіка, Республіка Молдова, Республіка Таджикистан, Туркменістан, Республіка Узбекистан,Ісламська Республіка Афганістан, Ангола, Бангладеш, Бенін, Бутан, Буркіна-Фасо, Бурунді, Камбоджа, Центральноафриканська Республіка, Чад, Союз Коморських Островів, Демократична Республіка Конго, Джибуті, Держава Еритрея, Федеративна Демократична Республіка Ефіопія, Гамбія, Гвінея, Гвінея-Бісау, Гаїті, Республіка Кірибаті, Лаоська Народно-Демократична Республіка, Королівство Лесото, Республіка Ліберія, Мадагаскар, Малаві, Малі, Мавританія, Мозамбік, М`янма, Непал, Нігер, Руанда, Демократична Республіка Сан-Томе і Принсіпі, Сенегал, Сьєрра-Леоне, Соломонові Острови, Федеративна Республіка Сомалі, Республіка Південний Судан, Республіка Судан, Демократична Республіка Східний Тимор, Того, Тувалу, Уганда, Об`єднана Республіка Танзанія, Вануату, Єменська Республіка, Замбія.

Рішення Комісії набирає чинності з дня опублікування цього повідомлення".

Рішення опубліковано в газеті Кабінету Міністрів Країни "Урядовий кур`єр", та розміщене у вільному доступі інтернет за посиланням: https://ukurier.gov.ua/uk/articles/zastosuvannya-poperednih-specialnih-zahodiv-shodo-/.

Надалі, 21.11.2020 , керуючись положеннями статей 16, 17 Закону, Комісія прийняла рішення № СП-466/2020/4411-03, яким вирішила застосувати спеціальні заходи щодо імпорту в Україну товару незалежно від країни походження та експорту за таким описом:

полівінілхлорид суспензійний, з Константою Фікентчера в межах від 64 до 69 (значення в сертифікаційних документах з Константою Фікентчера , К 64 - 69 ), що може класифікуватись за кодом 3904 10 00 00 згідно з УКТЗЕД, крім полівінілхлориду емульсійного та мікросуспензійного; та

поліетилен у гранулах білого кольору (без додавання барвників або пігментів) 2-5 мм з питомою густиною більше 0,940 г/см -3 і водночас показником текучості розплаву (ПТР) 5-17 грам/10 хвилин при навантаженні 21,6 кгс, або показником текучості розплаву (ПТР) 0,34-0,37 грам/10 хвилин при навантаженні 5,0 кгс або показником текучості розплаву (ПТР) 0,06-0,08 грам/10 хвилин при навантаженні 2,16 кгс, що може класифікуватися за кодом 3901 20 90 00 згідно з УКТЗЕД.

Згідно повідомлення Комісії Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну полімерних матеріалів незалежно від країни походження та експорту (адреса посилання: https://ukurier.gov.ua/uk/articles/zastosuvannya-poperednih-specialnih-zahodiv-shodo-/), випливає, що:

Відповідно до Закону України Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну (далі - Закон) за заявою ТОВ Карпатнафтохім (далі - Заява) рішенням Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі (далі - Комісія) від 21.02.2020 № СП-440/2020/4411-03 порушено спеціальне розслідування щодо імпорту в Україну полімерних матеріалів незалежно від країни походження та експорту.

22.05.2020 Комісія розглянула подані Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України (далі - Мінекономіки) матеріали та висновки про хід проведення спеціального розслідування і за результатами розгляду прийняла рішення № СП-445/2020/4411-03 Про застосування попередніх спеціальних заходів щодо імпорту в Україну полімерних матеріалів незалежно від країни походження та експорту .

22.06.2020 ураховуючи численні звернення споживачів Комісія прийняла рішення № СП-445/2020/4411-03 Про застосування попередніх спеціальних заходів щодо імпорту в Україну полімерних матеріалів незалежно від країни походження та експорту , яким звузила перелік товару, що має бути об`єктом розгляду та застосування попередніх заходів.

На підставі опису товару, наведеного у Заяві, а також інформації, що була у розпорядженні Мінекономіки, рішенням Комісії було визначено товар, що є об`єктом розслідування:

полімерні матеріали, зокрема, поліетилен з питомою густиною 0,94 або більше та полівінілхлорид, не змішаний з іншими речовинами, що можуть класифікуватися згідно з УКТ ЗЕД за кодами 3901 20 90 00 та 3904 10 00 00.

У ході проведення розслідування ураховуючи численні звернення споживачів було уточнено опис товару, що має бути об`єктом розгляду з урахуванням чого було визначено наступний опис товару:

полівінілхлорид (далі - ПВХ) суспензійний, з Константою Фікентчера в межах від 59 до 72 (значення в сертифікаційних документах з Константою Фікентчера , К 59 - 72 ), що може класифікуватись за кодом 3904 10 00 00 згідно з УКТЗЕД, крім полівінілхлориду емульсійного та мікросуспензійного; та поліетилен в гранулах білого кольору розміром 2-5 мм з питомою густиною більше 0,940 г/см - 3 і водночас показником текучості розплаву (ПТР) 5-17 грам/10 хвилин при навантаженні 21,6 кгс, або показником текучості розплаву (ПТР) 0,34-0,37 грам/10 хвилин при навантаженні 5,0 кгс або показником текучості розплаву (ПТР) 0,06-0,08 грам/10 хвилин при навантаженні 2,16 кгс, що може класифікуватися за кодом 3901 20 90 00 згідно з УКТЗЕД.

Подальше дослідження проводилось по уточненому опису товару.

Період розслідування становить 01.01.2018 - 29.02.2020, до якого входять наступні річні періоди:

1-й період: 01.01.2018 - 31.12.2018 р.

2-й період: 01.01.2019 - 31.12.2019 р.

3-й період: 01.03.2019 - 29.02.2020 р.

Комісія розглянула подані Мінекономіки звіт, матеріали та висновки про результати проведення спеціального розслідування і за результатами розгляду встановила таке:

ТОВ Карпатнафтохім (далі - Заявник) є належним національним товаровиробником у розумінні пункту 11 статті 1 Закону, оскільки їх частка в загальному виробництві товару в Україні за період розслідування становила 100 %;

товар, який виробляється національним товаровиробником, у розумінні положень пункту 13 статті 1 Закону, є подібним до товару, що є об`єктом розслідування;

Щодо наявності факту зростання обсягів імпорту в Україну

У ході проведення розслідування, на підставі даних Держмитслужби, національного товаровиробника, а також розрахункових даних, Мінекономіки було проведено дослідження обсягів імпорту в Україну товару, що є об`єктом розслідування в абсолютних показниках, а також відносно виробництва та споживання товару в Україні.

Водночас слід зазначити, що обсяги імпорту в Україну товару, що є об`єктом розслідування, відрізняються від даних національного товаровиробника, наданих у Заяві. Така різниця пов`язана з тим, що Мінекономіки брало до уваги обсяги імпорту виключно товару, що є об`єктом розслідування, за його описом.

На виконання двосторонніх та міжнародних домовленостей не враховувались обсяги імпорту з ряду країн, які слід виключити з-під дії можливих спеціальних заходів.

Відповідно до даних митної статистики Мінекономіки встановлено, що протягом періоду розслідування:

• обсяги імпорту зросли на 25,99%;

• частка імпорту у виробництві збільшилася на 8,88%, у споживанні на 11,55%.

Обсяги імпорту в розрізі груп товарів також мали тенденцію до зростання: поліетилен на 32,3%, ПВХ на 19,4%.

Щодо наявності факту заподіяння значної шкоди національному товаровиробнику

Протягом періоду розслідування спостерігалося погіршення основних показників Заявника, зокрема, скоротилась частка ринку, обсяги продажу на внутрішній ринок зростали значно меншими темпами, ніж зростання обсягів імпорту та споживання, ціни продажу на внутрішньому ринку знизились більше ніж ціни імпорту, підприємство залишається збитковими та має від`ємний показник рентабельності.

Сукупна оцінка наведених факторів дає підстави зробити висновок щодо наявності факту заподіяння значної шкоди національному товаровиробникові.

Щодо наявності причинно-наслідкового зв`язку

Протягом періоду розслідування обсяги імпорту товару в Україну мали стабільну динаміку зростання та зростали як в абсолютних показниках, так і відносних. Так найбільше зростання імпорту відбулось у 2-му періоді - на 16,8%, у 3-му періоді ще на 7,9%. При цьому, ключові фінансово-економічні показники Заявника зазнали погіршення саме у 2-му та 3-му періодах.

Так, зменшення частки ринку національного товаровиробника відбулося поступово за той самий часовий проміжок, тобто протягом періоду, коли обсяги імпорту товару в Україну почали зростати. При цьому, обсяги продажу Заявником на внутрішній ринок в даний період також зростали, проте значно меншими темпами, ніж зростання обсягів імпорту та споживання.

Ціни імпорту товару протягом періоду розслідування зменшились на 9,8%, а національний товаровиробник у тому ж періоді був змушений знизити ціни на 11,6%, що не запобігло втраті ним частки ринку. Національний товаровиробник реалізовував власну продукцію в основному нижче собівартості, тобто ціни імпорту та обсяги зростаючого імпорту створювали суттєвий пригнічуючий вплив на ціни національного товаровиробника.

Такі умови негативно вплинули на рентабельність та фінансову діяльність Заявники на ринку України і, як результат, отримання збитків.

Додатково, в основних країнах-експорту існують значні обсяги вільних виробничих потужностей, що дає підстави стверджувати про високу вірогідність зростання імпорту в Україну полімерів і як наслідок, заподіяння значної шкоди Заявнику в майбутньому.

У зв`язку з чим можна стверджувати, що вищезазначене свідчить про наявність причинно-наслідкового зв`язку між динамікою імпорту і погіршенням окремих показників Заявника та відсутності впливу інших факторів.

Щодо наявності непередбачуваних обставин

Відповідно до статті XIX ГАТТ 1994 Мінекономіки розглянуло непередбачувані обставини, які призвели до значного збільшення обсягів імпорту товару, що завдало значної шкоди національному товаровиробнику.

На основі даних компанії Market Report Company імпорт поліетилену (код УКТЗЕД 3901 20 90 00) за 2019 рік зріс на 16 тис. тонн або більше ніж на 20%.

Цей ріст в основному був зумовлений стрімким збільшенням обсягів імпорту із США, Саудівської Аравії та Об`єднаних Арабських Еміратів. Так із США у 2018 році було імпортовано менше 2 тис. тонн продукції, а у 2019 році обсяг імпорту із США склав більше 17 тис. тонн, тобто обсяг імпорту зріз у 9 разів. Обсяг імпорту із Саудівської Аравії зріс у більш як 1,5 рази (із 20,9 тис. тонн у 2018 році до 32,1 тис. тонн у 2019 році). Обсяг імпорту із Об`єднаних Арабських Еміратів зріс у 1,62 раза (із 4,1 тис. тонн у 2018 році до 6,6 тис. тонн у 2019 році).

Імпорт ПВХ (код УКТЗЕД 3904 10 00 00) у другому півріччі 2019 року зріс на 7 тис. тонн або на 23%. Цей ріст в основному був забезпечений збільшенням обсягів імпорту із США та країн ЄС. Так із США імпорт зріс у 1,72 раза (із 6,5 тис. тонн до 11,2 тис. тонн.).

Зростання імпорту товару в Україну було обумовлено такими непередбаченими обставинам, як влив торгівельної війни між США та Китаєм та подальші двосторонні домовленості між цими країнами. З 2018 року, в результаті застосування Китаєм та США додаткових взаємних мит щодо імпорту, в тому числі, товару, іноземні виробники почали переорієнтовувати свої ринки збуту, що, безпосередньо, вплинуло на обсяги імпорту товару в Україну.

Таким чином є підстави стверджувати про наявність фактів непередбачуваного, недавнього, раптового та різкого зростання імпорту, і, як наслідок, заподіяння значної шкоди національному товаровиробнику та розвитку дисбалансу на користь іноземних виробників-постачальників товару в Україну.

Щодо відповідності застосування спеціальних заходів національним інтересам України

Інтереси національного товаровиробника

На переконання національного товаровиробника, у разі незастосування відповідних захисних заходів, є всі підстави стверджувати, що наслідком продовження агресивного зростаючого імпорту полімерних матеріалів може стати звільнення працівників Заявника, вимушена зупинка виробництва та банкрутство, що, у свою чергу, призведе до повної залежності України від імпорту полімерних матеріалів.

Зростаючий імпорт може призвести до скорочення числа робочих місць, рівня заробітної плати зайнятих у виробництві працівників, що, в свою чергу, призводить до зниження рівня матеріального забезпечення членів їх сімей. Для невеликих міст, таких як м. Калуш, де розташовано підприємство національного товаровиробника, це може бути критичним.

Інтереси споживачів

За інформацією споживачів Заявник не виробляє всю продукцію визначену об`єктом розслідування.

Слід зазначити, що більшість коментарів споживачів врахована під час уточнення визначення товару, що є об`єктом розгляду.

Міжнародні економічні інтереси України та усунення впливу диспропорції у торгівлі.

Міжнародні зобов`язання, узяті Україною, не суперечать застосуванню спеціальних заходів стосовно зростаючого імпорту, який заподіює значну шкоду національному товаровиробнику.

Застосування спеціальних заходів позитивно вплине на відновлення конкуренції на внутрішньому ринку України та призведе до усунення негативного впливу диспропорції в торгівлі.

Припинено дію попередніх спеціальних заходів щодо імпорту в Україну полімерних матеріалів незалежно від країни походження та експорту, застосованих рішенням Комісії від 22.06.2020 № СП-451/2020/4411-03.

Спеціальні заходи застосовано строком на три роки шляхом запровадження спеціального мита у розмірі:

з дня застосування спеціальних заходів - 12,4%;

через 12 місяців із дня застосування спеціальних заходів - 12,0%;

через 24 місяці з дня застосування спеціальних заходів - 11,5%.

Дія спеціальних заходів не поширюється на імпорт в Україну товару походженням з таких країн: Республіка Ісландія, Князівство Ліхтенштейн, Королівство Норвегія, Швейцарська Конфедерація, Чорногорія, Азербайджанська Республіка, Республіка Вірменія, Республіка Білорусь, Республіка Казахстан, Киргизька Республіка, Республіка Молдова, Республіка Таджикистан, Туркменістан, Ісламська Республіка Афганістан, Ангола, Бангладеш, Бенін, Бутан, Буркіна-Фасо, Бурунді, Камбоджа, Центральноафриканська Республіка, Чад, Союз Коморських Островів, Демократична Республіка Конго, Джибуті, Держава Еритрея, Федеративна Демократична Республіка Ефіопія, Гамбія, Гвінея, Гвінея-Бісау, Гаїті, Республіка Кірибаті, Лаоська Народно-Демократична Республіка, Королівство Лесото, Республіка Ліберія, Мадагаскар, Малаві, Малі, Мавританія, Мозамбік, М`янма, Непал, Нігер, Руанда, Демократична Республіка Сан-Томе і Принсіпі, Сенегал, Сьєрра-Леоне, Соломонові Острови, Федеративна Республіка Сомалі, Республіка Південний Судан, Республіка Судан, Демократична Республіка Східний Тимор, Того, Тувалу, Уганда, Об`єднана Республіка Танзанія, Вануату, Єменська Республіка, Замбія .

З огляду на зміст рішення Комісії: № СП - 451/2020/4411-03 від 22.06.2020 і рішення № СП-466/2020/4411-03 від 21.11.2020, слід констатувати про скасування попередніх спеціальних заходів, вжитих рішенням Комісії № СП - 445/2020/4411-03 від 22.05.2020 та про припинення дії попередніх спеціальних заходів щодо імпорту в Україну полімерних матеріалів незалежно від країни походження та експорту, застосованих рішенням Комісії від 22.06.2020 № СП-451/2020/4411-03.

В межах викладених фактичних обставин справи суд відзначає, що за ст. 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно ст. 75 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 76 КАС України).

Таким чином, з огляду на розгляд Мінекономіки заяви ТОВ КАРПАТНАФТОХІМ про порушення та проведення спеціального розслідування щодо імпорту в України полімерних виробів незалежно від країни походження та експорту, та надання Міністерством до Комісії висновків про необхідність застосування нею попередніх спеціальних заходів за встановлених достатніх доказів того, що зростання обсягу імпорту в Україну заподіяло значну шкоду або загрожує заподіянням значної шкоди ТОВ КАРПАТНАФТОХІМ , враховуючи чинність рішення Комісії № СП-440/2020/4411-03 від 21.02.2020, яке, в свою чергу є умовою для прийняти Комісією рішення про застосування попередніх спеціальних заходів, приймаючи до уваги прийняття відповідачем-1 рішення № СП - 445/2020/4411-03 від 22.05.2020 про застосування попередніх спеціальних заходів за встановлення нею умов, передбачених п.п. 1 - 6 ч. 1 ст. 11 Закону, а відтак прийняття рішення № СП - 451/2020/4411-03 від 22.06.2020 в площині висновків щодо необхідності застосування попередніх спеціальних заходів, з урахуванням того, що ТОВ "Полимер-Альянс" не було визначено як заінтересовану особу в участі у відповідному спеціальному розслідуванні та яка бере активну участь у спеціальному розслідуванні, що, в цілому, свідчить про дотримання Міністерством та Комісією процедури та порядку прийняття Спірного рішення, невмотивованими, за висновками суду, є твердження позивача, за викладених останнім у позовах підстав, щодо протиправності Оскаржуваного рішення через прийняття такого виключно на припущеннях або взагалі без жодного дослідження та аргументації.

У відповідності до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За переконанням суду, відповідач-1 довів правомірність прийнятого ним Рішення, та надав суду достатні докази в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення.

Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судом в рішенні підкреслювалося, що у відповідності до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

У пункті 50 рішення Європейського суду з прав людини Щокін проти України (№ 23759/03 та № 37943/06) зазначено, що перша та найважливіша вимога статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним. Говорячи про закон , стаття 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року посилається на ту саму концепцію, що міститься в інших положеннях цієї Конвенції (див. рішення у справі Шпачек s.r.о. проти Чеської Республіки (SPACEK, s.r.o. v. THE CZECH REPUBLIC № 26449/95). Ця концепція вимагає, перш за все, щоб такі заходи мали підстави в національному законодавстві. Вона також відсилає до якості такого закону, вимагаючи, щоб він був доступним для зацікавлених осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні (див. рішення у справі Бейелер проти Італії (Beyeler v. Italy № 33202/96).

У Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 22.01.2021 (справа № 420/4262/19).

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, виходячи з наведених висновків в цілому, суд приходить до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити у повному обсязі.

Щодо судових витрат у справі, то враховуючи прийняття рішення про відмову у задоволенні позову, підстави для стягнення на користь позивача судового збору відсутні.

Керуючись статтями 6, 72-77, 241-246, 250, 255 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Полимер-Альянс" - відмовити повністю.

Рішення, відповідно до ст. 255 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.

Повне рішення складено 08.07.2021.

Суддя К.С. Пащенко


Суд	Окружний адміністративний суд міста Києва
Дата ухвалення рішення	30.06.2021
Оприлюднено	13.07.2021
Номер документу	98221387
Судочинство	Адміністративне

Пащенко К.С.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Рішеннявід 30.06.2021 по справі 640/12153/20ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Судовий реєстр по справі —640/12153/20

Рішення від 30.06.2021

Рішення
від 30.06.2021 по справі 640/12153/20
ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА