Рішення

від 18.06.2021 по справі 291/1133/20

РУЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 291/1133/20

2/291/91/21

У К Р А Ї Н А

Ружинський районний суд Житомирської області

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

18 червня 2021 року

Ружинський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого - судді Митюк О.В.,

за участю секретаря судового засідання - Підгорної А.М.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Слівінського В.О.,

розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовом

ОСОБА_2 , представник позивача - адвокат Пащенко Петро Миколайович до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кухарук і К"

про визнання розірваним договору оренди землі та стягнення упущеної вигоди,

В с т а н о в и в:

16.09.2020 р. представник позивача, адвокат Пащенко П.М., який діє в інтересах позивача ОСОБА_2 звернулась до суду з вищевказаним позовом, в якому просить суд визнати розірваним з 29.11.2019 року договір оренди землі укладений між ОСОБА_2 та ТОВ Кухарук і К , щодо оренди земельної ділянки площею 2,6380 га, кадастровий номер 1825281200:01:000:0245, яка знаходиться на території Бистріївської сільської ради Ружинського району Житомирської області та державну реєстрацію договору було здійснено 25.12.2014 року, номер запису 8306551, стягнути з ТОВ Кухарук і К на користь ОСОБА_2 збитки у вигляді упущеної вигоди на суму 24000 гривень, стягнути судові витрати та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15000 гривень. Вказаний позов мотивовано тим, що 20 грудня 2014 року між ОСОБА_2 та Фермерським господарством "КУХАРУК" був укладений договір оренди землі відповідно до предмету якого орендодавець надав, а орендар прийняв у строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. В оренду було передано земельну ділянку загальною площею 2,6380 га, кадастровий номер 1825281200:01:000:0245, яка знаходиться на території Бистріївської сільської ради Ружинського району Житомирської області та державну реєстрацію договору було здійснено 25.12.2014 року, номер запису 8306551, яка на праві власності належала позивачу. 30 жовтня 2017 року додатковою угодою до вказаного вище договору оренди землі зі згоди орендодавця права та обов`язки орендаря передбачені в договорі оренди було передано Фермерському господарству "Кухарук і К" (код ЄДРПОУ 41677348). В лютому 2020 року проведено державну реєстрацію реорганізації (шляхом перетворення) Фермерського господарства "Кухарук і К" відповідно до якої було змінено організаційно - правову форму на Товариство з обмеженою відповідальністю "Кухарук і К" (код 41677348). Укладаючи вказаний вище договір оренди землі сторони передбачили можливість припинення договору оренди землі шляхом його розірвання в односторонньому порядку.

Відповідно до п. 39 договору оренди землі умовами розірвання договору в односторонньому порядку є повідомлення орендодавцем орендаря про рішення розірвати договір шляхом надсилання орендарю листа - повідомлення (написаного від руки орендодавцем) не пізніше ніж за 6 місяців до моменту розірвання договору. У травні 2019 року орендодавець ОСОБА_2 , керуючись п. 39 вказаного вище договору оренди землі, надіслала орендарю листа - повідомлення в якому повідомила про своє прийняте рішення розірвати в односторонньому порядку договір оренди землі та вважати момент такого розірвання дату через шість місяців з моменту отримання даного листа - повідомлення. Також вказаним листом - повідомленням орендодавець просила вчинити дії щодо повернення земельної ділянки, яка має площу 2,6380 га.

Вказаний лист - повідомлення було отримано керівником орендаря 28 травня 2019 року. Відповідно до п. 21 договору оренди землі після припинення дії договору, орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.

Всупереч вказаним нормам законодавства та умовам договору орендар орендовану земельну ділянку не повернув.

Позивач у квітні 2020 року зверталась до відповідача із заявою у якій, посилаючись на умови договору щодо умов розірвання договору в односторонньому порядку та вчинені відповідні дії, вимагала повторно протягом семи днів з моменту отримання даної заяви вчинити дії щодо повернення земельної ділянки загальною площею 2,6380 га, кадастровий номер 1825281200:01:000:0245, яка знаходиться на території Бистріївської сільської ради Ружинського району Житомирської області.

Також, у вказаній заяві вимагалось усунути перешкоди у користуванні землею шляхом звільнення її від будь - яких насаджень та просилось повідомити на підставі яких документів у 2019 році земельну ділянку здійснювало оброблення своєю технікою група компаній Сігнет.

Своїм листом, без номера та без дати, відповідач посилаючись на те, що попередні керівники ніяких документів їм не передавали зробив висновок, що ТОВ "Кухарук і К" є належним користувачем земельної ділянки. Своїм листом відповідач також не вірно вказав строк дії договору та як слідує зі змісту листа, відповідач не може розібратись в самих пунктах договору. Також, відповідач, висловлюючи готовність для подальшого плідного співробітництва, відповіді на інші питання позивача не надав. Отже, станом на день подання позову до суду орендована земельна ділянка орендарем не повернута. Всупереч умов договору оренди землі та норм чинного законодавства орендар здійснює володіння та користування земельною ділянкою шляхом її оброблення, що створює перешкоди орендодавцю у користуванні своєю власністю та завдає йому збитки. А тому у разі невиконання орендарем обов`язку щодо умов повернення орендодавцеві земельної ділянки орендар зобов`язаний відшкодувати орендодавцю завдані збитки.

Так 01.08.2019р. між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Органічний світ" був укладений попередній договір оренди землі відповідно до предмету якого сторони зобов`язались в майбутньому в строк до 01 січня 2020 року укласти договір оренди землі щодо земельної ділянки площею 2,6380 га, що розташована за адресою. Житомирська область, Ружинський район, територія Бистрїівської сільської виробництва, кадастровим номер 1825281200:01:000:0245, та яка на праві власності належить позивачу ОСОБА_2 ..

Зі змісту вказаного попереднього договору оренди землі слідує, що сторони спільно визначили ключові та істотні умови майбутнього договору оренди землі.

Відповідно до п. 7 попереднього договору оренди землі сторони дійшли згоди, що орендна плата за майбутнім договором оренди землі сплачуватиметься орендарем щомісячно, або за письмовою заявою орендодавця щороку, у розмірі: 3 000,00 грн. за місяць, або 36 000,00 грн. за рік.

Позивач в кінці 2019 року в телефонному режимі спілкувалась із керівництвом ТОВ "Органічний світ" щодо укладення майбутнього договору оренди землі.

За результатами телефонного спілкування ТОВ "Органічний світ" своїм листом від 27.12.2019р. повідомив, що відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно наявна актуальна інформація про державну реєстрацію права оренди на вказану вище земельну ділянку на підставі договору оренди землі укладеного між ОСОБА_2 та Фермерським господарством "Кухарук і К".

Таким чином, реєстрація договору оренди землі з новим орендарем ТОВ "Органічний світ" є неможливою.

Також ТОВ "Органічний світ" повідомило, що Товариство зможе розглянути питання щодо укладення договору оренди землі після припинення права оренди земельної ділянки за попереднім орендарем.

Отже, за вказаних обставин, якби відповідач належним чином дотримувався умов договору оренди землі та повернув орендовану земельну ділянку і не порушував права позивача, останній станом на вересень місяць міг би отримати 24 000,00 гривень (3 000,00 грн. х 8 місяців) орендної плати за укладеним договором з ТОВ "Органічний світ".

Вказану суму позивач розцінює як доходи, які вона могла б реально одержати за звичайних обставин, якби відповідач належним чином виконав умови договору (упущена вигода).

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав викладених в позові.

Представник відповідача заперечував, щодо позовних вимог позивача, зазначивши що договір оренди землі від 20.12.2014 року укладений сторонами та є чинним, так як листа з проханням про розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку, на який посилається представник позивача відповідач не отримував. В матеріалах справи є рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення отримання листа ОСОБА_3 , та його підпис в даному повідомленні суттєво відрізняється від підпису, який стоїть в договорі оренди землі. Також заперечував, щодо стягнення витрат на правничу допомогу, посилаючись на те, що квитанція від прибуткового ордеру не є належним та підтверджуючим документом про отримання коштів представником, крім того вважає дану суму в 15000 грн. не співмірною із складністю справи, виконаних адвокатом робіт, кількістю судових засідань.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази по справі, встановив наступне.

Як встановлено судом, позивачка є власником земельної ділянки з кадастровим номером , площею 2,6380 га, кадастровий номер 1825281200:01:000:0245, яка знаходиться на території Бистріївської сільської ради Ружинського району Житомирської області, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що підтверджується , витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме сформованим 29.12.2014 року Реєстраційною службою Бердичівського міськрайонного управління юстиції Житомирської області (а.с.15).

20 грудня 2014 року між ОСОБА_2 та Фермерським господарством "КУХАРУК" був укладений договір оренди землі відповідно до предмету якого орендодавець надав, а орендар прийняв у строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. В оренду було передано земельну ділянку належну на праві власності позивачу (а.с.12-14).

30 жовтня 2017 року додатковою угодою до вказаного вище договору оренди землі зі згоди орендодавця права та обов`язки орендаря передбачені в договорі оренди було передано Фермерському господарству "Кухарук і К" (код ЄДРПОУ 41677348) (а.с.16).

В лютому 2020 року проведено державну реєстрацію реорганізації (шляхом перетворення) Фермерського господарства "Кухарук і К" відповідно до якої було змінено організаційно - правову форму на Товариство з обмеженою відповідальністю "Кухарук і К" (код 41677348).

Відповідно до ст. 108 ЦК України перетворення юридичної особи є зміна її організаційно - правової форми. У разі перетворення до нової юридичної особи переходять усе майно, усі права та обов`язки попередньої юридичної особи.

Відомості щодо правонаступництва наявні в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, які є у вільному доступі на сайті Міністерсва юстиції України (а.с.17).

Укладаючи вказаний вище договір оренди землі сторони передбачили можливість припинення договору оренди землі шляхом його розірвання в односторонньому порядку.

Відповідно до п. 39 договору оренди землі умовами розірвання договору в односторонньому порядку є повідомлення орендодавцем орендаря про рішення розірвати договір шляхом надсилання орендарю листа - повідомлення (написаного від руки орендодавцем) не пізніше ніж за 6 місяців до моменту розірвання договору.

Відповідно до ст. 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Згідно ст. 13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання, або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором, або законом.

Згідно ч. 1 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частинами 3 та 4 ст. 31 Закону України Про оренду землі , який є спеціальним законом і має пріоритет перед іншими законами в застосуванні до даних правовідносин, передбачено, що договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Таким чином законодавець допускає розірвання договору в односторонньому порядку в разі, якщо це передбачено умовами договору.

Як зазначено вище, пунктом 39 договору оренди землі передбачено розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку.

Даний пункт договору містить можливість одностороннього розірвання договору, не обумовлюючи таке розірвання настанням будь-яких подій зі сторони орендаря.

Даний пункт договору містить умови та механізм розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку відповідно до якого розірвання договору в односторонньому порядку є повідомлення орендодавцем орендаря про рішення розірвати договір шляхом надсилання орендарю листа - повідомлення (написаного від руки орендодавцем) не пізніше ніж за 6 місяців до моменту розірвання договору.

Частиною 1 ст. 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За приписами ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Укладаючи спірний договір оренди землі, сторони узгодили усі умови (пункти) договору, визначились з їх змістом, а тому спірний договір оренди землі є укладеним.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ч. 3 ст. 651 ЦК України у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

У травні 2019 року орендодавець ОСОБА_2 , керуючись п. 39 вказаного вище договору оренди землі, надіслала орендарю листа - повідомлення в якому повідомила про своє прийняте рішення розірвати в односторонньому порядку договір оренди землі та вважати момент такого розірвання дату через шість місяців з моменту отримання даного листа - повідомлення (а.с.8). Також вказаним листом - повідомленням орендодавець просила вчинити дії щодо повернення земельної ділянки, яка має площу 2,6380 га. Вказаний лист - повідомлення було отримано керівником орендаря 28 травня 2019 року (а.с.19-20).

Відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Строк, що визначений місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строку (стаття 254 ЦК України).

Отже, керуючись умовами договору оренди землі та нормами цивільного законодавства України вказаний вище договір оренди землі від 20 грудня 2014 року розірваний в односторонньому порядку з 29 листопада 2019 року.

Відповідно до п. 1 ст. 34 Закону України "Про оренду землі" у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.

Відповідно до п. 21 договору оренди землі після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.

Всупереч вказаним нормам законодавства та умовам договору орендар орендовану земельну ділянку не повернув. У зв`язку з чим позивач у квітні 2020 року зверталась до відповідача із заявою у якій, посилаючись на умови договору щодо умов розірвання договору в односторонньому порядку та вчинені відповідні дії, вимагала повторно протягом семи днів з моменту отримання даної заяви вчинити дії щодо повернення земельної ділянки загальною площею 2,6380 га, кадастровий номер 1825281200:01:000:0245, яка знаходиться на території Бистріївської сільської ради Ружинського району Житомирської області (а.с.21).

Також, у вказаній заяві вимагалось усунути перешкоди у користуванні землею шляхом звільнення її від будь - яких насаджень та просилось повідомити на підставі яких документів у 2019 році земельну ділянку здійснювало оброблення своєю технікою група компаній Сігнет (а.с.21).

Своїм листом, без номера та без дати, відповідач посилаючись на те, що попередні керівники ніяких документів їм не передавали зробив висновок, що ТОВ "Кухарук і К" є належним користувачем земельної ділянки (а.с.22). Також, відповідач, висловлюючи готовність для подальшого плідного співробітництва, відповіді на інші питання позивача не надав.

Отже, станом на сьогоднішній день орендована земельна ділянка орендарем не повернута.

На підставі вищевикладеного вбачається, що позивачкою були дотримані вимоги п.39 договору щодо порядку та строків повідомлення орендаря про розірвання договору в односторонньому порядку.

Таким чином, позивачкою вжито всіх необхідних заходів щодо врегулювання даного спору в досудовому порядку.

Неповернення позивачу відповідачем земельних ділянок та ухилення ним від підписання відповідних актів про повернення земельної ділянки порушує її законні права та інтереси, як власника земельних ділянок, внаслідок чого вона не має змоги вільно ними користуватись та розпоряджатись.

Згідно з статтею 2 Закону України Про оренду землі відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються ЗК України, Цивільним кодексом України (далі - ЦК України), цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Враховуючи наведене, суд вважає, що вимога позивача в частині визнання розірваним договору оренди землі в односторонньому порядку відповідає чинному законодавству та умовам укладеного сторонами договору оренди землі, а тому суд задовольняє заявлені позовні вимоги позивачки та визнає розірваним з 29.11.2019 року, з дня після отримання заяви-повідомлення позивача, відповідачем (28.05.2019 року), договір оренди землі укладений між ОСОБА_2 та ТОВ Кухарук і К , щодо оренди земельної ділянки площею 2,6380 га, кадастровий номер 1825281200:01:000:0245, яка знаходиться на території Бистріївської сільської ради Ружинського району Житомирської області та державну реєстрацію договору було здійснено 25.12.2014 року, номер запису 8306551.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.08.2019р. між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Органічний світ" був укладений попередній договір оренди землі відповідно до предмету якого сторони зобов`язались в майбутньому в строк до 01 січня 2020 року укласти договір оренди землі щодо земельної ділянки площею 2,6380 га, що розташована за адресою. Житомирська область, Ружинський район, територія Бистрїівської сільської виробництва, кадастровим номер 1825281200:01:000:0245, та яка на праві власності належить позивачу ОСОБА_2 (а.с.24-26).

Зі змісту вказаного попереднього договору оренди землі слідує, що сторони спільно визначили ключові та істотні умови майбутнього договору оренди землі.

Відповідно до п. 7 попереднього договору оренди землі сторони дійшли згоди, що орендна плата за майбутнім договором оренди землі сплачуватиметься орендарем щомісячно, або за письмовою заявою орендодавця щороку, у розмірі: 3 000,00 грн. за місяць, або 36 000,00 грн. за рік (а.с.24-26).

Як вбачається з пояснень представника позивача, позивач, в кінці 2019 року в телефонному режимі спілкувалась із керівництвом ТОВ "Органічний світ" щодо укладення в майбутнього договору оренди землі.

За результатами телефонного спілкування ТОВ "Органічний світ" своїм листом від 27.12.2019р. повідомив, що відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно наявна актуальна інформація про державну реєстрацію права оренди на вказану вище земельну ділянку на підставі договору оренди землі укладеного між ОСОБА_2 та Фермерським господарством "Кухарук і К" (а.с.27).

Таким чином, реєстрація договору оренди землі з новим орендарем ТОВ "Органічний світ" є неможливою.

Отже, за вказаних обставин, якби відповідач належним чином дотримувався умов договору оренди землі та повернув орендовану земельну ділянку і не порушував права Позивача, останній станом на вересень місяць міг би отримати 24 000,00 гривень (3 000,00 грн. х 8 місяців) орендної плати за укладеним договором з ТОВ "Органічний світ".

Вказану суму позивач розцінює як доходи, які вона могла б реально одержати за звичайних обставин, якби відповідач належним чином виконав умови договору (упущена вигода).

За змістом статті 152 Земельного кодексу України(далі -ЗК України) власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, в тому числі відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав, а також відшкодування заподіяних збитків.

Відповідно до пункту д частини першої статті 156 ЗК Українивласникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Статтею 157 цього Кодексупередбачено порядок відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, за яким відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють, зокрема громадяни, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів.

Згідно з частиною другоюстатті 28 Закону України Про оренду землі`збитками вважаються доходи, які орендар міг би реально отримати в разі належного виконання орендодавцем умов договору.

Відповідно до частин першої, третьоїстатті 22 ЦК Україниособа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Частиною другоюстатті 22 ЦК України передбачено, що збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно з частиною четвертоюстатті 623 ЦК Українипри визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

Особа, яка вимагає відшкодування збитків, має довести: неправомірність поведінки особи; наявність шкоди; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою, що є обов`язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди; вина завдавача шкоди, за виключенням випадків, коли в силу прямої вказівки закону обов`язок відшкодування завданої шкоди покладається на відповідальну особу незалежно від вини.

Таким чином, у вигляді упущеної вигоди відшкодовуються тільки ті збитки у розмірі доходів, які могли б бути реально отримані.

Пред`явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на позивача обов`язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані.

Позивач повинен довести також, що він міг і повинен був отримати визначені доходи, і тільки неправомірні дії відповідача стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила його можливості отримати прибуток.

Наявність теоретичного обґрунтування можливості отримання доходу ще не є підставою для його стягнення.

На підтвердження реальності отримання доходів, позивач надав розрахунок упущеної вигоди, проведений представником позивача, на підставі даних попереднього договору оренди землі від 01.08.2019 року, що мав бути укладений між позивачкою ОСОБА_2 , та ТОВ Органічний світ .

Проте, з наданих документів не можна зробити висновок про доведеність позивачем реальної можливості отримати визначений ним у розрахунку дохід, а інших доказів що він мав та повинен був отримати цей дохід і тільки неправомірні дії відповідача стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила його можливості отримати прибуток, позивачем суду не надано, що вказує лише на теоретичне обґрунтування можливості отримання такого доходу та не може бути підставою для його стягнення в розумінні вимогст.22 ЦК України.

До аналогічного висновку прийшов Верховний Суд в постанові від 07 серпня 2019 року по справі № 179/1367/17-ц (провадження № 61-10724св19), а також Верховний Суд України у постановах від 14.06.2017 р. у справі № 923/2075/15, від 09.12.2014 р. у справі № 5023/4983/12.

Крім того, згідно частин 3 статті 157 ЗК України порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою КабінетуМіністрів Українивід 19квітня 1993року №284 затверджено Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, а тому саме ним визначається розмір збитків власникам землі та землекористувачам.

Так, у відповідності до пункту 1 вказаного Порядку власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні вилученням (викупом) та тимчасовим зайняттям земельних ділянок, встановленням обмежень щодо їх використання, погіршенням якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей земельних ділянок або приведенням їх у непридатний для використання стан та неодержанням доходів у зв`язку з тимчасовим невикористанням земельних ділянок.

Відповідно до пункту 3 вказаного Порядку відшкодуванню підлягають збитки власників землі і землекористувачів, у тому числі, орендарів, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обґрунтовані.

Разом з тим, відповідного акту комісії з визначення розміру збитків, який мав визначатися згідно вимог Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 1993 року № 284, позивачем теж не надано.

Більш того, розрахунок зроблений представником позивача самостійно, не доводить завданих йому збитків (упущеної вигоди) та їх розміру, причинного зв`язку між протиправною поведінкою відповідача та збитками. Сума збитків, яку просив стягнути позивач, обґрунтовується умовним припущенням про можливість отримання ним прибутку. Проте, саме по собі обґрунтування можливості отримання прибутку ще не є підставою для його стягнення.

Таким чином, відсутні підстави для задоволення вимог позивача в цій частині.

Стосовно розподілу судових витрат варто вказати наступне.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (ч. 1 ст. 133 ЦПК України).

П. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України передбачено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача (ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України).

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судові витрати, які складаються з судового збору, в розмірі 840,80 грн.

Крім цього в позовній заяві позивач просить стягнути витрати на правничу допомогу в розмірі 15000,00 грн.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Відповідно ч.5, 6 ст.137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

В той же час, ч. 3 ст. 141 ЦПК України визначено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Згідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При цьому, за умовами ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

В постанові Верховного Суду від 01.04.2020 р. (справа №640/4013/17-ц) зазначено, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Судом встановлено, що на підтвердження витрат на правничу допомогу представником позивача адвокатом Пащенком П.М. було надано договір про надання правничої допомоги №212-04/20 від 02.04.2020 р., акт наданої правничої допомоги відповідно договору про надання правничої допомоги №212-04/20 від 02.04.2020 р., з детальним описом робіт (наданих послуг) виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, квитанцію до прибуткового касового ордеру №212 від 01.12.2020 р. про оплату 15000 грн. (а.с. 54-62).

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, пунктах 34-36 рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України" від 10.12.2009, пункті 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, пункті 88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004 заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Враховуючи те, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та об"ємом виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), враховуючи заперечення представника відповідача, щодо стягнення даної суми витрат на правничу допомогу, суд вважає можливим стягнути на користь ОСОБА_2 з ТОВ Кухарук і К витрати на правову допомогу у розмірі - 5000 грн. 00 коп..

Керуючись ст. ст.4, 76-77, 133, 137, 141, 175-177, 259, 265-268, 276 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_2 , представник позивача - адвокат Пащенко Петра Миколайовича до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кухарук і К" про визнання розірваним договору оренди землі та стягнення упущеної вигоди - задовольнити частково.

Визнати розірваним з 29 листопада 2019 року договір оренди землі б/н від 20.12.2014 р., укладений між ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю Кухарук і К , зареєстрований у Реєстраційній службі Бердичівського міськрайонного управління юстиції Житомирської області 25.12.2014 р. вчинено запис №8306551 на земельну ділянку площею 2,6380га кадастровий номер 1825281200:01:000:0245, розташованої на території Бистріївської сільської ради Ружинського району, Житомирської області;

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Кухарук і К (код ЄДРПОУ 41677348, ІПН 416773406206) на користь ОСОБА_2 , і.к. НОМЕР_1 судові витрати в сумі 840,80 грн. (Вісімсот сорок гривень 80 копійок), та витрати на правничу допомогу в сумі 5000 грн. (П`ять тисяч гривень).

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Повне рішення по справі складено 29 червня 2021 року.

Сторони:

позивач- ОСОБА_2 , зареєстрована: АДРЕСА_1 ; і.к. НОМЕР_1 ;

відповідач - Товариства з обмеженою відповідальністю Кухарук і К (код ЄДРПОУ 41677348, ІПН 416773406206, 13543, Житомирська область, Попільнянський район, с.Андрушки, вул..Заводська, буд.5.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається за правилами, що діяли відповідно до ЦПК України в в редакції чинній до 15.12.2017р. діяли відповідно до ЦПК України в в редакції чинній до 15.12.2017р.

Суддя О. В. Митюк.