Рішення

від 18.06.2021 по справі 326/1254/20

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Копія

Справа № 326/1254/20

Провадження № 2/326/257/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2021 року м. Приморськ

Приморський районний суд Запорізької області в складі:

головуючого судді Каряки Д.О.,

при секретарі Кузякіної К.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Ант-Юг про стягнення нарахованої і не виплаченої заробітної плати, нарахованої і не виплаченої компенсації за невикористані дні щорічної відпустки, середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні по день ухвалення рішення, безпідставно утриманих щомісячних відрахувань із заробітної плати,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, який було уточнено та просить: 1) стягнути з Товариства з обмеженою відповідальність Ант-Юг на його користь суму нарахованої і не виплаченої заробітної плати за період з 01.04.2020 по 29.05.2020 в розмірі 30 000 грн. з вирахуванням податків та зборів; 2) стягнути з Товариства з обмеженою відповідальність Ант-Юг на його користь суму нарахованої і невиплаченої компенсації за невикористані дні щорічної відпустки у кількості 31 календарного дня в розмірі 16 652,89 грн., з вирахуванням податків та зборів; 3) стягнути з Товариства з обмеженою відповідальність Ант-Юг на його користь суму середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні по день ухвалення рішення в розмірі 106 829,66 грн. з вирахуванням податків та зборів; 4) стягнути з Товариства з обмеженою відповідальність Ант-Юг на його користь суму безпідставно утриманих щомісячних відрахувань із заробітної плати у розмірі 1 % із нарахованої заробітної плати та відпускних за період з 01.04.2018 по 29.05.2020 в розмірі 3951,56 грн.; 5) допустити негайне виконання рішення в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальність Ант-Юг на його користь заробітної плати у межах суми платежу за один місяць - квітень 2020 року у розмірі 15 000 грн з вирахуванням податків та зборів.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що він працював на підприємстві відповідача на посаді головного агронома з 01.04.2018 по 29.05.2020. Трудову книжку відповідачем було видано на руки 29.05.2020. При звільненні відповідачем своєчасно не було проведено остаточного розрахунку, а саме: не виплачено нараховану заробітну плату за квітень і травень 2020 року, не виплачено нараховану компенсацію за невикористані дні щорічної тарифної оплачуваної відпустки за весь відпрацьований ним період у кількості 31-го календарного дня.

З дня звільнення ним здійснювалися чисельні звернення до керівництва і бухгалтерії підприємства відповідача з проханням здійснити розрахунок та видати довідку про розміри заборгованості, однак це не надало результатів.

03.09.2020 ним була отримана довідка БУ ГУ ДПС у Запорізькій області, за інформацією якої виявилось, що відповідач нарахував йому заробітну плату за відпрацьований час з 01.04.2020 по 29.05.2020 та компенсацію за невикористані дні щорічної тарифної оплачуваної відпустки у загальній сумі 46652,89 грн. і яка на даний час є не виплаченою. Ця сума відповідає сумам нарахувань за розрахунковими листками відповідача за квітень та травень 2020 року, за якими: за квітень нараховано 15000 грн. за посадовим складом, утримано 3075 грн., в тому числі: 2700 грн. ПДФО 18%, 225 грн. ВЗ 1,5%, 150 грн. інші утримання 1%, за травень нараховано 15000 грн. за посадовим окладом, 16652,89 грн. відпускних, утримано 6488,84 грн., в тому числі: 5697,52 грн. ПДФО 18%, 474,79 грн. ВЗ 1,5%, 316,53 грн. інші утримання 1%. Додатково розмір суми компенсації за невикористані дні щорічної тарифної оплачуваної відпустки підтверджується розрахунком відпускних за відпрацьований час від 29.05.2020. Тобто спору між ним та відповідачем з приводу нарахування заробітної плати та компенсації за невикористані дні щорічної тарифної і оплачуваної відпустки не має. Але, з довідки БУ ГУ ДПС у Запорізькій області вбачається, що крім того, що йому не виплачено нарахованої за квітень та травень заробітної плати і компенсації за невикористані дні щорічної тарифної оплачуваної відпустки, до бюджету не сплачено за нього і утриманих з його зарплати сум податків і зборів. Впевнений, що не сплачено відповідачем і єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на нараховані йому суми, що є грубим порушенням законодавства у сфері соціального і пенсійного забезпечення. Отже, при звільненні остаточного розрахунку з ним у строки, встановлені ч. 1 ст. 116 КЗпП України, проведено не було, відповідачем не виплачено всіх сум, що належали йому від підприємства, як при звільненні, так і на час звернення з позовом до суду. Відповідач мав можливість здійснити такий розрахунок протягом часу його затримки, чим виконати обов`язок, передбачений ч. 1 ст. 47, ч. 1 ст. 83 та ст. 116 КЗпП України.

Визначаючи кількість днів невикористаної ним основної щорічної відпустки за період з 01.04.2018 по 29.05.2020 становить 31 календарний день, оскільки за період з 01.04.2018 по 01.04.2019 ним використано замість належних 24 днів лише 18 днів і невикористаних залишилось 6 днів та за період з 01.04.2019 по 29.05.2020, з 17.05.2016 по 21.03.2018 кількість днів невикористаної відпустки становить 25 календарних днів, а загалом 31 календарний день. Враховуючи, що його середньоденна заробітна плата встановлена в розмірі 537,19 грн. і за 31 календарний день відпустки підлягає до виплати сума 16652,89 грн.

Відповідно до здійсненого ним розрахунку його середньої заробітної плати взято за основу нараховану заробітну плату за попередні два повних місяці роботи, що передують, з якою пов`язана дана виплата: лютий 2020 року - березень 2020 року, яка становить 30 000 грн. (сума заробітної плати за 2 попередніх місяці), яку поділено на 20 днів (середньомісячне число робочих днів згідно виробничого календаря з 41 дня сумарного числа робочих днів за останні (попередні) два календарні місяці), в результаті чого отримано суму 731,71 грн. Отже розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільнені становитиме суму у залежності від часу затримки належних йому, як звільненому працівнику сум, починаючи з дня після 29.05.2020 (день звільнення) по день ухвалення рішення, дня якого буде помножено на розмір середньоденного заробітку за останні два місяці, який складає 731,71 грн.

З нього бухгалтерією підприємства відповідача щомісячно утримувались грошові кошти в розмірі 1% від нарахованої заробітної плати за весь період роботи на підприємстві з 01.04.2018 по 29.05.2020. При звільнені 29.05.2020 профспілковою організацією йому не було надано облікової картки як, нібито, члена профспілки, або відповідних документів про небажання її отримувати ним під час звільнення, а також не було надано довідки про обсяг утриманих з його заробітної плати коштів у вигляді, нібито, профспілкових внесків. А у відповідності до ст. 127 КЗпП України, ст. 26 Закону України Про оплату праці відрахування із заробітної плати можуть провадитись тільки у випадках, передбачених законом. Відповідних заяв про утримання з заробітної плати відрахувань у розмірі 1% ним відповідачу не подавалось. Враховуючи, що за весь час роботи з 01.04.2018 по 29.05.2020 йому було нараховано зарплату у загальній сумі орієнтовно 375 000 грн., то сума утриманих із заробітної плати та перерахованих на рахунок профспілки членських профспілкових внесків має складати орієнтовний розмір 3 750 грн., якщо не брати до уваги нарахування йому відпускних та компенсації за невикористані дні щорічної відпустки, але і без того сума утримання є суттєвою.

16.12.2020 представником відповідача в порядку ст. 178 ЦПК України подано відзив на позовну заяву, в якому вказується, що вимоги позивача є безпідставними, а позов таким, що не підлягає задоволенню. Так, дійсно ОСОБА_1 працював в ТОВ АНТ-ЮГ на посаді головного агронома з 01.04.2018 по 29.05.2020. Звільнено його було за угодою сторін. Наказ про звільнення складався начальником відділу кадрів ОСОБА_2 . При звільненні ОСОБА_2 , як начальником відділу кадрів не було дотримано вимоги щодо належного передавання документів, які перебували у його веденні, що призвело до настання негативних наслідків у вигляді їх часткової втрати. При звільненні ОСОБА_1 не було передано первинні документи ТОВ АНТ-ЮГ , що перебували в його веденні. За ОСОБА_1 в ТОВ АНТ-ЮГ за даними бухгалтерського обліку обліковуються матеріальні цінності, які належним чином не передані, тобто ним завдано збитків у вигляді недостачі матеріальних цінностей. Саме з цих причин на день його звільнення та видачі йому трудової книжки з ним не проводився розрахунок. ОСОБА_1 не звертався до ТОВ АНТ-ЮГ із запитом про надання довідки про заборгованість та середню заробітну плату. В задоволенні позову просить відмовити, всі судові витрати покласти на позивача (а.с.62-63).

28.12.2020 позивачем подано відповідь на відзив на позовну заяву, в якій він зазначає, що з наданого відповідачем відзиву не вбачається жодного аргументу в обґрунтування його заперечень проти позову. Усі зазначені у відзиві доводи не мають підґрунтя і тому потребують доведення відповідачем в ході розгляду справи судом. Проти відзиву заперечує у повному обсязі, вважає його заперечення проти позову є необґрунтованими та такими, що не підлягають взагалі будь-якої уваги. Доводи відповідача мають бути підтверджені певними доказами (а.с.76-78).

В судове засідання сторони не з`явилися, надіслали заяви про розгляд справи без їх участі, (а.с.161,166).

За таких обставин суд розглядає справу без участі сторін і на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України без технічної фіксації процесу.

Вивчивши докази по справі, суд приходить до наступного.

Згідно з записом в трудовій книжці № НОМЕР_1 , ОСОБА_1 01.04.2018 був прийнятий на посаду головного агронома ТОВ АНТ-ЮГ на підставі наказу № 18-К від 29.03.2018; 29.05.2020 його звільнено з роботи за угодою сторін на підставі п. 1 ст. 36 КЗпП України згідно з наказом № 46-К від 29.05.2020 (а.с.14,15).

Товариство з обмеженою відповідальністю Ант-Юг є юридичною особою (а.с.21-22).

У розрахунковому листі за квітень 2020 року значиться борг за підприємством працівнику ОСОБА_1 на кінець періоду - 11 925 грн.; за травень 2020 року - 37 089,05 грн. (а.с.16,17).

ТОВ АНТ-ЮГ в особі директора ОСОБА_4 звернулося до ОСОБА_1 з вимогою про необхідність з`явитись та передати належним чином всі документи, що відносяться до первинної документації обліку роботи агронома та інші, з метою приведення бухгалтерського обліку підприємства у відповідність (а.с.20).

01 квітня 2018 року директором ТОВ АНТ-ЮГ ОСОБА_3 затверджено штатний розпис підприємства на період з 01 квітня до 31 грудня 2018 року, відповідно до якого посадовий оклад головного агронома ОСОБА_1 становить 15 000 грн. (а.с.66-67).

01 жовтня 2018 року директором ТОВ АНТ-ЮГ ОСОБА_3 затверджено штатний розпис підприємства на 2018 рік зі змінами станом на 01.10.2018, відповідно до якого посадовий оклад головного агронома ОСОБА_1 становить 15 000 грн. (а.с.68-69).

01 квітня 2018 року директором ТОВ АНТ-ЮГ ОСОБА_3 затверджено посадову інструкцію головного агронома (а.с.70-72).

Згідно з банківською випискою, 24.12.2020 ТОВ АНТ-ЮГ в рахунок погашення заборгованості по заробітній платі за квітень, травень 2020 року, перераховано ОСОБА_1 37 089,05 грн. (а.с.118-121), що також підтверджується платіжним дорученням № 409 від 24.12.2020 (а.с.145).

У бухгалтерській довідці ТОВ АНТ-ЮГ про розрахунок середнього заробітку, вказано період затримки із розрахунку згідно виписки з рахунку банку з 01.06.2020 по 23.12.2020 - 144 робочі дні. У березні 2020 року ОСОБА_1 відпрацював 21 день, за які йому було нараховано 15 000 грн.; у квітні 2020 року він відпрацював 21 день, за які йому було нараховано 15 000 грн. Сума середньомісячного заробітку за березень/квітень 2020 року складає 102 954,60 грн. (а.с.124).

Наказом директора ТОВ АНТ-ЮГ № 46-К від 29.05.2020 ОСОБА_4 звільнено з роботи головного агронома ОСОБА_1 з 29.05.2020 за угодою сторін (а.с.142).

Відповідно д

кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч.ч. 1,3 ст. 12 ЦПК України судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 ст. 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 №14 Про судове рішення у цивільній справі , враховуючи принцип безпосередності судового розгляду, рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в судовому засіданні.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 2 КЗпП України право громадян України на працю, тобто на одержання роботи з оплатою праці не нижче встановленого державою мінімального розміру, включаючи право на вільний вибір професії, роду занять і роботи, забезпечується державою. Працівники мають право на звернення до суду для вирішення трудових спорів.

Відповідно до ст. 43 Конституції України право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Згідно зі ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в ст. 116 КЗпП України.

Згідно зі ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

Так, судом встановлено, що позивач знаходився у трудових відносинах з відповідачем та 29.05.2020 був звільнений за угодою сторін на підставі п.1 ст. 36 КЗпП України. В день звільнення позивачу в порушення ст. 116 КЗпП України не виплачена нарахована заробітна плата за період з 01.04.2020 по 29.05.2020 в розмірі 30 000 грн., на підставі розміру посадового окладу головного агронома, встановленого штатним розписом, а також компенсацію за невикористані дні щорічної відпустки у кількості 31 календарного дня в розмірі 16 652,89 грн.

Як вбачається з платіжного доручення № 409 від 24.12.2020 відповідачем ТОВ АНТ-ЮГ в рахунок заборгованості по заробітній платі за квітень, травень 2020 року виплачено ОСОБА_1 37 089,05 грн. (а.с.145).

Таким чином, позовна заява підлягає задоволенню частково з врахуванням виплаченої суми заборгованості.

Відповідно до ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 КЗпП України, підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Відповідно до п 20. постанови Пленуму Верховного суду України Про практику застосування судами законодавства про оплату праці № 13 від 24.12.1999 установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми, суд на підставі ст.117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини.

Відповідно до п. 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 08 лютого 1995 року середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.

Відповідно до п. 8 Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна заробітна плата визначається шляхом ділення заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні, а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Зі змісту розрахунку про визначення середнього заробітку, наведеного позивачем в заяві про уточнення позовних вимог від 09.06.2021 вбачається, що позивач просить стягнути з відповідача середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у період з 01.06.2020 по день здійснення розрахунку - 24.12.2020 у розмірі 106 829,66 грн. (146 робочих днів).

При розрахунку середнього заробітку суд виходить з наступного. З врахуванням нарахованої заробітної плати за попередні два повних місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана дана виплата: лютий 2020 року - березень 2020 року, яка становить 30 000 грн. (сума заробітної плати за 2 попередніх місяці), яку поділено на 41 день сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно виробничого календаря, розмір середньоденної заробітної плати становить 731,71 грн. Кількість робочих днів за період з 01.06.2020 по день здійснення розрахунку - 24.12.2020 становить 144 дні. У зв`язку із цим, розмір середнього заробітку за час затримки остаточного розрахунку за період з 01.06.2020 по день здійснення розрахунку - 24.12.2020 складає 105 366,24 грн. (731,71 грн. х 144 дні).

При цьому, суд не приймає розрахунок позивача, оскільки позивач допустився помилки.

Крім того, відповідачем не надано суду доказів того, що позивачем подавались відповідні заяви про утримання із заробітної плати відрахувань у розмірі 1%. Тому стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума безпідставно утриманих щомісячних відрахувань із заробітної плати у розмірі 1% із нарахованої заробітної плати та відпускних за період з 01.04.2018 по 29.05.2020 в сумі 3 951,56 грн. з вирахуванням податків та зборів.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача ОСОБА_1 підлягають задоволенню в частково, стягненню підлягає суму середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні з 01.06.2020 по 24.12.2020 в розмірі 105 366,24 грн. з вирахуванням податків та зборів, та сума безпідставно утриманих щомісячних відрахувань із заробітної плати у розмірі 1% із нарахованої заробітної плати та відпускних за період з 01.04.2018 по 29.05.2020 в розмірі 3 951,56 з вирахуванням податків та зборів;

Враховуючи те, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково, суд, згідно до положень ст. 141 ЦПК України, присуджує позивачу судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а саме: виходячи з розрахунку: (109 317,80 грн. (розмір задоволених позовних вимог) * 1681,60 грн. (розмір судових витрат) / 147 434,11 грн. (розмір заявлених позовних вимог) = 1 246,85 грн. (а.с.31,33).

Ухвалою Приморського районного суду Запорізької області від 22.09.2020 задоволено заяву ОСОБА_1 та накладено арешт на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю Ант-Юг (Запорізька область, м. Приморськ, вул. Центральна, буд. 10, код ЄДРПОУ 33351340), що знаходяться на: НОМЕР_2 в ПАТ Райффайзен банк Аваль у м. Київ, МФО 380805; НОМЕР_3 в філії Запорізького ОУ Державний ощадний банк України , МФО 313957; НОМЕР_4 в філії Запорізького ОУ Державний ощадний банк України , МФО 313957; НОМЕР_5 в АТ ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК , МФО 334851, в межах суми позову 46 652,89 грн., який залишається чинним до виконання рішення (а.с.38-39).

На підставі ст.ст. 44, 47, 116, 117 КЗпП України, ст.ст. 2,6 Закону України Про відпустки , керуючись ст.ст. 9, 10, 12, 18, 137, 141, 247, 263-265, 272, 280-284, 353, 354 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Ант-Юг про стягнення нарахованої і не виплаченої заробітної плати, нарахованої і не виплаченої компенсації за невикористані дні щорічної відпустки, середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні по день ухвалення рішення, безпідставно утриманих щомісячних відрахувань із заробітної плати - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Ант-Юг , місцезнаходження за адресою: Запорізька область, м. Приморськ, вул. Центральна, буд. 10 (код ЄДРПОУ 33351340, р/р НОМЕР_2 в АТ Райффайзен банк Аваль , МФО 380805) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстровано місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 (паспорт НОМЕР_6 , ІПН - НОМЕР_7 ):

1) суму середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні з 01.06.2020 по 24.03.2021 в розмірі 105 366 (сто п`ять тисяч триста шістдесят шість) грн. 24 коп. з вирахуванням податків та зборів;

2) суму безпідставно утриманих щомісячних відрахувань із заробітної плати у розмірі 1% із нарахованої заробітної плати та відпускних за період з 01.04.2018 по 29.05.2020 в розмірі 3 951 (три тисячі дев`ятсот п`ятдесят одна) грн. 56 коп. з вирахуванням податків та зборів;

3) судові витрати в розмірі 1 246 (одна тисяча двісті сорок шість) грн. 85 коп., що разом складає 110 564 (сто десять тисяч п`ятсот шістдесят чотири) грн. 65 коп.

В іншій частині позову відмовити.

Арешт накладений ухвалою Приморського районного суду Запорізької області від 22.09.2020 - залишити чинним до виконання рішення.

Копію рішення надіслати сторонам в порядку, передбаченому ст. 272 ЦПК України.

Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його підписання.

Суддя: Д.О. Каряка

Згідно з оригіналом: суддя Д.О. Каряка

18.06.21