Постанова

від 05.07.2021 по справі 926/1772/20

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" липня 2021 р. Справа №926/1772/20

Західний апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого - судді Кравчук Н.М.

суддів Мирутенко О.Л.

Скрипчук О.С.

секретар судового засідання Кобзар О.В.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю проектно-будівельної фірми «Ріка» №16/926/1772 від 24.12.2020 (вх. № ЗАГС 01-05/68/21 від 05.01.2021)

на рішення Господарського суду Чернівецької області від 27.11.2020 (суддя Швець М.В. повний текст складено 07.12.2020)

у справі №926/1772/20

за позовом: Благодійної організації «Благодійний фонд «Форпост Надія» (надалі БО БФ Форпост Надія ), с. Молниця, Герцаївський район, Чернівецька область

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю проектно-будівельної фірми «Ріка» (надалі ТзОВ ПБФ Ріка ), м. Чернівці

про розірвання договору підряду та стягнення грошової суми 6 549 212,16 грн

за зустрічним позовом: ТзОВ ПБФ Ріка , м. Чернівці

до відповідача: БО БФ Форпост Надія , с. Молниця, Герцаївський район, Чернівецька область

про стягнення суми боргу 140 000,00 грн

за участю учасників справи:

від позивача: Чорний Є.О. - адвокат (свідоцтво № 2387/10 від 30.10.2003, ордер № 840009 від 25.02.2021, довіреність б/н від 29.07.2020)

від відповідача: Бурма С.В. - адвокат (свідоцтво № 441 від 24.12.2010, ордер №1012155 від 24.09.2020)

ВСТАНОВИВ:

БО «БФ «Форпост Надія» звернулась до Господарського суду Чернівецької області з позовом до ТзОВ ПБФ «Ріка» про розірвання договору підряду на капітальне будівництво №1 від 18.11.2016 та про стягнення коштів в сумі 6 549 212,16 грн (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог а.с. 60-63 том І).

ТзОВ ПБФ «Ріка» звернулося до Господарського суду Чернівецької області з зустрічним позовом до БО «БФ «Форпост Надія» про стягнення заборгованості в сумі 140 000,00 грн за виконані роботи за договором підряду №1 від 18.11.2016.

Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 27.11.2020 у справі № 926/1772/20 первісний позов задоволено частково. В частині розірвання договору підряду на капітальне будівництво №1 від 18.11.2016, укладеного між БО БФ «Форпост Надія» та ТзОВ ПБФ «Ріка» - закрито провадження у справі. Стягнуто з ТзОВ ПБФ «Ріка» на користь БО БФ «Форпост Надія» грошову суму в розмірі 6 549 212,16 грн та судовий збір в сумі 98 238,18 грн.

В задоволені зустрічного позову - відмовлено.

Приймаючи рішення в частині первісного позову, місцевий господарський суд встановив, що станом на момент розгляду даної справи договір підряду на капітальне будівництво №1 від 18.11.2016, укладений між БО БФ Форпост Надія та ТзОВ ПБФ «Ріка» , є припиненим, в зв`язку з чим, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України закрив провадження у справі щодо позовної вимоги про розірвання договір підряду на капітальне будівництво №1 від 18.11.2016. Оскільки судом встановлено припинення договору підряду № 1 від 18.11.2016, то відповідно вимога про повернення невикористаного авансу в сумі 6 549 212,16 грн підлягає до задоволення на підставі ст. 1212 ЦК України.

Приймаючи рішення в частині зустрічного позову, місцевий господарський суд встановив, що виготовлення, затвердження проектно-кошторисної документації в 2019 році та отримання дозволу на початок будівництва об`єкту, будівельні роботи на якому здійснювались в 2019 році для другої секції багатоквартирного житлового будинку (друга черга будівництва), є діями, які сторони повинні були узгодити шляхом укладення додаткової угоди до договору №1 від 18.11.2016, як це передбачено п. 10.2 даного договору, або укласти інший договір на даний обсяг робіт на другу чергу будівництва. Натомість матеріали справи не місять доказів внесення змін та доповнень до спірного договору, зокрема, щодо зміни предмета та основних умов договору (збільшення обсягу будівництва, строків виконання будівельних робіт тощо) на виконання п. 10.2., 10.3. та підпункту 10.3.1 договору №1 від 18.11.2016. Отже, наявність проектно-кошторисної документації та дозволу на виконання будівельних робіт у 2019 році не було підставою для початку виконання ТОВ ПБФ «Ріка» будівельних робіт у 2019 році, оскільки між сторонами не існувало договірних правовідносин на здійснення даних робіт. А відтак, суд дійшов висновку, що зустрічні позовні вимоги є безпідставними, відповідно, до задоволення не підлягають.

Не погоджуючись з даним рішенням, ТзОВ ПБФ «Ріка» подало апеляційну скаргу, в якій вказує, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, не враховано надані ним докази та аргументи, відтак, винесено незаконне рішення, просить його скасувати в частині задоволення первісного позову, в цій частині прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову повністю. Зокрема, скаржник вважає, що позивачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження факту порушення відповідачем строків виконання будівельних робіт, відповідно відсутні підстави для визнання спірного договору розірваним в зв`язку з неналежним виконанням підрядником своїх зобов`язань. Окрім того, апелянт вважає, що місцевим господарським судом безпідставно залишено без розгляду заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог та клопотання про закриття провадження у справі.

В частині відмови у задоволенні зустрічного позову скаржником не оскаржується.

Приписами ч.1 ст. 269 ГПК України унормовано, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Представник скаржника в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримав повністю.

Представник позивача в судовому засіданні проти доводів скаржника заперечив з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу (зареєстрований в канцелярії суду за вх№ 01-04/1598/21 від 03.03.2021), рішення суду першої інстанції вважає законним та обґрунтованим, відтак, просить суд залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Вивчивши апеляційну скаргу, здійснивши оцінку доказів, що містяться в матеріалах справи, заслухавши учасників справи, Західний апеляційний господарський суд встановив таке.

01.11.2016 між ТзОВ ПБФ Ріка (продавець) та БО БФ «Форпост Надія» (покупець) укладено договір купівлі-продажу, згідно з умовами якого продавець передав, а покупець прийняв у власність незавершене будівництво багатоквартирного житлового будинку з об`єктами соцкультпобуту та підземним паркінгом готовністю 15%, розташоване на земельній ділянці 0,3917 га, кадастровий номер 7310136600:32:002:0028 в м. Чернівці по вул. Руській, 214, вартістю 6200000 грн (а.с. 74-75 том І).

Право власності на незавершене будівництво багатоквартирного житлового будинку підтверджується витягом з реєстру речових прав на нерухоме майно від 01.11.2016 № 17214275 (а.с. 76-77, том І).

18.11.2016 між БО БФ «Форпост Надія» (замовник) та ТзОВ ПБФ Ріка (генпідрядник) укладено договір №1 підряду на капітальне будівництво багатоквартирного житлового будинку з об`єктами соцкультпобуту по вул. Руській, 214 в м. Чернівці, згідно із умовами якого генпідрядник зобов`язався відкоригувати проектно-кошторисну документацію згідно погодженого замовником проєкту, виконати роботи з будівництва 2-х під`їздного 9-поверхового житлового будинку з об`єктами соцкультпобуту по вул. Руській, 214 в м. Чернівці шляхом добудови об`єкта незавершеного будівництва згідно із затвердженою проектно-кошторисною документацією в обумовлені терміни, а замовник зобов`язується надати генпідряднику будівельний майданчик, забезпечити своєчасне фінансування будівництва, прийняти завершений будівництвом об`єкт і повністю сплатити вартість виконаних робіт у порядку і в розмірах, передбачених цим договором (а.с. 7-8 том І).

У п. 2.1 договору зазначено, що об`єкт складається з одного 2-х під`їздного 9-поверхового житлового будинку з об`єктами соцкультпобуту. Плановий термін завершення будівництва - II (другий) квартал 2017 року.

Датою закінчення виконання робіт генпідрядника за цим договором є дата підписання сторонами акту приймання-передачі завершеного будівництвом об`єкту (п. 2.3. договору).

Відповідно до п.п. 4.1, 4.3, 4.4, 4.5 договору загальна вартість робіт за цим договором відповідно до договірної ціни з урахуванням вартості будівельних матеріалів за винятком матеріалів зазначених в п.п.3.3.3 цього договору складає 787848 доларів США, що еквівалентно по комерційному курсу станом на момент підписання цього договору становить 20 756 407,05 грн, в тому числі ПДВ. Вартість окремих етапів робіт за цим договором визначається актами виконаних підрядних робіт. Оплата за цим договором здійснюється Замовником у національній валюті України з урахуванням фактично виконаних обсягів робіт генпідрядником на підставі актів виконаних робіт за виключенням поставок замовника, відповідно до графіку фінансування (додаток №1), який є невід`ємною частиною договору. У разі необхідності проведення робіт, не передбачених в цьому договорі, перелік таких робіт, їх вартість, графік виконання робіт будуть зафіксовані сторонами у додаткових угодах до договору, які є невід`ємною частиною договору.

Приймання-передача виконаних робіт оформляється актами приймання-передачі, підписаними обома сторонами, що подаються генпідрядником замовнику щомісячно. Замовник зобов`язаний прийняти роботи, виконані генпідрядником, не пізніше 10 календарних днів з дня отримання від генпідрядника акта виконаних робіт. У випадку мотивованої відмови замовника прийняти роботи сторонами складається акт з переліком претензій Замовника, в якому вказуються терміни усунення недоліків у виконаних роботах (п.п. 5.1.-5.3. договору).

Пунктом 10.6 договору підряду передбачено, що даний договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до моменту виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором.

Протягом 2016 року замовником згідно акту приймання виконаних будівельних робіт прийнято частину будівельних робіт, вартість яких згідно довідки про вартість будівельних робіт та витрати становить 3 250 900 грн (а.с. 9-12 том І).

Замовником зазначену вартість виконаних робіт на суму 3 250 900 грн сплачено на користь генпідрядника згідно платіжних доручень: № 45 від 22.11.2016 на суму 1 910 900 грн, № 50 від 12.12.2016 на суму 1 340 000 грн (а.с. 13-14, том І).

Протягом 2017 року замовником згідно актів приймання виконаних будівельних робіт прийнято будівельні роботи по споруді об`єкту на загальну суму 5 630 000,00 грн (2 960 000 грн + 2 670 000,00 грн), що підтверджено довідками про вартість будівельних робіт та витрати (а.с. 15-21 том І).

Зазначені будівельні роботи у повному обсязі на суму 5 630 000 грн сплачено замовником, що підтверджується платіжними дорученнями №8 від 17.02.2017 на суму 2 700 000 грн та № 35 від 03.06.2017 на суму 260 000 грн, № 60 від 19.10.2017 на суму 2 670 000 грн (а.с. 19-20, 24 том І).

У червені 2018 року згідно акта приймання виконаних будівельних робіт генпідрядником виконано роботи з облаштування кабелів та трубопроводів на суму 2 466 787,84 грн (а.с. 26-28 том І), які прийняті замовником та оплачені згідно платіжних доручень № 98 від 30.01.2018 у розмірі 1160000 грн та № 82 від 06.12.2017 року у розмірі 1350000 грн (а.с. 25, 29 том І).

Таким чином, протягом 2016 року - перша половина 2018 року БО БФ Форпост Надія прийнято будівельні роботи на суму 11 347 687,84 грн, а оплачено будівельні роботи на загальну суму 11 346 900 грн, отже, залишок неоплачених замовником грошових коштів в рамках договору становив 787,84 грн.

Крім того, замовником з квітня по серпень 2018 року перераховано на користь генпідрядника авансові платежі на загальну суму 6 550 000 грн, що підтверджується платіжними дорученнями (а.с. 30-33, том І). Факт отримання даних коштів не заперечується і самим відповідачем.

Відповідно до підпунктів 3.1.6, 3.1.7, 3.1.9, 3.1.10 та 3.1.11 пункту 1 розділу 3 договору генпідрядник зобов`язується виконати роботи за цим договором із дотриманням будівельних норм і правил, що діють в Україні; оформити відповідно до чинних нормативних документів України виконавчу документацію, акти прихованих робіт протоколи випробувань та інші документи компетенції генпідрядника, необхідні для здачі об`єкта в експлуатацію; щомісяця надавати замовникові акти виконаних робіт; до здачі об`єкта в експлуатацію передати замовнику всю виконавчу документацію, паспорти та сертифікати на використовувані матеріали та обладнання.

Проте, як стверджує позивач, генпідрядник в порушення вимог розділу 3 договору, проведення робіт по будівництву об`єкта здійснив частково на суму 11 347 687,84 грн, решта робіт на отриману авансом суму у розмірі 6 550 000 грн згідно договору підряду № 1 від 18.11.2016 не виконав, також не оформив виконавчу документацію, не надав актів виконаних робіт згідно договору підряду № 1 від 18.11.2016, не забезпечив введення об`єкта в експлуатацію у встановленому законодавством України порядку, при цьому відповідач за первісним позовом грубо порушив зобов`язання в частині виконання будівництва двохпід`їзного дев`ятиповерхового житлового будинку з об`єктами соцкультпобуту в обумовлені сторонами терміни, визначені п.2.1 Розділу 2 договору, тобто у II кварталі 2017 року.

Оскільки генпідрядником порушено вимоги п. 4.4 договору та не виконано роботи, позивач листом від 13.02.2020 звернувся до відповідача із претензією про повернення грошових коштів у сумі 6 549 212,16 грн (з вирахуванням залишку неоплаченої грошової суми за виконані роботи у розмірі 787,84 грн) (а.с. 38-39, 40 том І).

13.08.2020 позивач відправив відповідачу лист-вимогу про розірвання договору, згідно до якого вважає договір підряду на капітальне будівництво №1 від 18.11.2016 за приписами ст. 849 ЦК України є розірваним, відповідно просить повернути грошову суму в розмірі 6 549 212,16 грн (а.с. 67-73, том 1).

Проте, дані листи були залишені без відповіді та задоволення, що стало підставою звернення до суду із даним позовом.

В свою чергу відповідач підтверджує, що протягом 2016 року - перша половина 2018 року ТзОВ ПБФ Ріка виконало будівельних робіт на загальну суму 11 356 787,84 грн, про що були складені відповідні акти приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2 за 2016 рік, 2017 рік та червень 2018 року, які були підписані зі сторони замовника - БО «БФ «Форпост Надія» .

Водночас заперечує позицію позивача щодо неналежного виконання умов договору підряду на капітальне будівництво. При цьому, стверджуючи, що протягом виконання будівельних робіт на об`єкті замовником - БО «БФ «Форпост Надія» вживалися заходи щодо внесення змін у проєкт будівництва багатоквартирного житлового будинку з об`єктами соцкультпобуту по вул. Руській, 214 в м. Чернівці, які полягали у збільшенні обсягів будівництва і встановленні його етапів (черг).

У результаті вжитих заходів наказом департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради від 25.09.2018 № 296-МУО були затверджені нові містобудівні умови і обмеження на будівництво житлового будинку по вул. Руській, 214-218 в м. Чернівці.

В подальшому протягом 2018 року були внесені зміни до проєкту будівництва багатоквартирного житлового будинку з об`єктами соцкультпобуту по вул. Руській, 214 в м. Чернівці шляхом виготовлення проєктно-кошторисної документації «Будівництво багатоквартирного житлового будинку по вул. Руська, 214-218 в м. Чернівці» .

13.02.2019 в інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Чернівецької міської ради було отримано дозвіл на виконання будівельних робіт серії ЧВ № 112190442244 (а.с. 129-130, том І).

Тобто, вищевказана проєктно-кошторисна документація, відкоригована у 2018 році, передбачила збільшення обсягів будівництва багатоквартирного житлового будинку по вул. Руська, 214-218 в м. Чернівці та поділ даного об`єкта будівництва на дві черги, які відповідають двом секціям багатоквартирного житлового будинку по вул. Руській, 214 м. Чернівці.

Відповідно на підставі вище вказаних відкоригованих містобудівних умов і обмежень, проєктно-кошторисної документації та дозволу на виконання будівельних робіт, протягом другої половини 2018 року та 2019 року ТзОВ ПБФ Ріка почало виконувати передбачені проєктно-кошторисною документацією будівельні роботи з будівництва багатоквартирного житлового будинку з об`єктами соцкультпобуту по вул. Руській, 214-218 в м. Чернівці.

Всього, як стверджує відповідач, за період 2019 року ТзОВ ПБФ Ріка виконало будівельних робіт на загальну суму 9 149 212,16 грн з урахуванням ПДВ, про що підрядником були складені акти приймання виконаних будівельних робіт № 1 на суму 2098421,82 грн, № 2 на суму 2477508,89 грн, № 3 на суму 3220828,54 грн та № 4 на суму 1352452,91 грн, однак не підписані замовником.

Оскільки замовник ухилився від підписання вказаних актів, такі були надіслані на його адресу, однак без пояснення причин і без висування мотивованих претензій щодо недоліків виконаних робіт не підписав вище вказані 4 акти приймання виконаних будівельних робіт за 2019 рік на суму 9149212,16 грн та не повернув їх генеральному підряднику.

Таким чином, всього за період 2016-2019 років ТзОВ ПБФ Ріка на замовлення БО «БФ «Форпост Надія» виконало будівельних робіт по об`єкту відповідно до скоригованої проектно-кошторисної документації на будівництво багатоквартирного житлового будинку по вул. Руській, 214-218 м. Чернівці на загальну суму 20 506 000,00 грн.

Колегія суддів звертає увагу на те, що обставини щодо виконання/невиконання будівельних робіт на підставі скоригованої проєктно-кошторисної документації на будівництво багатоквартирного житлового будинку по вул. Руській, 214-218 м. Чернівці на загальну суму 20 506 000,00 грн, включаючи виконання будівельних робіт за 2019 рік на суму 9149212,16 грн, було предметом дослідження судом при розгляді заявленої відповідачем зустрічної позовної вимоги.

За результатами розгляду зустрічної позовної заяви, рішенням суду від 27.11.2020 у справі № 926/1772/20 було відмовлено у задоволенні зустрічної позовної заяви.

В цій частині рішення суду першої інстанції скаржником не оскаржується.

Відповідно враховуючи приписи ч.1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, тобто в частині заявлених позовних вимог про розірвання договору підряду на капітальне будівництво № 1 від 18.11.2016 та про стягнення коштів в сумі 6 549 212,16 грн.

При винесенні постанови колегія суддів керувалася таким.

За змістом ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ч.1 ст. 629 ЦК України).

Згідно зі ст. 193 ГК України та ст. 526 ЦК України, яка містять аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 877 ЦК України підрядник зобов`язаний здійснювати будівництво та пов`язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт. Підрядник зобов`язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду.

Підрядник відповідає за недоліки збудованого об`єкта, за прострочення передання його замовникові та за інші порушення договору (за недосягнення проектної потужності, інших запроектованих показників тощо), якщо не доведе, що ці порушення сталися не з його вини. За невиконання або неналежне виконання обов`язків за договором будівельного підряду підрядник сплачує неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки в повному обсязі (ч.ч. 1, 2 ст. 883 ЦК України).

Статтею 188 ГК України передбачено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором.

Згідно з ч. 2 та ч. 4 ст. 849 ЦК України якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків. Замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитись від договору підряду, виплативши підряднику плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

Наведеною нормою врегульований випадок, коли одностороння відмова замовника від договору підряду не ставиться в залежність від наявності порушення договірних відносин з боку підрядника.

Таким чином, законом замовнику надано право відмовитись в односторонньому порядку від договору в будь-який час до закінчення роботи, і встановлене цією нормою імперативне право не може бути обмежене домовленістю сторін.

Отже, договір підряду може бути розірваний в результаті односторонньої відмови від нього у повному обсязі, тобто, в результаті вчинення замовником одностороннього правочину, який тягне припинення зобов`язань його сторін.

У справі, яка розглядається, місцевий господарський суд встановив, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази виконання відповідачем зобов`язань за договором підряду №1 від 18.11.2016 в частині виконання у встановлені строки та в повному обсязі робіт, передбачених цим договором. При цьому, судом апеляційної інстанції відхиляються посилання відповідача на акти приймання виконаних робіт за 2019 рік, з підстав наведених вище.

Поряд з цим, судом з`ясовано, що позивач скористався наданим йому правом на односторонню відмову від договору надіславши відповідачу лист-вимогу про розірвання договору.

В ч. 3 ст. 651 ЦК України закріплено, що у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Відповідно до ч. 2 ст. 653 ЦК України, у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються.

Відтак, враховуючи, що замовник на підставі ст. 849 ЦК України відмовився від договору, надіславши генпідряднику лист-вимогу від 12.08.2020 про розірвання договору підряду на капітальне будівництво № 1 від 18.11.2016 і така одностороння відмова від договору (розірвання), з огляду на положення ст. ст. 653, 849 ЦК України, не потребує узгодження з відповідачем, то договір підряду на капітальне будівництво №1 від 18.11.2016, укладений між БО БФ Форпост Надія та ТзОВ ПБФ «Ріка» , є припиненим.

Отже, названі норми закону та обставини справи, а саме наявність односторонньої відмови позивача від договору підряду, свідчать про припинення зобов`язань сторін, які виникли в силу укладеного між ними договору підряду, а відтак, предмет спору у цій частині відсутній.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про закриття провадження у справі в частині вимог про розірвання договору № 1 від 18.11.2016, за відсутності предмету спору, оскільки спірний договір є розірваним в силу приписів ст. 651, ст. 653, ст. 849 ЦК України.

Щодо позовної вимоги про стягнення з ТзОВ ПБФ «Ріка» грошової суми в розмірі 6 549 212,16 грн, отриманої в якості авансу, слід зазначити наступне:

Відповідно до ст. 843 ЦК України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

Частиною 1 ст. 846 ЦК України визначено, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Оплата робіт проводиться після прийняття замовником збудованого об`єкта (виконання робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін (ч.4 ст. 879 ЦК України).

Відповідно до ст. 854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 570 ЦК України, якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, протягом квітня-серпень 2018 року позивачем перераховано відповідачу авансові платежі в рамках договору підряду № 1 від 18.11.2016 на загальну суму 6 549 212,16 грн.

Доказів повернення відповідачем на користь БО БФ Форпост Надія грошових коштів у сумі 6 549 212,16 грн чи доказів виконаних робіт на вказану суму матеріали справи не містять.

Відповідно до статті 1212 ЦК України безпідставно набутим є майно, набуте особою або збережене нею в себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.

Зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).

Загальна умова ч.1 ст. 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов`язальних (договірних) відносинах, бо отримане однією зі сторін у зобов`язанні підлягає поверненню іншій стороні на підставі цієї статті тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Близьку за змістом позицію викладено у постановах Верховного Суду 14.01.2021 у справі №922/2216/18, від 23.01.2020 у справі № 910/3395/19, від 23.04.2019 у справі №918/47/18, від 01.04.2019 у справі № 904/2444/18.

Тобто, із змісту зазначеної норми вбачається, що підставою виникнення зобов`язання, визначеного даною нормою, є сукупність наступних умов: набуття (збереження) майна (майном також є грошові кошти) однією особою за рахунок іншої; відсутність для цього підстав, або коли така підстава згодом відпала. До таких підстав відноситься також випадок, коли зобов`язання було припинено на вимогу однієї із сторін, якщо це допускається договором або законом.

Як зазначалось вище, позивач перерахував відповідачу грошові кошти у вигляді авансових платежів за виконання будівельних робіт на підставі договору підряду №1 від 18.11.2016, проте згодом зазначений договір було визнано припиненим.

Відтак, оскільки судом встановлено припинення спірного договору підряду № 1 від 18.11.2016, то відповідно наявні правові підстави для повернення невикористаного авансу на підставі ст. 1212 ЦК України.

З наведеного колегія суддів вважає правомірним висновок місцевого господарського суду про те, що відповідна правова підстава для утримання відповідачем коштів, які були перераховані йому позивачем за договором №1 від 18.11.2016 в якості авансових платежів в сумі 6 549 212,16 грн, відпала.

Наведене свідчить про те, що висновок суду про задоволення позовних вимог на підставі статті 1212 ЦК України в частині стягнення 6 549 212,16 грн є обґрунтованим та відповідає законодавству, яке регулює спірні правовідносини.

Щодо твердження скаржника про те, що суд першої інстанції безпідставно залишив заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог та клопотання про закриття провадження у справі без розгляду, то апеляційна інстанція такі необґрунтовані, з огляду на таке.

За змістом ст. 182 ГПК України вбачається, що саме у підготовчому засіданні суд, з`ясовує, зокрема, і чи надали сторони докази, на які вони посилаються у позові і відзиві, а також докази, витребувані судом чи причини їх неподання; вирішує питання про проведення огляду письмових, речових і електронних доказів у місці їх знаходження; вирішує питання про витребування додаткових доказів та визначає строки їх подання, вирішує питання про забезпечення доказів, якщо ці питання не були вирішені раніше.

Підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання (ч. 2 ст. 177 ГПК України).

Підготовче провадження у справі було закінчено 03.11.2020, що підтверджується відповідною ухвалою суду (а.с. 151-154 том IV).

Отже, всі заяви та клопотання мали бути заявлені сторонами протягом підготовчого провадження у справі, але не пізніше 12.11.2020.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, відповідачем лише 25.11.2020 подано клопотання про закриття провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України у зв`язку із відсутністю предмету спору, оскільки грошові зобов`язання між сторонами припинені, про що свідчить долучена до клопотання заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог (а.с. 166-171 том IV).

Згідно з ч. 1 ст. 118 ГПК України, право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Відтак, беручи до уваги вищенаведене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правомірно було залишено заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог разом з клопотанням про закриття провадження у справі, без розгляду на підставі ст. ч. 2 ст. 118 та ч. 2 ст. 207 ГПК України.

Інші доводи, наведені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи та спростовуються вищенаведеним.

Таким чином, матеріали справи свідчать про те, що, приймаючи рішення про задоволення первісного позову та відмову у задоволенні зустрічного позову, місцевий господарський суд всебічно, повно і об`єктивно дослідив матеріали справи в їх сукупності, дав вірну юридичну оцінку обставинам справи та прийняв рішення, яке відповідає вимогам закону та обставинам справи.

Твердження скаржника про порушення і неправильне застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, не знайшло свого підтвердження, в зв`язку з чим підстави для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового рішення відсутні.

Приписами ст. 13 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Дана норма кореспондується зі ст. 46 ГПК України, в якій закріплено, що сторони користуються рівними процесуальними правами.

Згідно зі ст. ст. 73,74,77 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Частиною 1 ст. 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безсторонньому дослідженні наявних у справі доказів.

Однак, апелянтом всупереч вищенаведеним нормам права, не подано доказів, які б спростували факти, викладені в позовній заяві, а доводи, наведені в апеляційній скарзі, не спростовують правомірність висновків, викладених в оскаржуваному рішенні суду першої інстанції.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що рішення місцевого господарського суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Оскільки, апеляційна скарга до задоволення не підлягає, то відповідно понесені судові витрати на сплату судового збору за подання апеляційної скарги залишаються за скаржником.

Керуючись, ст.ст. 269, 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ :

1. Апеляційну скаргу ТзОВ ПБФ Ріка залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Чернівецької області від 27.11.2020 у справі № 926/1772/20 залишити без змін.

3. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги залишити за скаржником.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку в строки, передбаченні ст.288 ГПК України.

5. Справу повернути до Господарського суду Чернівецької області.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/ .

Головуючий суддя Н.М. Кравчук

судді О.Л. Мирутенко

О.С. Скрипчук