Повістка

від 05.07.2021 по справі 914/1177/20

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" липня 2021 р. Справа №914/1177/20

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого - судді Кравчук Н.М.

суддів Мирутенко О.Л.

Скрипчук О.С.

секретар судового засідання Кобзар О.В.

розглянувши заяву ПрАТ Львівський холодокомбінат б/н від 24.06.2021 (вх. № ЗАГС 01-05/2157/21 від 25.06.2021) про стягнення судових витрат

за апеляційною скаргою ТзОВ Ласунка на рішення Господарського суду Львівської області від 23.02.2021 та на додаткове рішення Господарського суду Львівської області від 16.03.2021

у справі №914/1177/20

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Ласунка (надалі ТзОВ Ласунка ), м. Дніпро

до відповідача: Приватного акціонерного товариства Львівський холодокомбінат (надалі ПрАТ Львівський холодокомбінат ), м. Львів

про: визнання дій такими, що порушують права інтелектуальної власності на знак для товарів і послуг;

заборону використовувати у своїй господарській діяльності на території України позначення;

зобов`язання вилучити з цивільного обороту та знищити товари (морозиво), рекламну продукцію, торгове обладнання та будь-які інші товари на які нанесені позначення

за участю учасників справи:

від позивача: Чередник І.О. - адвокат (свідоцтво № 4073 від 19.12.2012, ордер № 1026437 від 23.03.2021, договір № 27/19 від 23.07.2019)

від відповідача: Рабінович М.П. - адвокат (свідоцтво № 000851 від 22.01.2018, ордер №1011094 від 05.05.2021, договір № 09-ЮО від 01.01.2018)

ВСТАНОВИВ:

ТзОВ «Ласунка» звернулося до Господарського суду Львівської області із позовом до ПрАТ «Львівський холодокомбінат» про визнання неправомірними дій, заборону вчинення дій, вилучення з цивільного обороту та знищення продукції.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 23.02.2021 у справі № 914/1177/20 в задоволенні позову відмовлено повністю.

Додатковим рішенням Господарського суду Львівської області від 16.03.2021 стягнуто з ТзОВ «Ласунка» на користь ПрАТ «Львівський холодокомбінат» 133 151,52 грн витрат на правову допомогу, з яких: 86 000,00 грн - витрати на правову допомогу у господарській справі № 914/1177/20, 30 000,00 грн - витрати, пов`язані із проведенням експертизи на замовлення учасника справи, 17651,52 грн - витрати, пов`язані із проведенням у господарській справі № 914/1177/20 судової експертизи на підставі ухвали Господарського суду Львівської області від 01.10.2020

Постановою Західного апеляційного господарського суду 22.06.2021 рішення Господарського суду Львівської області від 23.02.2021 у справі № 914/1177/20 залишено без змін. Додаткове рішення Господарського суду Львівської області від 16.03.2021 в частині стягнення витрат на правничу допомогу, з яких 86 000,00 грн - витрати на правову допомогу у господарській справі № 914/1177/20 скасовано, в цій частині прийняте нове рішення, яким стягнуто 30 000,00 грн. В решті додаткове рішення залишене без змін.

Відповідно до ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст.123 ГПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

У п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України зазначено, що до витрат пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на правничу допомогу.

Частиною 8 ст. 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

25.06.2021 на адресу Західного апеляційного господарського суду від ПрАТ «Львівський холодокомбінат» надійшла заява про стягнення судових витрат з ТзОВ Ласунка в розмір 46 500,00 грн, з яких - 38 000,00 грн судові витрати, пов`язані із розглядом у Західному апеляційному господарському суду апеляційної скарги на рішення Господарського суду Львівської області від 23.02.2021; - 8 500,00 грн судові витрати, пов`язані із розглядом у Західному апеляційному господарському суду апеляційної скарги на додаткове рішення Господарського суду Львівської області від 16.03.2021.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 30.06.2021 розгляд заяви про стягнення судових витрат призначена до розгляду на 05.07.2021 у складі колегії суддів: головуюча суддя - Кравчук Н.М., судді - Мирутенко О.Л. та Скрипчук О.С.

05.07.2021 на адресу Західного апеляційного господарського суду від ТзОВ Ласунка надійшло клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката в порядку ч.ч. 5,6 ст. 126 ГПК України у справі № 914/1177/20 (зареєстроване в канцелярії суду за вх№ 01-04/4811/21). Дана заява обґрунтована тим, що представником відповідача не наведено жодного критерію, яким ним визначено розмір витрат на оплату послуг адвоката у суді апеляційної інстанції у розмірі 46 500,00 грн. Окрім того, ТзОВ Ласунка вважає, що заявлений розмір витрат на оплату послуг адвоката є неспівмірним, безпідставним та не узгоджується з положеннями ч.4 ст. 126 ГПК України. Відтак, враховуючи результат апеляційного перегляду, просить суд у задоволенні заяви про розподіл судових витрат в частині стягнення 8 500,00 грн за додаткове рішення суду відмовити, а в частині стягнення 38 000,00 грн на рішення суду зменшити до 5 500,00 грн.

Представник відповідача в судовому засіданні доводи заяви про розподіл судових витрат підтримав повністю.

Представник позивача в судовому засіданні заперечив проти доводів заявника та просить суд врахувати доводи наведеним ним у клопотанні про зменшення розміру судових витрат.

Розглядаючи заяву ПрАТ Львівський холодокомбінат про ухвалення додаткового судового рішення щодо розподілу судових витрат колегія суддів дійшла наступних висновків .

Згідно з ст. 15 ГПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

За змістом ст. 16 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність ).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 124 ГПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 126 ГПК України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (ст. 129 ГПК України).

Враховуючи вищевикладене, необхідною умовою для вирішення питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу є наявність доказів, які підтверджують фактичне здійснення таких витрат учасником справи.

Судом встановлено, що інтереси ПрАТ "Львівський холодкомбінат" в суді апеляційної інстанції у цій справі представляв адвокат Рабінович М.П. на підставі договору № 09-ЮО на представництво інтересів та надання правової допомоги від 01.11.2018, додаткової угоди № 01/09-ЮО від 01.07.2020 до договору № 09-ЮО від 01.11.2018, свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 000851 від 22.01.2018, ордер ВС №1011094 від 05.05.2021.

На підтвердження понесення відповідачем витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції до матеріалів справи також долучено копії наступних документів:

- опису виконаних робіт та наданих послуг у суді апеляційної інстанції у справі № 914/1177/20 та їх загальну вартість від 23.06.2021 на 38 000,00 грн та 8 500,00 грн;

- актів приймання передачі наданих послуг № 07/05/21 та №07/05/21/2 від 07.05.2021, №23/06/21 та № 23/06/21/2 від 23.06.2021;

- рахунків № 23/06/21 та № 23/06/21/2 від 23.06.2021;

- платіжних доручень № 62085 від 24.06.2021 на суму 38 000,00 грн та №62084 від 24.06.2021 на суму 8 500,00 грн.

Проаналізувавши умови договору № 09-ЮО від 01.11,2018 та додаткової угоди № 01/09-ЮО від 01.07.2020 до нього, колегія суддів зазначає, що в них погоджено гонорар адвоката у суді апеляційної інстанції в розмірі 25 000,00 грн, види послуг і робіт, які надаються адвокатським об`єднанням при представництві інтересів клієнта у господарській справі №914/1177/20 та їх вартість (за годину роботи).

Матеріалами судової справи № 914/1177/20 підтверджується, що процесуальні документи перелічені в описах виконаних робіт були реально підготовлені та подані до суду й містяться у матеріалах даної господарської справи, а їх підготовка та подання були необхідними для забезпечення максимально ефективного захисту прав та інтересів ПрАТ «Львівський холодокомбінат» . Час, витрачений на підготовку вказаних документів, ознайомлення із матеріалами справи та участь адвоката в судових засіданнях є реальним та були обумовлені виключно необхідністю надання якісної правової допомоги.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що ч. 4 ст. 126 ГПК України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 126 ГПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У розумінні положень ч. 5 ст. 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Тобто, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони. Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 126 ГПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності.

Відповідно до частини 5 статті 129 ГПК України, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись. При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат (постанова Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19).

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу. Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 ГПК України, суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

В розрізі вищезазначених норм процесуального закону колегія суддів надає оцінку доводам позивача про неспівмірність заявлених відповідачем витрат на професійну правничу допомогу та зазначає, що дослідивши обсяг виконаних робіт представником ПрАТ «Львівський холодокомбінат» по наданню правової допомоги у суді апеляційної інстанції у даній справі, суд дійшов висновку, що витрати на правову допомогу у загальній сумі 46 500,00 грн є надто завищеними та неспівмірними із обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт в суді апеляційної інстанції , і, у зв`язку з цим, вони не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру. При цьому, судова колегія враховує не значну складність даної справи, однак звертає увагу на той розмір винагороди, яку адвокат одержав за надання своїх послуг під час вирішення даної справи у суді першої інстанції.

Зважаючи на наведене в сукупності, суд апеляційної інстанції вважає за доцільне зменшити заявлений відповідачем розмір судових витрат, пов`язаних з наданням правової допомоги з розгляду апеляційних скарг ТзОВ «Ласунка» на рішення Господарського суду Львівської області від 23.02.2021 та додаткове рішення від 16.03.2021 у справі 914/1177/20 до 15 000,00 грн.

При цьому, доводи позивача про неналежність доказів, якими відповідач обґрунтовує розмір понесених ним витрат на професійну правничу допомогу, відхиляються колегією суддів як безпідставні.

Керуючись, ст.ст.123, 126, 129, 244, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ :

1. Заяву ПрАТ Львівський холодокомбінат про стягнення судових витрат у справі №914/1177/20 задоволити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ласунка» (адреса: 49127, м. Дніпро, вул. Гаванська, буд.14, код ЄДРПОУ 24440838) на користь Приватного акціонерного товариства «Львівський холодокомбінат» (адреса: 79025, м. Львів, вул. Повітряна, буд.2, код ЄДРПОУ 01553706) 15 000,00 грн судових витрат, пов`язаних з наданням правової допомоги з розгляду апеляційних скарг ТзОВ «Ласунка» на рішення Господарського суду Львівської області від 23.02.2021 та додаткове рішення від 16.03.2021 у справі 914/1177/20. В решті заяви - відмовити.

3. Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку в строки, передбаченні ст.ст.287-288 ГПК України.

4. Справу повернути до Господарського суду Львівської області.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/ .

Головуючий суддя Кравчук Н.М.

судді Мирутенко О.Л.

Скрипчук О.С.