Постанова

від 12.07.2021 по справі 913/191/21

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" липня 2021 р. Справа № 913/191/21

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Пушай В.І., суддя Попков Д.О., суддя Стойка О.В.

без повідомлення учасників справи

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Комунального підприємства Інноваційно-інформаційний центр , м. Сєвєродонецьк вх. № 1844 Л/З на рішення господарського суду Луганської області від 25.05.2021 у справі № 913/191/21 (суддя - Лісовицький Є.А., повний текст складено та підписано 28.05.2021)

за позовом Комунального підприємства Інноваційно-інформаційний центр , м. Сєвєродонецьк

до Товариства з обмеженою відповідальністю Телерадіокомпанія Донбас Онлайн , м. Сєвєродонецьк

про стягнення 43 240,48 грн.

ВСТАНОВИЛА:

06.04.2021 Комунальне підприємство Інноваційно-інформаційний центр (далі - КП Інноваційно-інформаційний центр , позивач) звернулося до господарського суду Луганської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Телерадіокомпанія Донбас Онлайн (далі - ТОВ Телерадіокомпанія Донбас Онлайн , відповідач) заборгованості за надані послуги за договором про надання послуг з трансляції радіопрограм № 21 від 27.10.2020 в сумі 39 542,64 грн., 0,1 % пені в сумі 39,54 грн., штрафу (7 %) в сумі 2 767,98 грн., 3 % річних в сумі 241,39 грн. та інфляційних втрат в сумі 648,93 грн.

В обґрунтування позову позивач посилається на невиконання відповідачем своїх зобов`язань за договором щодо оплати наданих послуг, незважаючи на наявність підписаних актів здачі-приймання робіт (надання послуг) № 201 від 30.11.2020 на суму 19 500,48 грн. та № 219 від 31.12.2020 на суму 20 042,16 грн.

Рішенням господарського суду Луганської області від 25.05.2021 у задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду мотивоване, зокрема, з тих підстав, що з наданих позивачем доказів неможливо встановити дату отримання відповідачем рахунків на оплату, тому у розумінні п. 3.9 договору строк оплати є таким, що не настав.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги скаржник посилається на порушення місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права.

За доводами апеляційної скарги:

- суд першої інстанції залишив поза увагою той факт, що до претензії № 8 від 14.01.2019 апелянтом були надані належним чином засвідчені копії як актів, так і рахунків на їхню оплату;

- за своєю правовою природою рахунок-фактура є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перераховувати грошові кошти в якості оплати за надані послуги. Ненадання рахунку-фактури не є відкладальною умовою у розумінні приписів ст. 212 ЦК України та не є простроченням кредитора у розумінні ст. 613 ЦК України;

- в матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що відповідач не отримав та/або отримав несвоєчасно документи, які необхідні для оплати послуг за договором, що також підтверджується і листом відповідача № 14 від 10.02.2021.

Частинами 1-2 статті 269 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Дослідивши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази у справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія Східного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 27.10.2020 між ТОВ Телерадіокомпанія Донбас Онлайн , як замовником, та КП Інноваційно-інформаційний центр , як виконавцем, укладено договір про надання послуг з трансляції радіопрограм № 21, за умовами якого виконавець зобов`язується в порядку, в строки та на умовах, визначених цим договором, надати замовнику послуги з трансляції радіопрограми Донбас Онлайн (код ДК 021:2015:64220000-4 - Телекомунікаційні послуги, крім послуг телефонного зв`язку і передачі даних ), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити надані виконавцем послуги.

За умовами п. 1.2. договору, послуги з трансляції радіопрограми надаються технічними засобами виконавця в обсягах, зазначених у додатку № 1 до цього договору. Надання послуги здійснюється цілодобово.

Умовами пункту 2 договору сторони погодили, що ціна даного договору є договірною та становить 39 542,61 грн., в тому числі ПДВ (20%) 6590,44 грн.

Оплата наданих послуг здійснюється замовником на підставі наданого виконавцем акту приймання-передачі наданих послуг та рахунку (п. 3.1. договору).

Відповідно до п. 3.9. договору, щомісячна оплата здійснюється замовником в межах замовлення послуг за фактично відпрацьований час протягом 10 (десяти) банківських днів з моменту отримання рахунку, виставленого на підставі підписаного сторонами акту приймання-передачі наданих послуг, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок виконавця.

Згідно з п. 4.1. договору строк надання послуг: з 00 год. 00 хв. 01 листопада 2020 року по 31 грудня 2020 року (включно).

Місце надання послуг: Луганська область, Новоайдарський район (п. 4.2. договору).

За невиконання та/або неналежне виконання зобов`язань сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України та умовами даного договору (п. 6.1. договору).

Умовами п. 6.3 договору сторонами погоджено, що за порушення строків оплати наданих послуг замовник сплачує виконавцю пеню у розмірі 0,1% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 днів - штраф у розмірі 7% від суми простроченого платежу.

Згідно з п. 9.1. договору, він набирає чинності з дати його укладання і діє по 31 грудня 2020 року включно, а в частині розрахунків та виконання обов`язків, що виникли під час дії договору, до повного їх виконання.

В якості додатку № 1 до договору сторонами укладено протокол узгодження договірної ціни та обсяг мовлення на суму 39 542,64 грн.

Договір з додатком № 1 до нього підписаний директорами обох підприємств без зауважень чи заперечень, підписи яких скріплені відповідними печатками юридичних осіб.

На виконання умов договору позивач надав відповідачу послуги з трансляції радіопрограми Донбас онлайн на загальну суму 39 542,64 грн., що підтверджується:

- актом здачі-приймання робіт (надання послуг) № 201 від 30.11.2020 на суму 19 500,48 грн.;

- актом здачі-приймання робіт (надання послуг) № 219 від 31.12.2020 на суму 20 042,16 грн.

Обидва акти підписані директором відповідача Шаповаловою О.С. без будь-яких зауважень чи заперечень, зокрема щодо якості та обсягу наданих послуг, що свідчить про прийняття відповідачем виконаного позивачем зобов`язання за договором у повному обсязі.

До своєї позовної заяви позивачем додані також відповідні рахунки на оплату № 201 від 30.11.2020 на суму 19 500,48 грн. та № 219 від 31.12.2020 на суму 20 042,16 грн.

14.01.2021 позивач звернувся до відповідача з претензією № 8 від 14.01.2021, в якій з метою досудового врегулювання спору просив в 10-денний строк сплатити заборгованість за надані в листопаді-грудні 2020 року послуги з трансляції радіопрограм за договором № 21 від 27.10.2020 в сумі 39 542,64 грн. В переліку додатків до цієї претензії міститься посилання на згадані акти та рахунки, проте позивачем на підтвердження факту її надсилання надано до матеріалів справи копії фіскальних чеків підприємства зв`язку № 9340502187625 від 14.01.2021 без опису вкладення, тому в оскаржуваному рішенні суду обґрунтовано встановлено, що факт надсилання саме рахунків позивачем відповідачеві не є доведеним.

Згідно з інформацією веб-сайту АТ Укрпошта щодо відстеження даного поштового надсилання, претензія КП Інноваційно-інформаційний центр отримана відповідачем 01.02.2021.

Розглянувши зазначену претензію, відповідач листом № 14 від 10.02.2021 повідомив позивача про перебування у складному фінансовому становищі через пандемію СОVID-19 та запроваджені державою карантинних заходів, у зв`язку з чим просив позивача надати додатковий строк для оплати.

Тобто, відповідач визнає факт отримання претензії позивача № 8 від 14.01.2021, проте в даному листі відсутні відомості про отримання ним згаданих рахунків на оплату.

Листом № 46 від 24.02.2021 позивач повідомив відповідача про те, що умовами договору не передбачено надання додаткового строку для оплати наданих послуг та рекомендував знайти можливість та найближчим часом сплатити заборгованість за договором в сумі 39 542,64 грн.

Доказів надсилання листа № 46 від 24.02.2021 на адресу відповідача позивачем до матеріалів справи не надано.

Отже, посилаючись на те, що відповідач не виконав претензію № 8 від 14.01.2021 та не оплатив надані позивачем послуги, позивач звернувся з даним позовом до господарського суду.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 530 ЦК України, якщо в зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 2 даної статті встановлено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 903 даного Кодексу, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

За відсутності інших підстав, передбачених договором або законом, зобов`язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Відповідно до статті 202 ГК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами ч. 1, ч. 2 ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Як зазначено вище, відповідач підписав акти здачі-приймання робіт (наданих послуг) від 30.11.2020 та від 31.12.2020 без зауважень чи заперечень, а у своєму листі № 14 від 10.02.2021 визнав важливість виконання умов договору № 21 від 27.10.2020 в частині розрахунку за надані послуги з трансляції радіопрограм в сумі 39 542,64 грн.

Оскільки доказів надсилання рахунків на адресу відповідача та їхнього отримання останнім позивачем до матеріалів справи не надано, тому в оскаржуваному рішенні суду обґрунтовано зазначено про неможливість встановлення дати отримання відповідачем рахунків на оплату та, відповідно, строку оплати у розумінні п. 3.9 договору.

Проте, факт отримання 01.02.2021 претензії позивача № 8 від 14.01.2021 з вимогою щодо сплати заборгованості в сумі 39 542,64 грн. доведений матеріалами справи та відповідачем не заперечується, що є підставою для застосування приписів ч. 2 ст. 530 ЦК України до спірних правовідносин та встановлення початку перебігу прострочення оплати з 09.02.2021.

При цьому, судова колегія зазначає, що за своєю правовою природою рахунок на оплату не є первинним документом, а є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перераховувати грошові кошти в якості оплати за надані послуги, тобто, носить інформаційний характер. Ненадання рахунку не є відкладальною умовою у розумінні приписів статті 212 ЦК України та не є простроченням кредитора у розумінні статті 613 ЦК України, а тому не звільняє відповідача від обов`язку оплатити товар, чого судом першої інстанції при вирішенні спору по суті враховано не було.

Більше того, договором не передбачено та не узгоджено форми, умов та порядку складання рахунку, не обумовлено його правового значення для відповідних зобов`язальних правовідносин, у зв`язку з чим висновок місцевого господарського суду про ненастання строку оплати послуг є помилковим та не відповідає обставинам справи.

З огляду на відсутність доказів добровільної оплати вартості послуг, наданих позивачем, позовні вимоги щодо основного боргу у розмірі 39 542,64 грн. є доведеними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Посилання відповідача, викладені у листі № 14 від 10.02.2021, на складне фінансове становище не можуть бути прийняті судом апеляційної інстанції до уваги, оскільки згідно з ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

На підставі п. 6.3 договору позивачем заявлено до стягнення з відповідача пеню в сумі 39,54 грн. за період з 19.12.2020 по 19.03.2021 та штраф (7%) в сумі 2 767,98 грн.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Приписами ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов`язання, якщо він не почав його виконувати або не виконав його у строк, встановлений договором.

Згідно з ч. 1 ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченому у ГК України, іншими законами та договором.

Статтею 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

За приписами ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно з ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язань.

За приписами п. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до п. 4 ст. 231 Господарського кодексу України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Статтею 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Перевіривши розрахунок позивача, судова колегія вважає, що правильним періодом нарахування пені є період з 09.02.2021 по 19.03.2021 та обґрунтовано заявленою до стягнення є пеня в сумі 523,26 грн., проте оскільки господарський суд не наділений правом виходу за межі заявлених позовних вимог, тому з відповідача на користь позивача на підставі п. 6.3 договору підлягає стягненню пеня в сумі 39,54 грн. та штраф в сумі 2 767,98 грн.

Крім того, позивачем також заявлено до стягнення 3 % річних за період з 19.12.2020 по 19.03.2021 в сумі 241,39 грн. та інфляційні втрати за період з листопада по грудень 2020 року в сумі 648,93 грн.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як зазначено вище, судовою колегією встановлено, що обґрунтованим періодом прострочення оплати послуг в межах даної справи є період з 09.02.2021 по 19.03.2021, тому з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 3 % річних в сумі 126,75 грн., а у задоволенні позову в частині 3 % річних в сумі 114,64 грн. та інфляційних втрат в сумі 648,93 грн. слід відмовити за безпідставністю нарахування.

Враховуючи викладене, судова колегія дійшла висновку, що оскаржуване рішення суду підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про часткове задоволення позову у визначених в мотивувальній частині постанови межах, відповідно, апеляційна скарга позивача також підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з ч. 9 ст. 129 ГПК України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Враховуючи, що дана справа є малозначною у розумінні п. 1 ч. 5 ст. 12 ГПК України, спір виник внаслідок порушення відповідачем свого зобов`язання з оплати наданих позивачем послуг, а судовий збір за позовом та апеляційною скаргою сплачений позивачем у розмірі мінімальної ставки, встановленої ЗУ Про судовий збір , тому понесені позивачем витрати зі сплати судового збору як у суді першої, так і у суді апеляційної інстанції слід віднести на відповідача у повному обсязі на підставі ч. 9 ст. 129 ГПК України.

Керуючись статтями 269, 270, 275, 277, 281, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства Інноваційно-інформаційний центр на рішення господарського суду Луганської області від 25.05.2021 у справі № 913/191/21 задовольнити частково.

Рішення господарського суду Луганської області від 25.05.2021 у справі № 913/191/21 скасувати.

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Телерадіокомпанія Донбас Онлайн (93402, м. Сєвєродонецьк, Луганська область, вул. Вілєсова, б. 5, кв. 28, код ЄДРПОУ 43334138) на користь Комунального підприємства Інноваційно-інформаційний центр (93400, м. Сєвєродонецьк, Луганська область, пл. Перемоги, б. 2, код ЄДРПОУ 05456992) заборгованість в сумі 39 542,64 грн., пеню в сумі 39,54 грн., штраф в сумі 2 767,98 грн., 3 % річних в сумі 126,75 грн. та витрати зі сплати судового збору за позовом в сумі 2 270,00 грн.

В решті позовних вимог та вимог апеляційної скарги відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Телерадіокомпанія Донбас Онлайн (93402, м. Сєвєродонецьк, Луганська область, вул. Вілєсова, б. 5, кв. 28, код ЄДРПОУ 43334138) на користь Комунального підприємства Інноваційно-інформаційний центр (93400, м. Сєвєродонецьк, Луганська область, пл. Перемоги, б. 2, код ЄДРПОУ 05456992) витрати зі сплати судового збору за апеляційною скаргою в сумі 3 405,00 грн.

Доручити господарському суду Луганської області видати відповідні накази.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, визначених п. 2 ч. 3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 12.07.2021

Головуючий суддя В.І. Пушай

Суддя Д.О. Попков

Суддя О.В. Стойка