Рішення

від 12.07.2021 по справі 923/569/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 липня 2021 року Справа № 923/569/21

Господарський суд Херсонської області у складі судді Павленко Н.А. , при секретарі судового засідання Короткій Ю.А.

за участю представників судового процесу:

прокурор: Волкова Н.М.,

від позивача-1: не прибув,

від позивача-2: Шаповал К.В., довіреність від 20.05.2021,

від відповідача: не прибув,

розглянувши у судовому засіданні справу

за позовом: Прокурора-керівника Каховської окружної прокуратури Херсонської області в інтересах держави в особі

позивача-1: Асканія-Нова селищної ради, Херсонська область, смт. Асканія-Нова,

вул. Соборна, 28, код ЄДР 26186098

позивача-2: Біосферного заповідника "Асканія-Нова" імені Ф.Е.Фальц-Фейна Національної академії аграрних наук, Херсонська область, смт. Асканія-Нова,

вул. Паркова, 15, код ЄДР 14142347

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Славута Юг", Херсонська область, Каховський район, с. Хрестівка, вул. Врожайна, 1, код ЄДР33246522

про внесення змін до договору.

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача, заяви, клопотання, процесуальні дії суду.

Прокурор-керівник Каховської окружної прокуратури Херсонської області (надалі по тексту рішення -прокурор) звернувся до господарського суду Херсонської області з позовом в інтересах держави в особі Асканія-Нова селищної ради (надалі по тексту рішення -позивач-1, селищна рада) та в особі Біосферного заповіднику "Асканія-Нова" імені Ф.Е. Фальц-Фейна (надалі по тексту рішення -позивач-2, біосферний заповідник) про внесення змін до договору оренди землі, укладеного між Асканія-Нова селищною радою та ТОВ "Славута ЮГ", право оренди за яким зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за №№16791658, 16793836, шляхом викладення змісту п.26 договору у наступній редакції:

"На орендовану земельну ділянку не встановлено обтяжень та інші права третіх осіб.

Організація території і сівозміни, обробіток ґрунту, внесення добрив та використання засобів захисту рослин наземним способом на полях, проведення лісомеліоративних, протипожежних, рекреаційних, санітарно-оздоровчих заходів здійснювати відповідно до законодавства за погодженням із адміністрацією Біосферного заповідника "Асканія-Нова" імені Ф.Е. Фальц-Фейна.

На земельну ділянку встановлено обмеження у вигляді заборон: будівництва промислових та інших об`єктів; розвитку господарської діяльності, яка може призвести до негативного впливу; прокладання доріг і трубопроводів, розміщення нових населених пунктів, промислових підприємств і господарських об`єктів;

штучного зрошення полів ближче 1000 м від заповідної зони;

застосування мінеральних добрив та хімічних засобів захисту рослин літальними апаратами;

мисливства та полювання, відстрілювання і відловлювання тварин;

влаштування місць для масового відпочинку населення;

випалювання стерні, бур`янів, інших видів господарської діяльності, які можуть спричинити негативний вплив на заповідну зону".

Позовні вимоги пред`явлено до Товариства з обмеженою відповідальністю "Славута ЮГ" (надалі по тексту рішення -відповідач).

В обгрунтування позовних вимог прокурор вказує, що договори оренди землі, укладені між Асканія-Нова селищною радою та ТОВ "Славута ЮГ", право оренди за яким зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за №№16791658, 16793836, не відповідають вимогам чинного природоохоронного та земельного законодавства, у зв`язку з чим потребує внесення змін в частині визначення обмежень у користуванні земельними ділянками.

Прокурор зазначає, що попри те, що земельні ділянки площею 310,4427га з кадастровим номером 6525455300:09:041:0001 та площею 307,1324га з кадастровим номером 6525455300:09:038:0001, що межують із заповідною зоною Біосферного заповідника "Асканія-Нова" імені Ф.Е. Фальц-Фейна, знаходяться в межах буферної зони, однак обмеження щодо їх використання, що передбачені чинним законодавством та Положенням "Про біосферні заповідники", у спірному договорі оренди землі, відсутні.

10.06.2021 за вх.№2/1612/21 від відповідача надійшла заява про розгляд справи без участі відповідача, в заяві відповідач також вказує, що визнає позовні вимоги.

Ухвалою суду від 10.06.2021, занесеною до протоколу підготовчого засідання у підготовчому засіданні було оголошено перерву до 29.06.2021.

Ухвалою суду від 29.06.2021 з підстав викладених в ухвалі суду було продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів, до 29.07.2021 включно та постановлено відкласти підготовче засідання до 12.07.2021.

02.07.2021 за вх.№5379/21 від Асканія-Нова селищної ради надійшли письмові пояснення по справі, за якими позивач-1 підтримує заявлені прокурором позовні вимоги та просить розглянути справу за відсутності свого представника.

В підготовчому засіданні 12.07.2021прокурор та представник позивача-2 підтримав заявлені позовні вимоги та наполягав на їх задоволенні з підстав викладених у позовній заяві.

На підставі ч.3 ст.185 ГПК України суд ухвалив рішення за результатами підготовчого провадження у зв`язку з визнанням позову відповідачем.

Відповідно до ст. 240 ГПК України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Обставини, які встановленні судом та мотиви визнання доказів більш вірогідними щодо кожної обставини, яка є предметом доказування у справі, мотивована оцінка аргументів наведених учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.

У 2010 році між Чаплинською районною державною адміністрацією (орендодавець) та ТОВ "Славута ЮГ" (орендар) укладено договір оренди землі (а.с.18-20) за умовами якого орендодавець за результатами земельних торгів надає, а орендар як переможець земельних торгів приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Асканія-Нова селищної ради, Чаплинського району Херсонської області (п.1. договору).

В оренду передається земельна ділянка площею 617,57га., у тому числі ріллі 617,57 га із земель запасу Асканія-Нова селищної ради, Чаплинського району, Херсонської області (п.2. договору).

Сторони погодили, що договір укладено на 10 років (п.8. договору).

Відповідно до п.15. -п.17. договору земельна ділянка передається в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, з метою вирощування сільськогосподарської продукції. Цільове призначення земельної ділянки -сільськогосподарського призначення. Умови збереження стану об`єкта оренди забезпечуються шляхом дотримання та використання орендарем технологій, що не наносять шкоди земельній ділянці, та згідно до вимог ст.96 Земельного кодексу України.

Згідно п.26 договору на орендовану земельну ділянку не встановлено обмежень (обтяжень) та інші права третіх осіб.

Договір зареєстрований у Чаплинському районному відділі Херсонської регіональної філії Центру державного земельного кадастру, про що вчинено запис 26.07.2010 №4АА001988041073000004

За актом про передачу та прийом земельної ділянки в натурі (а.с.23) складеним між селищною радою та відповідачем було передано ТОВ "Славута Юг" в натурі земельну ділянку в розмірі 617,57га, в тому числі рілля 617,57га.

01.03.2020 між Асканія -Нова селищною радою та ТОВ "Славута ЮГ" було підписано додаткову угоду про поновлення договору №2 до договору оренди землі зареєстрованого у Чаплинському районному відділі Херсонської регіональної філії Центру державного земельного кадастру, про що вчинено запис 26.07.2010 №4АА001988041073000004 (а.с.28-29).

Названою додатковою угодою сторони погодили серед іншого, викласти п.8 договору у новій редакції та тим самим поновити договір оренди на сім років до 26.07.2027.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (а.с.36-41) земельна ділянка площею 310,4427га з кадастровим номером 6525455300:09:041:0001 і земельна ділянка площею 307,1324га з кадастровим номером 6525455300:09:038:0001 на праві власності належить Асканія -Нова селищній раді.

Наказом Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України від 04.01.2021 №1 було затверджено положення про Біосферний заповідник "Асканія-Нова" імені Ф.Е. Фальц-Фейна.

За твердженнями прокурора, договір оренди землі, укладений між Асканія-Нова селищною радою та ТОВ "Славута ЮГ", право оренди за яким зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за №№16791658, 16793836 в супереч вимогам положення про Біосферний заповідник "Асканія-Нова" імені Ф.Е. Фальц-Фейна не містить обмежень щодо використання земельних ділянок, які знаходяться у буферній зоні заповідника, що і стало підставою позову.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Відповідно до ст.43, 44 Земельного кодексу України землі природно-заповідного фонду - це ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об`єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об`єктів природно-заповідного фонду. До земель природно-заповідного фонду включаються природні території та об`єкти (природні заповідники, національні природні парки, біосферні заповідники, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам`ятки природи, заповідні урочища), а також штучно створені об`єкти (ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, парки-пам`ятки садово-паркового мистецтва).

Землі природно-заповідного фонду можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності. Порядок використання земель природно-заповідного фонду визначається законом (ст. 45 Земельного кодексу України).

Згідно ч.2 ст.45 Земельного кодексу України порядок використання земель природно-заповідного фонду визначається законом.

Законом, що визначає порядок використання земель природно заповідного фонду є ЗУ "Про природно-заповідний фонд України".

Як вказує ч. 1 ст. 4 ЗУ "Про природно-заповідний фонд України" території природних заповідників, заповідні зони біосферних заповідників, землі та інші природні ресурси, надані національним природним паркам, є власністю Українського народу. Регіональні ландшафтні парки, зони - буферна, антропогенних ландшафтів, регульованого заповідного режиму біосферних заповідників, землі та інші природні ресурси, включені до складу, але не надані національним природним паркам, заказники, пам`ятки природи, заповідні урочища, ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки та парки-пам`ятки садово-паркового мистецтва можуть перебувати як у власності Українського народу, так і в інших формах власності, передбачених законодавством України.

Відповідно до ч.3 ст.7 ЗУ "Про природно-заповідний фонд України" на землях природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного або історико-культурного призначення забороняється будь-яка діяльність, яка негативно впливає або може негативно впливати на стан природних та історико-культурних комплексів та об`єктів чи перешкоджає їх використанню за цільовим призначенням. На землях територій та об`єктів природно-заповідного фонду, які створюються в зоні відчуження та зоні безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, забороняється будь-яка діяльність, що не забезпечує режим радіаційної безпеки.

Статтею 18 ЗУ "Про природно-заповідний фонд України" передбачено, що для біосферних заповідників установлюється диференційований режим охорони, відтворення та використання природних комплексів згідно з функціональним зонуванням:

заповідна зона - включає території, призначені для збереження і відновлення найбільш цінних природних та мінімально порушених антропогенними факторами природних комплексів, генофонду рослинного і тваринного світу; її режим визначається відповідно до вимог, встановлених для природних заповідників;

буферна зона - включає території, виділені з метою запобігання негативного впливу на заповідну зону господарської діяльності на прилеглих територіях; її режим визначається відповідно до вимог, встановлених для охоронних зон природних заповідників;

зона антропогенних ландшафтів - включає території традиційного землекористування, лісокористування, водокористування, місць поселення, рекреації та інших видів господарської діяльності; в ній забороняється мисливство.

Відповідно до ст.5 ЗУ "Про природно-заповідний фонд України" завдання, науковий профіль, характер функціонування і режим територій та об`єктів природно-заповідного фонду визначаються у положеннях про них, які розробляються відповідно до цього Закону, і затверджуються:

центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища - щодо територій та об`єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення;

обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища - щодо територій та об`єктів природно-заповідного фонду місцевого значення.

Указом Президента України №563/93 від 26.11.1993 "Про біосферні заповідники" було затверджено Перелік біосферних заповідників в Україні, що включені Бюро Міжнародної координаційної ради з програми ЮНЕСКО "Людина та біосфера" до міжнародної мережі біосферних заповідників, створеної з метою збереження природи і проведення наукових досліджень у найцінніших екосистемах Землі.

До вказаного переліку включено, зокрема, заповідник "Асканія-Нова" із площею 33307га, у тому числі 11054га заповідної зони.

Наказом Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України від 04.01.2021 №1 було затверджено положення про Біосферний заповідник "Асканія-Нова" імені Ф.Е. Фальц-Фейна (надалі по тексту рішення - Положення).

Згідно п.1.13 Положення відповідно до Указу Президента України від 26.11.1993 № 563 "Про біосферні заповідники України" загальна площа Біосферного заповідника становить 33307 га.

Загальна площа Біосферного заповідника 33307 га (у т. ч. заповідна зона 11054 га, буферна зона 6909 га, зона антропогенних ландшафтів 15344 га) складається з земель, наданих йому у постійне користування площею 11298,8 га, та земель інших землекористувачів площею 22008,2 га (зони буферна та антропогенних ландшафтів), на яких здійснюється діяльність згідно з Законом України "Про природно-заповідний фонд України", Проєктом організації території Біосферного заповідника і охорони його природних комплексів та відповідно до цього Положення.

Пунктами 4.5-4.7. Положення передбачено, що буферна зона площею 6909 га включає території, виділені з метою запобігання негативному впливу на заповідну зону господарської діяльності на прилеглих територіях, її режим визначається відповідно до вимог, встановлених для охоронних зон природних заповідників.

Використання буферної зони поза межами землекористування Біосферного заповідника передбачає організацію території і сівозміни, обробіток ґрунту, внесення добрив наземним способом на полях, проведення лісомеліоративних, протипожежних, рекреаційних крім тих, що пов`язані безпосередньо з виконанням завдань заповідника, передбачених цим Положенням, та санітарно-оздоровчих заходів відповідно до законодавства.

В буферній зоні забороняється:

будівництво промислових та інших об`єктів;

розвиток господарської діяльності, яка може призвести до негативного впливу;

прокладання доріг і трубопроводів, розміщення нових населених пунктів, промислових підприємств і господарських об`єктів;

штучне зрошення полів ближче 1000 м від заповідної зони;

застосування мінеральних добрив та хімічних засобів захисту рослин літальними апаратами;

мисливство та полювання, відстрілювання і відловлювання тварин;

влаштування місць для масового відпочинку населення;

випалювання стерні, бур`янів, інших видів господарської діяльності, які можуть спричинити негативний вплив на заповідну зону.

У п.4.17 Положення встановлено, що землекористувачі, території яких входять до буферної зони та зони антропогенних ландшафтів, здійснюють господарську діяльність з дотриманням вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища та вказаних вище обмежень.

Земельні ділянки площею 310,4427га з кадастровим номером 6525455300:09:041:0001 та площею 307,1324га з кадастровим номером 6525455300:09:038:0001 орендарем яких є відповідач входять до буферної зони біосферного заповіднику, однак договір оренди землі на вказані земельні ділянки, укладений між Асканія-Нова селищною радою та ТОВ "Славута ЮГ" всупереч наведеним нормам Положення, не містить обмежень визначених обов`язкови під час використання земельних ділянок розташованих у буферній зоні.

Відносини, пов`язані з орендою землі, врегульовані Законом України "Про оренду землі", яким визначені умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі.

У відповідності до ст. 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату (ст.15 ЗУ "Про оренду землі").

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (частина перша статті 638 Цивільного кодексу України). Інші випадки визнання договору укладеним зазначені у статтях 642, 643 Цивільного кодексу України.

Частина перша статті 628 Цивільного кодексу України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Поряд з тим, слід звернути увагу, що згідно зі ст. 30 Закону України "Про оренду землі" зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Згідно ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Статтею 188 ГК України визначено порядок зміни та розірвання господарських договорів. Зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Частина перша статті 628 Цивільного кодексу України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до змісту статей 6, 627 Цивільного кодексу України свобода договору полягає в праві сторін вільно вирішувати питання при укладенні договору, виборі контрагентів та погодженні умов договору.

Закріпивши принцип свободи договору, законодавець в ЦК України разом з тим визначив, що свобода договору не є безмежною, оскільки відповідно до абзацу другого частини третьої статті 6 та статті 627 цього Кодексу при укладенні договору, виборі контрагентів, визначенні умов договору сторони не можуть діяти всупереч положенням цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.110 Земельного кодексу України на використання власником земельної ділянки або її частини може бути встановлено обмеження.

Положенням ч.2 ст.111 ЗК України унормовано, що Законом, прийнятими відповідно до нього нормативно-правовими актами, договором, рішенням суду можуть бути встановлені такі обмеження у використанні земель:

а) умова розпочати і завершити забудову або освоєння земельної ділянки протягом встановлених строків;

б) заборона на провадження окремих видів діяльності;

в) заборона на зміну цільового призначення земельної ділянки, ландшафту;

г) умова здійснити будівництво, ремонт або утримання дороги, ділянки дороги;

ґ) умова додержання природоохоронних вимог або виконання визначених робіт;

д) умови надавати право полювання, вилову риби, збирання дикорослих рослин на своїй земельній ділянці в установлений час і в установленому порядку;

е) обов`язок щодо утримання та збереження полезахисних лісових смуг.

Враховуючи вище наведене, прокурором доведено необхідність внесення змін до договору оренди землі та встановлення обмежень у використанні земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які знаходяться у буферній зоні, шляхом внесення змін до договору оренди землі, укладеного між Асканія-Нова селищною радою та ТОВ "Славута ЮГ", право оренди за яким зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за №№16791658, 16793836, та викладення змісту п.26 договору у наступній редакції:

"На орендовану земельну ділянку не встановлено обтяжень та інші права третіх осіб.

Організація території і сівозміни, обробіток ґрунту, внесення добрив та використання засобів захисту рослин наземним способом на полях, проведення лісомеліоративних, протипожежних, рекреаційних, санітарно-оздоровчих заходів здійснювати відповідно до законодавства за погодженням із адміністрацією Біосферного заповідника "Асканія-Нова" імені Ф.Е. Фальц-Фейна.

На земельну ділянку встановлено обмеження у вигляді заборон: будівництва промислових та інших об`єктів; розвитку господарської діяльності, яка може призвести до негативного впливу; прокладання доріг і трубопроводів, розміщення нових населених пунктів, промислових підприємств і господарських об`єктів;

штучного зрошення полів ближче 1000 м від заповідної зони;

застосування мінеральних добрив та хімічних засобів захисту рослин літальними апаратами;

мисливства та полювання, відстрілювання і відловлювання тварин;

влаштування місць для масового відпочинку населення;

випалювання стерні, бур`янів, інших видів господарської діяльності, які можуть спричинити негативний вплив на заповідну зону".

Щодо права прокурора звертатися з позовом по даній справі.

Надаючи правову кваліфікацію обставинам справи, зокрема, щодо права прокурора на звернення з даним позовом в інтересах держави, в особі Асканія-Нова селищної ради та в особі Біосферного заповіднику "Асканія-Нова" імені Ф.Е. Фальц-Фейна, суд зазначає таке.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Тобто імператив зазначеного конституційного положення встановлює обов`язок органів державної влади та їх посадових осіб дотримуватись принципу законності при здійсненні своїх повноважень, що забезпечує здійснення державної влади за принципом її поділу. Як підкреслив Конституційний Суд України у своєму рішенні від 01 квітня 2008 року №4-рп/2008, неухильне додержання органами законодавчої, виконавчої та судової влади Конституції та законів України забезпечує реалізацію принципу поділу влади і є запорукою їх єдності, важливою передумовою стабільності, підтримання громадського миру і злагоди в державі.

Законом України від 02 червня 2016 року № 1401-VIII "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)", який набрав чинності 30 вересня 2016 року, до Конституції України внесені зміни, а саме Конституцію доповнено статтею 131-1, пункт 3 частини першої якої передбачає, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Стаття 53 ГПК України встановлює, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Відповідно до частини четвертої статті 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у статті 23 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII, який набрав чинності 15 липня 2015 року. Ця стаття визначає, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом (частина перша). Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (далі - компетентний орган), а також у разі відсутності такого органу (частина третя). Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (абзаци перший - третій частини четвертої). У разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження (частина сьома).

Системне тлумачення статті 53 Господарського процесуального кодексу України й абзацу першого частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 наведено, зокрема, такі правові висновки.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Відповідно до ч.2 ст.2 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Згідно з ч.1 ст.10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Відповідно до ст.4 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" одним із принципів місцевого самоврядування в Україні є судовий захист прав місцевого самоврядування.

Пункт 8 ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" зазначає, що право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб`єктів.

Частиною 1 статті 62 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що держава фінансово підтримує місцеве самоврядування, бере участь у формуванні доходів місцевих бюджетів, здійснює контроль за законним, доцільним, економним, ефективним витрачанням коштів та належним їх обліком. Вона гарантує органам місцевого самоврядування доходну базу, достатню для забезпечення населення послугами на рівні мінімальних соціальних потреб.

Суд вважає, що сам факт не звернення до суду органу місцевого самоврядування з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захистити інтереси територіальної громади, свідчить про те, що указаний орган не виконує свої повноваження, у зв`язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів держави та звернення до суду з таким позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини.

Аналізуючи частину 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру", суд зазначає, що прокурор набуває право на представництво, зокрема, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту інтересів держави або здійснює його неналежно. Водночас "не здійснення захисту" виявляється в пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень, коли він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

Відповідно статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурором було здійснено попереднє повідомлення Асканія-Нова селищної ради (лист від 13.04.2021 а.с.58-59) та Біосферного заповіднику "Асканія-Нова" імені Ф.Е. Фальц-Фейна (лист від 13.04.2021 а.с.60-61) про необхідність вжиття заходів щодо усунення порушень вимог законодавства України при укладанні договору оренди землі від 2010 року, до звернення до суду (що не заперечується останніми), проте відповідними органами так і не було вжито заходів щодо захисту вказаних інтересів держави.

Таким чином, суд вважає, що за даних обставин прокурором підтверджено підстави представництва інтересів держави в суді.

Розподіл судових витрат.

Судовими витратами у даній справі є витрати Херсонської обласної прокуратури на сплату судового збору, які згідно з приписами статті 129 ГПК України підлягають стягненню з відповідача пропорційно задоволеним вимогам, а саме у сумі 2270грн.

Керуючись ст. ст. 123, 129, ст.ст. 185, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Внести зміни до договору оренди землі, укладеного між Асканія-Нова селищної ради та ТОВ "Славута Юг", право оренди за яким зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за №№ 16791658, 16793836, шляхом вкладення змісту п.26 договору у наступній редакції:

"На орендовану земельну ділянку не встановлено обтяжень та інші права третіх осіб.

Організація території і сівозміни, обробіток ґрунту, внесення добрив та використання засобів захисту рослин наземним способом на полях, проведення лісомеліоративних, протипожежних, рекреаційних, санітарно-оздоровчих заходів здійснювати відповідно до законодавства за погодженням із адміністрацією Біосферного заповідника "Асканія-Нова" імені Ф.Е. Фальц-Фейна.

На земельну ділянку встановлено обмеження у вигляді заборон: будівництва промислових та інших об`єктів; розвитку господарської діяльності, яка може призвести до негативного впливу; прокладання доріг і трудопроводів, розміщення нових населених пунктів, промислових підприємств і господарських об`єктів;

штучного зрошення полів ближче 1000 м від заповідної зони;

застосування мінеральних добрив та хімічних засобів захисту рослин літальними апаратами;

мисливства та полювання, відстрілювання і відловлювання тварин;

влаштування місць для масового відпочинку населення;

випалювання стерні, бур`янів, інших видів господарської діяльності, які можуть спричинити негативний вплив на заповідну зону".

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Славута Юг" (75225, Херсонська область, Каховський район, с. Хрестівка, вул. Врожайна, 1, код ЄДР 33246522) на користь Херсонської обласної прокуратури (код ЄДРПОУ 04851120, р/р UA 568201720343100001000002291, МФО 820172 в УДКСУ м. Києва) витрати по сплаті судового збору в сумі 2270,00 грн.

Згідно з ч.1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення у порядку, передбаченому ст. 257 ГПК.

Повне рішення складено та підписано 12.07.2021.

Суддя Н.А. Павленко