Рішення

від 06.07.2021 по справі 260/3122/20

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

06 липня 2021 року м. Ужгород№ 260/3122/20 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Гаврилка С.Є.,

з участю секретаря судового засідання - Лозко В.В.

учасники справи:

позивач - Державна служба геології та надр України - представник - не з`явився;

відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Слазін" - представник - не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Закарпатського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Державної служби геології та надр України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Слазін" про анулювання спеціального дозволу на користування надрами, -

ВСТАНОВИВ :

28 вересня 2020 року до Закарпатського окружного адміністративного суду звернулася з позовом Державна служба геології та надр України (03057, м. Київ, вул. Антона Цедіка, 16, код ЄДРПОУ 37536031) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Слазін" (90511, Закарпатська область, Тячівський район, с. Кричево, урочище Кримнянець, код ЄДРПОУ 32165055), яким просить суд: "1. Прийняти дану позовну заяву до розгляду та задовольнити її; 2. Припинити право користування надрами шляхом анулювання спеціального дозволу на користування надрами № 4181 від 28.12.2006 наданого Товариству з обмеженою відповідальністю "Слазін"; 3. Справу розглядати в порядку спрощеного провадження, без виклику сторін.".

02 жовтня 2020 року ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду було прийнято вищевказану позовну заяву до розгляду та відкрито провадження, якою розгляд справи постановлено провести за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Розгляд даної справи неодноразово відкладався у зв`язку з існуванням на те об`єктивних причин.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачеві був виданий спеціальний дозвіл на користування надрами за № 4181 від 28 грудня 2006 року, невід`ємною частиною якого була угода про умови користування надрами. На підставі затвердженого наказом № 450 від 28 листопада 2018 року Річного плану здійснення заходів державного нагляду (контролю) Державною службою геології та надр України на 2019, Наказом № 136 від 03 травня 2019 року Департаменту державного геологічного контролю було доручено провести планові перевірки надрокористувачів у червні 2019 року, зокрема відповідача на предмет дотримання вимог законодавства у сфері видобування корисних копалин. Проте, відповідач у порушення статті 11 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" та статті 24 частини 2 пункту 5 Кодексу України про надра, не допустив посадових осіб департаменту державного геологічного контролю до проведення планової перевірки, незважаючи на законні підстави її проведення та дотримання посадовими особами Держгеонадра порядку здійснення державного нагляду (контролю). За результатами планової перевірки було складено акт за № 06-02/08/2019-48/п (141) про недопущення до перевірки від 14 червня 2019 року. На підставі чого, 20 червня 2019 року оформлено Припис за №1163-14/06, яким відповідачу надано строк до 22 липня 2019 року для усунення порушень вимог законодавства у сфері надрокористування в частині обов`язку надрокористувача допускати представників Держгеонадра України для здійснення державного геологічного контролю та надання матеріалів. В подальшому відповідач не виконав припис та не надав згоду на припинення спеціального дозволу на користування надрами. Позивач зазначає, що на його думку відповідачем порушено законодавство в сфері надрокористування та не усунуто порушення, наявні підстави для анулювання Дозволу, згідно статті 26 Кодексу України про надра та пункту 23 Порядку № 615, Позивач просить суд припинити право користування надрами шляхом припинення спеціального дозволу на користування надрами. З огляду на те, що відповідачем не надано згоду на припинення права користування надрами, наявні підстави для припинення цього права в судовому порядку.

Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить відмовити у задоволенні позову. Серед іншого Відповідач у відзиві, вказує на те, що непроведення Держгеонадрами заходів нагляду в порядку та спосіб, що встановлені Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" № 877-V (тут і далі у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин. Далі по тексту Закон України № 877-V), виключає виявлення ним будь-яких порушень у діяльності ТОВ "Слазін" у сфері надрокористування, що унеможливлює застосування до нього заходів впливу як у вигляді зупинення дії, так і анулювання спецдозволу.

Учасники справи в судове засідання не з`явилися, хоча судом вживалися заходи щодо їх виклику, що передбачені Главою 7 Розділу І КАС України.

16 грудня 2019 року, 01 квітня 2021 року на адресу Закарпатського окружного адміністративного суду надійшло клопотання представника позивача, відповідно до якого останній просив розглянути дану справу в порядку письмового провадження за наявним матеріалами справи (а.с.а.с. 118, 157).

У відповідності до статті 205 частини 1, 3 пункту 1 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

А відтак, оскільки учасники справи належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду даної справи, у відповідності до статті 205 КАС України їх неявка не перешкоджає розгляду справи по суті.

Відповідно до статті 229 частини 4 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши подані сторонами докази (заслухавши представників сторін), всебічно і повно оцінивши всі фактичні обставини (факти), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 28 грудня 2006 року ТОВ Слазін" (далі по тексту - відповідач) надано спеціальний дозвіл на користування надрами, реєстраційний № 4181 (а.с. 11). Цей спеціальний дозвіл надав відповідачу право на видобування вапняку мармуризованого.

15 червня 2007 року Міністерство охорони навколишнього природного середовища України та відповідач, уклали угоду про умови користування надрами з метою видобування корисних копалин, яка є невід`ємною частиною спеціального дозволу на користування надрами № 4181 від 28 грудня 2006 року, що також не заперечується учасниками справи (а.с.а.с. 12-20).

Наказом Державної служби геології та надр України № 450 від 28 листопада 2018 року, затверджено Річний план здійснення заходів державного нагляду (контролю) Державною службою геології та надр України на 2019 рік (а.с.а.с. 29, 30).

Наказом № 136 від 03 травня 2019 року Департаменту державного геологічного контролю було доручено провести планові перевірки надрокористувачів у червні 2019 року, а зокрема відповідача на предмет дотримання вимог законодавства у сфері видобування корисних копалин (а.с.а.с. 31, 32).

В зв`язку з чим, відповідачу було направлено повідомлення про проведення планової перевірки від 08 травня 2019 року № 8540/03/14-19. Та у відповідності до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення відповідачем вказане повідомлення було отримане 14 травня 2019 року (а.с. 21).

За результатами перевірки було складено Акт перевірки № 06-02/08/2019-48/п(141) від 14 червня 2019 року про недопущення до перевірки (а.с.а.с. 22, 23).

На підставі даного Акту було складено припис від 20 червня 2019 року за № 1163-14/06, яким надано строк до 22 липня 2019 року на усунення порушень законодавства у сфері надрокористування (а.с.а.с. 24-27).

08 серпня 2019 року Центральним міжрегіональним відділом ДДГК Держгеонадр направлено на адресу Держгеонадр Подання № 1544-14/06 на зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами № 4181 від 28 грудня 2006 року та зазначено, що відповідачем не усунуто порушень вимог законодавства у сфері надрокористування (а.с.а.с. 67).

Наказом Держгеонадр України від 28 листопада 2019 року року за № 443 прийнято рішення щодо продовження надрокористувачам термін для усунення порушень, зокрема Товариству з обмеженою відповідальністю "Слазін" до 01 лютого 2020 року, про що відповідача було повідомлено, шляхом направлення на його адресу листа (а.с.а.с. 72-74).

Позивачем направлено на адресу відповідача лист за № 8384/01/07-20 від 04 червня 2020 року з проханням надати до Держгеонадр у 15-денний строк, з моменту отримання листа, власну позицію (згоду/незгоду) на припинення права користування надрами, шляхом анулювання спеціального дозволу на користування надрами у зв`язку з порушення вимог передбачених спеціальним дозволом. Зазначений лист отримано представником відповідача 18 червня 2020 року (а.с.а.с. 68, 69).

Листом від 22 червня 2020 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Слазін" було повідомлено позивача, що усунення вказаних порушень законодавства у сфері надрокористування знаходиться на стадії виконання по причинах, які не залежать від товариства, так як запроваджено карантинні та обмежувальні заходи через посилання коронавірусу. У зв`язку із чим підприємство не здійснює господарської діяльності, а тому органи уповноважені та залучені до виконання документації по припису також не надали замовлених товариством послуг на виконання припису (а.с.а.с. 70, 71).

У зв`язку із вищевикладеними обставинами, Державна служба геології та надр України на підставі статті 26 Кодексу України про надра звернулася до суду з позовом про припинення права користування надрами шляхом анулювання спеціального дозволу на користування надрами.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує, що відповідно до частини 1 статті 4 Кодексу України про надра, надра є виключною власністю Українського народу і надаються тільки у користування.

Відповідно до статті 19 частини 2 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 5 частини 1 Закону України № 877-V, планові заходи здійснюються відповідно до річних планів, що затверджуються органом державного нагляду (контролю) не пізніше 1 грудня року, що передує плановому. Внесення змін до річних планів здійснення заходів державного нагляду (контролю) не допускається, крім випадків зміни найменування суб`єкта господарювання та виправлення технічних помилок.

Плановим періодом вважається рік, який обчислюється з 1 січня по 31 грудня планового року.

Плани здійснення заходів державного нагляду (контролю) на наступний плановий період повинні містити дати початку кожного планового заходу державного нагляду (контролю) та строки їх здійснення.

Згідно із статтею 7 частиною 1 Закону України № 877-V, для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою (стаття 7 частина 2 Закону України № 877-V).

Відповідно до статті 7 частини 3 Закону України № 877-V, у посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються: найменування органу державного нагляду (контролю), що здійснює захід; найменування суб`єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; місцезнаходження суб`єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється захід; номер і дата наказу (рішення, розпорядження), на виконання якого здійснюється захід; перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні заходу, із зазначенням їх посади, прізвища, ім`я та по батькові; дата початку та дата закінчення заходу; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо); підстави для здійснення заходу; предмет здійснення заходу; інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення).

Статтею 7 частиною 4 Закону України № 877-V встановлено, що посвідчення (направлення) є чинним лише протягом зазначеного в ньому строку здійснення заходу.

Відповідно до статті 7 частини 5 Закону України № 877-V, перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб`єкту господарювання копію посвідчення (направлення).

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб`єкта господарювання.

Суб`єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред`явили документів, передбачених цією статтею.

Згідно статті 7 частин 7, 8 Закону України № 877-V на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу. Припис - обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.

Статтею 12 частиною 1 Закону України № 877-V встановлено, що невиконання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виявлених під час здійснення заходу державного нагляду (контролю), тягне за собою застосування до суб`єкта господарювання штрафних санкцій у порядку, встановленому законом.

Відповідно до статті 4 Закону України № 877-V, плановий захід повинен здійснюватися у присутності керівника або його заступника, або уповноваженої особи суб`єкта господарювання.

Судом встановлено, що в акті №06-02/08/2019-48/п (141) про недопущення до перевірки від 14 червня 2019 року, складений в с. Кричове, на першій сторінці заначено: "Початок 07.06.2019 10:00. Завершення перевірки 14.06.2019 16:00.". Також, встановлено, що на другій сторінці в акті №06-02/08/2019-48/п (141) про недопущення до перевірки від 14 червня 2019 року зазначено наступне: "Начальнику Центрального міжрегіонального відділу Департаменту державного геологічного контролю Держгеонадр України ОСОБА_1 та провідному геологу ДО "Центральна ТІДГК" Лугині Григорію Миколайовичу, під час виїзду до ТОВ "Слазін" (Код ЄДРПОУ: 32165055) за адресою: 90511, Закарпатська обл., Тячівський р-н, с. Кричово, урочище Кримнянець б/н, не надалося можливим проведення перевірки на підставі відсутності керівника, заступника керівника або уповноважені особи надрокористувача, чим порушено вимоги статті 11 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" та Угоди про умови користування надрами, яка є невід`ємною частиною спеціального дозволу на користування надрами № 4181 від 28 грудня 2006 року, в частині обов`язку надрокористувача допускати представників Держгеонадра України для здійснення державного геологічного контролю. Крім того, при виїзді на Центральну ділянку Кричівського родовища, яка знаходиться в Закарпатській області, Тячівському районі, 2,0 км на південний захід від с. Кричове, встановлено, що роботи пов`язані з видобутком корисних копалин не проводяться" (а.с.а.с. 22, 23).

Суд критично оцінює зазначенні в акті №06-02/08/2019-48/п (141) про недопущення до перевірки від 14 червня 2019 року виявлені за відсутності директора чи іншої уповноваженої відповідачем особи на території Центральної ділянки Кричівського родовища обставини того, що роботи пов`язані з видобутком корисних копалин не проводяться, оскільки такі обставини можуть встановлюватися виключно Актом перевірки дотримання вимог законодавства у сфері видобування корисних копалин, форма якого затверджена Наказом Міністерства екології та природних ресурсів України 28 березня 2013 року № 133.

Так, судом встановлено, що в матеріалах справи відсутній Акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері видобування корисних копалин складений щодо Відповідача, в свою чергу складання акта про недопущення до перевірки не може свідчити про виявлення у суб`єкта господарювання порушень вимог законодавства у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, оскільки такий засвідчує лише факт неможливості здійснення такого заходу та, як наслідок, відсутності результату державного геологічного контролю із зазначених у ньому підстав.

З матеріалів справи вбачається, що припис від 20 червня 2019 року №1163-14/06 був складений саме на підставі Акту №06-02/08/2019-48/п (141) про недопущення до перевірки від 14 червня 2019 року. Цим приписом надано відповідачу строк до 22 липня 2019 року для усунення порушень вимог законодавства у сфері надрокористування в частині обов`язку надрокористувача допускати представників Держгеонадра України для здійснення державного геологічного контролю та надання матеріалів.

Наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 28 березня 2013 року за № 133 "Про затвердження форм документів у сфері здійснення державного геологічного контролю", було затверджено форми документів у сфері здійснення державного геологічного контролю, зокрема, пунктом 1.12 затверджено форму припису, який видається Державною службою геології та надр.

Так, затверджена Міністерством екології та природних ресурсів України форма припису має містити такі обов`язкові реквізити: реквізити спеціального дозволу на користування надрами, виданого надрокористувачу; реквізити акту перевірки; перелік порушень вимог законодавства у сфері надрокористування, а саме: зміст виявлених порушень з посиланням на пункти та статті відповідних нормативно-правових актів; строк, до якого необхідно усунути виявлені порушення вимог законодавства у сфері надрокористування.

Вказаний вище припис не відповідає формі, затвердженій вказаним вище наказом, оскільки його складено не на підставі акта перевірки, а на підставі актів про недопущення до проведення перевірки.

Судом встановлено, що у даній справі перевірка відповідача фактично не відбулась, а припис сформовано без дотримання вимог Наказу Міністерства екології та природних ресурсів України від 28 березня 2013 року за № 133, оскільки в такому не зазначено на підставі якого Акту перевірки він складений. Натомість як встановлено судом перевірка проведене не була.

У відповідності до статті 4-1 частини 7 пункту 2 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності", дозвільний орган, що видав документ дозвільного характеру, може звернутися до адміністративного суду з позовом про застосування заходу реагування у виді анулювання документа дозвільного характеру за наявності хоча б однієї з таких підстав: здійснення суб`єктом господарювання певних дій щодо провадження господарської діяльності або видів господарської діяльності, на які отримано документ дозвільного характеру, з порушенням вимог законодавства, щодо яких дозвільний орган видавав припис про їх усунення із наданням достатнього часу для їх усунення.

Відповідно до статті 26 "Припинення права користування надрами" Кодексу України про надра право користування надрами припиняється у разі: 1) якщо відпала потреба у користуванні надрами; 2) закінчення встановленого строку користування надрами; 3) припинення діяльності користувачів надр, яким їх було надано у користування; 4) користування надрами з застосуванням методів і способів, що негативно впливають на стан надр, призводять до забруднення навколишнього природного середовища або шкідливих наслідків для здоров`я населення; 5) використання надр не для тієї мети, для якої їх було надано, порушення інших вимог, передбачених спеціальним дозволом на користування ділянкою надр; 6) якщо користувач без поважних причин протягом двох років, а для нафтогазоперспективних площ та родовищ нафти та газу - 180 календарних днів не приступив до користування надрами; 7) вилучення у встановленому законодавством порядку наданої у користування ділянки надр.

Статтею 26 частиною 2 26 Кодексу України про надра встановлено, що право користування надрами припиняється органом, який надав надра у користування, а у випадках, передбачених пунктами 4, 5, 6 цієї статті, у разі незгоди користувачів, - у судовому порядку. При цьому питання про припинення права користування земельною ділянкою вирішується у встановленому земельним законодавством порядку.

За приписами вказаної норми, судовий порядок вирішення питання припинення права користування надрами передбачений у разі незгоди користувача з анулюванням спеціального дозволу на користування надрами, тобто у разі наявності спору з цього приводу.

Верховним Судом України у постановах від 25 червня, 19 вересня 2011 року та 10 грудня 2013 року (справи №№21-36а11, 21-164а11, 21-450а13, відповідно) та постановах Верховного Суду від 26 червня та 10 жовтня 2018 року (справи №№802/923/14-а, 802/4846/13-а, 812/1735/17, відповідно) зроблено правовий висновок про те, що право користування надрами припиняється органом, який надав надра у користування, самостійно або у судовому порядку. У разі відсутності спору відповідач має право у випадках, передбачених пунктами 1, 2, 3, 7 частини першої статті 26 Кодексу України про надра, самостійно припиняти право користування надрами, а у випадках, передбачених пунктами 4, 5, 6 цієї статті, у разі незгоди користувачів це право припиняється у судовому порядку.

Судом встановлено, про що зазначалося вище, що Державна служба геології та надр України листом № 8384/01/07-20 від 04 червня 2020, запропонувала ТОВ "Слазін" у 15-денний строк надати власну пропозицію (згоду/незгоду) на припинення права користування надрами, згідно з спеціальним дозволом на користування надрами № 4181 від 28.12.2006 року, але такий лист не містить інформації з яких саме підстав, передбачених статтями 4, 5, 6 статті 26 Кодексу України про надра пропонується припинити право на користування надрами.

За змістом статті 4-1 Законом України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності", статті 26 частини 1 пунктів 4-6 Кодексу України про надра, який є спеціальним законом в контексті спірних правовідносин, необхідно зазначати, які саме встановлені та не усунені порушення є підставою для припинення права користування надрами шляхом анулювання спеціального дозволу або застосування заходів реагування за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва. Аналогічна правова позиція зазначена в постанові Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 12 листопада 2020 року у справі №260/943/19 за касаційним провадженням №К/9901/7105/20.

Статтею 6 частиною 2 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статей 1 та 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Верховний суд України у постанові від 27 січня 2015 року № 21-425а14 сформував правовий принцип згідно яким, лише дотримання встановлених умов та порядку прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок, може бути належною підставою проведення перевірки. Невиконання встановлених вимог призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

Зазначена правова позиція Верховного суду України також, відповідає закріпленому у судовій практиці Європейського Суду з прав людини принцип "належного урядування", який передбачає, що у разі коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах: "Беєлер проти Італії" [ВП] (Beyeler v. Italy[GC]), заява №33202/96, п.120, ECHR 2000-І; "Онер`їлдіз проти Туреччини" [ВП] (Oneryildiz v. Turkey [GC]), заява №48939/99, п.128, ECHR 2004-ХІІ; "Megadat.com S.r.l. проти Молдови" (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява №21151/04, п.72, від 8 квітня 2008 року і "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland), заява №10373/05, п.51, від 15 вересня 2009 року).

Принцип "належного урядування", як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (зазначене вище рішення у справі "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland), п.73).

Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (рішення у справі "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), п.74).

Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (рішення у справі "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки" (Pincovd and Pine v. the Czech Republic), n.58, а також рішення у справі "Ґаші проти Хорватії" (Gashiv. Croatia), заява №32457/05, п.40, від 13 грудня 2007 року та у справі "Трґо проти Хорватії" (Trgo v. Croatia), заява №35298/04, п.67, від 11 червня 2009 року).

З огляду на вищенаведене, суд приходить до висновку про те, що не проведення позивачем заходів нагляду в порядку та спосіб, що встановлені Законом № 877-V, виключає виявлення ним будь-яких порушень у діяльності ТОВ "Слазін" у сфері надрокористування, що унеможливлює застосування до нього заходів впливу як у виді зупинення дії, так і анулювання спецдозволу. Аналогічний підхід у подібних правовідносинах застосовано Верховним Судом у постановах від 10 жовтня 2018 року у справі №П/811/43/17(п. 36 - 41), від 04 березня 2020 року у справі №200/1466/19-а., від 03 грудня 2020 року у справі № 200/12960/19-а.

Статтею 77 частиною 1 КАС України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статті 77 частини 2 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Суд зауважує, що доказів відсутності порушень відповідач суду не надав та всі порушення, які були підставою для зупинення дії дозволу не усунув.

Закарпатський окружний адміністративний суд наголошує на тому, що у відповідності до статті 2 КАС України, її частини 1, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів саме фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, беручи до уваги, що ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили, оцінивши належність, доступність, достовірність кожного доказу окремо, а достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупність, суд дійшов висновку необхідність відмови у задоволенні позову в повному обсязі.

Застосоване судом законодавство - використане в редакції, станом на час виникнення спірних правовідносин.

Керуючись статтями 242-246 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову Державної служби геології та надр України (03057, м. Київ, вул. Антона Цедіка, 16, код ЄДРПОУ 37536031) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Слазін" (90511, Закарпатська область, Тячівський район, с. Кричево, урочище Кримнянець, код ЄДРПОУ 32165055) про анулювання спеціального дозволу на користування надрами - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (з урахуванням особливостей, що встановлені Розділом VII КАС України (пункт 15.5)).

СуддяС.Є. Гаврилко