Постанова

від 01.07.2021 по справі 440/5816/20

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2021 р.Справа № 440/5816/20 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Кононенко З.О.,

Суддів: Мінаєвої О.М. , Макаренко Я.М. ,

за участю секретаря судового засідання Ковальчук А.С

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Полтавській області (код ЄДРПОУ 44057192) на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 28.01.2021, головуючий суддя І інстанції: А.Б. Головко, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039, повний текст складено 08.02.21 по справі № 440/5816/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОІЛ НАФТОТРЕЙД"

до Державної податкової служби України , Головного управління ДПС у Полтавській області (код ЄДРПОУ 44057192)

про визнання протиправним та скасування рішення,зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

13 жовтня 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ОІЛ НАФТОТРЕЙД" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Полтавській області , Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення від 25.02.2020 №№ 1466775/42813582, 1466772/42813582, 1466765/42813582, від 27.02.2020 №№ 1469607/42813582, 1469605/42813582, 1469600/42813582, 1469575/42813582,1469596/42813582, 1469592/42813582, 1469581/42813582, від 29.09.2020 №№ 1976904/42813582, 1976903/42813582, від 10.08.2020 № 1818704/42813582, від 15.07.2020 № 1737336/42813582, від 15.07.2020 № 1737335/42813582, від 12.05.2020 № 1560743/42813582, від 30.04.2020 № 1547667/42813582, від 06.04.2020 № 1514893/42813582; зобов`язання зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні від 27.12.2019 № 84, від 27.12.2019 № 85, від 24.12.2019 № 86, від 16.12.2019 № 87, від 18.12.2019 № 88, від 20.12.2019 № 89, від 21.12.2019 № 90, від 23.12.2019 № 91, від 24.12.2019 № 92, від 27.12.2019 № 93, від 16.09.2020 № 1, від 21.09.2020 № 2, від 06.08.2020 № 4, від 09.07.2020 № 2, від 24.06.2020 № 1, від 04.05.2020 № 1, від 27.04.2020 № 2, від 01.04.2020 № 1.

В обґрунтування вимог позивач зазначав, що спірні рішення не відповідають вимогам податкового законодавства, оскільки квитанції про зупинення реєстрації податкових накладних не містили рішення, відповідно до якого позивача віднесено до переліку ризикових платників, а також переліку документів, достатніх для реєстрації податкових накладних. Вважає, що на вимогу фіскального органу після зупинення реєстрації податкових накладних позивачем надані документи, які складені з дотриманням вимог законодавства та підтверджують інформацію, зазначену в податкових накладних, а тому у відповідача не було законних підстав для відмови в реєстрації податкових накладних в ЄРПН.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 28.01.2021 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ОІЛ НАФТОТРЕЙД" (вул. І.Мазепи, 59, м. Кременчук, Полтавська область, 39600; код ЄДРПОУ 42813582) до Головного управління ДПС у Полтавській області (вул. Європейська, 4, м. Полтава, Полтавська область, 36014, ідентифікаційний код 43142831), Державної податкової служби України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, ідентифікаційний код 43005393) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задоволено.

Визнано протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Полтавській області про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 25.02.2020 року № 1466775/42813582, № 1466772/42813582, № 1466765/42813582; від 27.02.2020 року № 1469607/42813582, № 1469605/42813582, № 1469600/42813582, № 1469575/42813582, № 1469596/42813582, № 1469592/42813582, № 1469581/42813582; від 29.09.2020 року № 1976904/42813582, № 1976903/42813582; від 10.08.2020 року № 1818704/42813582; від 15.07.2020 року № 1737336/42813582, № 1737335/42813582; від 12.05.2020 року № 1560743/42813582; від 30.04.2020 року № 1547667/42813582; від 06.04.2020 року № 1514893/42813582.

Зобов`язано ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні № 84 від 27.12.2019 року, № 85 від 27.12.2019 року, № 86 від 24.12.2019 року, № 87 від 16.12.2019 року, № 88 від 18.12.2019 року, № 89 від 20.12.2019 року, № 90 від 21.12.2019 року, № 91 від 23.12.2019 року, № 92 від 24.12.2019 року, № 93 від 27.12.2019 року, № 1 від 16.09.2020 року, № 2 від 21.09.2020 року, № 4 від 06.08.2020 року, № 2 від 09.07.2020 року, № 1 від 24.06.2020 року, № 1 від 04.05.2020 року, № 2 від 27.04.2020 року, № 1 від 01.04.2020 року, виписані та подані на реєстрацію Товариством з обмеженою відповідальністю "ОІЛ НАФТОТРЕЙД" .

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ОІЛ НАФТОТРЕЙД" витрати зі сплати судового збору в розмірі 37836,00 грн. (тридцять сім тисяч вісімсот тридцять шість гривень нуль копійок).

Відповідач 2, Головне управління ДПС у Полтавській області, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції.

Так, відповідач в апеляційній скарзі зазначає що, стосовно, податкових накладних від 24.12.2019 № 86, від 27.12.2019 №№ 84, 85; податкових накладних від 16.12.2019 № 87, від 18.12.2019 № 88, від 20.12.2019 № 89, від 21.12.2019 № 90, від 23.12.2019 № 91, від 24.12.2019 № 92, від 27.12.2019 № 93; податкових накладних від 16.09.2020 № 1, від 21.09.2020 № 2; податкової накладної від 06.08.2020 № 4; податкових накладних від 24.06.2020 № 1, від 09.07.2020 № 2; податкової накладної від 04.05.2020 № 1; податкової накладної від 27.04.2020 № 2, та від 01.04.2020 № 1, було запропоновано позивачу надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних /розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено по господарських операціях з контрагентом, позивачем було надано пояснення та копії документів.

Платником податків додано до повідомлення банківські виписки з особового рахунку, які мають певні недоліки - неякісно від скановані, не надано первинних документів, які підтверджують оплату товару, тощо, що не дає можливості ідентифікувати первинний документ на підставі якого складено податкові накладні.

Відповідач вважає, що дії контролюючого органу нормативно узгоджуються із приписами установлених норм чинного законодавства та порядків зупинення реєстрації/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідно до пункту 11 Порядку № 520.

Позивач скориставшись своїм правом надав до Другого апеляційного адміністративного суду відзив на апеляційну скаргу відповідача, в якому зазначає, що по Податковим накладним №87, 88, 89, 09, 91, 92, 93, 1, 2, 4, 1, 2, 1,2, 1 - платником податку додано до повідомлення банківську виписку в якій відсутні операції з отримання оплати, тобто відсутній первинний документ, на підставі якого складено податкову накладну. Крім того, встановлено, що платником податку не здійснювалась реєстрація акцизних накладних, тобто відсутнє фактичне переміщення пального.

Позивач зазначає, що дані аргументи було спростовано ще до того, як вони були зазначені, адже в самому позові в суд першої інстанції вказано, що На момент отримання попередньої оплати, згідно рахунку, ТОВ ОІЛ НАФТОТРЕЙД ще не було придбано товар, так, як відсутнє місце для його зберігання, а покупець повинен здійснити вивіз товару за рахунок власних коштів. Договірні відносини з постачальниками було закріплено підписаними договорами. ... .Такі спірні рішення не містять посилань на інформацію з системи електронного адміністрування реалізації пального щодо реєстрації позивачем акцизних накладних у 2020 році.

Позивач наголошує, що документи вказаного переліку не є вичерпними і не є обов`язковими. Основною метою такого подання документів є можливість зробити висновок на основі поданих документів про реальність господарської операції. Відповідно з поданих товариством документів вище вказаний висновок однозначно випливає.

При цьому, під час вирішення даної категорії спорів не підлягають дослідженню та аналізу обставини здійснення господарської операції, її реальність тощо, адже спір стосується виключно дотримання процедури реєстрації ПН в ЄРПН.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ОІЛ НАФТОТРЕЙД" зареєстровано як юридичну особу, про що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 11.02.2019 зроблено запис №15851020000010547 /том 2, а.с. 251/.

Позивач є платником податку на додану вартість, що не заперечується сторонами у справі.

25.04.2019 року між товариством з обмеженою відповідальністю "ОІЛ НАФТОТРЕЙД" (Постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю "ЛІТОІЛ" укладено договір поставки нафтопродуктів № 250419-1, за умовами якого постачальник зобов`язується передати у власність покупця, а покупець прийняти і сплатити на умовах, викладених в договорі і додатках до нього нафтопродукти. Номенклатура товару, його кількість, ціна, умови поставки та оплата встановлюється сторонами за погодженням в додатках до договору - специфікаціях, в також вказуються в розрахункових документах (рахунках - фактурах) та/або у відвантажувальних документах (видаткових накладних, товаросупровідних документах (товарно - транспортних накладних) на товар.

Згідно пункту 3.1 Договору загальна ціна договору визначається кількістю фактично отриманого товару покупцем впродовж терміну дії Договору. Вартість кожної окремої партії товару визначається постачальником у рахунках - фактурах і накладних документах, а також у відповідних специфікаціях на кожну окрему партію товару.

Покупець зобов`язується оплатити з дотриманням умов, визначених у відповідній специфікації, повну вартість товару (у тому числі ПДВ), зазначену у специфікації до договору, а також в накладних документах на товар - видаткових накладних, актах прийому - передачі на кожну окрему партію товару (пункт 3.2 Договору).

На виконання умов вказаного договору постачальником виписано рахунки на оплату товару, а покупцем проведена оплата вартості товару.

За правилом першої події (зарахуванням коштів на банківський рахунок позивача як оплати товарів) позивачем виписані податкові накладні від 24.12.2019 № 86 від 27.12.2019 № 84, 85 та подані на реєстрацію в ЄРПН.

25.04.2019 року між товариством з обмеженою відповідальністю "ОІЛ НАФТОТРЕЙД" (Постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю "КСЕМОНТ" укладено договір поставки нафтопродуктів № 250419-2, за умовами якого постачальник зобов`язується передати у власність покупця, а покупець прийняти і сплатити на умовах, викладених в договорі і додатках до нього нафтопродукти. Номенклатура товару, його кількість, ціна, умови поставки та оплата встановлюється сторонами за погодженням в додатках до договору - специфікаціях, в також вказуються в розрахункових документах (рахунках - фактурах) та/або у відвантажувальних документах (видаткових накладних) на товар.

Згідно пункту 3.1 Договору загальна ціна договору визначається кількістю фактично отриманого товару покупцем впродовж терміну дії Договору. Вартість кожної окремої партії товару визначається постачальником у рахунках - фактурах і накладних документах, а також у відповідних специфікаціях на кожну окрему партію товару.

Покупець зобов`язується оплатити з дотриманням умов, визначених у відповідній специфікації, повну вартість товару (у тому числі ПДВ), зазначену у специфікації до договору, а також в накладних документах на товар - видаткових накладних, актах прийому - передачі на кожну окрему партію товару (пункт 3.2 Договору).

На виконання умов вказаного договору постачальником виписано рахунки на оплату товару, а покупцем проведена оплата вартості товару.

За правилом першої події (зарахуванням коштів на банківський рахунок позивача як оплати товарів) позивачем виписані податкові накладні від 16.12.2019 № 87, від 18.12.2019 № 88, від 20.12.2019 № 89, від 21.12.2019 № 90, від 23.12.2019 № 91, від 24.12.2019 № 92, від 27.12.2019 № 93 та подані на реєстрацію в ЄРПН.

01.04.2020 року між товариством з обмеженою відповідальністю "ОІЛ НАФТОТРЕЙД" (Постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Стандарт Оіл Компані" укладено договір поставки нафтопродуктів № 010420-1, за умовами якого постачальник зобов`язується передати у власність покупця, а покупець прийняти і сплатити на умовах, викладених в договорі і додатках до нього нафтопродукти. Номенклатура товару, його кількість, ціна, умови поставки та оплата встановлюється сторонами за погодженням в додатках до договору - специфікаціях, в також вказуються в розрахункових документах (рахунках - фактурах) та/або у відвантажувальних документах (видаткових накладних) на товар.

Згідно пункту 3.1 Договору загальна ціна договору визначається кількістю фактично отриманого товару покупцем впродовж терміну дії Договору. Вартість кожної окремої партії товару визначається постачальником у рахунках - фактурах і накладних документах, а також у відповідних специфікаціях на кожну окрему партію товару.

Покупець зобов`язується оплатити з дотриманням умов, визначених у відповідній специфікації, повну вартість товару (у тому числі ПДВ), зазначену у специфікації до договору, а також в накладних документах на товар - видаткових накладних, актах прийому - передачі на кожну окрему партію товару (пункт 3.2 Договору).

На виконання умов вказаного договору постачальником виписано рахунки на оплату товару, а покупцем проведена оплата вартості товару.

За правилом першої події (зарахуванням коштів на банківський рахунок позивача як оплати товарів) позивачем виписані податкові накладні від 16.09.2020 №1, від 21.09.2020 №2, від 06.08.2020 №4, від 24.06.2020 №1, від 09.07.2020 №2, від 04.05.2020 № 1, від 27.04.2020 №2, від 01.04.2020 № 1 та подані на реєстрацію в ЄРПН.

Товариством з обмеженою відповідальністю "ОІЛ НАФТОТРЕЙД" отримано квитанції, у яких зазначено, що документ прийнято, реєстрацію зупинено. Відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкових накладних зупинено. ПН/РК відповідає вимогам пп.1.6 п.1, п.8 "Критеріїв ризиковості платника податку". Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.

Позивачем подано пояснення та копії документів на підтвердження реальності операцій по зупиненим податковим накладним.

Комісією ГУ ДПС у Полтавській області прийняті рішення про відмову в реєстрації податкових накладних від 25.02.2020 року № 1466775/42813582, № 1466772/42813582, № 1466765/42813582; від 27.02.2020 року № 1469607/42813582, № 1469605/42813582, № 1469600/42813582, № 1469575/42813582, № 1469596/42813582, № 1469592/42813582, № 1469581/42813582; від 29.09.2020 року № 1976904/42813582, № 1976903/42813582; від 10.08.2020 року № 1818704/42813582; від 15.07.2020 року № 1737336/42813582, № 1737335/42813582; від 12.05.2020 року № 1560743/42813582; від 30.04.2020 року № 1547667/42813582; від 06.04.2020 року № 1514893/42813582.

Відповідно до вказаних рішень підставою для відмови в реєстрації податкових накладних є ненадання платником податків копій документів: розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків.

Не погодившись із зазначеними рішеннями, позивач звернувся до суду за захистом порушених прав.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що у ГУ ДПС у Полтавській області були відсутні правові підстави для відмови у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, а тому рішення комісії Головного управління ДПС у Полтавській області про відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних прийняті відповідачем без урахування всіх обставин, що мають значення для його прийняття, тобто необґрунтовано, а отже ці рішення є протиправним та підлягають скасуванню.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позову з наступних підстав.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом підпункту "а" пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Пунктом 187.1 статті 187 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до абзацу першого пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Абзацами першим, другим пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів визначений Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що затверджений постановою Кабінетом Міністрів України від 11.12.2019 №1165 (далі-Порядок №1165).

Пунктом 6 Порядку №1165 визначено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня. У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення. Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4). У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Пунктами 10 та 11 Порядку №1165 передбачено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації. У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

З урахуванням положень наведеної норми, колегія суддів зазначає, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної контролюючий орган має зазначити конкретний критерій ризиковості та деталізувати у чому саме податкова накладна відповідає такому критерію.

Додатком 1 до Порядку №1165 визначено Критерії ризиковості платника податку на додану вартість.

Пунктом 8 Критеріїв ризиковості платника податку передбачено, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України визначений Порядком прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що затверджений наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 №520 /далі-Порядок №520).

Пунктами 2-6, 9-11 Порядку №520 передбачено, шо прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня). Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу. У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі. Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством. Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування. Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня. Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком до цього Порядку. Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Відповідно до пунктів 201.1, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних віднесено до обов`язків платника податків.

У той же час, наведені норми розраховані на відсутність спірних відносин, тому у випадку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування механізм її подальшої реєстрації в ЄРПН є іншим.

При цьому, згідно з нормами пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

- прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

- набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення);

- неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Аналізуючи наведені норми права, колегія суддів вважає, що платник податку - постачальник з настанням першої із умов виникнення податкових зобов`язань, визначених у пункті 187.1 статті 187 Податкового кодексу України, зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі та зареєструвати її в ЄРПН. Реєстрація податкової накладної може бути зупинена лише у порядку та на підставах, визначених Порядком №1165.

При цьому у разі зупинення реєстрації податкової накладної контролюючий орган має зазначити конкретний критерій ризиковості та деталізувати у чому саме податкова накладна відповідає такому критерію, визначити чіткий перелік документів необхідних для розгляду питання про реєстрацію податкової накладної у ЄРПН. Однією із підстав для відмови у реєстрації податкової накладної є ненадання платником податків необхідних документів.

З матеріалів справи вбачається, що надіслані позивачу квитанції містять лише загальні посилання без деталізації критерію, якому відповідає платник податків.

Відповідачем не надано пояснень щодо конкретизації критерію ризиковості платника податків і у відзиві на позовну заяву.

Отже, контролюючим органом не доведено наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних у ЄРПН.

Так, відповідач у якості підстави для відмови у реєстрації податкових накладних у ЄРПН посилався на ненадання платником податку копій розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків.

Проте, колегія суддів критично оцінює такі посилання відповідача з огляду на те, що матеріалами справи підтверджено, що позивачем до повідомлень про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, додано виписку з банківського рахунку, якою підтверджено факт здійснення попередніх розрахунків за постачання нафтопродуктів на підставі виставлених рахунків.

Оспорювані у цій справі рішення суб`єкта владних повноважень - Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної /розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, не ґрунтуються на вимогах законодавства та фактичних обставинах, що свідчить про неправомірність таких рішень.

Частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Водночас частина друга статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як актів правозастосування, є їх обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав їх прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів їх прийняття.

Невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Аналогічний висновок наведено у постановах Верховного Суду від 23.10.18 у справі №822/1817/18, від 02.04.19 у справі №822/1878/18.

Доводи апеляційної скарги відповідача про те, що за результатами аналізу СЕАРП встановлено, що платником (на платника) протягом 2020 року не здійснювалася реєстрація акцизних накладних, тобто відсутнє фактичне переміщення пального, що може свідчити про безтоварність здійснених операцій та формування ризикового податкового кредиту (витяг з протоколу комісії №84 від 07.05.2020), колегія суддів не бере до уваги, оскільки спірні рішення не містять посилань на інформацію з системи електронного адміністрування реалізації пального щодо реєстрації позивачем акцизних накладних у 2020 році, а тому не можуть братися до уваги при розгляду справи.

Таким чином, колегія суддів вважає, що відповідачами у ході судового розгляду справи не доведено наявності достатніх підстав для зупинення та відмови у реєстрації податкових накладних, складених ТОВ "ОІЛ НАФТОТРЕЙД", у ЄРПН.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, про протиправність спірних рішень комісії Головного управління ДПС у Полтавській області про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 25.02.2020 року № 1466775/42813582, № 1466772/42813582, № 1466765/42813582; від 27.02.2020 року № 1469607/42813582, № 1469605/42813582, № 1469600/42813582, № 1469575/42813582, № 1469596/42813582, № 1469592/42813582, № 1469581/42813582; від 29.09.2020 року № 1976904/42813582, № 1976903/42813582; від 10.08.2020 року № 1818704/42813582; від 15.07.2020 року № 1737336/42813582, № 1737335/42813582; від 12.05.2020 року № 1560743/42813582; від 30.04.2020 року № 1547667/42813582; від 06.04.2020 року № 1514893/42813582.

Щодо позовних вимог про зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати податкові накладні у Єдиному реєстрі податкових накладних, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке.

Згідно з пунктом 20 Порядку № 1246 у разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

У контексті наведеного, колегією суддів враховується, що відповідно до пунктів 2, 4, 10 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

За правилами частин третьої і четвертої статті 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

У випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Аналіз наведених норм свідчить, що законодавець передбачив обов`язок суду змусити суб`єкт владних повноважень до правомірної поведінки.

Суд повинен відновлювати порушене право шляхом зобов`язання суб`єкта владних повноважень, у тому числі колегіального органу, прийняти конкретне рішення, якщо відмова визнана неправомірною, а інших підстав для відмови не вбачається.

Разом з тим, спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Така правова позиція сформована у постановах Верховного Суду у складі колегії Касаційного адміністративного суду від 28 листопада 2019 у справі № 2340/3933/18, від 16 вересня 2015 у справі № 21-1465а15 та від 02 лютого 2016 у справі № 804/14800/14.

Водночас, Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 (остаточне) по справі "Чуйкіна проти України" (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява № 28924/04) констатував: "50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom), пп. 28 - 36, Series A N 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява N 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява N 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II)".

З урахуванням того, що відмови у реєстрації податкових накладних визнані неправомірними, а інших підстав для відмови не вбачається, колегія суддів вважає, належним способом захисту порушеного права позивача є саме зобов`язання ДПС України зареєструвати податкові накладні № 84 від 27.12.2019 року, № 85 від 27.12.2019 року, № 86 від 24.12.2019 року, № 87 від 16.12.2019 року, № 88 від 18.12.2019 року, № 89 від 20.12.2019 року, № 90 від 21.12.2019 року, № 91 від 23.12.2019 року, № 92 від 24.12.2019 року, № 93 від 27.12.2019 року, № 1 від 16.09.2020 року, № 2 від 21.09.2020 року, № 4 від 06.08.2020 року, № 2 від 09.07.2020 року, № 1 від 24.06.2020 року, № 1 від 04.05.2020 року, № 2 від 27.04.2020 року, № 1 від 01.04.2020 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).

Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що у спірних правовідносинах позивач діяв у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також з використанням повноважень з метою, з якою ці повноваження йому надано.

Суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого, обґрунтовано частково задовольнив адміністративний позов.

Відповідно до ч.1 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 28.01.2021 року по справі № 440/5816/20 відповідає вимогам ст. 242 КАС України, а тому відсутні підстави для його скасування та задоволення апеляційних вимог відповідача.

Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області (код ЄДРПОУ 44057192) залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 28.01.2021 по справі № 440/5816/20 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя (підпис)З.О. Кононенко Судді (підпис) (підпис) О.М. Мінаєва Я.М. Макаренко Повний текст постанови складено 12.07.2021 року