Постанова

від 19.09.2007 по справі 33/205пн

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

33/205пн

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

19 вересня 2007 р.                                                                                   № 33/205пн  

Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

головуючого судді      Кривди Д.С.,

суддів :Мачульського Г.М.,Шаргала В.І.

за участю представників сторін:

позивачаБотман О.О. дов. №047-65 від 23.04.2007 р.

відповідачане з'явився

прокуроране з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргуПриватного підприємства "Діна"

на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 22.05.2007 р.

у справі№33/205пн господарського суду Донецької області

за позовомПрокурора Приморського району м. Маріуполя в інтересах держави в особі Маріупольської міської ради

доПриватного підприємства "Діна"

прозобов'язання звільнити самовільно зайняту земельну ділянку

В С Т А Н О В И В:

Прокурор Приморського району м. Маріуполя  звернувся до господарського суду Донецької області з позовом в інтересах держави в особі Маріупольської міської ради до Приватного підприємства (надалі ПП) "Діна" про зобов'язання звільнити самовільно зайняту земельну ділянку.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач  безпідставно (без правовстановлюючих документів) займає під розміщення торгових павільйонів земельну ділянку площею 0,0126 га в районі зупинки громадського транспорту "Морвокзал", що по проспекту Нахімова.  Зазначений факт підтверджується актом Маріупольського міського управління земельних ресурсів, складеним за результатами перевірки дотримання вимог земельного законодавства. Підприємство відмовляється в добровільному порядку звільнити вказану земельну ділянку.

Доповідач: Шаргало В.І.

Рішенням господарського суду Донецької області  від 06.03.2007 року (суддя Дучал Н.М.), залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 22.05.2007 року (судді: Волков Р.В., Запорощенко М.Д., Старовойтова Г.Я.),  позов задоволений, зобов'язано ПП "Діна"   звільнити названу земельну ділянку з приведенням у придатний для використання стан, включаючи знос будівель. Судове рішення мотивоване, зокрема, посиланням на норми Земельного кодексу України, які передбачають користування земельною ділянкою на правах оренди лише після укладення  відповідного договору оренди, його реєстрації та встановлення меж земельної ділянки в натурі, однак відповідач не надав суду доказів укладення договору оренди на спірну земельну ділянку,  при цьому термін попереднього  договору оренди закінчився, а відтак,  земельна ділянка є самовільно зайнятою.

Не погоджуючись з прийнятими у справі рішенням та постановою, ДП "Діна" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. 124 Земельного кодексу України, ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, просить їх скасувати та прийняти нове рішення про відмову в позові.

Заслухавши в судовому засіданні пояснення представника позивача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, судова колегія Вищого господарського суду вважає, що касаційна скарга не  підлягає задоволенню з наступних підстав.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 27.03.1997 р. на підставі рішення виконкому Маріупольської міськради від 15.01.1997 р. №18/2  між Маріупольською міськрадою (Орендодавець) та ДП "Діна" (Орендар) укладений договір оренди , який відповідно зареєстрований того ж дня за №315. За умовами договору  Орендодавець передає, а Орендар приймає в тимчасове платне користування строком на 5 років земельну ділянку площею 0,0126 га згідно з  планом, що є невід'ємною частиною договору, для установки тимчасового торговельного павільйону біля зупинки "Морвокзал" по проспекту Нахімова. Договором передбачено право Орендаря  після закінчення строку дії цього договору звернутися до Орендодавця з клопотання про продовження землекористування, при цьому Орендодавець зобов'язався вирішувати питання землевідносин в межах своєї компетенції.  З урахуванням рішення Маріупольської міської ради від 20.03.2002 року №131/5 строк дії договору №315 закінчився 30.12.2004 року. Доказів правомірності користування земельною ділянкою після вказаної дати, а також доказів того, що після 30.12.2004 року міською радою приймались рішення  про продовження договору оренди, відповідачем не надано. Судами встановлено, що ПП "Діна" не виконала припис Донецького обласного відділу земельних ресурсів №001767 від 24.05.2005 року про усунення порушення земельного законодавства у вигляді користування земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди №315.

Зі змісту статей 125, 126 Земельного кодексу України вбачається, що право користування земельною ділянкою виникає і на підставі належним чином зареєстрованого договору оренди.

Договір оренди землі є чинним протягом строку, на який його укладено, після закінчення цього строку договір оренди припиняється ( ст. 19,31 Закону України "Про оренду землі").

При цьому, способом волевиявлення ради, яка здійснює право власності на землю від імені відповідної територіальної громади є прийняття нею рішення у тому числі про надання земельної ділянки в оренду чи про продовження вже укладеного договору оренди ( п.34 ст. 26, п.2ст. 77 Закону України "Про місцеве самоврядування", п.1 ст. 124 Земельного кодексу України).

Відповідним чином зареєстрований договір оренди землі за правилами статті 126 Земельного кодексу України є правовстановлюючим документом, що посвідчує право на земельну ділянку.

Згідно зі статтею 212 цього Кодексу самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними.

Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

З урахуванням вимог наведеного законодавства та з огляду на встановлені судами обставини щодо відсутності у відповідача правовстановлюючих документів на земельну ділянку на час розгляду справи судом, а також за відсутності наміру міськради продовжувати договір оренди, господарські суди правомірно задовольнили позов, зобов'язавши відповідача звільнити спірну земельну  з приведенням її у придатний для використання стан.

З огляду на викладене та виходячи з меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи господарськими судами попередніх інстанцій фактичні обставини справи встановлено на основі повного і об'єктивного дослідження матеріалів справи, висновки судів відповідають цим обставинам і їм надана правильна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, а відтак, у касаційної інстанції відсутні підстави для скасування прийнятих у справі рішень.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приватного підприємства "Діна" залишити без задоволення.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 22.05.2007 р. у справі №33/205пн   залишити без зміни.

Головуючий  суддя

Кривда Д.С.

Суддя

Мачульський Г.М.

Суддя

Шаргало В.І.