Постанова

від 19.09.2007 по справі 6/22-07

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

6/22-07

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

19 вересня 2007 р.                                                                                   № 6/22-07  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючий Катеринчук Л.Й. (доповідач)

СуддіМамонтова О.М.

Хандурін М.І.

розглянувши  касаційну скаргуДержавної податкової інспекції у м. Суми

на ухвалута постановугосподарського суду Сумської області від 29.03.2007Харківського апеляційного господарського суду від 11.06.2007

у справігосподарського суду№ 6/22-07Сумської області

за заявоюДержавної податкової інспекції у м. Суми

доПриватного підприємства «Юнона»

провизнання банкрутом

в судовому засіданні взяли участь  представники :

від заявника Устименко О.М. (дов. №388/9/10-009 від 09.01.2007)

від боржникаСамойленко С,М. (директор)

В С Т А Н О В И В  :

          Ухвалою  господарського суду  Сумської області від 20.02.2007 року  порушено провадження  у справі  № 6/22-07 за заявою кредитора Державної податкової інспекції м. Суми (далі –ініціюючий кредитор) про визнання банкрутом ПП “Юнона” (далі –боржник) відповідно до статті 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Постановою господарського суду Сумської області від 01.03.2007 боржника визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, призначено розпорядником майна арбітражного керуючого Нагорнєву Т.В.

Ухвалою суду від 29.03.2007 ухвалу господарського суду Сумської області від 20.02.2007 та постанову суду від 01.03.2007 скасовано за нововиявленими обставинами в порядку статті 112 ГПК України, провадження у справі про банкрутство боржника припинено.

Не погоджуючись з винесеною ухвалою, ініціюючий кредитор звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив, скасувати зазначену ухвалу суду від 29.03.2007, а справу направити для подальшого розгляду по суті.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 11.06.2007 апеляційну скаргу кредитора було задоволено частково, ухвалу суду від 29.03.2007 скасовано в частині скасування ухвали від 20.02.2007 та постанови від 01.03.2007 за нововиявленими обставинами, та прийнято в цій частині нове рішення, постанову суду від 01.03.2007 скасовано, в частині припинення провадження у справі ухвалу від 29.03.2007 було залишено без змін.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, ініціюючий кредитор звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просив зазначені постанову суду апеляційної інстанції та ухвалу суду першої інстанції скасувати, та направити справу для подальшого розгляду до суду першої інстанції, аргументуючи порушенням норм матеріального права, зокрема, статті 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»та статті 43 Господарського процесуального кодексу України.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку ухвалу суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судами норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з такого.

          Відповідно до частини 1 статті 111-10 Господарського процесуального кодексу України (далі –Кодекс) підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

          За приписами статей 112, 113 Кодексу господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами, що мають істотне значення для справи і не могли бути відомі заявникові.           

          Відповідно до частини 1 статті 113 Кодексу судове рішення господарського суду може бути переглянуто за нововиявленими обставинами за заявою сторони, поданням прокурора не пізніше двох місяців з дня встановлення обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення.

Отже, чинним законодавством не передбачено можливості перегляду за нововиявленими обставинами судового акта за ініціативою суду без відповідної заяви сторони у справі (прокурора).

          Згідно з частиною 5 статті 114 Кодексу за результатами перегляду судового рішення приймаються:

1) рішення - у разі зміни або скасування рішення;

2) постанова - у разі зміни або скасування постанови;

3) ухвала - у разі зміни чи скасування ухвали або залишення рішення, ухвали, постанови без змін

          Матеріалами справи підтверджується порушення провадження у справі про банкрутство за спрощеною процедурою за заявою податкового органу, якою обґрунтовувалась наявність податкового боргу на суму 104030,16 грн., як щодо відсутнього боржника в порядку статті 52 Закону, прийняття постанови про визнання банкрутом 01.03.2007 року за спрощеною процедурою, без участі боржника (т.1 а.с.44).

Як вбачається із матеріалів справи, 13.03.2007 до суді надійшов лист боржника (відзив) на заяву кредитора про порушення провадження у справі про банкрутство боржника, в якому боржник просив залишити без задоволення заяву ініціюючого кредитора від 10.02.2007 про визнання боржника банкрутом ( том 1, а.с. 46-47). В матеріалах справи відсутня заява боржника про перегляд постанови суду про визнання боржника банкрутом за нововиявленими обставинами.

Разом з тим, суд першої інстанції за власною ініціативою 06.03.2007 призначив справу для розгляду в судовому засіданні з посиланням на існування нововиявлених обставин та Ухвалою суду від 29.03.2007 скасував ухвалу господарського суду Сумської області від 20.02.2007 про порушення справи та постанову суду від 01.03.2007 про визнання боржника банкрутом за нововиявленими обставинами, припинив провадження у справі про банкрутство боржника.

Отже, судом першої інстанції, в порушення вимог Розділу ХІІІ Кодексу, без відповідної заяви сторони у справі, самостійно було переглянуто прийняті ним судові рішення за нововиявленими обставинами, що є істотним порушенням норм процесуального права і підставою для скасування зазначеної ухвали.

Окрім того, судом першої інстанції при винесенні оскаржуваної ухвали було порушено вимоги частини 5 статті 114 Кодексу, що при скасуванні або зміні за нововиявленими обставинами ухвали –виноситься ухвала, при скасуванні або зміні за нововиявленими обставинами постанови –приймається постанова.

За приписами статті 92 Кодексу сторони у справі мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор - апеляційне подання на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.

Відповідно до статті 106 Кодексу у випадку скасування апеляційною інстанцією ухвал про припинення провадження у справі, справа передається на розгляд місцевого господарського суду.

Встановивши обставини здійснення перегляду за нововиявленими обставинами прийнятих у справі судових рішень без відповідної заяви сторони та дійшовши висновку про скасування судового акта за наслідками такого перегляду, апеляційна інстанція в порушення статей 112-113 Кодексу продовжила перегляд по суті ухвали суду першої інстанції про порушення провадження у справі та постанови про відкриття ліквідаційної процедури за відсутності процесуальних підстав для такого перегляду (заяви сторони у справі про перегляд за нововиявленими обставинами або апеляційної скарги на зазначені судові рішення). Крім того, скасування ухвали суду першої інстанції від 07.12.2006, якою було припинено провадження у справі про банкрутство відповідно до статті 106 Кодексу передбачає передачу справи для розгляду до місцевого суду.

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про вихід суду першої інстанції за межі наданих йому процесуальних прав при здійсненні перегляду судових актів за нововиявленими обставинами та про необхідність скасування ухвали господарського суду Сумської області від 29.03.07.

Разом з тим, апеляційний розгляд по суті ухвали та постанови суду першої інстанції за відсутності правових підстав як для здійснення перегляду за нововиявленими обставинами, так для здійснення апеляційного перегляду зазначених судових актів суперечить приписам статей 92, 106, 112-113 Кодексу. Відтак, висновки апеляційної інстанції про відмову в скасуванні ухвали суду про порушення провадження у справі та скасування постанови суду про відкриття ліквідаційної процедури виходять за межі компетенції апеляційної інстанції при здійсненні апеляційного перегляду ухвали суду від 29.03.2007.

Висновки апеляційного суду про те, що відповідно до частини 2 статті 101 Кодексу апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі не можуть вважатися обґрунтованими, оскільки відсутні правові підстави для порушення апеляційного провадження про перегляд ухвали суду про порушення провадження у справі про банкрутство та постанову суду про визнання боржника банкрутом (апеляційна скарга безпосередньо на зазначені рішення суду), а апеляційний перегляд ухвали суду від 29.03.2007 не охоплює перегляду інших судових актів, прийнятих в ході провадження у справі.

Доводи боржника про наявність нововиявлених обставин у справі та існування підстав для припинення провадження у справі, колегією суддів вважаються необґрунтованими, оскільки боржник не звернувся до суду з заявою про перегляд прийнятих у справі судових актів за нововиявленими обставинами , не встановив їх у передбаченому законом порядку та не позбавлений можливості такого звернення в майбутньому.

З огляду на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України, діючи в межах повноважень суду касаційної інстанції згідно приписів ст.ст.111-5, 111-7 ГПК України, вважає, що  постанову Харківського апеляційного господарського суду від 11.06.2007 слід змінити та викласти її резолютивну частину в такій редакції : “Ухвалу господарського суду Сумської області від 29.03.2007 скасувати, справу №6/22-07 направити для розгляду до господарського суду Сумської області.”

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1115,,1117,1119,11111 ГПК України Вищий господарський суд України –

П О С Т А Н О В И В :

1.          Касаційну скаргу державної податкової інспекції у м. Суми задовольнити частково.

2.          Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 11.06.2007 змінити та викласти її резолютивну частину в такій редакції:

“ Ухвалу господарського суду Сумської області від 29.03.2007 скасувати, справу №6/22-07 направити для розгляду до господарського суду Сумської області.”

Головуючий                                                                             Л. Катеринчук

Судді                                                                                                 О. Мамонтова

                М. Хандурін