Постанова

від 18.09.2007 по справі 21/222/06

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

21/222/06

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

18 вересня 2007 р.                                                                                   № 21/222/06  

Вищий  господарський  суд  України  у  складі  колегії  суддів:

головуючий суддяМуравйов О.В.

суддіПолянський А.Г.

Фролова Г.М.

розглянувши

касаційну скаргу  Державної госпрозрахункової установи "Агентство з питань банкрутства" в особі філії в Запорізькій області

на  постанову від 15.06.2007 р. Запорізького апеляційного  господарського суду

у справі№ 21/222/06 Господарського суду Запорізької області

за позовом ВАТ "Мелітопольський елеватор"

до1. ВАТ "Мелітопольський консервний завод" 2. ПП "Базіс Стандарт"3. Державної госпрозрахункової установи "Агентство з питань банкрутства" в особі філії в Запорізькій області

Треті особиМіщенко В.О., Сук М.Л., Андросович С.А.

провизнання публічних торгів такими, що не відбулися та визнання недійсним договору купівлі-продажу частини комплексу будівель, споруд

За участю представників сторін:

позивач –Безух А.М. дов. від 03.04.2007 р.

відповідача –1- не з'явились,

відповідача –2- не з'явились,

відповідача –3- Васильцов С.А. дов. № 231/101-07,

третья особа  - не з'явились

В С Т А Н О В И В:

         Рішенням Господарського суду Запорізької області від 03.05.2007 р. (суддя Черкаський В.І.) позов задоволено частково. Визнано повторні публічні торги (аукціон) від 12.05.2005 р. з реалізації майна ВАТ "Мелітопольський консервний завод", що проводились Філією Державної госпрозрахункової установи "Агентство з питань банкрутства" та ліквідатором ВАТ "Мелітопольський консервний завод", в частині реалізації лоту № 3 незаконими. Визнано недійсним договір купівлі-продажу частини комплексу будівель, споруд від 30.07.2005 року, укладений між ВАТ “Мелітопольський консервний завод” та ПП “Базіс Стандарт”, посвідченого приватним нотаріусом Мелітопольського міського нотаріального округу Запорізької області Мозгіною Ольгою Петрівною 30.07.2005 р. зареєстровано в реєстрі за № 6369; судові витрати покладено на сторін пропорційно задоволеним вимогам; відмовлено в задоволенні вимог про визнання такими, що не відбулися, публічних торгів (аукціону) від 12.05.2005 р. в частині реалізації лоту № 3 (протокол № 3) з реалізації майна відповідача-1.

          Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 15.06.2007 р. (судді –Шевченко Т.М., Коробка Н.Д., Хуторной В.М.) рішення Господарського суду Запорізької області від 03.05.2007 р. залишено без змін.

   Не погоджуючись з рішенням та постановою, Державна госпрозрахункова установа "Агентство з питань банкрутства" в особі філії в Запорізькій області звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, в позові відмовити, мотивуючи скаргу порушенням і неправильним застосуванням господарськими судами норм матеріального та процесуального права.

   Розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.   

Згідно положень ч. 2 ст. 1115 ГПК України касаційна інстанція перевіряє юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні та постанові господарських судів.

Відповідно до п. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити постанову суду без змін, а скаргу без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що постанова апеляційного господарського суду прийнята з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи,  Державною госпрозрахунковою установою "Агентство з питань банкрутства" в особі філії в Запорізькій області 12.05.2005 р. були проведені публічні торги (аукціон) з продажу майна ВАТ "Мелітопольський консервний завод", розташованого за адресою: м. Мелітополь, вул. Шмідта, 65, у тому числі лоту 3 –"будівлі адміністративної прибудови та пресової ділянки, загальною площею 142,8 кв.м". Ціна продажу лоту - 3 склала 1 100 грн.

07.04.2005 р. в газеті "Голос України" № 63 (3563) опубліковане оголошення про продаж ВАТ "Мелітопольський консервний завод" та Державною госпрозрахунковою установою "Агентство з питань банкрутства" в особі філії в Запорізькій області з повторних публічних торгів (аукціону) майна відповідача-1, розташованого за адресою: м. Мелітополь, вул. Шмідта, 65, у т.ч. лоту 3 –"будівлі адміністративної прибудови та пресової ділянки, загальною площею 142,8 кв.м".

В результаті проведення торгів переможцем визнано –ПП "Базіс Стандарт".

30.07.2005 на підставі протоколу № 3 аукціону між ВАТ "Мелітопольський консервний завод та ПП "Базіс стандарт" укладено договір купівлі-продажу частини комплексу будівель та споруд, за яким продавець (в особі ліквідатора) продав, а покупець купив 1/1000 та 1/500 частини комплексу будівель та споруд, розташованого в м. Мелітополі Запорізької області, вул. Шмідта, буд.65.

          Для організації проведення торгів 03.01.2003 р. між  ВАТ "Мелітопольський консервний завод" та відповідачем  - 3 було укладено договір № 04/1-1 відповідно до якого відповідач-1 (замовник) доручив відповідачу-3 (виконавець) виконання зобов'язань з організації проведення реалізації активів відповідача-1. Перелік активів, що підлягають реалізації, визначається за письмовими заявками замовника, які є невід'ємною частиною цього договору (п.2.1.1 зазначеного договору).

          30.03.2005 р. комітет кредиторів вирішив реалізувати майно, що входить до складу ліквідаційної маси із зниженням стартової ціни на 30% для продажу лотів на повторних торгах.

         Судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно інформаційної довідки КП "Мелітопольське міжміське бюро технічної інвентаризації", станом на 12.05.2005 майно - комплекс будівель та споруд, розташований за адресою: м. Мелітополь, вул. Шмідта, 65, в тому числі об'єкти, зазначені у лоті № 3, належали на праві спільної часткової власності (із зазначенням часток без виділення в натурі) наступним особам: гр-ну Сук М.Л. - 9/1000 часток; гр-ну Міщенко В.О. - 7/250; ВАТ "Мелітопольський елеватор" - 179/200, ВАТ "Мелітопольський консервний завод" –63/1000.

           Відповідно до ст. 356 ЦК України, власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

           Згідно ст. 362 ЦК України, у разі продажу частки у праві спільної часткової власності співвласник має переважне право перед іншими особами на її купівлю за ціною, оголошеною для продажу, та на інших рівних умовах, крім випадку продажу з публічних торгів. Продавець частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний письмово повідомити інших співвласників про намір продати свою частку, вказавши ціну та інші умови, на яких він її продає.  Якщо інші співвласники відмовилися від здійснення переважного права купівлі чи не здійснять цього права щодо нерухомого майна протягом одного місяця, а щодо рухомого майна - протягом десяти днів від дня отримання ними повідомлення, продавець має право продати свою частку іншій особі. Якщо бажання придбати частку у праві спільної часткової власності виявили кілька співвласників, продавець має право вибору покупця. У разі продажу частки у праві спільної часткової власності з порушенням переважного права купівлі співвласник може пред'явити до суду позов про переведення на нього прав та обов'язків покупця. Одночасно позивач зобов'язаний внести на депозитний рахунок суду грошову суму, яку за договором повинен сплатити покупець. До таких вимог застосовується позовна давність в один рік. Передача співвласником свого переважного права купівлі частки у праві спільної часткової власності іншій особі не допускається.

          З матеріалів справи вбачається, що в порушення вищезазначених вимог ВАТ "Мелітопольський консервний завод" не повідомляв інших співвласників про намір продати свою частку після прийняття рішення комітетом кредиторів 30.03.2005 р. про продаж майна з повторних публічних торгів.

Крім того, в процесі розгляду справи сторони та треті особи не надали доказів виділу у натурі частки майна, що є  у спільній частковій власності комплексу будівель та споруд, розташованих за адресою: м. Мелітополь, вул. Шмідта, 65.

За таких обставин суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про те, що на відкриті торги, згідно з оголошенням та Протоколом проведення торгів, було виставлено та продане майно, яке належало на праві власності не тільки  ВАТ "Мелітопольський консервний завод", а отже проведення зазначених торгів не можна вважати такими, що відповідали закону.

Враховуючи викладене, суди на підставі ст. ст. 203, 215 ЦК України визнали недійсним договір купівлі-продажу частини комплексу будівель, споруд від 30.07.2005 р., укладений між ВАТ "Мелітопольський консервний завод" та ПП "Базіс стандарт", як такий, що не відповідає вимогам ст. 362 ЦК України в частині переважного права співвласників на купівлю часток комплексу будівель та споруд.

За таких обставин, перевіривши у відповідності до ч. 2 ст. 1115 ГПК України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого господарського суду та постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів дійшла висновків про те, що суди в порядку ст. ст. 43, 47, 43, 99, 101 ГПК України всебічно, повно і об'єктивно розглянули в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності; дослідили подані сторонами в обґрунтування своїх вимог і заперечень докази; належним  чином  проаналізували відносини сторін.

Суд апеляційної інстанції, відповідно до ч. 1 ст. 101 ГПК України, повторно розглядаючи справу, повно з'ясував обставини, які мали значення для правильного розгляду поданої апеляційної скарги. Висновки апеляційного суду ґрунтуються на доказах, наведених в постанові суду, та відповідають положенням чинного законодавства. Як наслідок, прийнята апеляційним господарським судом постанова відповідає положенням ст. 105 ГПК України та вимогам, що викладені в постанові Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 р. № 11 “Про судове рішення” зі змінами та доповненнями.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 1115 ГПК України та частин 1, 2 статті 1117 ГПК України, касаційна інстанція на підставі вже встановлених фактичних обставин справи перевіряє судові рішення виключно на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові господарських судів. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Посилання оскаржувача на інші обставини не приймаються колегією суддів до уваги з огляду на положення ст. 1117 ГПК України та з підстав їх суперечності матеріалам справи.

Твердження оскаржувача про порушення і неправильне застосування апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті постанови не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.

Відповідно до ст.ст.85, 1115 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні за згодою представників сторін оголошена  вступна та резолютивна частини постанови.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, п. 1 ст. 1119, 11111 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державної госпрозрахункової установи "Агентство з питань банкрутства" в особі філії в Запорізькій області залишити без задоволення.

   Постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 15.06.2007 року та рішення Господарського суду Запорізької області від 03.05.2007 року у справі № 21/222/06 залишити без змін.

Головуючий    суддя                                                                   Муравйов О.В.

Судді                                                                                             Полянський А.Г.

                                                                                                      Фролова Г.М.