Постанова

від 25.09.2007 по справі 9/259-07

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

9/259-07

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

25 вересня 2007 р.                                                                                   № 9/259-07  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого, судді:суддів:Панової І.Ю.,Продаєвич Л.В.,Стратієнко Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Укрнафта", м. Київ  

на рішеннягосподарського суду Сумської області від 31.05.2007

у справі№9/259-07

за позовом Приватного підприємства “Зевс”, м. Ромни Сумська область

доТовариства з обмеженою відповідальністю “Влад”, м. Ромни Сумська область

провизнання договору  оренди приміщення дійсним

за участю представників сторін:

від скаржника:від позивача:Бунечко В.І. за дов. від 26.12.2006 №юр-666/дне з'явилися

від відповідача:Алфімов В.В. за дов. від 10.06.2006

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу належним чином повідомлені про час і місце засідання суду (ухвала Вищого господарського суду України від 12.09.2007, надіслана сторонам у справі –13.09.2007), проте позивач не скористався правом, наданим їм статею 22 Господарського процесуального кодексу України щодо участі у засіданні суду касаційної інстанції.

Розпорядженням заступника Голови Вищого господарського суду України від 24.09.2007 № 02-12/І/150 призначено колегію суддів у складі: Панова І.Ю. - головуючий, судді Продаєвич Л.В., Стратієнко Л.В.

У травні 2007 року Приватне підприємство “Зевс” (надалі –ПП “Зевс”) звернулося до господарського суду Сумської області з позовом до

Доповідач: Продаєвич Л.В.

Товариства з обмеженою відповідальністю “Влад” (надалі –ТОВ “Влад”)   про визнання дійсним укладеного між сторонами 30.04.2004 договору оренди

приміщення та додатку №1 до нього від 05.05.2004 року.

Від Відкритого акціонерного товариства "Укрнафта" (далі –ВАТ "Укрнафта") 24.05.2007 надійшла заява про вступ у справу в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

Рішенням господарського суду Сумської області від 31.05.2007 (суддя: Лущик М.С.) позовні вимоги задоволені, визнано дійсним договір оренди від 30.04.2004 року та зміни до нього від 05.05.2004 року. При цьому, судом відмовлено у задоволенні клопотання ВАТ "Укрнафта".

У поданій до Вищого господарського суду України касаційній скарзі ВАТ "Укрнафта" просить скасувати рішення суду першої інстанції з тих мотивів, що воно безпосередньо стосується прав та обов'язків заявника, а товариство не було залучено до участі у справі. Також скаржник просить прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову ПП “Зевс”.

Так, товариство зазначає, що ухвалою господарського суду Сумської області від 16.08.2006 була прийнята до розгляду заява ВАТ "Укрнафта" та порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ “Влад”.

У підготовчому засіданні визнані грошові вимоги товариства у розмірі 210059,35 грн.

ПП “Зевс”, також, подало до господарського суду заяву із грошовими вимогами до ТОВ "Влад" у розмірі 264000,00 грн., борг товариства виник на підставі договору оренди приміщення, який позивач просив визнати дійсним.

Від ПП "Зевс" надійшли заперечення на касаційну скаргу, в яких останній просить залишити рішення господарського суду без змін з підстав, якими воно вмотивоване, а касаційну скаргу –без задоволення.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, вислухавши пояснення присутніх у судовому засіданні представників ВАТ "Укрнафта" та відповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи з наступного.

За обставинами справи, що розглядається, ПП “Зевс” - орендодавець передав в орендне користування ТОВ "Влад" - орендарю адмінбудівлю дерев'яну, що знаходиться за адресою: Сумська область, м. Ромни,                   вул. Щучки, 4, уклавши 30.04.2004 відповідний договір оренди з терміном дії, визначеним у додатку №1 до договору та підписавши акт приймання-передачі від 30.04.2004 року.

Як встановлено місцевим господарським судом, сторонами виконувалися договірні зобов'язання: так, позивачем за актами надано послуг на суму 480000,00 грн.; відповідачем сплачено орендних платежів на суму 206850,00 грн.

Предметом спору стало визнання договору оренди дійсним, оскільки останній не був посвідчений нотаріально.

Відповідно до вимог частини 2 статті 220 Цивільного кодексу України  якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Отже, за змістом цієї статті суд може визнати дійсним договір, укладений з недодержанням сторонами вимог закону про нотаріальне посвідчення.

При розгляді справи господарський суд дослідив умови, з якими закон пов'язує право на визнання письмового договору дійсним, застосувавши приписи статей 220, 764, 793 Цивільного кодексу України.

У касаційній скарзі скаржник посилається на те, що він не був залучений до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, вбачаючи при цьому порушення його прав як ініціюючого кредитора.

За приписами статті 27 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора або ініціативи господарського суду.

Отже, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, виступає в процесі на боці тієї сторони, з якою у неї існують певні правовідносини.

Відповідно до статті 107 Господарського процесуального кодексу України правом касаційного оскарження прийнятих у справі судових актів наділені сторони у справі, прокурор, а також особи, яких не було залучено до участі у справі, якщо суд прийняв рішення чи постанову, що стосується їх прав і обов'язків.

Таке право виникає в осіб у разі, якщо рішенням суду безпосередньо розглядається і вирішується спір про право у правовідносинах, учасником яких є скаржник або міститься судження про права та обов'язки цієї особи у відповідних правовідносинах. Рішення слід вважати таким, що прийнято про права та обов'язки осіб, яких не було залучено до участі у справі, якщо в рішенні містяться висновки або судження про права і обов'язки цих осіб; у резолютивній частині рішення прямо вказано про права та обов'язки цих осіб. Будь-який інший правовий зв'язок між скаржником і сторонами спору не повинен братися до уваги.

Наведені в касаційній скарзі доводи зазначеним вимогам процесуального законодавства не відповідають, а з матеріалів справи вбачається, що судом першої інстанції не ухвалювалося рішення відносно прав та обов'язків ВАТ "Укрнафта".

А відтак, твердження заявника про те, що оскаржуване рішення стосується його прав та обов'язків, є безпідставним.

Колегія суддів зазначає, що товариство фактично оспорює визнання судом грошових вимог ПП “Зевс” до ТОВ "Влад" у процедурі банкрутства останнього, що не входить до предмету доказування у даній справі.

За змістом статті 108 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України переглядає рішення місцевого господарського суду та постанови апеляційного господарського суду в межах касаційної скарги (подання).

Оскільки суд касаційної інстанції дійшов висновку, що оскаржуване рішення не стосується прав, обов'язків та охоронюваних законом інтересів заявника касаційної скарги, остання задоволенню не підлягає.

За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду України  вважає, що рішення господарського суду Сумської області від 31.05.2007 відповідає нормам матеріального та процесуального права, а тому підстав для його зміни або скасування не вбачає.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

        Рішення господарського суду Сумської області від 31.05.2007 у справі № 9/259-07–залишити без змін.

Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Укрнафта" –залишити без задоволення.

Головуючий, суддя                                                                     І.Панова

Суддя                                                                                           Л. Продаєвич

Суддя                                                                                              Л. Стратієнко